WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Концепція інноваційного розвитку освіти регіону - Реферат

Концепція інноваційного розвитку освіти регіону - Реферат

Специфіка формування організаційних структур управління інноваційними процесами передбачає урахування традиційних та органічних моделей. Традиційні моделі використовуються тоді, коли є необхідність у міцному розподілі управлінської діяльності за функціями, підрозділами та посадами. Традиційні моделі засновані на застосуванні регламентуючих документів і тому передбачають збереження ієрархічної субординації.

Натомість органічні моделі започатковані на змінах цілей, завдань, що відображають постійно змінювану дійсність, тобто ті зміни, відгуками на які є інноваційні процеси. Органічні моделі передбачають пріоритет професійних здібностей та досвіду педагогів. Структура контролю, влади та комунікації має сітьові та горизонтальні зв'язки, де підтримується особиста ініціатива, а не регламентуючі накази та інструкції.

До традиційних структур належать такі моделі управління, як лінійні, функціональні та змішані. До органічних моделей відносять моделі інтегративного та проектного типу, які забезпечують продуктивну реалізацію інноваційних процесів у регіоні.

Оскільки інноваційні процеси складаються з таких структурних елементів, як управління нововведеннями, зміст інноваційного процесу, діяльність, суб'єкти та організація, система управління інноваційними процесами в регіоні у своїй загальній поліструктурній основі передбачає сукупність підсистем: управлінської вертикалі, змісту інноваційного процесу, процесу управління нововведеннями, діяльнісну структуру, суб'єкти та організаційну структури.

Структура управлінської вертикалі має три рівні управління: інституційний (загальнодержавний) рівень, регіональний та шкільний. Спираючись на концепцію Т. Парсонса (1996 р.), який звернув увагу на залежність між рівнями управління та його функціональним складом, у структурі нашого дослідження виявлено необхідні для реалізації нововведень функції згідно з рівнями та суб'єктами управлінського процесу.

Так, організаційними суб'єктами інституційного рівня управління інноваційними процесами є: Міністерство освіти і науки України, Академія педагогічних наук України, науково-дослідні інститути АПН України та Центральний інститут підвищення професійної освіти. Основною метою діяльності організаційних структур інституційного рівня є формування інноваційної політики в галузі освіти шляхом реалізації таких функцій:

стратегічне управління інноваційними процесами;

нормативно-правове та методологічне забезпечення інноваційної політики розвитку галузі;

поєднання децентралізованого та централізованого принципів управління;

надання регіональної автономності у прийнятті управлінських рішень з упровадження освітніх нововведень.

Організаційними суб'єктами регіонального рівня є: Головне управління освіти і науки виконавчого органу Київради (КМДА), Київський міський педагогічний університет ім. Б. Грінченка, управління освіти в місті Києві районних державних адміністрацій, районні науково-методичні центри. Основними функціями регіонального рівня є:

утвердження інноваційної політики в освіті регіону та створення умов для інноваційного розвитку;

науково-методичне та організаційне забезпечення інноваційних процесів;

координація та узгодження дій різних структурних підрозділів;

розробка стратегічно важливих інноваційних проектів і програм;

контроль та оцінювання результатів інноваційного пошуку;

поширення інноваційного продукту;

підготовка педагогів до роботи в інноваційному середовищі.

Шкільний рівень характеризується проведенням поточних операцій та дій, спрямованих на отримання інноваційного продукту. Суб'єктами шкільного рівня є загальноосвітні навчальні заклади різних типів і форм власності. Основними функціями визначені такі:

безпосереднє управління всіма етапами інноваційного процесу;

продуктивне використання існуючих ресурсів;

технологізація процесів;

методичне та інформаційне забезпечення;

здійснення контролю та оцінювання етапів інноваційного процесу.

Зміст інноваційного процесу розглядається в дослідженні за об'єктом впливу, за рівнем поширення та інноваційним потенціалом.

Отже, за об'єктом впливу виділяємо педагогічні, соціально-психологічні та організаційно-управлінські нововведення. Передбачається, що результатами педагогічних нововведень мають бути якісні зміни в навчанні та вихованні школярів. Упровадження соціально-психологічних нововведень сприятиме покращенню мікроклімату в освітньому середовищі, сформує високий рівень культури взаємовідносин між суб'єктами навчально-виховного процесу. Організаційно-управлінські нововведення забезпечать умови впровадження сучасних форм і методів управління, подолання стереотипів консервативного стилю керівництва, сформують нові партнерські відносини.

