WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Етична компетентність сучасного вчителя - Реферат

Етична компетентність сучасного вчителя - Реферат

Проблемам етики педагога в контексті розвитку ідей гуманізму присвячені праці видатних представників наукового напряму гуманістичної психології - А. Маслоу, К. Роджерса, В. Франкла, Ф. Перлза. Базовими в гуманістичній психології є поняття "відповідальність", "любов", "самореалізація", "самоактуалізація", які за своєю сутністю складають категоріальний апарат етики.

Розгляд генезису етико-педагогічних ідей у контексті гуманізації має суттєве значення для змісту сучасної професійно-педагогічної освіти, яка розвивається саме шляхом гуманізації та демократизації, упроваджує принципи особистісно зорієнтованого навчання та виховання школярів.

Вивчення етики як регулятора взаємин між учителем і учнем дозволяє зосередити увагу майбутніх педагогів саме на процесуальній стороні поведінки вчителя.

Ще у античні часи Демокрит акцентував на моральній природі взаємин вихователя з вихованцями: дбайливе ставлення до особистості, її повага, ненасильницьке формування будь-яких якостей тощо.

Ці ідеї активно розвиваються в період Відродження. Вони знаходять своє відображення у працях видатних італійських учених-гуманістів - Вітторіо Рабальдоні да-Фельтре, Маффео Веджо.

У працях Еразма Роттердамського ("Про виховання дітей"), Мішеля Монтеня ("Досліди") критикується невігластво вчителів і жорстокі педагогічні методи того часу. Окремо звертається увага на особливості взаємодії вчителя з молодшими школярами. Е. Ротердамський писав, що для дитини молодшого віку потрібен такий вчитель, який приваблює душевністю, а не той, який лякає жорстокістю. Поводження наставника з вихованцями має бути врівноваженим.

В Україні у Статуті Львівської Братської школи були сформульовані моральні вимоги до вчителя: гуманно й рівно ставитися до всіх дітей; не мати заздрості; бути добропорядним, чесним; спиратися на такі методи виховного впливу: особистий приклад, зміст навчальних предметів, заохочення та покарання, участь у обрядах, моральні бесіди, основи самоврядування.

У період Нового часу Жан-Жак Руссо в романі "Еміль, або про виховання" виступає проти схоластичної школи із зубрінням і жорстокою дисципліною, з тілесними покараннями та приниженням особистості. Етика поведінки педагога за Руссо, це - створення умов для саморозвитку особистості дитини.

Проблема етики педагогічної взаємодії вчителя з дитиною активно розроблялась видатними вітчизняними вченими та педагогами: К. Ушинським, С. Русовою, М. Демковим, Я. Чепігою та іншими. Так, К. Ушинський, надаючи велике значення характеру взаємин педагога з вихованцем, стверджував, що виважений, свідомий вплив на учнів можливий тільки за умови тісних, доброзичливих контактів. Якщо вчитель не любить дітей і не може викликати в них симпатії, йому треба залишити педагогічну справу. Учений звертає увагу на педагогічний такт, сутність якого він бачив у інтуїтивному відчутті особливостей дитини.

Отже, у багатьох працях учених різних часів педагогічна етика розглядається як регулятор взаємодії учителя з учнями, визначаються певні моральні вимоги до характеру такої взаємодії: гуманно й рівно ставитись до всіх дітей; поважати особистість; бути добропорядним, чесним, справедливим тощо.

Для майбутнього вчителя досить актуальним є вивчення етичних засад педагогічної професії, а саме ознайомлення з історією виникнення та становлення педагогічних кодексів, правил професійної поведінки.

Педагогічна думка розвивалась у контексті еволюції конкретно-історичних, культурних, моральних, ідеологічних цінностей, що впливало на відповідні моральні вимоги до педагога. У педагогічній науці та практиці протягом історичного часу неодноразово робилися спроби уніфікувати ці вимоги та створити кодекси моральної поведінки вчителя, які б могли бути засобами контролю за діяльністю педагогів.

Одним із перших зазначив актуальність цієї проблеми ще Сократ, який розмірковував над життєздатністю ідей етичного раціоналізму. Він наполягав на єдності етичних вимог як до учнів, так і до вихователя.

В Україні за часів Трипільської культури вимоги до пестунів, які здійснювали свій педагогічний вплив на особистість вихованця шляхом співпраці та взаємодопомоги, виникла система табу (моральних заборон).

В епоху середньовіччя Єпифаній Славинецький у педагогічному трактаті "Громадянство звичаїв дитячих" сформулював своєрідний громадянський кодекс, який спирається на засади народних чеснот, норми християнської моралі і може розцінюватися як перший моральний кодекс учителя в Україні.

Довгий час у історії педагогічної теорії і практики, у зв'язку з конкретними історичними умовами, недоступністю освіти для більшості людей, питання розробки кодексів професійної поведінки вчителів було не актуальним.

Розвиток прагматичної педагогіки, "вільної школи", запропонований американським педагогом Д. Д'юі, активізував питання розробки моральних вимог до діяльності вчителя. У своїй педагогічній системі вчений розширює сферу реалізації педагогічної етики: взаємодія вчителя з учнями на основі співпраці; уміння зайняти поруч з учнем місце не керівника, а помічника й консультанта; відмовитись від покарань, осуду, оцінок, що принижують особистість; використання діалогічних форм спілкування тощо.

