WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Компетенція учня - компетенція вчителя - Реферат

Компетенція учня - компетенція вчителя - Реферат

"Побічним продуктом" інновацій як процесу творчої діяльності є зростання педагогічної майстерності вчителя, рівня його культури, мислення, світогляду тощо. Отже, творчий пошук педагогічних інновацій веде до новоутворень у цілісній системі особистості, сприяє професійному самовдосконаленню. Тому фахівець повинен займатись наукою, щоби зростала педагогічна майстерність, професійне самовдосконалення - компетентність. А вчитель!? Також!

Таким чином, ми виходимо на метод проектування педагогічної діяльності, що передбачає наукову організацію педагогічної праці та використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Пропоную деякі свої напрацювання, котрі спростили мені роботу. Можливо, допоможе й вам.

По-перше, провела аналіз навчальних програм з інформатики, але бажано всіх предметів, щоб мати матеріал для створення завдань учням за профілем. Окрім цього, необхідно провести аналіз рівня інформаційної та навчальної підготовки учня з інформатики.

По-друге, провела системне повторення попереднє вивченого матеріалу з інформатики та тестування своєї роботи. Це перша віха відліку для оцінювання результатів навчання. Результатами залишилися задоволені навіть учні.

По-третє, провела психологічне дослідження учнів - виявила їх темперамент, різні соціальні типи, рівень комунікабельності тощо та конкурс самостійних робіт для виявлення рівня практичних умінь і схильності до використання комп'ютера в навчальній діяльності.

По-четверте, склала списки обдарованих і невстигаючих учнів, бо саме вони потребують моєї додаткової уваги. Складаю плани та переліки завдань для них на вибір до кожної теми.

По-п'яте, провела аналіз своєї попередньої діяльності та вибрала напрям свого подальшого руху до вершин професійної компетентності. Мої "коники": методика роботи з невстигаючими, особисті лекції, алгоритмізація/моделювання та проекти, електронні зошити та повторення з кожної тем (до початку вивчення та після її закінчення).

У-шостих, провела порівняння завдань програмного матеріалу з інформатики за профілями, які вела. Визначила, що, якщо результатом навчального процесу учня, діяльність якого пов'язана з операціями впливу на інформацію, є документ, то останній є ядром цієї системи викладання інформатики.

Для сьомого пункту треба провести аналіз взаємозв'язків навчальних дисциплін. Але це робота більша, ніж та, яку я провела, бо треба визначити провідну роль кожного предмета та інформатики як підлеглої, вибрати головний розділ інформатики для профілю (зараз, на мою думку, це етапи розв'язання задач за допомогою комп'ютера, а раніше міркувала - алгоритми, потім моделі), вибрати провідну тему, яка має логічні зв'язки з іншими темами (ось тепер це алгоритми та моделі) та доповнити кожну тему.

Наступний, восьмий крок, це - аналіз змісту навчального матеріалу конкретної теми за профілем (де використовується, мотивація тощо).

Останній крок - проектування методичної моделі заняття. У статті О. Митник наведена таблиця визначення рівня (високого, достатнього та середнього) розвитку готовності вчителя до формування культури мислення учня.

Це знову потребує займатись наукою, зокрема педагогікою, як стержнем фахової компетентності. Виходячи з основних принципів проектування уроку з використанням інформаційних технологій, виділяються три стадії: макроаналізу, технологічної стадії та стадії мікроаналізу.

Маршрутна карта макроаналізу заняття передбачає визначення дидактичної мети з орієнтацією на досягнення певних результатів, аргументацію необхідності застосування в навчальному процесі інформаційних технологій та електронних засобів, вибору необхідного ресурсу конкретного методичного призначення. Але для цього треба знати основи педагогіки: типізацію уроків, їх структуру й етапи, правила формування дидактичної, розливальної та виховної мети, види ІКТ та їх методичне призначення, загальні правила їх вибору, де й як спрацьовують різні педагогічні технології, методи, прийоми тощо.

Склала за рекомендаціями літературних джерел: конструктор теми, конструктор мети; конструктор уроку "Інтерактивні прийоми", опорну карту "Створення проекту уроку". Доповнила опорну карту складання уроку за етапами, прикладів набору методик і прийомів за етапами уроків. Створила: опорну карту "Підбір технологій", конструктор уроку "Прийоми партнерської взаємодії", опорну карту "Моделювання уроку".

Макроструктура заняття проектується на основі всіх цих типів системи логічно взаємопов'язаних уроків і їх структури.

Технологічна стадія. На основі сформульованих вимог до електронних засобів навчання за дидактичною метою й методичним призначенням проводиться їх багатофакторний відбір. Вибирається форма заняття (урок-презентація, урок-дослідження, віртуальна екскурсія, практикум, тематичний проект тощо). Окрім того, проводиться більш детальний аналіз електронних засобів і ресурсів з урахуванням принципу генералізації інформації, вивчається супровідна інструктивно-методична документація, прогнозується ефективність застосування даного ресурсу під час проведення занять різних типів, визначається методика проведення та проектуються основні види діяльності учнів з наявними електронними засобами й ресурсами в навчальному процесі. Саме на цій стадії вчитель визначає необхідне апаратне та програмно-методичне забезпечення.

Стадія мікроаналізу занять має відповідати принципам особистісно зорієнтованого навчання, зокрема особистісного цілепокладання учня, вибору індивідуальної освітньої траєкторії учня, метапредметних основ змісту освіти, продуктивності, первинної навчальної продукції, освітньої рефлексії. Тому вчителю слід проаналізувати психологічні характеристики учнів класу чи групи. На цій стадії виділяються основні структурні елементи уроку, здійснюється вибір способів взаємодії різних його компонентів (учитель-учень-електронний ресурс-навчальний матеріал) і встановлюються їх функціональні взаємозв'язки. Проводиться поетапне планування уроку, для кожного з його етапів визначаються мета, тривалість, форма організації навчальної діяльності учнів, основні види діяльності вчителя, на основі чого заповнюється маршрутно-операційна карта.

У моделі професійної компетентності виокремлюються такі її компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний, комунікативний, регуляторний. Засобом діагностики є факторно-критеріальна модель, яка достатньо широко використовується науковцями для експертизи інновацій, діагностики досягнень учнів, викладачів, управлінців, моніторингу педагогічної діяльності. Компоненти компетентності складають чинники моделі. Критеріями компетентності вчителя є відповідні показники продуктивної діяльності. Для когнітивного й операційно-діяльнісного чинників їх треба систематизувати на основі цільових функцій. Тому виділено такі групи знань і вмінь, які є необхідними учню: методологічні (знання й уміння бачити суперечності, знання й уміння знаходити шляхи їх усунення, знання й уміння аргументувати свої дії), дидактико-методичні (знання й уміння оптимально визначити етапи роботи, методи та засоби виконання її, форми організації своєї навчально-пізнавальної діяльності; уміння творчо й оперативно переносити знання у свою роботу), практично-діяльнісні (уміння структурувати та диференціювати зміст навчальної інформації), управлінські (уміння управляти власною й учнівською діяльністю в різних ситуаціях).

Маю надію, що довела три старих істини:

Компетентність учня цілком залежить від компетентності його вчителя;

Компетентність учителя зростає тільки при використання досягнень науки;

Професійне самовдосконалення є наш внесок у педагогічну науку.

Саме за такою технологією складені та проводяться уроки в системі.

Loading...

 
 

Цікаве