WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Контроль освітніх результатів - Реферат

Контроль освітніх результатів - Реферат

Контроль освітніх результатів

Контролююча функція навчання багато в чому визначає його значення та зміст. Від того, які результати та в якій формі контролюються, залежить побудова навчального процесу

Предметом діагностики й контролю є зовнішні освітні продукти учнів та їх внутрішні якості; освіта як атрибут особи визначається в першу чергу результатами її внутрішнього розвитку.

Освітня діагностика - це процес визначення результатів спільної діяльності учнів і педагога з метою виявлення, аналізу, оцінювання й коректування навчання. Діагностика освітньої діяльності включає контроль, перевірку, облік, оцінювання, накопичення статистичних даних, їх аналіз, рефлексію, виявлення динаміки освітніх змін та особових приростів учня, перевизначень мети, уточнення освітніх програм, коректування ходу навчання, прогнозування подальшого розвитку подій.

Діагностикою творчих здібностей займаються багато психологів і педагогів (Діагностика здібностей, 1989; Діагностика творчої діяльності, 1989; Лук, 1979). Більшість пропонованих методів діагностики здібностей ґрунтується на тестуванні учнів. Ми розділяємо точку зору, що "стандартні методи діагностики здібностей не втратили свого значення й до сьогодні. Разом із тим наближається радикальна зміна психодіагностичної парадигми в цілому. накопичується все більше фактів на користь ситуативного підходу: випробовуваний реагує не на тест, а на цілісну ситуацію, яка визначається мотивацією й відносинами з діагностом" (Дружинін, 1996).

Часто для діагностики здібностей застосовують різні тести. Але не менш ефективним є ситуативний підхід, тобто діагностика учнів за допомогою штучних або природних освітніх ситуацій.

Роль діагноста в даному випадку виконує педагог, який, спираючись на суб'єктивний досвід, знання особливостей конкретних учнів і розуміння завжди унікальної ситуації, виражає необхідні результати адекватно до умов протікання навчального процесу. Даний підхід узгоджується з методом герменевтики в педагогіці, який останнім часом активно досліджується вітчизняними фахівцями (Рузавін, 1983; Федотова, 1995; Валіцька, 1997) та зарубіжними вченими (Bogdan. 1982; Biklen, 1982; Menges, 1988).

Згідно з герменевтикою, основна задача освіти - розуміюче, плотське збагнення істини шляхом проникнення в духовний зміст суб'єктів та об'єктів освіти, а також у власний суб'єктивний світ.

Діагностика освітніх результатів, у тому числі й визначення рівня розвитку здібностей учня, відбувається шляхом суб'єктивного "вчування вчителя" в освітнє єство учня. Даний підхід не заперечує структурної заданості діагностичних процедур і математичної характеристики їх результатів.

Евристичному навчанню властива діагностика освітніх результатів із залученням герменевтики, тобто "розуміючих методів" аналізу змін, що відбуваються в дітях. Так, усвідомлене виконання вчителем 50-ти "вимірювань" діяльності одного учня дозволяє йому знайти більш глибокі освітні процеси, ніж одне вимірювання у 50-ти учнів.

Застосування методів герменевтики діагностики вимагає спеціальної підготовки вчителів, організації їх рефлексії, педагогічних консиліумів з обговорення індивідуальних освітніх рухів учнів. Розглянемо структуру подібної діагностики й оцінки результатів навчання.

Задачами діагностики рівня розвитку здібностей учнів є:

забезпечення умов для діагностичних освітніх процесів, у яких беруть участь суб'єкти освіти;

виявлення освітніх змін у внутрішньому та зовнішньому світі учнів;

співвіднесення поставленої мети з отриманими на планований період результатами.

Методами контролю освітньої діяльності учнів виступають способи аналізу й оцінки їх освітньої продукції. Вигляд і характер цієї продукції, а також цільові освітні установки педагога допомагають визначити елементи даного аналізу. Наприклад, необхідність розвитку креативних якостей учнів приводить до створення таких напрямів аналізу освітньої продукції учня:

сфера творчості;

ступінь творчості;

рівень самостійності;

ступінь відмінності від робіт інших учнів (оригінальність);

ступінь відмінності від своїх попередніх робіт.

Оцінка кожного елемента освітнього продукту учня може бути кількісною чи якісною, бальною або вербальною. Метод освітніх рецензій, відгуків і характеристик передбачає вербальну форму. Три-, п'яти-, десятибальні шкали дозволяють кількісно оцінити творчі результати учнів.

Якість учнівської продукції оцінюється такими способами:

за кількістю творчих елементів;

за ступенем оригінальності елемента;

за відносною новизною елемента для самого учня або його однокласників;

за місткістю та лаконічністю створеного образу, символу чи визначення;

за багатогранністю людських можливостей, використаних для створення освітнього продукту;

за практичною користю та використанням отриманого продукту.

Рівень розвитку особових якостей учнів визначається на основі порівняння результатів їх діагностики на початку та наприкінці навчального року. За допомогою методики, що включає спостереження, тестування, аналіз освітньої продукції учнів, кожний учитель оцінює рівень розвитку особових якостей учнів за параметрами, згрупованими в певні блоки, наприклад: креативні якості, когнітивні, оргдіяльнісні.

Для оцінки підсумкового рівня розвитку особових якостей кожного учня використовуються: а) текстові освітні характеристики учня; б) результати його освітніх досягнень; в) записи рефлексій, анкети й самооцінки учня; г) результати педагогічних консиліумів, тестів та інших матеріалів, що супроводжують евристичне навчання.

Підсумкова оцінка розвитку якостей учня проводиться за трьома рівнями:

"високий", коли позитивні зміни особової якості учня протягом навчального року визнаються як максимально можливі для нього;

"середній" - зміни відбулись, але учень потенційно був здібний до більшого;

"низький" - змін не помічено.

З метою посилення диференціації одержуваних результатів може застосовуватись п'ятирівнева шкала, в яку додаються такі рівні, як вище середнього й нижче середнього.

Таблиця 1

Результати рівня розвитку особових якостей учнів

Типи особових якостей

рівень розвитку особових якостей учнів, % від загальної кількості

високий

середній

низький

початок року

кінець року

початок року

кінець року

початок року

кінець року

Креативні (творчі) якості

1

уява

37

55

58

45

5

0

2

самобутність

21

18

47

68

32

14

3

відчуття новизни

32

46

58

45

10

9

4

інтуїція

21

41

64

50

15

9

5

натхнення

37

36

48

50

15

14

6

ініціативність

42

18

53

68

5

14

7

придумування

37

59

53

41

10

0

8

педагогічна творчість

21

14

29

40

50

46

Когнітивні (пізнавальні) якості

1

логічне пізнання

32

14

36

72

32

14

2

емоційно-образне пізнання

37

55

58

36

5

9

3

символотворчість

10

4

69

82

21

14

4

смислове бачення

5

14

53

68

42

18

5

різнонаукове бачення

16

9

58

64

26

27

6

уміння ставити запитання

6

23

38

59

36

18

7

прогнозування

0

4

53

82

47

14

Методологічні (оргдіяльнісні) якості

1

цілепокладання

16

27

42

55

42

18

2

цілеспрямованість

21

23

58

50

21

27

3

планування

16

14

48

68

36

18

4

нормотворчість

26

18

38

59

36

23

5

працездатність

50

18

29

50

21

32

6

рефлексія

32

9

63

87

5

4

7

самооцінка

10

14

58

82

32

4

Loading...

 
 

Цікаве