WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Концепція якості освіти - Реферат

Концепція якості освіти - Реферат

Освіта - це послідовне та передбачуване формування таких якостей людини, що визначають ефективність її професійної діяльності. Це не просто знання та навички, хоча й вони відіграють сьогодні дуже велику роль у професіоналізації управління. Але це ще й культура, і потенціал саморозвитку, і розвинуті творчі здібності, і позиції моральності, і загострене почуття соціальної відповідальності - повний комплекс тих рис особистості, що перетворюють професійну діяльність у суспільне благо.

Нерідко приходиться чути думку, що професіоналізація управління повинна будуватися головним чином на перепідготовці кадрів і підвищенні кваліфікації.

Звичайно, нам необхідні розширення та розвиток підготовки менеджерів після ВНЗ. Це заперечувати неможливо. Досвід, доповнений знаннями чи освіжений новими знаннями, - важливий аспект професіоналізації управління. Знання, поєднані з життєвою зрілістю людини, безперечно, збільшують потенціал ефективного управління. Але це лише один і, я би сказав, не головний елемент у системі підготовки менеджерів-професіоналів.

Перепідготовка та підвищення кваліфікації не завжди змінюють менталітет, тобто образ професійного мислення. А освіта закладає основу такого мислення, вона формує професійну свідомість, що визначає саму методологію рішення проблем у процесі професійної діяльності. Адже управління різноманітне. За ступенями знання, розуміння й урахування людського фактора, економіки, соціології та психології воно може бути технократичним, адміністративно-бюрократичним, авторитарним, але може бути й гуманістичним, демократичним, стратегічним і т. д. І кожний із цих типів управління будується на знаннях, своєрідному мистецтві, досвіді. Наприклад, знання соціології та психології людини може допомагати менеджерові маніпулювати її свідомістю, перетворювати її у гвинтик величезної машини управління, прив'язувати до конвеєра організованої спільної роботи, гасити на час невдоволення.

Але знання людини можуть допомагати менеджерові розкривати творчий потенціал персоналу, надихати (чому так рідко ми використовуємо це поняття в управлінні?) його на сумлінну та продуктивну працю, мотивувати підвищення кваліфікації, створювати корпоративну культуру діяльності. Корпоративна культура сьогодні багато чого варта.

Нам сьогодні дуже необхідний розвиток базової, інакше кажучи, первинної освіти за спеціальностями менеджменту, що не заперечує перепідготовку та підвищення кваліфікації, але, навпаки, створює оcнову підвищення їхньої якості, тому що утверджує у практиці управління роль менталітету професіоналізму.

Хотілося би звернути увагу на те, що при зовнішній видимості нормального функціонування нашої системи освіти в галузі підготовки менеджерів такої системи немає. Зараз усе перемішано: підготовка в системі вищої школи, перепідготовка, підвищення кваліфікації. Усе це перемішано за фінансуванням, пріоритетами, кількісним співвідношенням учнів, процедурою ліцензування й атестації. Хіба це не впливає на ефективність підготовки менеджерів? Усі гроші, що виділені на розвиток освіти в галузі менеджменту, потопають у системі післядипломної освіти. Давайте порівняємо за критерієм ефективності підготовки менеджера у вищій школі з базової освітою та перепідготовкою в системі додаткової освіти.

Вища школа закладає фундамент професії, формує менталітет професійної діяльності. Чому? Тому що тут спрацьовує ефект занурення в усі проблеми професійної діяльності, тому що тут діє фактор часу (п'ять років навчання), що сприяє формуванню установок і визначеного типу професійного мислення. Нарешті, базова освіта - це не тільки спеціальні дисципліни, це й гуманітарна підготовка і найголовніше - фундаментальна підготовка за фахом. Усе це відсутнє в перепідготовці та підвищенні кваліфікації. Фундаментальна підготовка визначає можливість і реальність стратегічного мислення, здатність передбачати.

Не можна не враховувати, що професійні якості, які формуються в молодому віці, завжди більш цінні й ефективні. Сьогодні дуже важливо закладати потенціал професійного управління. І це задача базової освіти за спеціальністю "менеджмент".

Зараз за спеціальностями менеджменту освіти готується велика кількість фахівців. Однак насичення ринку фахівців поки не відбувається. Але, імовірно, у найближчому майбутньому ми будемо свідками переходу кількості в якість. Тим більше якщо враховувати існуючу тенденцію до девальвації самого поняття "менеджер". Сьогодні хто тільки не випускає менеджерів. Це вносить плутанину в систему освіти. Адже завжди були спеціальності, що відповідали тільки вищій освіті. Наприклад, інженер, лікар. Адже цих фахівців не готують в училищах, технікумах чи на курсах. Якщо ми хочемо мати професійне управління, треба упорядкувати перелік спеціальностей, привести їх у відповідність із рівнем освіти, характером і мірою відповідальності професійної діяльності.

