WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Емоційна підтримка керівників шкіл - Реферат

Емоційна підтримка керівників шкіл - Реферат

Емоційна підтримка керівників шкіл

Ефективність роботи директора школи знижують невиправдана трата зусиль задля досягнення другорядних задач, нечіткий розподіл посадових обов'язків, стандартизація спілкування. Навіть прогресивний і працездатний директор нічого не може заподіяти один, без готовності педагогічного колективу включитись до процесу шкільних перетворень

Перевага управління на засадах ідей розвитку складається з можливостей прояву професійно-особистісної творчості.

Разом із тим емоційне здоров'я керівника освітньої установи виступає одним із найважливіших факторів професійно-особистісного розвитку і його самого, і педагогічного колективу, й учнів. Проблема збереження емоційного здоров'я постає у зв'язку з цим одним із напрямів самоосвітньої діяльності керівника.

Що характерно для поведінки емоційно здорової людини, яка займає керівну посаду? Емоційне здоров'я присутнє в директора школи, якщо:

1. Мається позитивне ставлення до підлеглих і всіх тих, із ким доводиться працювати, - учнів, батьків, технічного персоналу, керівництва, потенційного спонсора і т. д. Важкі ситуації виробничих взаємин розглядаються як тимчасові труднощі, що мають мінливий характер. (У випадках прояву емоційного нездоров'я труднощі спілкування пов'язуються з незмінними особистісними особливостями інших людей і вважаються нездоланними.)

2. Відчувається задоволення від приналежності до професійної групи працівників освіти, посадові обов'язки виконуються на високому професійному рівні, незважаючи на несприятливі умови - несумлінну роботу підлеглих, перекручування змісту праці директора та приписування йому корисливих мотивів і т. д. (Ознакою емоційного нездоров'я вважається "самосанкціонована" зневага до виконання професійних обов'язків.)

3. Виявляються активність й ініціатива, приймається відповідальність за справу та доведення її до логічного завершення. (На противагу цьому - цинізм, песимізм, безнадійність, апатія, саботування інструкцій і вказівок вищого начальства.)

4. Посилення інтенсивності праці, аврали переборюються шляхом делегування повноважень, реорганізації роботи за рахунок розширення спільної з колективом діяльності, перегляду змісту посадових інструкцій. (При емоційному нездоров'ї аврали переборюються шляхом подовження робочого дня, за рахунок позбавлення себе сну та застосування психостимуляторів - кави, куріння, ліків, алкоголю.)

5. Протягом робочого дня відбувається поліпшення та підтримка позитивного самопочуття, робота немов би "лікує". Відновлення працездатності відбувається в найкоротший термін - до наступного робочого дня, за вихідні, канікули. (У протилежному випадку спостерігаються втома наприкінці робочого дня, швидка стомлюваність, сильне падіння працездатності наприкінці тижня.)

6. Виявляється твердість професійної позиції, упевненість у собі, присутні аналітичність стосовно своїх дій, готовність раціонально підійти до ситуації. (При емоційному нездоров'ї без особливих причин виникають почуття провини та каяття, підвищена сентиментальність або дратівливість.)

"Емоційне згоряння" - один із видів порушення емоційного здоров'я. Це стійке, прогресуюче, негативно забарвлене психологічне явище, що характеризується психоемоційним виснаженням, непродуктивною поведінкою на роботі, утратою інтересу до неї. Основні параметри вигоряння: психоемоційне виснаження, особистісне віддалення (відчуження), висока професійна мотивація, найчастіше не реалізована у продуктивній діяльності. А. Рукавишников дає характеристику кожному з названих проявів, що складаються за підсумком у сукупний показник - "індекс психічного вигоряння".

Психоемоційне виснаження - відчуття втоми й емоційної порожнечі, депресивного настрою. У керівника відсутнє бажання йти на роботу, він фізично та психологічно не здатний працювати повний робочий день. Стосовно оточуючих людей відзначаються дратівливість і холодність. Одночасно з цим дають про себе знати перші симптоми порушення фізичного здоров'я, такі як головний біль, безсоння.

Особистісне віддалення - дистанціювання від колег, учнів та їхніх батьків, бажання мінімально спілкуватися з ними. Зменшується кількість контактів з іншими людьми (сусідами, знайомими, родичами), з'являються дратівливість і нетерпимість у спілкуванні на роботі та вдома. У сприйнятті їхніх дій переважає негативізм. Керівники з високими діагностичними показниками за шкалою особистісного віддалення розглядають підлеглих як тупих і байдужих суб'єктів, які цілком винуваті в тому, що відчувають труднощі та проблеми в роботі, навчанні та житті. Байдужість стосовно їх доповнюється відсутністю інтересу до думок оточуючих про себе.

