WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Зміст, форми та методи громадянського виховання старшокласників у позаурочній діяльності - Реферат

Зміст, форми та методи громадянського виховання старшокласників у позаурочній діяльності - Реферат

Учасники фольклорно-етнографічних ансамблів можуть здійснювати поїздки рідними регіонами України з метою збору матеріалів (своєрідні фольклорно-етнографічні експедиції) - народних пісень, обрядів, казок, легенд, прислів'їв, дитячих потішок, ігор і забав, які згодом можна використати при підготовці до свят Різдва, Івана Купала, обрядів "Веснянка", "Весілля", літературних вечорів, шоу-програм.

Доцільно на початку навчального року, підбиваючи підсумок діяльності клубів, колективів, об'єднань і гуртків за минулий навчальний рік і за період літніх канікул, провести тематичний тиждень "Любіть Україну!", у ході якого організувати проведення виставок вишиванок, фотографій, аби показати, чому навчились учні, чого досягли за минулий час.

Важливе місце серед форм позанавчальної виховної роботи з формування громадянських якостей старшокласників займають тематичні вечори. Педагогічна практика накопичила найрізноманітнішу тематику - присвята історичним і пам'ятним датам у житті українського народу; військовим діячам українського війська різних періодів визвольних змагань; діяльності міжнародних прогресивних організацій; патріотам, які загинули в концтаборах, тюрмах, на засланні в різні історичні часи та епохи; жертвам голодомору; морально-правовим, морально-естетичним проблемам; питанням літератури, мистецтва, діяльності видатних учених, письменників, художників, композиторів; висвітленню проблем держави та церкви, ролі священнослужителів у духовному відродженні нації та ін.

Під час проведення тематичних вечорів використовують найрізноманітніші методи та засоби виховного впливу на старшокласників - виступи представників громадських організацій, державних і бізнесових структур, прогресивної, національно свідомої інтелігенції. У канву тематичних вечорів вплітають пісні, поезії, фрагменти кінофільмів тощо. Усе це дає змогу зробити їх емоційно насиченими, цікавими, а виховну інформацію - дохідливою та переконливою.

Особлива цінність тематичного вечора полягає в тому, що в його підготовці та проведенні активну участь беруть старшокласники. Тут широке поле для прояву їхньої ініціативи, творчості, самостійності, ерудованості - у доборі теми, запрошенні гостей, оформленні приміщення, підготовці виставок, конкурсів, номерів художньої самодіяльності.

Рекомендуємо проводити цикли тематичних вечорів, присвячених одній важливій проблемі, наприклад, до річниці незалежності Української держави. Тут доцільно було би проводити вечори за такою тематикою: "Київська Русь - перша українська держава", "Галицько-Волинське князівство - держава українського народу", "Козацька республіка - перша демократична держава", "УНР - волевиявлення українського народу", "Україна - незалежна, правова, соціальна держава".

Заслуговує на увагу й проведення циклу заходів, присвячених одній темі, наприклад, "Пам'ятай ім'я своє!". Це може бути обговорення, бесіда, літературний вечір, конкурс, усний журнал, вечір-роздум. Така розмаїтість жанрів сприятиме ґрунтовній розмові учителів зі старшокласниками про те, що не ім'я робить людину Людиною, а людина робить гідним своє ім'я. При цьому і вчителі, й учні діляться досвідом і знахідками в розумінні окремих імен та історичної долі їх носіїв.

Готуючи тематичний вечір, його організатори повинні чітко уявляти структуру та зміст, методику підготовки та проведення. Необхідно заздалегідь продумати всі форми використання технічних засобів навчання, наочності, склад запрошених гостей та ін. У цій справі немає дрібниць, а тому й не повинно бути дрібних недоречностей.

Педагогічна практика з формування громадянськості учнів загальноосвітніх шкіл накопичила чималий досвід у цій справі. Ефективними формами організації виховної діяльності старшокласників є вечори запитань і відповідей, усні журнали, прес-бої, турніри кмітливих "Екологічні бумеранги"; конкурси "Таланти навколо нас", "Конструкторське бюро", "Козацькі забави", "Українська кухня", "Бюро добрих послуг"; пісенні конкурси "Без верби й калини немає України", "Гімн матері", "Поезія і пісня - великі дві сили", "Голоси України", "Фольклорні скарби нашого краю"; дискусійний клуб "Держава і молодь", дебати "Що значить бути вільною людиною?", рольова гра "Лідер і громада", диспут "Гроші: благо чи отрута?", тренінг "Я - громадянин України", ток-шоу "Я так думаю", школа майбутнього виборця тощо.

Окремо варто зупинитись на проблемі використання культурно-освітніх і виховних традицій українського козацтва.

Козацька педагогіка - це частина народної педагогіки, яка формувала в молоді вірність Батьківщині, виховувала лицаря-козака, мужнього громадянина й захисника рідного краю.

