WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Компетенція учня - компетенція вчителя - Реферат

Компетенція учня - компетенція вчителя - Реферат

Можна використовувати метод визначення компетентності в інформатиці, наприклад, у темі "Текстовий редактор":з предметів креслення та трудового навчання. Також здійснюється студіювання та моніторинг росту компетентності в темі "Текстовий редактор". Наприклад, поняття редагування, роботи з фрагментами та форматування документа вводяться поступово, і до початку вивчення теми "Текстовий редактор" майже всі учні мають середній рівень і вище, можна працювати з учнями, які не вийшли на цій рівень. Відповідно складаються й таблиці з тем: "Інтернет", "Графічний редактор", "Основи алгоритмізації". Оскільки вивчати всі теми окремо одна від одної - це похибка, що негативно відбивається при вивченні наступних тем: треба багато чого починати спочатку.

Такий спосіб розподілу тем на дози та розміщення їх в інших темах дозволяє учням, які з деяких причин утратили зв'язок із навчальним матеріалом, наздогнати товаришів і ліквідувати пробіли у своїх компетентностях. Окрім цього це допоможе зробити різноманітними завдання та провести моніторинг рівня компетентності більш точно. Тобто фахівець повинен займатись наукою, щоби скласти свій план роботи з урахуванням своїх особливостей.

Основний критерій компетентності учня - це використання інформаційно-комунікаційний технологій у своїй навчальній діяльності, що є однією із задач предмета "Інформатика".

І перша порада: оцінювати будь-який продукт учня, виконаний за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій для будь-якої діяльності. Це "потребує розв'язання комплексу як психолого-педагогічних, так і творчих, неординарних проблем. Зазначене також потребує індивідуального підходу до учнів під час навчання залежно від їхніх здібностей, індивідуального розвитку рівня абстрактно-логічного мислення." Необхідність створення інформаційного простору як із предмета, так і з навичок використання (досвід роботи багатьох представників цього предмета), використання інформаційно-комунікаційні технології при студіюванні інших предметів і саморозвитку особистості учня викликає необхідність, щоб учитель інформатики був компетентним не тільки зі свого предмета. Це у свою чергу потребує шукати серед колег-учителів інших предметів однодумців, навчати їх використанню інформаційно-комунікаційних технологій заради спільної діяльності з учнями.

І друга порада: допомагати вчителям у їх інформаційно-комунікаційній діяльності через учнів, оцінюючи та консультуючи їх роботи. Ви знаходите нові завдання, обдарованих учнів, створюючи скарбничку досвіду. Окрім цього, у світі нових теорій розвитку дитини та видів інтелекту, систематики наукових знань, спрямування на виявлення обдарованості дитини ваш обдарований учень може знаходитись серед уже "зайнятих" іншими проблемами та предметами, часто хворий чи надто зайнятий улюбленими заняттями, щоб відкликатись на ваш предмет. Тому завдання повинно бути доступним для всіх груп учнів за розвитком дитини та видів інтелекту, видом обдарованості.

І третя порада: набирати побільше завдань і гнучко змінювати їх зміст за бажанням учня (хай тільки хоч щось зробить, заінтригувати та зацікавити його).

Порада четверта: Пам'ятати про сучасні NBIC-конвергенції технологій інформаційного суспільства, коли педагогіка знаходиться на окраїні цих перекриваючих хвиль прогресу, про те, що уповільнення введення інформаційно-комунікаційних технологій у педагогічну систему може призвести до її розвалу... Постійно наводити факти зв'язку предметів за цією картою і вчителям, і учням. Окрім нас це більше ніхто не зробить! Тільки інформатика їх сьогодні пов'язує! Таким чином, фахівець повинен займатись наукою, щоби бути у руслі рівня її розвитку.