Але є проблеми й у реалізації Державних стандартів. На жаль, великі державні ВНЗ нерідко спотворюють суть стандарту і порушують його. Спеціальність "менеджер організації" стала дуже популярною в технічних ВНЗ. Платний набір - економічна підтримка ВНЗ. Але тут вона трактується своєрідно. Різко скорочується гуманітарна і навіть фундаментальна підготовка і збільшується інженерно-технічна. Кваліфікація "юрист-менеджер", "інженер-менеджер", "менеджер-технолог", "менеджер-теплотехнік" іноді дається й у порушення стандарту. Продовжуючи цю лінію, можна припустити, що завтра виникнуть менеджер-металург, композитор-менеджер тощо. Усе це свідчить про нерозуміння сучасних потреб і тенденцій професіоналізації управління, нерозуміння суті та ролі цієї спеціальності в розвитку освіти, виробництва, економіки та суспільства.

В Америці була "революція менеджменту", ми здійснюємо економічні реформи. Але нам не вистачає кардинальної зміни наших уявлень про менеджмент. Це не еклектична добавка двох-трьох дисциплін до інженерної підготовки чи інших традиційних спеціальностей, це підготовка до своєрідного виду професійної діяльності, що формується у свідомості молодого фахівця тільки у визначеному сполученні, поєднанні, пропорціях гуманітарних, природничо-наукових, фундаментальних і спеціальних знань. При цьому велику роль відіграє виховна складова, котра діє тільки у вищій школі. Її немає у школах бізнесу та післядипломної підготовки.

Цілеспрямований комплекс знань можливий тільки у вищому закладі й тільки в базовій освіті. Тут формується професійний менталітет.

Помилкове уявлення про спеціальність "менеджмент організації" виникає тому, що не завжди ми відчуваємо розходження понять "лідер" і "менеджер".

Лідером може бути людина будь-якої спеціальності. Це харизма, риси характеру, психологія та ін.

Менеджер - це не проста професія та спеціальність. Він синтезатор різних тенденцій розвитку організації, що вимагає особливої структури знань. Тому не дасть великого ефекту принцип додатковості або окремих дисциплін у традиційній спеціальності чи додатковості у вигляді післядипломної підготовки.

Для постановки сучасної професійної освіти менеджерів потрібні й висококваліфіковані викладачі та розвиток академічної науки в галузі менеджменту. Але на ці важливі сторони діяльності у ВНЗ немає грошей, а факультети підвищення кваліфікації викладачів згортають свою роботу.

Насторожує та обставина, що безліч уже підготовлених менеджерів не змінюють управління у кращу сторону. Виникають тривожні запитання: чому у практиці немає перелому до професіоналізму й ефективності управління, чи не будуть завтра вимушені менеджери складати велику частину армії безробітних?

Звичайно, такі питання й побоювання мають підставу. Ми спостерігаємо сьогодні бурхливий процес кількісного нагромадження випускників за модними спеціальностями, і, як це часто буває, кількість не може відразу перерости в нову якість, необхідний час для такої трансформації, необхідний поштовх, імпульс потреби якості і, як результат, скорочення кількості.

Менеджмент - нова спеціальність. За цією спеціальністю й розроблені сучасні стандарти та врахований закордонний досвід управління. Але методологія та технології навчання в більшості випадків залишилися колишніми.

Велике значення має й загальна соціально-економічна обстановка у країні, що не підвищує потребу у фахівцях, не містить часом розуміння їхньої цінності.

Існує ще й ефект критичної маси. Перехід до нового лише тоді стає практично помітним, коли накопичується критична маса всіх факторів зміни ситуації. Чи існує сьогодні критична маса професійної освіти менеджерів? Думаю, що ні. У масштабах країни ми випускаємо не так уже й багато менеджерів.

Діє і старий недолік нашої в цілому доброї системи освіти - формалізація. Ми даємо й перевіряємо знання, ми виписуємо дипломи, не замислюючись про комплексну оцінку та мотивування якості професіонала, практичної й суспільної цінності його освіти.

Реальна система освіти народжується не в постановах колегії міністерства, а в конкретній діяльності. Постанови лише закріплюють позитивний досвід і зміцнюють здоровий глузд. А нові форми освіти народжуються в пошуках педагогічними колективами інновацій. Ці пошуки треба підтримувати та мотивувати. Багато вже говорилося, що в підготовці менеджерів треба ширше використовувати ділові ігри, ситуаційне навчання (так звані кейси), комп'ютерні програми, консультаційно-оцінні тести й інші форми активного навчання. Скільки слів уже сказано про ці форми. Але як їх використовувати? Адже освітня ефективність цих форм залежить від їхнього раціонального сполучення, системи освіти, кваліфікації викладачів, організаційних умов. А ось ці проблеми вирішуються важко.

Loading...

 
 

Цікаве