Професійна мотивація при її високому прояві - серйозна передумова для виникнення синдрому "емоційного згоряння" у доступному для огляду майбутньому. При цьому високу професійну мотивацію не слід плутати з високою трудовою продуктивністю, при якій професійно-особистісні витрати можуть бути й не настільки великі, як це здається спостерігачам із боку. Керівники з високою професійною мотивацією відрізняються захопленістю роботою, вони зацікавлені в результатах своєї праці та постійному вдосконалюванні змісту своєї педагогічної діяльності. Свій внесок у діяльність школи вони оцінюють високо, готові й надалі цілком віддавати себе роботі. На жаль, їм буває важко визначити межі своїх професійно-особистісних ресурсів, що не є невичерпними.

Високий індекс психічного вигоряння зустрічається в керівників, які втратили сенс професійної діяльності. Вони вважають марним витрачати зусилля на проведення прогресивних змін у своїй освітній установі; почувають себе емоційно виснаженими, їхні енергетичні ресурси не підлягають відновленню. Тих людей, з якими їм доводиться працювати, вони характеризують здебільшого негативно. Їм важко стримувати дратівливість і нетерпимість. Особливого інтересу до роботи такі керівники не відчувають, часто вони просто імітують його в належних випадках. Як правило, вони не прагнуть до підвищення своєї професійної компетентності, живуть старим багажем знань.

Щоб зорієнтуватись у стані проблеми психічного здоров'я керівників шкіл, було проведено дослідження серед 50-ти осіб (48-и жінок і 2-х чоловіків), які працюють у місті та селі. Отримані результати засвідчили, що керівники з високим і вкрай високим рівнем психічного вигоряння складають майже 64 % від загальної кількості. Особливо високі ці показники у знову призначених керівників за рахунок високої мотивації до якнайшвидшого підтвердження результативності їхньої діяльності, що необхідно для професійно-статусного самоутвердження.

Дані свідчать про високий рівень психічного вигоряння керівників освітніх установ. Це пов'язано насамперед з їхньою високою мотивацією до роботи. Це пояснюється, по-перше, тим, що в обстеженій групі було багато керівників-початківців. По-друге, варто визнати, що стан справ у сучасній школі характеризується вираженим прагненням до проведення позитивних змін, і це особливо відбивається на провідній позиції керівника школи. Як правило, його ініціативи та рівень активності значно перевершують готовність колективу до реалізації задуманих директором нововведень.

Які особливості праці керівника, що провокують виникнення в нього психічного вигоряння? Зарубіжними та вітчизняними дослідниками було визначено перелік таких характеристик. У нього входять:

творчість, необхідність імпровізації, відсутність раз і назавжди заданих шаблонів та алгоритмів діяльності;

неможливість вибрати тих, з ким хочеться працювати, - необхідно працювати з усіма;

незахищеність від маніпуляцій, погроз, проявів відкритої агресії, неможливість відповісти тим же;

практично повна відсутність підтримки у важких ситуаціях; неможливість швидко звільнитись від негативної емоції через те, що характер роботи не припускає відведення на це часу в ході самого робочого процесу;

інтенсивність праці при постійному цейтноті;

непередбачуваність ситуацій професійної діяльності, неможливість передбачати поведінку всіх педагогів, учнів, технічного персоналу;

висока відповідальність за результати роботи;

необхідність постійно контролювати свою поведінку, стримувати емоції, приховувати справжнє ставлення до деяких людей.

Емоційному згорянню керівника школи сприяє також його індивідуальна схильність до цього. Вона походить від типу нервової системи директора (стійкість, швидкість протікання психічних процесів, підвищена тривожність, педантичність). На виникнення емоційного згоряння впливають психологічний клімат колективу, рольові конфлікти в родині та на роботі, сформована ділова репутація в районі чи місті.

Спільно з Н. Карабековою нами висунуте припущення про те, що процес виникнення та протікання емоційного згоряння керівника проходить послідовно чотири рівні: органічний, поведінковий, емоційний, значеннєвий. Кожний із названої послідовності рівнів характеризується все більшою виразністю синдрому. Відповідно існують різні види групової або самоосвітньої рефлексивної роботи з його подолання чи попередження. Пропонуємо характеристику кожного рівня. На додаток до цього наводимо деякі з відомих або придуманих нами вправ, завдань та ігор, що допомагають справитись із синдромом "емоційного згоряння" на кожному з рівнів.

Органічний (тілесний) рівень. Для нього типові порушення самопочуття людини: спазми, затиски, млявість або м'язова напруга, "розбитість", головний біль, ослаблення імунітету й т. п. Робота над своїм емоційним здоров'ям на тілесному рівні спрямована на підтримку органічного самопочуття. Рекомендується використовувати фізичні дії, мета яких - зняття або перерозподіл фізичної напруги. Це заняття спортом, танцями, робота вдома, на дачі. Добре допомагають прогулянки, водні процедури (душ, басейн). Специфічними жіночими засобами подолання ознак синдрому "емоційного згоряння" служать відвідування перукарні, косметолога, кравчині, похід до магазинів, створення "шедеврів" кулінарної творчості, благоустрій дому. Дуже корисними бувають релаксаційні вправи на зняття напруги й утоми, у тому числі комплекси автогенного тренування. У достатній кількості їх можна знайти у психологічній літературі.

Loading...

 
 

Цікаве