WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Компетентність як ключ до оновлення змісту освіти - Реферат

Компетентність як ключ до оновлення змісту освіти - Реферат

Беззаперечно важливим є знання, уміння та навички, котрі молодь набуває та виробляє в процесі навчання в школі. Поряд із цим сьогодні актуальності набуває поняття компетентностей, що пов'зано з багатьма чинниками, оскільки саме компетентності, на думку зарубіжних експертів, є тими індикаторами, які дозволяють визначити готовність учня, випускника до життя, його подальшого розвитку й активної участі в житті суспільства. Так, прикладом ключових компетентностей можуть бути: здатність співпрацювати та працювати в команді, розв'язувати конфлікти, застосовувати інформаційні та комунікаційні технології тощо. З цих позицій проходить безліч дискусій як на міжнародному, так і на національному рівні різних країн. Компетентнісно орієнтований підхід до формування змісту освіти став новим концептуальним орієнтиром шкіл зарубіжжя. Саме набуття життєво важливих компетентностей, вважається в багатьох розвинених освітніх системах, може дати можливості дитині орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти.

Життєві компетентності є також предметом обговорення в Україні, хоча наразі дискусія навколо цього поняття більшою мірою розвивається щодо кола професійних компетентностей як результату професійної підготовки, а також компетентностей, яких мають набувати під час навчання в школі діти-інваліди.

Останніми роками поняття компетентності викликало широку дискусію серед країн-учасників Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), де проводились дослідження з цієї проблематики в більшості європейських країн.

Проведені дослідження й опитування серед української педагогічної громадськості дають нам підстави стверджувати, що сучасний зміст освіти української школи не достатньо орієнтований на потреби сучасного суспільства, ринку праці, запити для здобуття подальшої освіти.

Ця робота торкнеться процесів визначення та відбору ключових (життєвих) компетентностей в економічно розвинених країнах світу, узагальнення й класифікації основних переліків ключових компетентностей, порівняльного аналізу та надання можливих рекомендацій щодо перших кроків для покращення якості змісту вітчизняної освіти.

Аналіз проблеми

Проблема компетентнісного підходу в середній освіти в Україні

За роки незалежності України в галузі освітнього законодавства було прийнято низку законів та урядових постанов, які стали підставою для розроблення та впровадження сучасного змісту освіти: закони України "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту", постанови Кабінету Міністрів України "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" тощо. У законі "Про загальну середню освіту" було передбачено розроблення стандартів початкової, базової та повної середньої освіти5. Освітні цілі, відображені в цьому документі та стандартах, передбачають, що зміст ґрунтується на загальнолюдьских цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегрованості, єдності навчання й виховання, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави. Так, наприклад, початкова освіта спрямована на всебічний розвиток молодших учнів і повноцінне оволодіння ними всіма компонентами навчальної діяльності "через формування в учнів повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, бажання та вміння вчитись... Діти мають набути достатній особистий досвід культури спілкування і співпраці в різних видах діяльності, самовираження у творчих видах завдань". Таке всеохоплююче визначення цілей не досить чітко окреслює кінцеві результати навчання, які мають бути спрямовані на набуття учнями життєвих компетентностей, що дозволять дитині навчатись виконувати соціальні завдання та реагувати на потреби часу.

Так, наприклад, освітня галузь "Людина і світ" ставить за мету оволодіння учнями лише знаннями та вміннями, переважно окресленими словами "знати, мати уявлення". Наприклад, автори стандартів проголошують, що значне місце в цій галузі відводиться набуттю навичок поведінки в природному та соціальному оточеннях. І лише при характеристиці методів пізнання природи результатом є "уміти вести спостереження, користуватись приладами та виконувати досліди", що можливо частково віднести до поняття набутих в результаті навчання компетентностей.

У результаті освітньої галузі "Мистецтво" учень повинен уміти емоційно сприймати образний зміст спектаклю, що є досить сумнівним з міркувань права дитини на прояв емоцій як тонкого психологічного інструментарію. З позиції компетентнісного підходу, наприклад, результатом може бути вміння висловлювати своє судження та давати оцінку, виявляти інтерес і власну творчість щодо оглянутого спектаклю. Такі позиції можна віднести до загалу особистісних компетентностей.

