WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Концепція якості освіти - Реферат

Концепція якості освіти - Реферат

Скажіть, що корисне в освіті менеджера сьогодні - давати побільше знань чи докласти зусилля до того, щоби вся організація навчального процесу показувала практичний приклад ефективного управління?

Освоювати прийоми та стиль ефективного управління треба не тільки знаннями, і навіть не тільки навчальною практикою, але самим життям у його макро- та мікропрояві, спостереженнями й осмисленням щоденної дійсності. Для спеціальності "Менеджмент освіти" це має особливе значення. Треба не тільки учити, а й виховувати. Чомусь сьогодні про виховання мало говорять. Але стати професіоналом, не виховуючи в собі та інших визначені якості, неможливо. Адже професіонал - це не тільки знання, а й людина з визначеним ставленням до людей і суспільства, минулого, сьогодення та майбутнього. Виховувати сутужніше, ніж навчати. Особливо якщо виховувати не нав'язуючи та забороняючи, а створюючи умови для усвідомлення ролі та специфіки професії, формування визначених звичок.

Звичайно, існують у нашій освіті й сили інерції, що перешкоджають багатьом змінам. Це теж одна з причин, що ускладнюють розвиток. Але головне полягає в тому, що ВНЗ, знаходячись у важкому фінансовому становищі, у підготовці фахівців докладають усі зусилля на підвищення їх кількості. Платний набір підштовхує, на скільки це можливо, до збільшення кількості учнів. Це не може не відбиватися на якості.

Дуже добре, що від централізованого затвердження навчальних планів ми перейшли до професійної експертизи освітніх програм. Але реалізація освітніх програм може здійснюватися за різними технологічними схемами. Вони і є головним чинником якості освіти, тому що визначать логічну послідовність нагромадження знань і перетворення їх у потенціал успішної професійної діяльності, формування не тільки установок ефективності, а й професійної свідомості. Саме це є вищим досягненням освітнього процесу. Нам потрібно ще глибше осмислити це поняття.

Стало вже банальністю загальновизнане висловлювання "Кадри вирішують усе". Але в цій красивій формулі прихована велика практична невизначеність, а сучасний досвід її реалізації ставить нові запитання: що таке "усе" та які "кадри"? Це дуже важливі запитання.

Замислимося глибше про тенденції та перспективи професійної освіти менеджерів. Вони, головним чином, визначають і успіх економічних реформ, і наше майбутнє.

Практика, і зарубіжна, і вітчизняна, показує, що професіоналізація менеджменту - це складний процес формування в менеджера потенціалу цілком визначених знань, навичок і досвіду, розвиток особистих якостей, таких як ділова активність, енергійність, тип мислення, лідерство тощо.

Цей потенціал формується не відразу, і для його формування необхідні відповідні сприятливі умови. Звідси й виникає проблема першої освіти менеджера, що призначена для усвідомлення таких умов. Додатковим фактором у розгляді цієї проблеми є специфіка фахівця в галузі менеджменту. Адже цілком ясно, що це має бути фахівець особливого виду. Він не тотожний, скажімо, інженерові, юристові, лікареві, хоча у визначеному сполученні та комбінації має багато рис цих фахівців:

конструктивність інженера, відповідальність лікаря, пунктуальність юриста тощо.

Щодо питання першої освіти менеджера існують різні думки. Одні стверджують, що таких фахівців готувати на студентській лаві неможливо. Немає у вчорашніх школярів необхідного життєвого досвіду, існують складності практичного освоєння професії у процесі навчання, та й характер професії такий, що їй неможливо навчити, її треба освоїти у практичній управлінській діяльності. Це істотні аргументи. Але, з іншого боку, усвідомлення професії буває більш глибоким, якщо воно будується з чистого аркушу, якщо спирається на глибокі та, головним чином, фундаментальні знання. Процес формування професійної свідомості прискорюється, якщо він іде за програмою комплексного навчання, а не в муках спроб і помилок практичної діяльності, якщо є досить часу для такого його формування. І тут перша освіта має переваги перед додатковою чи чисто практичною освітою. Вона формує визначений тип професійного мислення, що дозволяє надалі більш ефективно вдосконалювати професійні навички. Це аргументи на захист першої освіти.

