WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Конструювання змісту шкільної освіти - Реферат

Конструювання змісту шкільної освіти - Реферат

Конструювання змісту шкільної освіти

Розробка змісту шкільної освіти - складний процес, який здійснюється на кількох рівнях

Спочатку педагогічною наукою розробляється теоретичне уявлення про зміст шкільної освіти. Він розглядається з позицій системного підходу: аналізуються його склад, структура, визначаються основні компоненти, дається їх характеристика. Так, відповідно до розроблених підходів зміст шкільної освіти складається із таких трьох компонентів, як інформаційно-діяльнісний, що містить пізнавальну, ціннісну, технологічну, розвивальну складові; комунікативний; рефлексивний. Кожний із цих компонентів виконує певну роль, і в такому поєднанні вони забезпечуватимуть виконання поставлених перед освітою завдань.

Наступний рівень - рівень освітньої галузі та навчального предмета. Уявлення про те, чого навчати, набуває тут більш конкретного вигляду. Визначаються функції кожної освітньої галузі та навчального предмета, навчальні компетентності та досягнення, котрими повинен оволодіти учень.

Функції кожного компонента змісту освіти реалізуються в освітніх галузях і навчальних предметах - як провідних, так і допоміжних. Провідними, наприклад, у галузі "Мови і літератури" є функції комунікативного компонента. Галузь "Математика" покликана забезпечити оволодіння системою математичних знань і вмінь, методами наукового пізнання, необхідними у вивченні змісту інших освітніх галузей, а також для продовження навчання або у кваліфікаційній праці. Провідними тут виступатимуть функції пізнавального, технологічного та розвивального компонентів змісту освіти. Інші виконують допоміжну роль.

На цьому рівні під час конструювання змісту освітньої галузі й навчального предмета враховується логіка тієї науки, яку вони представляють, а також умови та закономірності процесу навчання, в якому зміст освітньої галузі та навчального предмета реалізується. Зміст на цьому рівні викладається у програмах, планах, стандартах, методичних рекомендаціях.

Третій рівень - рівень навчального матеріалу. Розробляються завдання, вправи, які складають зміст підручників, посібників та інших матеріалів для учнів і вчителів.

Ці три рівні становлять зміст загальної середньої освіти як педагогічної моделі соціального досвіду, підготовленого для передачі молодому поколінню. Вони стосуються проектованого змісту, який ще не реалізований у навчальному процесі.

На четвертому рівні зміст освіти представляється як система за своїми основними характеристиками. Визначаються його основні компоненти, зв'язки між ними, їхня роль. На кожному наступному рівні вони набувають усе більш конкретного вигляду.

Виходячи з того, що зміст освіти є складне, багатокомпонентне явище, технологія його створення має, з одного боку, відзначатися достатнім рівнем системності, а з іншого - бути гнучкою, характеризуватися зменшенням питомої ваги стандартності, жорсткої нормативності її реалізації. Це можливо за умови раціонального використання методу проектування, який адекватно враховує основні чинники, що проявляються в цьому процесі та впливають на відбір змісту освіти, на його характер та обсяг.

Головним фактором формування змісту освіти є потреби суспільства, сформульовані в меті освіти, яка обумовлює і вказує напрямок пошуку. Розробка змісту сучасної шкільної освіти здійснюється відповідно до основних тенденцій її розвитку - особистісної орієнтації, спрямованості на максимальний розвиток дитини, пріоритету загальнолюдських цінностей, відкритості, доступності, практичної значущості знань і вмінь. До них можна також віднести фактор орієнтації освіти на перспективи розвитку науки. Відповідно до цих факторів доцільно виділити три групи принципів (принцип - від лат. principium - основа, початок - це головне, вихідне положення будь-якої теорії, учення) формування змісту шкільної освіти, це - принципи проектування змісту освіти, принципи його стандартизації та принципи конструювання змісту навчального матеріалу .

Аналізуючи першу групу принципів, треба насамперед зазначити, що одним з головних факторів, що чинить вплив на характер освіти, є зміни у структурі наукових знань.

При виробленні наукової позиції стосовно побудови змісту освіти слід поряд із фактором оновлення інформації враховувати також фактор її старіння, що пов'язано із прискоренням науково-технічного прогресу. Тому право, так би мовити, на життя має те суспільне знання, яке не лише засвідчує той чи інший факт, а й задає однозначно перспективи розвитку певного наукового напряму. Визначення таких знань за спрямованістю має забезпечити зберігання й трансформацію фундаментальних наукових знань у кожному навчальному курсі. Такі знання мусять складати єдину основу, що визначається критерієм стабільності. Від неї безпосередньо залежатиме рівень глибини викладання конкретного освітнього предмета, ступінь його формалізації. У зв'язку з цим одним із пріоритетних можна вважати принцип фундаменталізації наукових знань.

Другий фактор, що має впливати на трансформацію змісту освіти, - це радикальна гуманітаризація освіти, посилення особистісного виміру в педагогічній науці, орієнтація на людину та фундаментальні цінності, які визначають головною метою та змістом системи освіти гармонійно розвинену особистість. У цьому контексті доцільно підкреслити пріоритетність принципу гуманітаризації освіти, який передбачає насамперед підвищення статусу гуманітарних і суспільних навчальних предметів із суттєвим переосмисленням і переглядом їх змістового наповнення. Спільною метою їх вивчення має стати формування необхідного комплексу знань із проблем розвитку людини, її взаємовідносин із соціальним і природним середовищем. Вивчення цих навчальних предметів повинно допомогти молодій людині пізнати суспільство на різних етапах його історії, осмислити феномен культури, сенс свого існування та існування інших людей.

Принципово важливим є насичення змісту гуманітарно-суспільної освіти ідеями неоднозначності, альтернативності. Значний гуманітарний потенціал мають також математика та природничо-наукові предмети, що зумовлює можливості їх внеску у формування духовності учнів, розкриття творчого потенціалу особистості, розвиток її здібностей.

Пов'язаним з попередніми є принцип відповідності змісту освіти в усіх елементах і на всіх рівнях конструювання загальним цілям сучасної освіти. Виходячи з цього принципу, зміст сучасної шкільної освіти, крім традиційних елементів - знань, умінь і навичок, повинен містити такі, що відповідно до гуманістичного та особистісно зорієнтованого характеру освіти відбивають необхідність формування ціннісних орієнтацій учня, оволодіння методами наукового пізнання, творчого мислення, навичок міжособистісного спілкування, способами самопізнання.

З попереднього випливає принцип рівноправності всіх компонентів змісту освіти. Це означає неможливість заміни компонентів, а значить, і їхніх функцій, один одним. Так, наприклад, формування ціннісних орієнтацій не може підмінюватися знаннями про цінності, розвиток особистості ототожнюватися тільки з посиленням розумових здібностей дитини.

Третій фактор, який має впливати на процес створення й оновлення змісту освіти, зумовлений історичним досвідом, який переконує: для повноцінного суспільного розвитку важливим є забезпечення умов для своєчасного та ефективного розв'язання різноманітних практичних задач, що передбачає відтворення як академічно-наукових знань, так і практичних. У зв'язку з цим усе більшого значення набуває принцип корисності знання для практичної діяльності людини. Відповідно до цього принципу, педагогічна оцінка наукових знань має також здійснюватися з раціональної точки зору, ураховуючи їхню життєву значущість для людини. Звідси й підвищення інструментально-перетворюючої ролі дослідного знання, оскільки воно виступає необхідним пізнавальним засобом досягнення, суб'єктом різноманітних практичних цілей.

Loading...

 
 

Цікаве