WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Загальношкільне оцінювання - Реферат

Загальношкільне оцінювання - Реферат

Цілі

Цілі проекту "Указівки для проведення шкільної атестації та внутрішній розвиток школи" можна найкраще зрозуміти з уривку книги МакМейхона та ін. (1984):

"Матеріали цього посібника укладено так, щоб допомогти вчителям в аналізі й поліпшенні навчальної програми та організації роботи. Назва проекту "Указівки для проведення шкільної атестації та внутрішній розвиток школи" була ретельно підібрана. По-перше, матеріали є вказівкою: вони містять структуризовані вказівки про те, як поступово, крок за кроком, проводити шкільну атестацію та сприяти розвитку школи. Передбачено, що школи не будуть сліпо керуватися цими рекомендаціями, а приймати та змінювати їх відповідно до своїх вимог.

По-друге, центральна мета проекту - атестація, яка сприяє розвиткові заради вдосконалення, а не діяльність, яка завершується на стадії атестації. По-третє, слово "внутрішній" указує, що атестацію здійснюють не для зовнішньої підзвітності. Урешті-решт, слово "школа" підкреслює, що процес спрямований на школу загалом, а не на окремих учителів чи малі групи.

Ці цілі, як видно з поданого нижче переліку принципів, змінилися під впливом досвіду.

Принципи

Зміни освітньої політики з початком розвитку проекту "Указівки для проведення шкільної атестації та внутрішній розвиток школи" спричинили переоцінювання основних принципів. Усвідомлюючи тиск освітніх змін, експерти другої фази розвиту проекту допрацювали основні принципи, змінивши їх так:

1. Проект "Указівки для проведення шкільної атестації та внутрішній розвиток школи" (як спочатку заплановано) є загальним процесом шкільної атестації. Однак видозмінений процес можна застосовувати для кафедр і груп учителів середньої школи.

2. Основна мета проекту - рух від стадії атестації до стації розвитку для внутрішнього покращення шкільної роботи, а не подання звіту заради підзвітності.

3. Проект повинен перебувати під спільним контролем директора та персоналу школи з реалістичним визнанням важливих відносин з урядовцями та місцевими управліннями освіти.

Інші принципи охоплюють:

1. Контроль. Рішення про дальшу долю інформації чи звітів, отриманих під час проекту, повинні ухвалювати вчителі та інші учасники процесу. Директор і вчителі повинні вирішити, чи залучати до процесу інші групи, наприклад, учнів, батьків, консультантів, урядовців, і як це зробити.

2. Залучення. Персонал школи має отримати докладну консультацію про проведення атестації та процес розвитку й бути залученим до цієї діяльності. Це доконечно, якщо вчителі беруть на себе відповідальність за впровадження змін у своїх школах.

3. Зовнішня допомога. Рекомендовано запрошувати як "експертів" сторонніх осіб для надання допомоги та поради під час проведення шкільної атестації, щоб допомогти проектам, коли школа встановила свої пріоритети.

4. Ресурси. Вимоги до головних ресурсів, таких як час, гроші та досвідчений персонал, повинні бути реальними для шкіл і місцевих управлінь освіти.

5. Підзвітність. Залучення до процесу не може звільнити персонал від потреби бути підзвітним учням і батькам, колегам чи працедавцям. Проект "Указівки для проведення шкільної атестації, спрямованої на розвиток школи" потребує попереднього аналізу всіх видів шкільної діяльності та змін, спрямованих на розвиток, для того щоб ефективно досягати своєї мети. Отже, проект має допомоги школам звітувати за власними умовами.

Процес

Основною практичною рекомендацією у проекті "Указівки для проведення шкільної атестації, спрямованої на розвиток школи" є те, що персонал не повинен намагатися відразу зробити детальну атестацію всіх аспектів шкільної діяльності. Навпаки, він має провести поверхневий аналіз шкільних подій, а далі на основі цього визначити одну чи дві сфери, які є пріоритетними для спеціальної атестації та розвитку, розпочати роботу над ними, оцінити досягнення і тоді вибрати інші пріоритетні сфери. Процес можна розробити на серію кроків і завдань, які мають логічну структуру. Рекомендовано систематичний поступовий підхід упродовж усього процесу.

