WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Кадровий потенціал шкільної організації - Реферат

Кадровий потенціал шкільної організації - Реферат

Нове знання, що з'являється в учасників, пов'язане з переформулюванням задачі для себе, наповненням здійснюваних дій новим змістом: "вижити", "зробити все можливе, щоби повернутись". Змінюється ставлення до ситуації; як тепер виявляється, відбувалось дуже позитивне продукування варіантів, спостерігаються спроби учасників знайти однодумців. Помітні розширення або зміна поведінкового репертуару учасників і наснага, що виражається з цього приводу. Виражається готовність спробувати себе в новій професійній та індивідуальній ролі. Позитивна спрямованість гри, що підсилюється, служить ілюстрацією до ствердження К. Абульханової-Славської: "Збереження активності при зміні життєвої позиції дозволяє відокремити справді особистісну активність від тих соціально-психологічних опор (слави і т. д.), що підтримували особистість колись". Процес активної участі у грі стає для присутніх заразливим, переходячи у стадію обговорення можливостей реалізації проектів. З боку ведучого тут виявляється підтримка у вигляді рівноправної участі.

П'ятий етап ігрової дії містить у собі реалізацію нового знання. При переході на цей етап в учасників виявляється винахідливість у деталізації можливостей здійснення своїх рішень, що схвалені присутніми, їхньою емоційною підтримкою. Люди, які беруть участь у грі, збагачують досвід один одного, даючи мимовільну підказку. Виникає атмосфера довіри, розкутості, взаємо- та самосприйняття.

Учасникам пропонується всім разом або у групах із трьох осіб створити "Пам'ятку емігранту" - що може людина/що треба людині зробити, щоби професійно й особистісно адаптуватись до нових умов життя та праці. Учасники пропонують робити такі необхідні, з їхнього погляду, дії (практично всі учасники всіх наших ігор у різному формулюванні їх називали).

1. Не панікувати і не впадати у відчай, тому що завжди є рішення.

2. Не сподіватись, що власна чи чужа держава надасть допомогу.

3. Не порушувати традицій і законів своєї й іншої країни.

4. Зберегти себе особистісно та як частину своєї культури; не втратити людського достоїнства, "не продати себе дешево", завжди усвідомлювати, що є можливість вибору.

5. Знайти таких же людей, які потерпіли катастрофу, "своїх"; шукати підтримки в інших людей; учити мови та заводити знайомства.

6. Зберігати документи, що засвідчують особистість.

7. Не відмовлятись ні від якої роботи, щоб вижити, але прагнути повернутись.

8. Зберегти здатність "просто жити", знайти позитивне в новому незнайомому житті, бути готовим щось надбати для свого життєвого досвіду.

В одній з наших ігор ми запропонували учасникам написати "Пам'ятки емігрантам" індивідуально. Ось деякі приклади того, що при цьому вийшло.

"...Нічого не бійся, а займайся тим, що тобі більше подобається. Будь сильним і хоробрим. Тільки холоднокровність допоможе тобі жити. Більше спілкуйся з людьми - вони тобі допоможуть. Роби практично все, щоб сподобатись їм. Не падай духом: надія вмирає останньою!"

"...Якщо ти попадаєш у дуже складну ситуацію, постарайся не впадати в паніку. З кожної ситуації є вихід, безвихідних ситуацій немає. Постарайся цей час провести з успіхом для себе. Зроби для себе висновки! Не утрать своє Я. Не втрачай зв'язків з оточуючими тебе людьми."

"...1. Постався до цього, як до захоплюючої складної головоломки, в якої є рішення! 2. Шукай усі можливі варіанти підтримки. 3. Вибирай, намагайся шукати найбільш вигідний варіант. 4. Просто живи! Це теж частина життя, і невідомо ще, що ми будемо думати про це в майбутньому. 5. Це також і блискуча можливість для чогось!"

"...Ніколи не їзди за безкоштовними путівками!"

На цьому етапі ми запитували учасників, яка із залишених у їхній "Матроській скрині" речей придалась би їм зараз більше. У відповідях згадувалися гроші, документи, записи улюблених пісень, гітара, карти для ворожіння, фотографії родини. Заздрили людині, яка здогадалася взяти із собою збірник віршів рідною мовою.

