WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Зарубіжний досвід профільного навчання - Реферат

Зарубіжний досвід профільного навчання - Реферат

Зміст зазначених двох типів навчальних предметів складає федеральний компонент державного стандарту загальної освіти. Досягнення випускниками рівня вимог державного освітнього стандарту з базових загальноосвітніх і профільних предметів визначається за результатами єдиного державного іспиту. Елективні курси - обов'язкові для відвідування курсів на вибір учнів, що входять до складу профілю навчання на старшому ступені школи. Елективні курси реалізуються за рахунок шкільного компонента навчального плану й виконують дві функції. Одні з них можуть "підтримувати" вивчення основних профільних предметів на заданому профільним стандартом рівні. Наприклад, елективний курс "Математична статистика" підтримує вивчення профільного предмета економіки. Інші елективні курси служать для середньої профільної спеціалізації навчання та побудови індивідуальних освітніх траєкторій. Наприклад, курси "Інформаційний бізнес", "Основи менеджменту" й ін. у соціально-гуманітарному профілі; курси "Хімічні технології", "Екологія" й ін. у природничо-науковому профілі. Кількість елективних курсів, пропонованих у складі профілю, має бути не занадто великою в порівнянні з кількістю курсів, які зобов'язаний вибрати учень. З елективних курсів єдиний державний іспит не проводиться. При цьому орієнтовне співвідношення обсягів базових загальноосвітніх, профільних загальноосвітніх предметів та елективних курсів визначається пропорцією 50:30:20.

Запропонована система не обмежує загальноосвітню установу в організації того чи іншого профілю навчання (чи кількох профілів одночасно), а школяра у виборі різних наборів базових загальноосвітніх, профільних предметів та елективних курсів, що в сукупності і складуть його індивідуальну освітню траєкторію. У багатьох випадках це вимагає реалізації нетрадиційних форм навчання, створення нових моделей загальної освіти.

Як приклад реалізації однієї з моделей профільного навчання пропонуються варіанти навчальних планів для чотирьох можливих профілів: природничо-математичний, соціально-економічний, гуманітарний, технологічний. Слід зазначити, що можлива така побудова освітнього процесу, коли комбінації загальноосвітніх і профільних предметів дадуть найрізніші форми профілізації: для загальноосвітньої установи, для окремих класів, для груп учнів.

Можливі форми організації профільного навчання. Запропонована концепція профільного навчання виходить із різноманіття форм його реалізації. Можлива така організація освітніх установ різних рівнів, при якій не тільки реалізується зміст вибраного профілю, а й дається можливість учням освоювати цікавий і важливий для кожного з них зміст з інших профільних предметів. Така можливість може бути реалізована як за допомогою різноманітних форм організації освітнього процесу (дистанційні курси, факультативи, екстернат), так і за рахунок кооперації (об'єднання освітніх ресурсів) різних освітніх установ (загальноосвітні установи, установи додаткової, початкової та середньої професійної освіти й ін.). Це дозволить старшокласнику однієї загальноосвітньої установи при необхідності скористатись освітніми послугами інших установ загальної, початкової та середньої професійної освіти, які забезпечують найбільш повну реалізацію інтересів та освітніх потреб учнів.

Таким чином, можна виділити кілька варіантів (моделей) організації профільного навчання.

1) Моделі внутрішньошкільної профілізації

Загальноосвітня установа може бути однопрофільною (реалізувати тільки один вибраний профіль) та багатопрофільною (організувати кілька профілів навчання). Загальноосвітня установа може бути в цілому не зорієнтована на конкретні профілі, але за рахунок значного збільшення кількості елективних курсів давати школярам (у тому числі у формі різноманітних навчальних міжкласних груп) можливість повною мірою здійснювати свої індивідуальні профільні освітні програми, включаючи в них ті чи інші профільні й елективні курси.

