WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Концепція інноваційного розвитку освіти регіону - Реферат

Концепція інноваційного розвитку освіти регіону - Реферат

Теоретико-методологічний аналіз основ управління інноваційними процесами в системі загальної середньої освіти регіону дозволяє обґрунтувати концептуальні положення цього дослідження.

Перше положення полягає в тому, що інноваційний розвиток шкільної освіти у столиці відбувається на основі впровадження інноваційних процесів, урахування регіональної специфіки, соціально-економічного, технологічного та наукового потенціалу.

Друге положення виявляється в необхідності управління інноваційними процесами регіональної освіти, тобто створення керованої системи освітніх новацій, забезпечення умов для науково-методичного та організаційного супроводу.

Третє положення полягає в необхідності запровадження контрольно-оцінювальної функції управління як основної для досягнення ефективності розгортання інноваційного процесу.

Четверте положення свідчить про доцільність добору практичних форм і методів організації інноваційних процесів в освітньому регіоні, які відповідають викликам сьогодення щодо змісту й технологій.

П'яте положення передбачає підготовку суб'єктів освіти до інноваційного пошуку, забезпечення їх знаннями в галузі педагогічної інноватики, уміннями та навичками пошукового характеру. Така система підготовки потребує розширення традиційних форм післядипломної освіти за рахунок створення альтернативних центрів на основі інноваційних проектів і програм, ЗНЗ інноваційного типу розвитку.

В основу регіональної системи управління інноваційними процесами покладено програмно-проектній підхід як сукупність та ієрархію політико-управлінських дій (внутрішніх і зовнішніх), вивірених у своїй послідовності та прогнозованих за наслідками (Л. Курнєшова). Визначений підхід реалізується через такі функції:

орієнтує суб'єктів інноваційного пошуку щодо мети та механізмів її реалізації;

формує в соціальному середовищі погляд на освіту як таку, що здатна до перманентних змін;

здійснює розробку системи ефективності результатів інноваційного процесу через аналіз, оцінювання, прогнозування стану функціонування та розвитку галузі в регіоні;

утверджує інноваційну політику в системі освіти регіону на основі результатів ефективності інноваційного пошуку.

У Концепції враховано досвід управління інноваційними процесами в окремих регіонах України, Росії, Бєларусі та в зарубіжних системах освіти (Франція, Бельгія, США та ін.), а також практику впровадження нововведень в регіональній системі освіти м. Києва.

Мета Концепції інноваційного розвитку шкільної освіти у столичному регіоні полягає у створенні інноваційного освітнього середовища як дієвої системи підтримки та взаємодії всіх учасників інноваційного циклу, які забезпечують розвиток наукового та професійного потенціалу освіти міста.

Реалізація мети передбачає вирішення завдань далекої та близької перспективи. До завдань далекої перспективи віднесені:

формування інноваційної освітньої політики в регіоні;

створення саморегульованої системи управління інноваційними процесами в регіоні;

організація відповідної інфраструктури, функціональними обов'язками якої є організація інноваційних процесів на всіх рівнях управлінської вертикалі;

створення атмосфери суспільної значущості освітніх нововведень, забезпечення інформаційного доступу широких кіл громадськості, батьків до змін, що відбуваються у шкільній освіті регіону;

формування нової якості взаємозв'язків у методах системи "освіта-наука";

формування регіональної освіти як відкритої системи.

До завдань близької перспективи належать:

організація незалежної експертної ради з метою визначення доцільності впровадження інноваційних програм і проектів, оцінювання ефективності діючих та їх результатів, а також виявлення перспектив розвитку освіти регіону;

забезпечення на всіх рівнях управлінської вертикалі режиму сприяння інноваційного пошуку шляхом підтримки соціально-педагогічних ініціатив, організації науково-методичного супроводу інноваційних процесів під час їх реалізації;

інформаційно-методичне забезпечення інноваційних процесів шляхом залучення освітян-практиків до різноманітних форм дослідно-пошукової роботи (науково-практичних конференцій, семінарів-презентацій діючих програм і проектів, "круглих столів" з актуальних проблем освіти, видання матеріалів за результатами апробації педагогічних новацій тощо);

створення тимчасових науково-дослідницьких творчих груп, які об'єднані навколо реалізації окремої педагогічної ідеї;

організація базових навчальних закладів для апробації перспективних напрямів розвитку шкільної освіти регіону;

розробка системи оцінювання та контролю на основі запровадження моніторингу інноваційних процесів і видів діяльності;

створення системи професійної підготовки освітян-практиків (директорів, заступників директорів, учителів, методистів районних науково-методичних центрів) для інноваційного пошуку;

координація інноваційних процесів у системі шкільної освіти регіону;

здійснення стратегічного прогнозування.

