WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Етапи вивчення культури. Культурологічний портрет організації - Реферат

Етапи вивчення культури. Культурологічний портрет організації - Реферат

Етап 11. Визначаються прості показники. РГ одержує їх шляхом анкетного опитування, тестування та збору документів, а експерти - шляхом експертизи. Анкетне опитування й тестування - доволі трудомістка частина роботи. Вона проводиться серед кількох найбільш важливих професійних груп, наприклад, на підприємстві - економістів, ІТП, робітників, у ВНЗ - викладачів, студентів, випускників. Передбачається, що цінності керівників та їхньої думки про проблему розвитку КО вже відомі на підставі інтерв'ю.

З точки зору зручності організації опитування й тестування, а також за змістом визначення багатьох складових культури їх доцільно проводити в рамках малих груп.

Стадія 4. Узагальнення результатів

Етап 12. РГ за допомогою пакета відомих та авторських програм обробляє результати робіт попереднього етапу. Найбільш трудомісткою роботою є введення даних в електронні таблиці. Робота багаторазово прискорюється, якщо кожний респондент не заповнює анкети, а використовує комп'ютер.

Розраховуються комплексні й узагальнені показники стану КО.

Етап 13. Важливим етапом роботи є узагальнення всіх матеріалів оцінки КО у вигляді звіту "Культурологічний портрет організації". За формою він складається із сукупності текстових, табличних, графічних і математичних моделей, символьних зображень та образних описів, тобто результатів вивчення КО на всіх описаних етапах. Його супроводжує пояснювальна записка. РГ готує презентацію роботи при наступних обговореннях.

Етап 14. Обов'язковим етапом роботи є обговорення її результатів на раді з КО й наступне коректування культурологічного портрета. Бажано, щоб робота була обговорена також на раді більш високого рівня, наприклад, на раді директорів або науково-технічній раді АТ, на вченій раді ВНЗ тощо. У цьому випадку її доцільно розглядати разом із проблемою позитивного розвитку КО.

На цьому етапі доцільно прийняти рішення про організацію моніторингу стану КО, щоб надалі відслідковувати його постійно і вчасно приймати управлінські рішення.

Стадія 5. Подальше дослідження

Етап 15. У процесі проведення описаного циклу робіт з оцінки КО виявляються проблеми знання, недоліки підходу. Особливо це позначається тоді, коли необхідно розробити конкретні заходи з розвитку КО. Тому доцільно поглибити вивчення КО, що вимагає перетворення РГ у науково-дослідну групу. Науковий рівень діяльності РГ і всього ЦРК можна підвищити, якщо ця діяльність стане науковою спеціалізацією 1-2-х членів групи - аспірантів чи здобувачів.

Цей етап - початок нового циклу робіт, для якого варто шукати нові підходи, методи образного опису й кількісної оцінки, розробляти нові робочі методики, особливо такі, які б ураховували конкретні умови діяльності та задачі досліджуваних організацій.

Етап 16. Одним з важливих шляхів поглиблення знань про КО є подальша диференціація складових нижнього рівня, перетворення показників цих складових із простих на комплексні.

Етап 17. Велике значення має динаміка змін КО. Вона може бути встановлена шляхом повторних оцінок діючої культури через якісь проміжки часу, наприклад, через кожні два роки, а також шляхом оцінки КО в минулому, сьогоденні й майбутньому, за представленнями експертів у даний час.

Етап 18. Однією із задач розвитку КО є своєчасне врахування змін зовнішнього та внутрішнього середовища. Тому моніторинг середовища - важливий компонент розглянутої діяльності.

Етап 19. Закономірним етапом є якнайширше обговорення результатів досліджень і на цій основі розробка конкретних заходів. До цієї роботи неодмінно повинні залучатись різні служби організації і, звичайно, їх керівники.

Як уже казали, у сучасній організації має бути забезпечений моніторинг, тобто постійне чи періодичне (наприклад, один раз на два роки) вивчення стану культури організації. При цьому має місце певний цикл роботи: усі етапи повторюються з тією чи іншою повнотою - від образного синтетичного опису до аналітичного опису й далі - до синтетичного опису, але на більш високому рівні. Найбільший творчий компонент ("Дионисийское начало" за Ф. Ніцше) - на початку й наприкінці кожного циклу, аналітична, суворо логічна процедура ("Аполлоническое начало") - у середині циклу. Таким чином, мають місце коливання: творче (1-а стадія) - логічне (2-4-а стадії) - творче (5-а стадія). До пояснення ефективності такого процесу пізнання ми звернемось пізніше.

Наприкінці дійсного параграфа й усієї глави можна спробувати оцінити характеристики пропонованого методу образно-аналітичного опису культури організації, що поєднує ідіографічний і номометичний підходи, тобто "оцінити оцінку" (з точки зору авторів книги). Для виявлення особливостей пропонованого методу опису культури його доцільно співставити з методом оцінки матеріальних об'єктів, наприклад, якості продукції, при якому повною мірою використовуються прийоми кваліметрії. При аналізі такої типової кваліметричної оцінки був використаний багаторічний досвід деяких авторів книги в оцінці якості обладнання та інструментарію у робочих групах, експертних групах, державних комісіях. Оцінка подібної продукції описана в ISO 9000:20.