2) Модель мережної організації

У подібній моделі профільне навчання учнів конкретної школи здійснюється за рахунок цілеспрямованого й організованого залучення освітніх ресурсів інших освітніх установ. Воно може будуватись у двох основних варіантах. Перший варіант пов'язаний з об'єднанням кількох загальноосвітніх установ навколо найбільш сильної загальноосвітньої установи, яка володіє достатнім матеріальним і кадровим потенціалом і виконує роль "ресурсного центру". У цьому випадку кожна загальноосвітня установа даної групи забезпечує викладання в повному обсязі базових загальноосвітніх предметів і ту частину профільного навчання (профільні предмети й елективні курси), яке воно здатне реалізувати в рамках своїх можливостей. Іншу профільну підготовку бере на себе "ресурсний центр". Другий варіант заснований на кооперації загальноосвітньої установи з установами додаткової, вищої, середньої та початкової професійної освіти та залученні додаткових освітніх ресурсів. У цьому випадку учням дається право вибору одержання профільного навчання не тільки там, де вони вчаться, а й у кооперованих із загальноосвітньою установою освітніх структурах (дистанційні курси, заочні школи, установи професійної освіти й ін.). Запропонований підхід не виключає можливості існування та подальшого розвитку універсальних (непрофільних) шкіл і класів, не зорієнтованих на профільне навчання, й різного роду спеціалізованих загальноосвітніх установ (хореографічні, музичні, художні, спортивні школи, школи-інтернати при великих ВНЗ й ін.).

Рішення про організацію профільного навчання в конкретній освітній установі приймає її засновник за представленням адміністрації освітньої установи й органів її громадського самоврядування.

Взаємозв'язок профільного навчання зі стандартами загальної освіти та єдиним державним іспитом. Важливий зв'язок профільного навчання на старшому ступені із загальною установкою на введення державного стандарту загальної освіти. Якщо модернізація освіти передбачає введення інституту єдиного державного іспиту, якщо мова йде про становлення загальнонаціональної системи контролю якості освіти, то, мабуть, об'єктивність і реалізація подібної системи можуть бути забезпечені тільки введенням відповідних освітніх стандартів не лише для базових загальноосвітніх, а і для профільних загальноосвітніх предметів.

У зв'язку з цим профілізація навчання у старшій школі повинна бути прямо співвіднесена з єдиним державним іспитом, що вводиться.

Передпрофільна підготовка (на другому ступені загальної освіти)

Курси на вибір

Реалізація ідеї профільності старшого ступеня ставить випускника основного ступеня перед необхідністю здійснення відповідального вибору - попереднього самовизначення у стосунку профілюючого напряму власної діяльності. Необхідною умовою створення освітнього простору, що сприяє самовизначенню учня основного ступеня, є введення передпрофільної підготовки через організацію курсів на вибір.

У цих цілях необхідно:

збільшити кількість годин варіативного (шкільного) компонента базисного навчального плану у випускному класі основного ступеня загальної освіти;

при організації обов'язкових занять на вибір увести розподіл класу на необхідну кількість груп;

освітнім установам використовувати години варіативного компонента насамперед для організації передпрофільної підготовки.

Особливості організації курсів на вибір

Основна функція курсів на вибір - профорієнтаційна. У цьому зв'язку кількість таких курсів повинна бути по можливості значною. Вони повинні мати короткостроковий і черговий характер, бути свого роду навчальними модулями. Курси на вибір необхідно вводити поступово. Одноразове введення цілого спектра різноманітних курсів на вибір може поставити учня (родину) перед складною задачею. Необхідна цілеспрямована, випереджальна робота з освоєння учнем самого механізму ухвалення рішення, освоєння "поля можливостей і відповідальності" підсумкова атестація випускників основної школи й організація вступу до старшої профільної школи. В існуючій практиці кількість бажаючих продовжити освіту у старших класах певної загальноосвітньої установи (ліцею, гімназії) більше, ніж реальні можливості прийому до цих класів. Виникає ситуація конкурсного прийому, що може стати особливо актуальним в умовах переходу на профільне навчання. Тому необхідно вирішити питання про відкриту, гласну процедуру проведення подібного конкурсного набору.

Слід зазначити, що конкурсний набір у старші класи окремих загальноосвітніх установ не вступає у протиріччя із законодавчо закріпленим правом одержання кожною дитиною загальної (повної) середньої освіти. Закон гарантує громадянам право отримання освіти цього рівня, що, однак, не є синонімом права отримання її в конкретній загальноосвітній установі. У зв'язку з цим уявляється доцільним, поряд з підсумковою атестацією випускників основної школи, передбачити певну форму, яка дозволяє об'єктивно оцінити рівень готовності учнів до продовження освіти за тім чи іншим профілем, а також створити основу для впровадження в масову практику механізмів раціонального та прозорого конкурсного набору у старшу профільну школу.

Loading...

 
 

Цікаве