Завершальним епізодом гри стає групове обговорення отриманого досвіду. Відповідаючи на запитання, що їм дала участь у грі, учасники відзначали, що "побачили нового себе", довідались про себе дещо, і тепер "є над чим подумати", підтвердили знання про себе та свої можливості. Одні казали про те, що краще зайнятися самоосвітою, інші вважали, що для них було важливе розуміння того, що головне - "не губитись і бути разом". Говорилось про досвід переживання складної ситуації, коли доводиться "складати своїми руками розламані частини", можливості перевірити себе в екстремальній ситуації.

Наприкінці гри учасники та спостерігачі характеризують свій емоційний стан як стан спокою, готовності до саморозкриття та прояву довіри та щирості стосовно інших людей. Інші відзначали такий стан, коли "емоційність на нулі, але є готовність переключитись на будь-яку модель".

Поведінкові прояви в обговоренні пов'язані зі "зняттям масок" і домінуванням его-стану дорослого. Виявляються рефлексивні можливості учасників під час обговорення гіпотез, емоцій, різних дій. На закінчення ведучий говорить про те, що корабель за назвою "Життя" може не раз зазнати аварії, і бажає учасникам пригадати пережитий ними досвід подолання труднощів. Корисним буде навести міркування одного американського емігранта, який досяг професійного успіху на новому місці проживання. Коли він приїхав за удачею у США, то зрозумів, по-перше, що не всі дороги там вимощені золотом, по-друге, багато які з них зовсім не вимощені, по-третє, як виявилося, саме цим йому й доведеться займатись десять років.

Ми відзначаємо пізнавальні, діагностичні та психотерапевтичні можливості гри. Як один із варіантів гра може проводитися з виключенням етапу дискредитації. Тоді знижується гострота переживань учасників, підсилюються пізнавальні можливості гри. Можна підсилити поведінковий компонент ігрової дії шляхом структурування й розширення питань для обговорення, наприклад: "Що можна зробити для збереження та перевищення професійної кваліфікації і навіщо це буває потрібно? Як ставитись до державних законів, коли це зовсім не вигідно? Які можливості дає кооперація з іншими людьми?" й ін.

У кожному конкретному випадку освітня робота з реалізації комплексної програми розвитку шкільної організації будується на основі вивчення особливостей учасників групи. На початковому етапі відбувається вибір рівня складності та глибини освоєння програми навчання. Наступний вибір та ускладнення навчального матеріалу проводяться з урахуванням початкового рівня й темпу просування навчальної групи в освоєнні освітньої програми.

Основними результатами роботи з реалізації системи тренінгів-практикумів в остаточному підсумку стануть:

комунікативна компетентність (точність сприйняття партнера по спілкуванню та прогноз успішності встановлення партнерства, контактність, сумісність, спрацьованість, здатність до співробітництва, що зросла) у сфері ділового та міжособистісного спілкування з різними групами людей;

готовність самостійно планувати та здійснювати професійну діяльність з використанням інтенсивних гуманітарних технологій розвитку шкільної організації.

При організації внутрішньошкільної роботи з кадрами з підвищення ефективності їх діяльності варто враховувати такі важливі моменти:

по-перше, професійний розвиток людини як соціально-психологічна проблема розглядається в контексті загальних проблем соціалізації особистості й розвитку її адаптаційних можливостей;

по-друге, навчальна робота організується з урахуванням знання вікових і статево-рольових особливостей членів педагогічного колективу, а також специфіки накладення кризи професійної кар'єри на вікову кризу окремо взятої людини;

по-третє, позитивна організаційна культура розглядається як необхідний виробничий компонент, що додає діяльності школи відтінок місії. Організаційна культура являє собою свого роду сукупний менталітет співробітників, і розвиток цього менталітету забезпечується механізмами внутрішньої співдружності в реалізації соціально орієнтованих цілей діяльності та створення сприятливого освітнього середовища. Формується оптимальне співвідношення управління функціонуванням та управління розвитком з акцентом на розвитку;

по-четверте, етапи становлення професіоналізму залежать від сполучення (переваги) особистісної та професійної, визначальної форми індивідуального сприяння росту співробітників.

Освітня робота з педагогічним колективом проходить більш успішно за рахунок максимальної наближеності змісту занять до життя й роботи. В інших випадках робота з розвитку кадрового потенціалу шкільної організації може бути заснована на створенні та реалізації проектів для окремих освітніх установ відповідно до їх потреб і запитів.

Заняття для самостійної підготовки керівників до виступів на навчальних заняттях, семінарах, "круглих столах"

Виходячи з власного досвіду роботи й урахування освітньої ситуації в регіоні, підготуйте перелік напрямів, за якими може проводитись освітня робота з педагогічним колективом вашої школи.

Loading...

 
 

Цікаве