WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Загальношкільне оцінювання - Реферат

Загальношкільне оцінювання - Реферат

Одним із результатів підвищеної зацікавленості у звітності в освітній системі Великої Британії з кінця 1970-х років була поява схем шкільного самооцінювання. яку ініціювали місцеві управління освіти. Місцеве управління освіти Лондона надрукувало влітку 1977 року буклет під назвою "Школа під час атестації" (допрацьоване й доповнене видання, 1983). У буклетах дано структуру для самооцінювання початкових і середніх шкіл у формі переліку відповідних запитань. Підхід місцевих управлінь освіти "Школа під час атестації" дуже вплинув на популяризацію переліку запитань, які розкривали суть шкільної атестації. Питання, які містяться в буклетах, всебічні та стимулюють до діяльності, на них можна дати конкретну відповідь. Вони, хоч і неявно, показують послідовність дій шкільної реформи. Відсутність чітко сформованого принципу та процесу розвитку буде, однак, зменшувати користь та ефективність буклетів як засобу покращення шкільної роботи. Відсутність яскраво вираженого розвитку й політика невтручання - характерні риси підходу до шкільної атестації в Англії та Уельсі, які обмежують ефективність атестації. Тому не дивно, що на підставі дослідження схем, які ґрунтуються на Міжнародному проекті покращення роботи школи, який запропонував Філ Кліфт, можна зробити такий висновок: "...шкільна атестація за ініційованими на рівні місцевих управлінь освіти схемами виявилася не такою ефективною, які очікувано. Вона не підштовхнула вчителів внести відчутні зміни у свою роботу або використати наявні ресурси в інших сферах з більшою ефективністю. Ця нездатність діяти, як заплановано, пов'язана з недостатнім досвідом і невмінням учителів проводити процес шкільної атестації і, мабуть, дещо з недостатнім втручанням у схему, яка була запроваджена за межами школи. Отже, щоби шкільна атестація була насправді цінною, треба використати суттєві засоби для підвищення кваліфікації вчителів у проведенні оцінювання. Шкільна атестація - це процес, який потребує затрат часу та енергії вчителя. У підтексті маємо на увазі витрати або ймовірні витрати.

Умови шкільної атестації

Крім коментарів Кліфта про потребу підвищення кваліфікації й використання додаткових засобів, висвітлених вище, існують інші важливі умови для процесу шкільної атестації. По-перше, це потреба в часі. Оскільки шкільна атестація ґрунтується не тільки на вміннях і техніці, а й на чітких поняттях і відношеннях, треба мати достатньо часу на стадії розвитку шкільної атестації, особливо тобі, коли вона буде проходити стадію інституціоналізації. По-друге, шкільна атестація потребує активної підтримки та участі директора школи. Якщо він чи вона не переконані в користі стратегії шкільної атестації, вона не працюватиме. По-третє, це стосується й першого, учасники повинні чітко уявляти, що таке шкільна атестація. Це не означає, що всі учасники повинні пам'ятати матрицю, але різні групи учасників, які мають власні ролі та інтереси, мають повідомити про них одна одній, щоб уникнути ситуації недовіри та замішання. Шкільна атестація залежить від енергії, яку вкладають учасники процесу. Звичайно, заохочення може допомогти, але загалом шкільна атестація - добровільний процес, який школа проводить для того, щоб удосконалити свою діяльність. Крім того, підтримка сприяє ефективній шкільної атестації. Підтримка має свою доцільність. Шкільна атестація, звичайно, - це діяльність, яку проводять у школі, вона потребує спеціальної підтримки в конкретний час і конкретними засобами. Цю умову важко виконати і вона може блокувати масштабне запровадження шкільної атестації, однак, незважаючи на це, я вважаю, що нехтування шкільною природою атестації, є, за визначенням, кінцем шкільної атестації.

