WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Компетенція учня - компетенція вчителя - Реферат

Компетенція учня - компетенція вчителя - Реферат

Компетенція учня - компетенція вчителя

Усім чудово відомо, що формування інформативної та комунікативної компетентностей особистості зазвичай здійснюється засобами навчальної дисципліни "Інформатика"

Окрім цього, помітно, що фактично формування інформаційної культури, світогляду громадянина інформаційного суспільства та деяких елементів загальної культури покладено на цю ж дисципліну.

Поради вчителю-початківцю, або нотатки вчителя-нефахівця, який сьомий рік доганяє вчителів із досвідом, про типові проблеми сучасного вчителя інформатики

Аналіз понять компетентності й інформаційної компетентності дає змогу зробити такі висновки (за О. Митник):

по-перше, інформаційну компетентність можна розглядати як якість особистості, що включає сукупність знань, умінь і навичок виконання різних видів інформаційної діяльності та ціннісне ставлення до цієї діяльності, при цьому під інформаційною діяльністю розуміють сукупність процесів збору, аналізу, перетворення, зберігання, пошуку й поширення інформації;

по-друге, інформаційна компетентність фахівця безпосередньо пов'язана зі сферою його діяльності;

по-третє, інформаційну компетентність можна розглядати у трьох аспектах - у складі ключових компетентностей; як складову професійної компетентності фахівця; як етап у становленні його професійної та інформаційної культури - це пов'язано з інтелектуальною культурою фахівця.

Інтелектуальна культура - це характеристика діяльності людини у сфері мислення, у процесі якої здійснюється взаємодія з навколишнім світом, іншими людьми, унаслідок чого відбувається створення чогось нового на об'єктивному чи суб'єктивному рівні. Рівнем розвитку цього показника є готовність "майбутнього вчителя до впровадження технології формування культури мислення молодшого школяра та процесу його професійної підготовки". Таким чином, "наслідок вивчення інформатики - це здатність учня орієнтуватись в інформаційному просторі, володіти й оперувати інформацією засобами сучасного високотехнологічного суспільства, <...> що сприяє розширенню та поглибленню теоретичних знань, активізації навчального процесу, <...> професійного самовизначення молодої людини. Відповідно до вибраної професії визначаються більш пріоритетні інформаційно-комунікаційні технології, володіння якими допоможе розв'язувати різні професійні задачі".

До значущих ознак інформаційної компетентності відносять (за М. Головань):

знання інформатики як предмета;

використання комп'ютера як необхідного технічного засобу;

активну соціальну позицію у стосунку до залучення засобів і методів використання ІКТ;

мотивацію суб'єктів освітнього простору;

сукупність знань, умінь і навичок пошуку, аналізу й використання інформації, даних і знань;

ціннісне ставлення до інформаційної діяльності;

наявність актуальної освітньої чи професійної задачі, в якій актуалізується та формується інформаційна компетентність;

діяльнісний характер узагальнень умінь у поєднанні з предметними вміннями та знаннями в конкретних галузях (ситуаціях);

виявляються в умінні здійснювати вибір, виходячи з адекватної оцінки себе в конкретній ситуацій, і пов'язані з мотивацією на неперервну самоосвітню діяльність.

Це, по-перше стосується фахівця (майбутнього та того, котрий готує його, - у нашому випадку вчителя). А, по-друге, відповідно викликає задачу не тільки формування критеріїв компетентності учнів, а ще й розробки методів дослідження сформованості цих критеріїв і моніторингу їх зміни. А як визначити рівень готовності та компетентності вчителя!? Сучасні методи оцінювання рівня компетентності фахівця не відповідають вимогам сьогоднішнього суспільства. "До визначення поняття "інтелектуальна культура вчителя" ми застосовуємо особистісно-діяльнісний підхід" (кафедра методики та психології дошкільної і початкової освіти ІППО КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, - Авт.). "Особистісний підхід полягає в тому, що "інтелектуальна культура" - інтегративне особистісне утворення, в якому представлені, взаємопов'язані між собою мотиваційна, пізнавальна та соціальна сфери. Указані сфери мають бути так розвинені, щоб особистість мала змогу реалізувати процес пізнання, пізнавальну діяльність, конструктивно взаємодіяти з іншими та створювати власні "продукти творчості": авторські навчальні програми, навчальні посібники та підручники, науково-методичні розробки тощо (діяльнісний підхід)". Ось чому фахівець мусить займатись наукою й після закінчення освіти для розвитку інтелектуальної культури та компетентності.

