WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Злиття інтелектуального, політичного та духовного - Реферат

Злиття інтелектуального, політичного та духовного - Реферат

Другим визначальним виміром є мобілізація влади для досягнення успіху. Школи цураються використовувати політику з позитивною метою. Політика значною мірою перебуває в руках порівняно крайніх лівих і правих сил, що спричинює ще більшу поляризацію. Ці битви за владу дають перемогу то одним, то іншим, але ніколи не закінчуються виграною війною! Виграти війну означає врегулювати суперечності, які ніколи не вдається вирішити із крайніх позицій. Отже, політичний компонент містить установлення союзу між різними сторонами всередині та зовні школи. Ви не зможете змінити складної системи, допоки не мобілізуєте критичної маси різних груп, які співпрацюють між собою. Помилково вважати, що в цих процесах немає місця для влади. Успішна масштабна трансформація передбачає застосування влади, але ця влада має служити досягненню моральної мети цілей, і в цьому полягає третій визначальний елемент.

Моральна мета чи духовний вимір освітньої реформи передбачає активізацію обговорення та відданості справі змінювати життя всіх учнів. Я вірю в те, що ця мета завжди була присутньою в серцях багатьох освітян і громадян і зараз має домінантний вплив на їхню роботу. Чому книга Големана "Емоційна освіченість" одразу ж стала бестселером? Чому все більше й більше бачимо книг, у назві яких є слова "душа", "дух", "сенс"? Дослідження, представлене Големаном, проводилося впродовж кількох років. Причина того, що книгу буквально змітали з полиць магазинів, полягала в її актуальності; вона зачепила багате джерело незадоволення та надії. Я думаю, що більшість людей усе ще пригнічена суспільними конфліктами, розширенням прірви між багатими та бідними, холодним подихом технологій та іншими формами безликості та деградації людства. Натомість люди глибше відчувають внутрішню потребу шукати сенс життя й дотримуватися його. Окрім професії вчителя, не так багато вже й знайдеться професій, де здобуття особистої значущості внаслідок поліпшення життя інших на прийдешні роки, або й навіть покоління, є таким відчутним і глибоким. Але турбота за краще своє життя та життя інших сьогодні є відчутнішою і в суспільстві, що дало підстави соціологу Ангусу Райду припускати, що "упродовж наступних кількох десятиліть акцент на емоційному зростанні випередить післявоєнну заклопотаність матеріальним добробутом". Усе це є добрим передвісником не тільки для моральної мети викладання, але й також для ймовірності, що духовні сили знайдуть своїх політичних та інтелектуальних союзників.

Зрозумілим є також і те, для чого ми потребуємо міцного сплаву, тобто взаємодії та об'єднання трьох видів сил для досягнення максимального результату. Ідеї без моральної мети не варті й шеляга. Моральна мета без ідей - це те ж, що вишукано вдягнутися і не мати куди вийти. Влада без моральної мети та ідей є страшною та немилосердною, а моральна мета та ідеї без влади є тим потягом, який ніколи не залишає своєї станції. Інтерактивні системи є саме тими системами, які беруть свою велетенську енергію від злиття інтелектуальних, політичних і духовних цілей. У свої найкращі часи вони роблять це на особовому, організаційному та системному рівнях разом узятих:

"Характерним критерієм усіх видів злиття взаємодії є те, що в результаті цього сильнішими стають як організації, так і особи. Злиття осіб дозволяє їм відчути свою повноту й цілісність. Злиття організацій потребує лідерства та ентузіазму учасників для трансформації більшої системи. Злиття відбувається завдяки обміну інформацією, якому не на заваді навіть традиційні кордони, оскільки він тамує жагу людей відчувати себе частиною чогось більшого, повернутися до дійсності та взятися за нові завдання, разом творити спільне майбутнє, виконувати роботу, яка служитиме іншим та організації. Керівники процесу злиття знають, як треба його організувати, щоб отримувати вибух мотивації та змін.

Повне та цілковите злиття суспільних систем є метафорою, але сильною і точною. Уся ця книга засвідчує, що злиття передбачає об'єднання та з'єднання відмінностей, творення узгодженості та співіснування у стресових і непевних умовах. І коли це стається, вивільняється у п'ять разів більше енергії - енергії, необхідної для самоорганізованих проривів усередині складних систем, енергії, яку ніколи не вдається передати через моделі пробного планування та управління змінами.

Я аргументував, чому лідери всіх рівнів, починаючи із класу й аж до керівництва штату, повинні обдумати концепцію та продовжувати творити як ніколи витончені практичні теорії дії. Ці теорії дії дадуть їм змогу: розуміти надзвичайну важливість об'єднання всіх трьох сил - інтелектуальних, політичних і духовних - у промислах і діях; постійно приділяти увагу зв'язкам між цими силами та людьми; сформувати локальні та загальні плани та інфраструктури, необхідні для взаємодії та злиття енергії.

