WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Експертиза гуманістичних систем - Реферат

Експертиза гуманістичних систем - Реферат

Експертиза гуманістичних систем

Актуальною проблемою педагогічної науки та практики є здійснення експертизи гуманістичних систем, обумовленої культурно-освітнім резонансом, що в педагогіці розглядається як дієвий фактор розширення альтернативної освіти

Відтак, важливим завданням педагогічної громадськості є розробка теорії, методології та технології експертизи педагогічних інновацій у системі закладів середньої освіти.

Ключові поняття: експертиза педагогічних інновацій, гуманістична система освіти, експертна рада, оцінна діяльність.

Структура публікації:

Суттєві аспекти загальної проблеми

Кваліфікаційні характеристики членів експертної ради

Методи експертного оцінювання

Технологічна основа експертизи

Наша мета при опрацюванні полягає в обґрунтуванні й опрацюванні теоретичних положень, що розкривають сутнісні ознаки поняття "експертиза гуманістичних систем у закладах середньої освіти (ЗСО)".

Суттєвими аспектами загальної проблеми є:

культурно-освітній резонанс гуманістичних систем, що впроваджуються в освітню практику;

кваліфікаційна характеристика членів незалежної експертної ради та їх оцінна діяльність;

методи колективної експертної оцінки педагогічних інновацій у системі загальної середньої освіти;

експертиза гуманістичних систем у ЗСО.

Фактор розширення альтернативної освіти викликав необхідність у проведенні її експертизи. У педагогіці він отримав назву "культурно-освітній резонанс", що характеризується могутнім інноваційним потенціалом, активним упровадженням в освітню практику гуманістичної системи моделей (освітні моделі М. Монтессорі, С. Френе, Л. Толстого, ідеї Вальдорфської педагогіки, школи діалогу культур та ін.) і визначається за такими показниками: концептуальна характеристика, інноваційна цінність, цільова спрямованість.

В освітній сфері експертиза будь-якої гуманістичної системи чи підсистеми може проводитись на науковому та соціально-практичному рівнях. Вона здійснюється членами незалежної експертної ради з метою визначення її інноваційної повноцінності та доцільності впровадження в освітню практику.

У системі закладів середньої освіти експертизу педагогічних інновацій здійснюють педагоги, психологи, соціологи та медики. Крім того, для отримання достовірних результатів від упровадження тієї чи іншої інновації до цієї процедури долучають членів незалежної експертної ради, кваліфікаційна характеристика яких містить певні вимоги, а член незалежної експертної ради повинен:

мати знання теоретичних основ певного педагогічного явища чи процесу;

володіти методами досліджень і контролю, що застосовуються в ході досліджень;

уміти вести дослідження та здійснювати узагальнення матеріалів у межах об'єктів, що визначаються;

володіти методами обробки інформації та основними методами моделювання освітніх систем;

уміти вести необхідну документацію, складати звіти;

брати участь у розробці технологій;

мати навички організаційної та управлінської діяльності.

Результатом експертизи є оцінна діяльність експертів, оскільки у процесі оцінних суджень здійснюються раціональна переробка відчуттів, усвідомлення цінності предметів і явищ, що досліджувались. Оцінне судження експерта про об'єкт оцінювання включає узагальнення знань, емоційних вражень і встановлений рівень готовності суб'єктів інноваційної діяльності до проведення дослідження. Основою оцінної діяльності експертів може бути теоретична модель оцінно-розумового акту (А. Брушминський, Б. Ломоносов, О. Матюшкін, Я. Пономарьов, О. Тихомиров, Ж. Піаже та ін.).

У структурному відношенні оцінна діяльність включає такі компоненти:

мотиваційний (мотивація як особистісне утворення використовується у процесі оцінних дій);

когнітивний (система засвоєння знань, понять, правил, оцінок, норм, цінностей);

операційний (сукупність узагальнених раціональних прийомів оцінної діяльності, зокрема цілепокладання, оцінний аналіз, порівняння, узагальнення).