Моніторинг якості освіти учнів як невід'ємна складова формування компетентностей

Моніторинг якості освіти учнів сьогодні визначається як оцінка рівня сформованості предметних (узагальнені предметні компетентності за І. Родигіною) компетентностей, але сьогодні набір знань, умінь, навичок не є навіть ключовими, прикладними, чи базовими компетентностями. Сьогодні якість освіти мусить бути невід'ємною складовою формування життєвих і фахових компетентностй учня. Наприклад, із теми "Інформація та інформаційні процеси" вимагати в учня такої компетентності, як уміти відрізняти види чи визначати джерела та споживача, властивості носіїв інформації, ще зарано: мало часу відведено на практику. Можна говорити тільки про компетентності кодування та вимірювання текстової та числової інформації. У темі "Інформаційна система" можна говорити про компетентності тільки стосовно структури комп'ютера, а це лише приклад у теоретичному матеріали теми. А знання клавіатури є проблемою не тільки за браком часу, а і з досвідом її використання. Так у кожному розділі предмета. Про це можна тільки говорити: про рівні компетентності до початку вивчення теми; зростання її під час вивчення теми; подальшого використання в наступних темах і в інших предметах.

Часу на вивчення інформатики відводиться все менше й менше. Тому треба підбирати різноманітні тести, які відповідно до якості освіти визначали би поступово всі ключові компетентності: від вузькопредметних (на початку) до життєвих і фахових компетентностей учня, які потребують проявити соціальні, політкультурні, комунікативні функції та викликають необхідність розвитку творчих здібностей та самоосвіти. "Тематичний контроль у формі тестування забезпечує отримання результатів, які характеризуються обґрунтованістю й об'єктивністю, а бали навчальних досягнень є точнішими та більш диференційованими, ніж ті, що одержані за допомогою традиційних форм контролю" (за Н. Шульгою). Окрім цього, тести готують учнів до незалежного зовнішнього оцінювання.

У шкільному предметі "Інформатика" занадто різні теми та різні вимоги до їх опанування: одні учні легко засвоюють роботу в редакторах, інші у програмуванні та тільки деякі з них можуть створювати реальні документи, супроводжувати бази даних чи сайти. Практично всі засвоюють роботу в Інтернеті, створення простих веб-сторінок, але відшукати потрібну інформацію, скласти бібліографію чи дизайн веб-сторінки, зробити добротний реферат можуть лише одиниці з наших учнів. Тому творчі та нестандартні завдання треба брати з інших предметів і виробничої ситуації, розбивати на більш прості завдання й етапи. Наприклад, база мікрорайону школи, словник із предмета, розклад занять, електронний журнал, звіт із лабораторної роботи чи з теми математики тощо. Потім продовжувати цю роботу протягом кількох уроків, оцінювати етапи її виконання, як у проектах.

Але пропуски занять та інші технічні, організаційні та психологічні моменти зводять нанівець дії вчителя й учнів. Можна чергувати найбільш складні та великі за обсягом теми (Інтернет, Текстовий редактор, Основи програмування) з іншими, де можна їх використовувати. Наприклад, тему "Інтернет" пропоную поділити на частини: у темах "Інформаційна система" (робота у локальній мережі закріплює роботу з папками, цікавіше), "Етапи розв'язання прикладної задачі з використанням комп'ютера" (пропонування пошуку інформації, інші інфопроцеси), "Інформаційна модель і алгоритми" (складання інфомоделей, сценаріїв і планів робот, алгоритмів дії на прикладі роботи в Інтернеті), "Прикладне програмне забезпечення навчального призначення" (робота з енциклопедіями та підручниками, перекладачами та довідниками); окремо наприкінці кожного семестру.

Loading...

 
 

Цікаве