Основними принципами управління інноваційними процесами в регіональній системі освіти визначені загальні та організаційно-технологічні. До загальних принципів віднесені ті, що діють у цілісній системі освіти та теорії управління:

принцип демократизації та гуманізації;

принцип єдності розвитку освіти та науки, який передбачає використання об'єктивних закономірностей функціонування й розвитку системи освіти. Управління інноваційними освітніми процесами відбувається на науковій основі, що забезпечує можливості реалізації прогресивних тенденцій для розвитку шкільної освіти столичного регіону;

принцип системності, реалізація якого досягається цілеспрямованою, упорядкованою та послідовною діяльністю;

принцип самоуправління та самоорганізації;

принцип взаємодії управлінської вертикали на основі загальнодержавних умов функціонування галузі, сучасної специфіки розвиту регіональної та суспільних викликів.

Організаційно-технологічними принципами визначені такі:

принцип єдності централізованого та децентралізованого характеру управління, в межах якого організатори інноваційного пошуку у своїй діяльності набувають значної автономності;

єдність науково-технічного прогресу та інноваційних трансформацій шкільної освіти;

державної підтримки та стимулювання інноваційно-педагогічних ініціатив;

сприяння розвитку інноваційного освітнього середовища в регіоні;

прогностичної спрямованості інноваційного розвитку шкільної освіти на основі науково-технологічного прогресу та суспільних запитів;

запровадження інноваційних змін у межах фінансово-економічних ресурсів, затверджених чинним законодавством;

самореалізації професійних та особистісних якостей суб'єктів інноваційного пошуку;

відкритості та компетентності у вирішенні проблем, пов'язаних з інноваційними трансформаціями;

збереження загальнолюдських цінностей, фізичного та морального здоров'я суб'єктів інноваційного процесу;

забезпечення рівного права освітян на професійну ініціативу та участь в інноваційній перетворювальній діяльності;

опори на контроль та оцінювання інноваційних змін в системі шкільної освіти регіону.

Система управління інноваційними процесами в регіоні спирається на моделі, які утворились у практиці управління нововведеннями у сфері економіки: євроамериканську (що передбачає організацію окремих інноваційних центрів, технопарків, наукових парків, технополісів та ін.) та японську (в основі якої лежить ідея включення цілого регіону як єдиного інноваційного простору з комплексом ресурсного потенціалу та єдиною інфраструктурою інноваційної діяльності).

В основі своїй інноваційний процес є поліструктурним і складається з рівнів управління, концепції "життєвого циклу", змісту, форм організації, видів діяльності та суб'єктів інноваційного пошуку. Управління інноваційними освітніми процесами в регіоні спирається на методику, яка була розроблена автором та апробована в системі загальної середньої освіти столичного регіону.

Умови реалізації Концепції інноваційного розвитку шкільної освіти в регіоні:

створення системи професійної підготовки освітян-практиків до інноваційного пошуку;

організація науково-методичних центрів, у тому числі альтернативних, з інноваційної діяльності;

створення регіонального науково-дослідницького центру як цілісної комплексної системи реалізації інноваційної освітньої політики.

Поліструктурність управління інноваційними процесами

Специфіка досліджуваної нами проблеми зумовлена поліструктурністю інноваційного процесу. Під поліструктурністю ми розуміємо багатоаспектність, різноманітність, багатофункціональність феномена нововведення.

У процесі структурування ми спирались на визначення А. Шегдою поняття "структура управління" як такого, що віддзеркалює форму побудови суб'єкта управління, спосіб його внутрішньої організації, зв'язки елементів суб'єкта між собою (порядок розташування, підпорядкованість окремих елементів управлінської системи), що разом дозволяє виконувати необхідні функції управління. Структура управління забезпечує стабільність, стійкість керуючої системи, у результаті чого зберігаються всі якості системи при зовнішніх чи внутрішніх змінах. Структура управління організацією відображає об'єктивні відношення в межах даної виробничої системи. Керуючі системи мають ієрархічну структуру з вертикальним розподілом функцій, обов'язків, прав і відповідальності.

Loading...

 
 

Цікаве