Характеристики прийнятого на практиці методу оцінки якості продукції займають більш вузьку частину поля (в основному - ближче до правого полюса). Фахівцям із кваліметрії відомо, що і метод оцінки якості продукції лише для деяких характеристик відповідає правому полюсу. Зазвичай властивості, що складають якість виробів, частково залежні, деякі показники цих властивостей не цілком об'єктивні (наприклад, показники ергономічних та естетичних властивостей).

Необхідно відзначити, що більшість опублікованих робіт з культури організацій, з одного боку, не використовують належним чином символи, наприклад, символьні зображення, а з іншого - математичні моделі, кількісні показники, тобто застосовують метод, що займає середній стовпець розглянутої таблиці. Приємне виключення складає книга К. Камерона та Р. Куінна, але в ній оцінюється тільки організаційно-управлінська культура.

Останні чотири рядки розглянутої таблиці містять загальну оцінку методу. Хоча при оцінці КО завжди можливий інший опис, запропонований метод забезпечує його певну повноту. Він також є, як кажуть фахівці з кваліметрії, досить "операціональним" для рішення практичних задач, тобто забезпечує зручність застосування, наявність визначеної процедури, що допускає порівняння різних організацій та їх підрозділів однакового функціонального призначення.

Висновки

1. При вивченні, оцінці культури організації й у самому визначенні поняття повинні спільно використовуватись ідіографічний підхід (індивідуалізований, образний, синтетичний опис, характерний для гуманітарної культурології) та номометичний підхід (заснований на загальних закономірностях кількісний, аналітичний опис, характерний для соціального культурознавства). Тому можна стверджувати, що культура організації - це система порядків і сукупність образів, узятих разом.

2. Запропонований комплексний образно-аналітичний підхід до вивчення культури організації розвиває як ідіографічний, так і, насамперед, номометичний підхід. Він займає широку центральну частину поля на полярних осях характеристик методів вивчення об'єктів - від неусвідомленої оцінки до усвідомленої, від інтуїтивної оцінки до об'єктивної, від номінативної шкали вимірів (класифікації, якісного опису) до шкали відносин (кількісної оцінки).

3. При вивченні культури організації ефективні трансформовані стосовно дійсної задачі аналітичні методи, використовувані у кваліметрії, що передбачають структуризацію об'єкта розгляду, поділ його на частини - складові (що робиться на кількох рівнях спільності), оцінку цих складових і визначення їх вагомості, поєднання отриманих оцінок за деякими правилами в загальну оцінку об'єкта.

4. Вагомість різних складових культури організації, визначена експертами для існуючої та кращої культури, необхідна для розрахунку комплексних показників. Але вона відіграє також самостійну роль, показуючи, яке значення в організації надається тим чи іншим складовим або аспектам культури, тій чи іншій сфері діяльності і яке значення їм треба додавати з урахуванням мінливого середовища й вимог гуманізму.

5. Багаторівневі графічні моделі повинні широко застосовуватись у роботі з вивчення й розвитку культури організації, що дотепер робиться недостатньо. При високій наочності вони дозволяють структурувати культуру, полегшують її аналіз та оцінку.

6. Заслуговують більш широкого застосування й багаторівневі таблиці, тому що вони поєднують ідеалізоване уявлення про об'єкт, абстраговане від другорядних ознак (що властиво моделі), й одночасно є ємними носіями структурованої інформації.

7. Важливу роль при вивченні культури організації відіграють символьні зображення й образні описи, тому що символи й образи - невід'ємна частина культури. У символьних зображеннях можуть бути присутніми прості геометричні фігури, що відбивають глибокі архаїчні образи, абстрактні поняття світу природи та людини.

8. Запропоновано систему математичних моделей для опису й оцінки стану культури організації. Вона передбачає спільне застосування комплексних, у тому числі узагальнених, показників, показників окремих властивостей, а також застосування обмежень. Система використовує як компенсаційну, так і кон'юнктивну стратегію прийняття рішень.

9. Процес вивчення культури організації повинен бути науково обґрунтованою системою етапів, що включає стадії образного опису, аналітичного вивчення (розробки моделей, визначення показників) і, нарешті, узагальнення результатів, їх синтезу, причому цей процес повинен досить часто повторюватись для забезпечення моніторингу стану культури.

10. Різнобічна комплексна характеристика культури організації, названа культурологічним портретом, включає символи, графічні, табличні й математичні моделі, показники всіх рівнів і короткі тексти, отримані на всіх стадіях вивчення культури.

11. Процес вивчення культури повинен передбачати й вивчення динаміки, шляхів сприятливого розвитку. Так, символічно представлена ідея - відповідно до вимог часу, необхідності інноваційної поведінки та вимог гуманізму культура сучасної організації в Україні повинна розвиватись у такому напрямі (домінуючі складові в порядку важливості): цінності - якість діяльності, включаючи якість життя співробітників, - демократизоване управління.

Loading...

 
 

Цікаве