Структурним компонентом змісту інноваційних процесів є рівень поширення нововведень, який у дослідженні розглядається через системно-методологічні та локально-технологічні новації. Характер поширення перших передбачає впровадження новацій системно-методологічного рівня, що охоплює значну частину освіти. Локально-технологічний рівень новацій передбачає впровадження особистісно зорієнтованих інноваційних методичних систем на окремих об'єктах системи освіти.

За інноваційним потенціалом нового розглядаються радикальні, модифікаційні та комбінаторні новації. Відповідно, вони пропонують: радикально нові ідеї (скажімо, те нове, що впроваджується на основі інформаційно-комп'ютерних технологій; педагогічних технологій, побудованих на основі нейролінгвістичного програмування тощо); удосконалені новації (до них віднесені зміни у змісті, формах, методах навчання та організації освіти); осучаснені новації (адаптація традицій до нового соціокультурного сучасного середовища).

Процес управління нововведеннями має циклічний, неперервний характер і розгортається в часі та просторі. Залежно від часу розгортання інноваційний процес може бути короткотривалим (лише кілька місяців), середньотривалим (від одного до чотирьох років) і довготривалим (понад чотири роки). Просторова специфіка процесу управління нововведеннями залежить від широти об'єктів упровадження. Тобто інноваційний процес є локальним, якщо він передбачає впровадження нової технології навчання в одному класі (чи навчальному закладі). Натомість інноваційний процес, який ставить за мету апробацію нової концепції, регіонального змісту освіти, своїм об'єктом вибирає мережу навчальних закладів різних типів і форм власності. Такий процес є регіональним. Об'єктами інституційного рівня інноваційних процесів є загальноосвітні навчальні заклади різних регіонів, де апробується новий зміст державних стандартів освіти. Отже, управління інноваційними процесами у своєму русі характеризується двома видами виміру - терміном протікання процесу та його просторовими межами.

Структура розгортання інноваційного процесу. Управління нововведеннями є процесом впливу на навчальний заклад з метою його впорядкування, збереження характерної для даного виду специфіки, удосконалення та розвитку. Ефективність інноваційного продукту залежить від того, наскільки кваліфіковано виконуються окремі етапи процесу. Тому технологія розгортання процесу управління складається з чотирьох циклів: інформаційного, логіко-операційного, організаційного та продуктивного, кожний з яких має свої етапи.

Інформаційний цикл забезпечує такі етапи:

виявлення мети змін окремих елементів системи, організаційних структур, змісту, технологій освіти тощо;

вивчення та аналіз стану функціонування об'єкта змін, а також ресурсних можливостей його забезпечення;

формування проблеми інноваційного пошуку.

Отже, у період інформаційного циклу здійснюються збирання, обробка та аналіз стану функціонування системи, процесів, діяльності, відбуваються пошуки оптимальних шляхів зміни об'єкта.

Логіко-операційний цикл передбачає вироблення та прийняття управлінських рішень на основі формалізації нововведення. Даний цикл реалізується через такі етапи:

пошуки та виявлення альтернативи;

аналіз очікуваних результатів;

добір діагностичних методик.

Організаційний цикл забезпечує вплив на об'єкт управління з метою добору та розстановки педагогічних кадрів, доведення завдань до безпосередніх виконавців, координації інноваційного процесу на етапах його впровадження, здійснення контролю та оцінювання. Основними етапами організаційного циклу є:

апробація нововведення;

інформаційний супровід інноваційного процесу;

діагностування поточних і кінцевих результатів, що узгоджуються з метою інноваційного пошуку.

Отримання інноваційного продукту не зупиняє процес, а переводить його у площину поширення. Відтак, на продуктивному етапі результати інноваційного пошуку водночас дають підстави для аналізу тенденцій подальших змін і прогнозування. Усе це спільно підтверджує положення про те, що нововведення є процесом циклічним, має здатність постійно оновлюватись.

Loading...

 
 

Цікаве