Члени експертної ради при відборі методів колективної експертної оцінки мають пам'ятати, що будь-яка педагогічна інновація повинна реалізувати вихідну методологічну вимогу, згідно з якою основним її призначенням є вдосконалення теоретичних основ освітньої системи, визначення простору їх реальної суспільної значущості та практичної необхідності шляхом фундаментальної експериментальної практики.

Для здійснення експертної оцінки певної гуманістичної системи створюється робоча група з незалежних експертів, яка здійснює такі операції: проводить опитування, обробляє матеріали, здійснює аналіз результатів колективної експертної оцінки тощо.

Із цією метою робоча група визначає осіб із числа незалежних експертів для проведення експертної оцінки. За попередньо відпрацьованою структурно-ієрархічною схемою формуються запитання для експертів (від широких до вузьких, від складних до простих). Необхідною умовою для реалізації цього завдання є забезпечення однозначності запитань і незалежності суджень експертів. Заключною дією є опрацювання матеріалів з експертної оцінки. Остаточною експертною оцінкою гуманістичних систем у ЗСО є середнє судження, або середнє арифметичне значення оцінок незалежних експертів. Подальшими діями експертів є уточнення основних завдань, що визначають діяльнісний характер педагогічної інновації, складання матриці, що відображає мету, додаткові цілі та засоби досягнення очікуваних результатів.

Визначення узгодженості думок незалежних експертів про розвиток інноваційних освітніх процесів і явищ, що не перевіряються експериментом, складає суть поняття "Метод колективної експертної оцінки".

Загальновідомим засобом групової взаємодії незалежних експертів є метод "Дельфі", що характеризується анонімним використанням колективного експертного оцінювання, статистичною характеристикою групових оціно-відповідей незалежних експертів.

Метод моделювання структурно складається з таких діяльнісних аспектів:

Конструювання моделей об'єкта на основі його попереднього вивчення.

З'ясування сутності та характеристики об'єкта, що вивчається.

Експериментального та теоретичного аналізу побудованої моделі.

Співставлення результатів експертного оцінювання з даними об'єкта, що підлягає колективній експертній оцінці.

Коригування моделі на основі отриманих даних.

Знання, отримані за допомогою моделювання, не можуть бути абсолютно істинними. Досягти повної аналогії між об'єктом дослідження та його моделлю неможливо. За цієї обставини незалежні експерти вдаються до вироблення сценарію. Він допомагає встановити послідовність дій суб'єктів інноваційної діяльності за умови, якщо за основу береться існуюча або задана педагогічна ситуація.

Процес створення сценарію певної ситуації включає: часові параметри, організацію заходу, комунікативний супровід (словесний опис) та оцінку. Перевагами цього засобу є те, що, на відміну від абстрактних міркувань, дослідники відтворюють суттєві деталі та конкретні технологічні процеси.

Ігрове проектування розглядається як моделювання процесу розв'язання складних організаційно-економічних завдань, що мають різні варіанти розв'язання з розподілом функцій між учасниками ігрового проектування. Цей метод орієнтує учасників гри на відпрацювання управлінських рішень і планових завдань, що потребують багато часу. Основними вимогами до ігрового проектування є: наявність складної організаційно-економічної проблеми, неоднозначність її розв'язання, розподіл учасників гри на групи, кожна з яких опрацьовувала свій варіант розв'язання проблеми, аналіз, захист перед аудиторією свого проекту й оцінки його результатів.

Кейс-метод (метод аналізу ситуації) націлений на використання отриманих теоретичних знань, оволодіння методологією, а головне, чого не дає жодний інший метод, - на накопичення досвіду. Кейс є переліком подій та обставин, доповнення знаннями про навколишнє середовище суб'єкта господарювання, його фінансову діяльність і звітність.

Loading...

 
 

Цікаве