На стадії 1, підготування до старту, попередньо вирішують, чи метод "Указівки для проведення шкільної атестації та внутрішній розвиток школи" відповідає школі і як його впроваджувати. Мета стадії 2, початкової атестації, - визначити теми, які персонал уважає пріоритетними для спеціальної атестації та розвитку. Стадія 3 - це головна атестація тем, які були визнані пріоритетними. Вона містить докладне вивчення поточної практичної діяльності й оцінювання її ефективності перед тим, як давати рекомендації про дальший розвиток. На стадії 4, діяльність для розвитку, рекомендацію вводять у дію. Стадія 5, оцінювання та прийняття проекту, - це стадія, коли відбувається оцінювання діяльності, спрямованої на розвиток, всього процесу. Далі розпочинається новий цикл атестації та розвитку.

Засоби

Атестаційна відомість, яку має прийняти весь персонал школи на початковій стадії перевірки, - головний засіб збору інформації у проекті "Указівки для проведення шкільної атестації та внутрішній розвиток школи". Існує дві версії атестаційної відомості: одна - для початкових шкіл, інша - для середніх. Атестаційна відомість дає кожному вчителю можливість визначить, що він/або вона вважає пріоритетними сферами для вдосконалення. Відомість розділена на дві частини. У першій учителі відповідають на такі запитання: чи домінують у роботі школи сила або слабкість, чи є потреба у спеціальній атестації, спрямованій на розвиток; у другій частині їм пропонують визначити три аспекти шкільного життя та класифікувати їх відповідно до пріоритетності для атестації та розвитку на дванадцять місяців.

Розвиток

Логічним висновком проекту "Указівки для проведення шкільної атестації та внутрішній розвиток школи" є те, що атестація сприяє розвитку. Оскільки вчителі визначили аспекти для спеціальної атестації та розвитку, координаційна група отримує вказівку дотримуватися серії кроків. Завершивши процес атестації, координаційна група готова розпочати діяльність, спрямовану на розвиток, особливо надати підтримку в запровадженні змін - тем, чим часто нехтують. Директор і координатор повинні відігравати головну роль в ухваленні будь-яких рішень стосовно впровадження рекомендацій, отриманих під час атестації.

Коментар

Виконання проекту "Указівки для проведення шкільної атестації та внутрішній розвиток школи" забезпечило потрібною інформацією тих освітян, які займаються розвитком навчальної програми загалом, і тих, хто зацікавлений у шкільній атестації зокрема. Я обмежую свою увагу тією інформацією, яка стосується розвитку шкільної атестації.

1. Шкільна атестація потребує атмосфери співпраці не тільки у школах, де буде відбуватися, а й в освітній системі, яка підтримує школу.

2. Шкільна автономія не може бути повною, тому важливо брати до уваги ті питання, які вважають пріоритетними батьки, керівники школи, урядовці різних ланок. На думку групи проекту "Указівки для проведення шкільної атестації та внутрішній розвиток школи", для того, щоби впровадити зміни, персонал школи повинен ухвалити остаточне рішення щодо пріоритетності питань для атестації та розвитку.

3. Група експертів усе ще стурбована очевидною відсутністю точності й об'єктивності в багатьох процедурах атестації. Однак просити школи визначити чіткі критерії для оцінювання ефективності атестації означає видавати складні завдання за прості.

4. Школи, які опрацювали більш ніж один цикл проекту, демонструють поступове вдосконалення роботи. Перший цикл є узагальненням усього досвіду, роботи групи експертів, власності та конфіденційності інформації. Реально у другому й наступних циклах очікуємо більшої точності у процедурах, використання чітких критеріїв подання даних, відкритості у спілкуванні з консультантами та іншими учасниками атестації, готовності подолати зовнішній тиск підзвітності.

Програма інституційного розвитку Міжнародного руху за зміни в освіті

Програма інституційного розвитку як результат співпраці на міжнародному рівні, яку започаткували Міжнародний рух за зміни в освіти, норвезька освітня фундація, розгорнула свою діяльність у скандинавських країнах із 1967 року. Програма ґрунтується на моделі зворотного зв'язку з акцентом на стандартизованій анкеті, підтримці консультантів і систематичному процесі "зворотний зв'язок - розвиток". Вона використовує серію засобів, з яких найвідоміша анкета "Методика інституційного навчання". Цю анкету, адаптовану до різноманітних освітніх ситуацій, широко використовують у різних країнах.

Loading...

 
 

Цікаве