Існує і ще одна точка зору: у принципі перша освіта менеджера можлива, але в даний час у ній немає необхідності та потреби, для неї немає можливостей. Не склалися ще й наукові, і практичні умови для підготовки менеджерів на студентській лаві. Саме тому широка підготовка фахівців у галузі менеджменту в нашій країні не призводить поки що до кардинального підвищення ефективності управління чи освітою чи то економікою.

Це також цікава позиція, яку не можна скидати з рахунків. Але чи можна спочатку створювати умови професійного управління, а потім починати підготовку менеджерів-професіоналів? Хто буде створювати такі умови, якщо не фахівці, підготовлені до професійної діяльності в галузі менеджменту? Хто краще за них знає, якими повинні бути ці умови? А невидимість помітних змін в галузі менеджменту сьогодні, можливо, порозумівається тим, що, незважаючи на широко розгорнуту підготовку менеджерів, не нагромадилося ще критичної маси професіоналізму, яка необхідна для того, щоби відбулися кардинальні зміни.

Ми аж ніяк не ідеалізуємо першу освіту. Вона не заперечує необхідності й додаткової освіти, і підвищення кваліфікації. Життя динамічне і вимагає й коректування знань, і досвіду, і його доповнення. У цьому відношенні додаткова освіта безцінна. І перша освіта менеджера, і додаткова освіта не повинні заперечувати одна одну. Це дві частини загальної освітньої системи. І їхня взаємодія побудована таким чином, що недоліки однієї частини компенсуються перевагами іншої і навпаки.

Перевагами першої освіти є отримання комплексу знань, збалансованих за всією системою проблем професійної діяльності менеджера. Перша освіта припускає розвиток у мисленні майбутнього фахівця фундаментального наукового підходу до рішення проблем, широке узагальнення різноманітного досвіду, позитивного та негативного, формування потенціалу самоосвіти (уміння вчитися на помилках і прагнення до відновлення знань).

Перша освіта спирається на енергію молодості, мотивацію кар'єри, пошук індивідуалізованого майбутнього.

Однак існують і недоліки першої освіти. Головним із них є соціальна незрілість учорашнього школяра, який іде у професію менеджера. Цей недолік може бути посилений складностями формування практичного досвіду, у тому числі й досвіду роботи з людьми, і далі проявитися у виникненні звичок декларатизму, у небезпеці настроїв елітарності, що суперечить професіоналізмові.

Практика показує, що існує й деяке насторожене ставлення роботодавців до молодих фахівців у галузі менеджменту. Часто в оголошеннях і рекламі роботодавців можна зустріти додаткові слова: "Потрібні фахівці з досвідом практичної роботи".

Але ці недоліки не є нездоланними. Вони свідчать лише про те, що в організації навчального процесу з першої освіти менеджерів необхідно враховувати особливості спеціальності та можна звести до мінімуму прояв цих недоліків. Що є головним в організації освітнього процесу менеджерів?

Перша освіта в галузі менеджменту тільки тоді буде користуватися попитом і буде ефективною, коли вона в усіх рисах його організації та здійснення буде враховувати своє призначення й особливості, переваги та недоліки.

Але чи можна в освітньому процесі виховувати лідерство?

Звичайно, багато його рис даються природою, але не завжди отримують достатній розвиток. А деякі риси особистості можуть формуватися у процесі освітньої діяльності. Зокрема інтелектуальний потенціал, що залежить від системи знань і способів їх отримання. Але ж інтелектуальний потенціал - це основа поваги до менеджера, його визнання, це основа авторитету.

Добра методика освітнього процесу допомагає і прискореному накопиченню досвіду, і розвиткові соціальної активності (робота у групах, спільні проекти тощо) і тим самим теж працює на авторитет.

А хіба стиль поведінки та комунікабельність не можуть розвиватися в освітніх процесах? Та й система цінностей коректується в міру навчання менеджментові.

Таким чином, підвищується ймовірність того, що студент у своїй подальшій професійній роботі буде не просто формальним менеджером, особою, яка приймає рішення, а й лідером.

Самоосвітні завдання від автора

Чи існує сформована й загальноприйнята концепція якості освіти?

Які ознаки якості відіграють найбільш важливу роль у розвитку освіти?

Як диференціюються окремі характеристики якості освіти за її видами та формами?

Що є головним чинником забезпечення якості освіти?

Loading...

 
 

Цікаве