Ролі у шкільній атестації

Матриця шкільної атестації визначає ролі та функції горизонтальної осі, не конкретизуючи діяльність, тому що різні моделі ролей трапляються в різних контекстах: учасники шкільного оцінювання будуть грати різні, навіть суперечливі між собою ролі, які можуть змінюватись упродовж процесу. Корисно, однак, завершити цей розділ переглядом сприятливих або несприятливих рольових моделей, взятих із нашого дослідження Міжнародного проекту покращення роботи школи (Bollen and Hopkins, 1987).

Хоча практичним учасникам (тобто вчителям, директорам, методистам) подобається займатися змістовними видами діяльності, їм варто подумати про таке:

Чи існує загальне відчуття недостатньої інформованості про те, що відбувається у школі?

Чи існує загальне відчуття, що шкільну систему треба дещо вдосконалити?

Чи є загальне бажання вкласти час та енергію у процес удосконалення?

Чи школа має принаймні декілька головних осіб, які здатні керувати процесом шкільного розвитку?

Учасникам треба прийняти важливі рішення про ролі, які вони виконують:

Чи вони хочуть бути об'єктом перевірки? Іншими словами, чи вони - учителі, а також директори -хочуть, щоб їхню професійну поведінку докладно вивчали?

Хто саме буде проводити атестацію?

Хто буде керувати нею?

Чи працівники справді схвалюють керівний орган чи особу?

Учасникам також треба буде ухвалити рішення про те:

чи проводити початкову атестацію;

чи звертатися за допомогою (або, якщо допомога запропонована, чи приймати допомогу, чи ні);

використовувати спеціальні методи або процедури для того, щоб зібрати інформацію та зробити правильні висновки;

кого інформувати про спеціальні результати атестації, а кого ні;

які критерії оцінювання, що варто використати для ухвалення рішень про тривання дії.

Учасники повинні пам'ятати, що успішна стратегія шкільної атестації передбачає, що:

Люди аналізуватимуть власну діяльність, розглядатимуть її та повідомлятимуть про неї.

Люди будуть, якщо потрібно, планувати вдосконалення та працювати для цього.

Люди вчитимуться, виконуючи роботу, особливо на рівні класу.

Наприкінці ми повідомляємо учасникам про отримані дані:

Люди мають власні інтереси у шкільній атестації та поводяться відповідно до цих інтересів.

Шкільна атестація скоріше довготривала, а не короткотермінова стратегія.

Шкільна атестація не буде ефективною без підтримки директора школи.

Деякі переваги шкільної атестації виражені непрямо; це щораз більше усвідомлення потреби співпрацювати, розширювати можливості вирішувати проблеми на індивідуальному та шкільному рівні.

Шкільна перевірка автоматично не сприяє вдосконаленню, а дає імпульс і напрям для цього.

Висновок

У цьому розділі я спробував проаналізувати загальношкільне оцінювання, описавши концептуальну структуру шкільної атестації (наприклад, матрицю), зокрема два підходи: "Указівки для проведення шкільної атестації та внутрішній розвиток школи" і програму розвитку навчальних закладів. Я також розкрив інші відомі підходи та ініційовані в місцевих управліннях освіти схеми. Було зазначено умови для успішної атестації та можливі функції учасників. Досі шкільну атестацію ми розглядали як абстрактну діяльність, а в цьому розділі простежуємо, як вона пов'язана із загальним оцінюванням та іншими видами діяльності, спрямованими на вдосконалення. Шкільна атестація забезпечує методологію для докладного й конкретного оцінювання, як ми зазначали в попередньому розділі. Із зростанням важливості таких видів діяльності, як шкільне планування й розвиток персоналу, атестація навчальної програми, аналіз роботи вчителів, управління й запровадження нововведень, підхід до вирішення проблем і напрями, окреслені в цьому розділі, утворюють стратегію для поєднання оцінювання й розвиту на шкільному рівні. Важливо те, що стратегія загальношкільного оцінювання забезпечує засіб, або структуру, для проведення діяльності та сприяння її видам. У цьому аспекті важливо: а) що попередня атестаційна відомість придатна для використання в різних школах, вона зосереджена на важливих проблемах розвитку; б) що процес, який проходить після цього, збігається з ритмом шкільної організації.

Loading...

 
 

Цікаве