WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Конструювання змісту шкільної освіти - Реферат

Конструювання змісту шкільної освіти - Реферат

Основою для відбору принципів другої групи є їхній вплив і ступінь усвідомлення учнями навчального матеріалу.

Сюди можна віднести принцип відповідності навчального матеріалу віковим інтелектуальним можливостям дитини. Він спрямований на розв'язання протиріччя між науковою логікою інтерпретації суспільних чи природних явищ та логікою їх сприйняття школярами різного віку. Цей принцип пов'язаний також з установленням межі трудності для того чи іншого навчального матеріалу.

До цієї групи доцільно віднести принцип системності в конструюванні змісту навчального матеріалу. Одним з напрямів реалізації цього принципу є створення спеціальних комплексів-систем (блоків, модулів), що відображають розвиток системних наукових уявлень. Між цими комплексами встановлюються певні логічні та змістові відношення, які можуть змінюватись, забезпечуючи трансформацію знання.

Другим напрямом реалізації цього принципу є інтеграція навчального змісту. На даний час в освіті науково-дидактичний прогрес реалізується як внутрішньодисциплінарна інтеграція, коли автономний навчальний курс набуває чіткої логічно-змістової структурованості. У навчальний процес має бути введена система філософських категорій і понять типу: відношення, залежність, величина тощо, які подають знання як соціокультурне надбання, що проявляє себе в будь-якій науковій галузі, а отже, і в навчальному курсі. Подібна інтеграція призводить до формування в суб'єкта вчіння цілісного образу світу та створює можливість регулювання певного рівня глибини засвоєння профільних предметів, що є одним зі шляхів вирішення проблеми складності навчального змісту.

До другої групи, що об'єднує принципи конструювання змісту навчального матеріалу, можна віднести також принцип урахування єдності змістової та процесуальної сторін навчання. Зміст освіти існує лише у процесі навчання: він може бути доведений до учня лише шляхом включення в навчальний процес. Це означає необхідність урахування закономірностей навчання, його логіки, умов перебігу.

Сюди також відноситься принцип контекстного оволодіння навчальним змістом.

Даний принцип має слугувати зв'язку між навчальним змістом і практично-перетворювальними діями і повинен виступити спеціальним предметом осмислення школяра. Згідно з ним, і первинний етап ознайомлення, і етап усвідомленого привласнення, і узагальнення навчального матеріалу учнем мають здійснюватись у контексті сукупності його перетворювальних дій. Цей принцип також зумовлює нерозривну єдність внутрішньої й зовнішньої діяльності суб'єкта вчіння, яка має фіксуватись у його свідомості в судженні про те, що засвоєне знання служить керівництвом до дії. Тож будь-яка модель навчального процесу, яка претендує на свідоме засвоєння учнями навчального матеріалу, повинна містити систему практичних завдань різного цільового призначення, але спрямованих на використання майже кожного фрагмента змісту освіти.

Третю групу принципів складають принципи стандартизації змісту шкільної освіти, оскільки основним засобом перевірки та контролю результатів засвоєння змісту шкільної освіти, а також пошуку шляхів їх ефективного досягнення є його стандартизація.

Для здійснення цього пошуку необхідно відзначити основні принципи стандартизації. Серед багатьох можна виділити три основних: принцип наступності, принцип єдності, принцип гнучкості.

Принцип наступності реалізується у двох напрямках - вертикальному й горизонтальному. Вертикальний зумовлений наявністю різних ланок навчання (І, ІІ і ІІІ ступенів), а горизонтальний - наявністю широкої варіативності навчальних закладів. Вимога наступності між закладами різного рівня означає, що стандартизованим має бути не лише зміст, який відповідає інваріантній складовій базового навчального плану, а й додатковий - у межах його варіативної частини.

Принцип єдності змісту означає, що він має бути єдиною системою з атрибутами багатокомпонентності й багаторівневості. Зміст навчальних предметів у будь-якому загальноосвітньому закладі має адекватно відображати науковий підхід до пізнання реальності та формувати науковий стиль мислення, але різними можуть бути вимоги до рівня знань і вмінь інтелектуального та практичного характеру, які визначаються типом навчального закладу, його профільними особливостями. Цей принцип також передбачає структурну єдність змісту освіти на різних рівнях його формування - від більш загальних до часткових і конкретних форм його реалізації у процесі навчання. За цим принципом окремі предмети мають бути орієнтовані на загальне уявлення про склад і структуру змісту освіти.

Реалізація принципу гнучкості у процесі стандартизації змісту вимагає відбору кожним навчальним закладом зі стандарту певної галузі тих блоків навчальної інформації та відповідних вимог до її засвоєння, які найбільше відповідають його профілю. Із цих блоків конструюється програма навчальної дисципліни, яка може бути доповнена деякими додатковими питаннями.

Проаналізовані групи принципів можна вважати провідними на сучасному етапі реформування загальноосвітньої школи. Вони мають стати підґрунтям у процесі розробки теорії відбору змісту шкільної освіти та знайти свій подальший розвиток і конкретизацію на етапах розробки навчальних програм і підготовки шкільних підручників.

Проте загальні принципи конструювання змісту освіти не є достатньою засадою для розробки змісту кожного навчального предмета. Вони дістають свій зміст із різних джерел. Джерела - це об'єкти, зі змісту яких береться зміст освіти. Найбільш загальне джерело змісту освіти - це культура. Для навчальних предметів джерелом змісту виступає певна наука або галузь знань. Але зміст навчального предмета не зводиться до основ наук. Він повинен, як зазначалося, складатися із певних компонентів, які засвоюються в певній системі.

Критерії відбору змісту шкільної освіти

Дидактичне прогнозування змісту сучасної шкільної освіти, його структуризація, формування та відбір мають здійснюватись на основі загальнодидактичних принципів і критеріїв відбору з урахуванням специфіки кожної освітньої галузі й особливостей навчальних предметів. Критерій у перекладі з грецької значить "відмінна ознака, мірило". Критерії мають менш загальний характер порівняно з принципами, сприяють їх реалізації. Критерієм відбору змісту шкільної освіти можна вважати таку відмінну ознаку, яка має визначальний характер і набуває пріоритетності у процесі конкретного наповнення визначених компонентів змісту освіти.

Як вже зазначалось вище, на сучасному етапі розвитку змісту шкільної освіти пріоритетного значення набуває навчальний матеріал, який, по-перше, сприяє формуванню у школярів активної соціальної позиції, готовності постійно навчатися як у професійному, особистому, так і в суспільному житті, сприяє формуванню здатності адаптуватися до умов суспільного життя, готовності брати на себе відповідальність тощо.

По-друге, актуальності набуває навчальний матеріал, який забезпечує опанування школярами усного й писемного спілкування, володіння кількома мовами, формує в учнів готовність розуміти несхожість людей, поважати їхню мову, релігію, культуру, будувати стосунки з іншими людьми на засадах взаємоповаги, співробітництва та підтримки.

По-третє, підвищується роль метазнань у змісті шкільної освіти, акцентується увага на необхідності володіння різними способами пізнавальної діяльності. Значна увага також приділяється методам рефлексивного мислення.

Loading...

 
 

Цікаве