Основні завдання, які ставили перед собою козаки-наставники, - готувати фізично загартованих, мужніх воїнів; формувати український національний характер і світогляд, високі лицарські якості, пошану до батьків, людей старшого віку, милосердя.

Які же шляхи відродження вихованих традицій?

Це в першу чергу поширення знань про національно-виховний рух, вивчення фольклорних джерел, історичних документів про козацький рух.

Це - вивчення біографій, історії життя видатних керівників козацтва від його зародження до зміцнення в епоху Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи; це - дослідження й відродження військово-спортивного мистецтва, козацьких традицій та обрядів, промислів; вивчення й дослідження козацьких пісень, балад, легенд, фольклору про козаків; вивчення знань козаків про народну медицину, астрономію, агрономію, кулінарію.

Практичний досвід роботи педагогічних колективів загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів нагромадив різноманітні форми цієї роботи. Найперше, це посвята старшокласників у козаки, заняття у клубах "Козачата", "Січ", "Джура", "Пласт", гуртках лицарської честі, козацьких куренях "Еней". Особлива увага в цих об'єднаннях і гуртках приділяється фізичній та психофізичній підготовці.

Окрім того, старшим учням, які із захопленням займаються різними видами єдиноборства, цікаво знати, що в українського козацтва існувала цілісна система мистецтва єдиноборства. При цьому варто зазначити, що існувало кілька таких систем, одна з яких була покладена в основу танцю гопака. Запальний, відчайдушний, він наповнений складними фізичними вправами, акробатичними трюками. А першоосновою його стали бойовий дух, порив до життя, віра у власні сили, наступальність та оборонний характер, торжество перемоги. Усі елементи танцю - це складні акробатичні вправи: "розніжка", "пістоль", "шулики", "голубці".

Не одне покоління наших пращурів оволодівали системою козацької боротьби - гойдок. Вона була призначена в основному для розвідників-пластунів. Цікаво, що арсенал прийомів цього виду єдиноборства давав можливість козакам битись уночі з кількома противниками.

Досить мало ми знаємо ще про одну систему козацької боротьби - спас, яка мала оборонний характер і вимагала скрупульозного відпрацювання блокування дій противника.

Бились козаки і навкулачки, "на ременях", "навхрест", "на палицях" тощо. Оволодіння технікою цих видів боротьби, дотримання моральних принципів під час тренування та змагання забезпечували комплексний вплив на особистість.

Саме тому, поряд із різноманітними змаганнями з кінного спорту, боротьби, фехтування, старшокласникам цікаво досліджувати військово-спортивні мистецтва козаків, розкриваючи перед юнаками високі моральні якості мужніх захисників краю.

Коли справедливим є твердження, що на сьогодні немає достатньої кількості спеціалістів із козацьких єдиноборств, то розвиток козацьких мистецьких традицій лірників, кобзарів, танцюристів, а також майстрів козацьких ремесел і промислів - гончарства, бондарства, верхової їзди залишає широкі можливості для творчого пошуку. У зв'язку з цим доцільним уважається проведення фестивалів козацької пісні й танцю, найрізноманітніших змагань з козацьких видів спорту (стрільба з лука, плавання, володіння шаблею, верхова їзда, подолання природних перешкод, орієнтація на місцевості).

Говорячи про виховання молоді на традиціях українського козацтва, не можна обминути увагою проблему участі дівчат у діяльності козацьких гуртків та об'єднань. На нашу думку, зарахування їх до козацьких гуртків, куренів знецінює саму ідею козацтва, оскільки, як відомо, за Запорозькій Січі, та й на інших козацьких січах, дівчат, жінок не було. Досвід роботи позашкільних навчальних закладів нагромадив значну кількість таких форм роботи з дівчатами, які виховують господинь, берегинь роду - гуртки в'язання, вишивки, крою та шиття та ін. Тому конкурси "Відкрий у собі талант", "Я - господиня", тематичні вечори "Мати - берегиня роду", "І рушник вишиваний на щастя, на долю дала", "Мамина пісня", "Ой, не ріж косу...", на нашу думку, стануть кращими засобами формування дівочої гідності, жіночої вірності, материнської любові.

Перелічити всі форми виховної діяльності, їх тематику практично неможливо. Та ми й не ставили це собі за мету. Окрім того, у додатках, які містяться наприкінці цього посібника, є достатній перелік форм і тематики заходів, які проводяться в загальноосвітніх навчальних закладах України; значну частину їх ми відвідували під час перебування в різних регіонах України. На нашу думку, вони повинні стати у пригоді кожному, хто розуміє, що виховання сучасної молоді, а особливо старшокласників, процес складний, довготривалий, вимагає від педагога, вихователя постійного творчого пошуку ефективних форм і засобів, підвищення власного професійного рівня та вдосконалення методики практичної реалізації поставлених завдань.


 
 

Цікаве

Загрузка...