Наочний супровід і мотивація учнів під час опрацювання методів і засобів отримання компетентності складається з:

мотиваційного стимулювання й заохочення учнів (на прикладах учителя, бібліотеки досвіду інших учнів і вчителів);

електронних посібників учителя, щоби бажаючі могли його використовувати й після видачі теоретичного матеріалу (сучасний вигляд та особистий учителя);

підготовлених довідково-методичних рекомендацій із теми у вигляді електронних зошитів на друкованій основі, де учень за вказівками вчителя виконує вправи за сходинками ускладнення вмінь і логічно-розумових міркувань;

для кваліфікованого оволодіння учнів сучасними інформаційними технологіями треба розробляти нові уроки з використанням сучасної техніки, програмного та наочного забезпечення. Якщо техніка та програмне забезпечення через деякий час з'являються, то наочне забезпечення постійно запізнюється на кілька років.

Щоб упроваджувати в навчальний процес нові знання з інформаційних технологій, учителю треба:

спостерігати за змінами в інформаційних технологіях, за появою нових;

мати відповідну техніку та програмне забезпечення;

мати відповідну літературу та передумови для її засвоєння;

кваліфікованого володіння самому певними ІКТ;

створювати власні дидактичні засоби для учнів.

Усе це потребує від учителя фінансових вкладень на придбання техніки та програмного забезпечення й витрат вільного часу на освоєння нових ІКТ і створення навчальних посібників та інших дидактичних засобів і матеріалів. "Знання виступають безпосереднім інструментом практичних педагогічних дій і методологічним фундаментом професійної діяльності. Уся система теоретичних знань, знань-засобів, знань-цінностей реалізується в системі професійних педагогічних умінь." Так поряд з учнем росте й рівень компетентності, й інтелектуальної культури його вчителя. "Прямим продуктом творчого пошуку можуть бути нові навчальні технології, авторські програми навчальних курсів, оригінальні виховні ідеї, форми та методи навчання й виховання, нестандартні підходи в управлінні."

Порада п'ята: формування компетенцій учня залежить від створення робочої навчальної програми пріоритетних розділів курсу "Інформатики" для різних профілів навчання, які є різними. Важлива обґрунтована послідовність вивчення розділів курсу, що дає знання не окремих розділів, а задає цілісну предметну компетентність з усього курсу. Тому основними сферами діяльності сучасного вчителя для виконання глобального напряму (розвиток компетентності учня) є:

1. визначити компетенції учня до кожної теми за профілем;

2. матеріально-технічна база предмета, а не кабінету (це не один рік і не тільки підручники) як навчально-методичний комплекс;

3. систематизація накопичуваного матеріалу не за темами, а за задачами різних профілів навчання (це тільки за рекомендаціями різних джерел);

4. розробка різних тем проектів із методичними рекомендаціями з виконання, оскільки проект є мірилом компетенції учня (від пошуку та моделюванню до створення продукту-документа);

5. розробка шаблонів планів різних типів уроку, щоб можна було вибирати потрібний під певної тему уроку, його мету та систему задач, складу учнів, для яких створюють урок;

6. моніторинг рівня вивчення тем, аналіз і висновок про подальший розвиток викладання теми із метою підвищення компетентності учнів із теми (для особистого розвитку, визначення пріоритетних напрямів росту компетентності);

7. дослідження готовності учнів (психологічної, інтелектуальної, рівня компетентності) до вивчення предмета, теми, розділу (полегшує вибір матеріалу до уроків, зменшує напруженість у діяльності вчителя);

8. підготовка за темами повторення (мотиваційне, теоретичне, психологічне), які проводити до кожного розділу (полегшує вибір матеріалу до уроків, зменшує напруженість у діяльності вчителя);

9. створення банку додаткових і домашніх завдань до різних категорій учнів за розвитком інтелекту й обдарованості, щоби створити атмосферу творчості та саморозвитку в навчанні (полегшує вибір матеріалу до уроків, зменшує напруженість у діяльності вчителя);

10. проектування уроку за задачею профілю та набору надбання компетентності (робить роботу вчителя творчою, більш науковою, знімає рутинність дій).

Loading...

 
 

Цікаве