Освітня галузь "Технології" обмежується лише пропедевтичними цілями та забезпечує умови для виховання трудових навичок побутової та господарчої праці. Потреба досягнення необхідних учневі компетентностей взагалі не порушується.

Проект Державних стандартів базової і повної середньої освіти та Базового навчального плану основної та старшої школи враховує набуття учнями необхідних компетентностей, однак у базовому навчальному плані ідея формування компетентностей відбита не досить систематизовано.

В описі освітньої галузі "Мови та література" зазначено, що при вивченні змістового компонента української мови "лінгвістична змістова лінія забезпечує мовну компетенцію школярів як одного із засобів формування мовленнєвого розвитку, а провідною є комунікативна лінія, яка передбачає формування вмінь і навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності (слухання, читання, говоріння, письмо). Діяльнісні лінії всіх видів як результати навчання першого та другого рівнів вивчення мови зазначають, досить загально, "практичне володіння найважливішими методами та прийомами мовленнєвої діяльності". При цьому трактування "уявляти реалії минулого, прогнозувати майбутнє", на наш погляд, не стосується вивчення мови, а є компонентом особистісних умінь і характеристик. У старшій школі один з результатів - "здійснювати програми саморозвитку та самореалізації" - окреслений надто загально і не дає уявлення, що мається на увазі стосовно формування мовленнєвих навичок та компетентностей.

При вивченні іноземної мови в проекті стандарту подано мету досягнення учнями такого рівня комунікативної компетенції (ця галузь оперує терміном компетенції, а не компетентності, що є на сьогодні предметом дискусій), що дозволяє спілкуватись (розуміння, аудіювання, читання, говоріння, письмо). При цьому надано пояснення, що таке комунікативна компетенція, яка складається з трьох головних видів - мовленнєвої, мовної та соціокультурної. Комунікативна, у свою чергу, складається з 4-х видів компетенцій - аудіювання, говоріння, читання та письма; мовна містить лексичну, граматичну, фонологічну та орфографічну, а соціокультурна компетенція охоплює два види - країнознавчу та лінгвокраїнознавчу компетенції. При цьому компетенції розглядаються як результати навчання та детально характеризуються, що дає змогу укладачам програм зрозуміти зміст цього поняття. Наприклад, компетенція в читанні в основній школі полягає в умінні розуміти адаптовані тексти, пов'язані з приватною, освітньою та іншими сферами, що побудовані на мовному матеріалі і які відповідають комунікативним потребам та інтересам учнів, з метою здобуття повної інформації, її оцінювання та коментування. Саме при визначенні компонента іноземної мови автори при описі результатів навчання виходять з позицій, що може робити учень, а саме - спілкуватись, використовувати компенсаторні засоби тощо. Це дає підстави стверджувати, що ця галузь найбільш суттєво та систематизовано узагальнює й трактує поняття компетенції.

Освітня галузь "Суспільствознавство" також представлена як така, що спрямована на володіння учнями суспільно значущими компетенціями. Наприклад, в основній школі мають формуватись такі компетентності, як уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, працювати з документальними джерелами, уміти відстоювати власну думку та конституційні права, вести дискусію, вирішувати конфлікти та робити раціональний вибір тощо.

Освітня галузь "Математика" не акцентується на досягненні учнями компетентностей, а обмежується лише оволодінням знаннями, навичками й уміннями, достатніми для успішного володіння іншими освітніми галузями, та забезпечення неперервної освіти, хоча саме ця галузь є однією з опорних і важливих складових загальноосвітньої підготовки. Її сфера, на наш погляд, укладається в сферу функціональних компетентностей, що передбачають компоненти інтелектуального розвитку, здатність застосовувати логіку, математичні знання та здібності, системне мислення та вміння розв'язувати складні логічні й математичні конструкції, просторові навички та моделювання.

Loading...

 
 

Цікаве