WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Експертиза гуманістичних систем - Реферат

Експертиза гуманістичних систем - Реферат

Процедура розробки кейсу - трудомісткий процес, що потребує ознайомлення зі справами певної галузі або організації та контактів з її персоналом. Цей процес включає: стислий конспект кейсу, питання для обговорення, рекомендації, план роботи над кейсом. Практичне використання кейсів припускає накопичення засвоєння знань при переході від одного рівня пізнання до іншого, від простих ситуацій до складних, від індивідуального досвіду до інтегрованого. Робота над кейсом розпочинається з розподілу групи на підгрупи від чотирьох до шести осіб на добровільній основі. У кожній підгрупі незалежні експерти визначають ділянки робіт, що потребують прийняття рішення. Серед експертів повинні бути координатор (керівник роботи) та секретар, який фіксує результати обговорення.

Робота над кейсом оцінюється вроздріб (за змістом звіту): з'ясування проблеми, виявлення "вузьких місць", використання методів аналізу, візуальне уявлення даних та їх взаємозв'язок, вироблення рішень.

До методів колективної експертної оцінки педагогічних інновацій належать методи отримання прогностичної інформації, що використовується у процесі вироблення та прийняття управлінських рішень. Ефективність цього процесу досягається в результаті обробки думок, міркувань і висновків спеціалістів, які входять у репрезентативну групу.

До найбільш популярних методів колективної експертної оцінки педагогічних інновацій, що практикуються в освітній практиці, належить метод комісії. Перевагою цього методу є те, що він має ознаки більш широкого поняття "форма" і проводиться практичними працівниками у формі наради за "круглим столом". Ці обставини є переконливим аргументом для такого висновку: оцінні судження експертів можна вважати об'єктивними, оскільки вони відображають сукупність індивідуальних думок і прямих дебатів осіб, які входять до складу комісії. Метод комісії має й негативні сторони. Так, при організації групової експертизи членам комісії доводиться враховувати складні психологічні фактори, що можуть негативно вплинути на відносини в педагогічному колективі, зокрема такі, як особисті взаємини між експертами, авторитет і службове становище окремих колег, небажання членів комісії змінити своє судження, афектна аргументація точки зору окремих членів комісії, підпорядкування експертної думки (результатів експертизи) більшості голосів.

Проаналізовані методи колективної експертної оцінки педагогічних інновацій можуть бути використані при проведенні експертизи гуманістичних систем у ЗСО, які сьогодні активно впроваджуються в освітню практику.

Експертиза гуманістичної системи в освітній сфері може проводитись на науковому та соціально-практичному рівнях із метою визначення доцільності впровадження тієї чи іншої інновації в загальноосвітні навчальні заклади, її інноваційної повноцінності. Доцільність, інноваційна повноцінність нововведень визначається з огляду на довершеність їх міжнаукової теорії, технологічного забезпечення та довготривалу експериментальну практику. Розробка теорії, методології та технології експертизи гуманістичних систем у ЗСО має відповісти на три запитання:

Що це за система?

Яким шляхом вона створена?

Як послідовно втілити її у практику шкільного життя?

У контексті нововведень держави й уряду експертиза гуманістичних систем у ЗСО передбачає: експеримент, апробацію, порівняльний аналіз, результати якого демонструють факт взаємозалежної інноваційної видозміни певної гуманістичної системи чи підсистеми.

Технологічною основою експертизи гуманістичних систем у ЗСО можуть слугувати критерії їх моделювання, зокрема критерій індивідуалізації та культурної ідентифікації, акмеологічний критерій. Проаналізуємо кожний з них.

Критерій різноманітності використовується при моделюванні будь-якої освітньої системи, наприклад, закладу освіти, центру творчості, дитячої громадської організації. Критерій різноманітності виражає різноманітність і багатовимірність життя дитячого товариства, комплексність, інтегрованість змісту та форм освітніх процесів, плюралізм позицій суб'єктів освітньої взаємодії.

Моральний критерій. Моральні засади освітньої системи визнавались, проголошувались у всі часи за будь-яких політичних умов. Однак гуманними ставали лише ті моральні начала, які в якості постійної (неполітичної) цінності орієнтували освітній процес на самореалізацію особистості учня, на розвиток його загальнолюдських цінностей. Моральні засади (норми) базуються на визнанні пріоритету індивідуального життя й на таких особистісних якостях, що забезпечують свободу самореалізації людини, зокрема на альтруїзмі, терпимості, доброзичливості, повазі до особистості.

Критерій індивідуалізації та культурної ідентифікації передбачає самовизначення людини, визнання її автономії та пріоритету індивідуальних прав при виборі простору культурної активності на основі власних інтересів і потреб. Цей критерій заснований на морально-правових принципах, що визначають свободу дій людини в соціумі, вибір рішення та форми власної відповідальності.

Акмеологічний критерій виражає творчий потенціал та евристичні можливості освітньої моделі, що створюється. Найбільшу значущість мають моделі, що відповідають усім вимогам творчої діяльності, значущості та забезпечують високу продуктивність праці учасників навчально-виховного процесу.

Вищезазначені критерії можна використовувати при аналізі діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, що працюють у нових гуманістичних категоріях. Для цього членам незалежної експертної ради варто з'ясувати, з якою метою проводиться експертиза.

Скажімо, для того щоби:

привести зарплату вчителів у відповідність з рівнем навчання та виховання учнів;

знизити економічні витрати;

піднести престижність освіти;

поставити кваліфікацію педагога в залежність від категорії навчального закладу;

стимулювати педагогів до підвищення загальних результатів, оскільки навчання та виховання - справа колективна.

Інноваційна діяльність закладу середньої освіти визначається ступенем реалізації нововведень держави й уряду та наявністю спеціалістів, спроможних працювати в інноваційному режимі, ефективно реагувати на освітні зміни та нововведення, з високим рівнем педагогічної майстерності, що визначається за такими ознаками:

кількістю конкретних методів і прийомів;

швидкістю та правильністю оцінювання навчальних ситуацій;

зовнішніми проявами майстерності;

умінням подобатись;

зовнішнім виглядом.

Системний підхід до вивчення такого складного соціально-педагогічного явища, яким є експертиза гуманістичних систем у ЗСО, дав можливість зробити такі висновки:

у зв'язку з недосконалою розробкою методологічного апарата інноваційної педагогіки побудувати цілісну систему засобів і моделей експертизи гуманістичних систему ЗСО та розробити їх науково-методичне забезпечення поки що неможливо. Це завдання, скоріш за все, буде розв'язане за допомогою комп'ютерних технологій на основі створення інформаційної бази;

вивчення гуманістичних освітніх систем, що активно впроваджуються у практику освітнього життя, здійснюється в умовах реформування системи освіти.

Цей факт ускладнює визначення узгодженості думок незалежних експертів про експертизу окремих гуманістичних підсистем, які не перевіряються іншими засобами (експериментом), і складає суть поняття методу колективної експертної оцінки.

Loading...

 
 

Цікаве