У радянські часи в наукових роботах І. Синиці, Е. Гришина, І. Чернокозова, В. Писаренко, В. Писаренка та інших учених значна увага приділялася розробці нормативних етико-педагогічних вимог до вчителя.

У сучасних зарубіжних дослідженнях у кодексах професійної моралі педагога робиться акцент на виявленні вчителем компетентності, обов'язковості та відповідальності. Проблемно-генетичний аналіз етики як результату формування й самовдосконалення педагога повинен підвести до висновку, що моральний розвиток особистості - це діалектична тріада процесів: виховання, самовиховання та самовдосконалення.

Звертаючись до праць відомих педагогів, можна знайти чимало підтверджень зробленому висновку. Так, у роботах німецького ученого, педагога Йогана Гербарта велика увага приділяється вивченню механізмів формування етичної поведінки вчителя. Учений констатує, що для цього необхідна: внутрішня свобода; досконалість, що виробляється на основі організованої волі; доброзичливість, що спрямована на встановлення гармонії між індивідуальною волею та волею інших людей; розуміння індивідуальних прав і обов'язків індивіда у стосунках з іншими членами суспільства; справедливість.

У творах видатного українського мислителя Григорія Савовича Сковороди "Вхідні двері до християнської доброчесності", "Дружня розмова про душевний світ", "Вдячний Єродій" висвітлюється ідея щодо змісту людського існування, яка полягає в самопізнанні та самовдосконаленні, досягненні щастя цілковитою перемогою духу й душевним спокоєм.

У науковій спадщині Я. Мамонтова сформульована ідея самовдосконалення вчителя у професійній діяльності. Він зазначав, що учитель - "вічний студент", він повинен постійно розвиватись, мати яскраву індивідуальність, гармонійну натуру.

Сучасні вчені (І. Зязюн) надають великого значення розвитку педагогічної етики, а саме емоційно-чуттєвої сфери педагога як базової в її формуванні. Більшість дослідників приходять до висновку, що професійна етика педагога набувається в результаті цілеспрямованого формування й самовдосконалення, розвивається в сукупності з іншими психологічними характеристиками особистості.

Вивчення етики як базової складової педагогічних систем дозволяє визнати провідну роль і місце етики в реалізації більшості реформаторських ідей, педагогічних систем, що відомі у світі.

Видатний чеський педагог Ян Амос Коменський одним із перших запропонував навчально-виховну систему, стрижнем якої були гуманізм і педагогічна етика вчителя. У цій системі представлено комплекс основних змістових складових педагогічної етики: ідеал учителя-гуманіста, його авторитет у суспільстві, нормативні вимоги до професії, дотримання яких, веде до успіху в навчанні та вихованні учнів; процесуальна сторона поведінки вчителя тощо.

Відомою є система американського педагога Джона Д'юі. Це - школа-співтовариство, в основі якої лежать такі базові принципи:

практика, діяльність, досвід, інтереси учнів - цінності освіти, основа організації всіх освітніх процесів;

дитина - центр системи, вона може виявити свою індивідуальність тільки залучившись до активної соціальної практики;

учитель - гід, фасилітатор, консультант навчальної діяльності учня.

В основі педагогічних систем М. Монтессорі, Р. Штайнера (вальдорфська педагогіка) - духовна єдність педагогів і учнів; педагогіка взаємин, а не вимог; культ творчості; свобода як засіб виховання; образний, емоційний виклад матеріалу; відсутність оцінок; свобода вибору учнем виду діяльності та інше.

Світове значення мають педагогічні системи видатних українських педагогів А. Макаренка й В. Сухомлинського. Якщо етика Макаренка - це піднесення моральної позиції особистості до етики суспільної відповідальності, то етика Сухомлинського - це цінність людини, її індивідуальна свобода і гідність, які є точкою опори всіх соціальних, політичних і особистісних зусиль.

Педагогічна етика виступає стрижнем педагогічних систем, які створені Ш. Амонашвілі, М. Гузик, О. Захаренко, І. Івановим, Є. Ільїним, С. Лисенковою, В. Шаталовим, В. Караковським.

Отже, педагогічна етика пройшла в своєму розвитку шлях від абстрактного ідеалу вчителя до комплексного інтегративного утворення, базової ідеї функціонування багатьох педагогічних систем, основу яких складають ідеї гуманного ставлення вчителя до учнів, їх психологічної підтримки, ініціативи, творчості, відповідальності, особистого прикладу поведінки, доброти, співчуття, свободи самовизначення та ін.

Проведений проблемно-генетичний аналіз розвитку етико-педагогічних ідей у історії педагогічної думки дозволяє не тільки прослідкувати генезис цих ідей за змістовими напрямами, а й створити певну методологічну основу формування в учителів етичної компетентності, показати інваріантний характер змісту професійної етики. Адже, щоб чинити компетентно, відповідно до норм етики, необхідно глибоко усвідомити їх сутність і значення на рівні цінностей, "практичної філософії дії".

Loading...

 
 

Цікаве