Надто часто в освіті навіть найзахопливіші можливості втрачаються, що призводить до зростання деморалізації та цинізму. Навіть прекрасні ідеї потребують для своєї реалізації важкої праці. Коен переконливо говорить про це так:

"Але надихаюче бачення та надії можуть також стримувати реформаторів від побудови інтелектуальної та суспільної інфраструктури, необхідної для ґрунтовної реформи: розпрацювання стратегії та тактики, планування та розбудова організації, систематичного вивчення процесу та прогресу реформи, а також її впливу на творення можливостей учитися з досвіду. Реформатори потребують "нереалістичної" надії, як і вчителі, але, якщо вони будуть керуватися тільки цим, то не усвідомлюватимуть, що лише важка праця може дати їхній надії "ноги" та скерувати її у правильному напрямку, лише вона може забезпечити їм систематичну інформаційну підтримку й надасть їй можливість підтримувати себе та вдосконалюватися всупереч неминучим розчаруванням і невдачам... Характерною особливістю гідних наслідування вчителів є те, що вони не тільки сподіваються, а й розпрацьовують стратегію, готують чи адаптують навчальний план, задумуються над методикою викладання предмета, удосконалюються на основі роботи учнів і власної роботи, різними шляхами творять інтелектуальну та суспільну інфраструктуру, що дає можливість їхнім учням користати як з далекоглядності, так і з надії, що підтримує їх у роботі та дозволяє їм учитися працюючи.

Інакше кажучи, мета освітньої реформи полягає у створенні систем, які дадуть надії "ноги", і це дозволить нам розширити коло реформ. Мало би також бути зрозумілим, чому ми доводимо, що освітяни повинні залучити громадськість до обговорення шляхів удосконалення. Злиття залежить від "опанування громадської винахідливості", а це можна зробити лише тоді, коли вийти до громадськості та задіяти її до дебатів про ідеї, владу та мету. Водночас освітні політики повинні працювати над тим, щоби підвищити статус учителя. Установлюючи вищі стандарти та очікуючи більших результатів, освітні політики повинні усвідомлювати, що ні першого, ані другого неможливо досягти без підтримки місцевих сил у мобілізації ентузіазму та вмінь учителів. Успішні зовнішні ініціативи приводять до зменшення розчарувань і вивільнення енергії досі деморалізованих і пригнічених учителів. У цих прикладах взаємодія зовнішніх і внутрішніх сил забезпечує механізм сміливих кроків до майбутнього.

Незавершена справа в еволюційні вервиці

Замислюючись над еволюцією людства наприкінці двадцятого сторіччя, неможливо не думати про те, що ми перебуваємо на порозі нової ери. Майбутнє може розвиватися в одному чи у двох протилежних напрямках. Воно може піти шляхом задоволення власних інтересів, коли буде зростати прірва між багатими та бідними, слабшатимуть поняття демократії та загального добра. Або ж негативні сили постмодерну вичерпають себе. Послуговуючись еволюційними термінами, ми не так маємо домагатися кращого життя, як повинні йти до нього! Для досягнення останнього потрібні довершене розуміння цієї необхідності та активна позиція свідомих учителів, які усвідомлюють, що це може стати переломним етапом еволюції людини. Серед усіх живих створінь люди вирізняються чимось особливим - потенціалом досягти вищих еволюційних форм або ж утратити таку можливість. Державна шкільна система виявиться одним з основних тестів на те, куди рухається людство у своєму еволюційному розвитку, - воно прогресує чи регресує.

Усе це може видатися надто величним, коли ви проводите заняття зі своїм найгіршим класом у п'ятницю пополудні. Але коли ви разом з іншими вчителями та батьками беретеся спільними зусиллями за групу семирічних дітей і вчите їх читати та писати чи змінюєте на краще майбутнє шістнадцятирічних підлітків, які інакше приречені жити у злиднях, то робите величезний внесок в еволюцію людини, навіть якщо не знаєте, куди ж вона все-таки спрямована. Нам треба ще багато пройти у своєму розвиткові, але вчителі з моральною метою завжди будуть основними гравцями в будь-якому прогресі, який нам судилося зробити.

Ті, хто бере участь в освітніх реформах, бере участь у розвитку суспільства; ті, хто бере участь у розвитку суспільства, бере участь у розвитку моральності. Озброївшись сучасними знаннями про те, що приховану силу складності ми можемо використати собі на користь, час повернутися до масштабних змін навіть ще амбітнішими цілями, аніж ми мали у 1960-х роках. Взаємодія, якісна інформація та моральна мета є потужними силами для творення суспільного добра. Збагнувши складність, час вдихнути сенс у прийдешнє тисячоліття. Іншими словами, час запрягати сили злиття. "Сили змін" залишаються двозначним поняттям у захопливому співвідношенні.

Loading...

 
 

Цікаве