WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Економіка школи: прозоро, чесно, легально - Реферат

Економіка школи: прозоро, чесно, легально - Реферат

Економіка школи: прозоро, чесно, легально

Успадкована від СРСР система управління шкільною освітою залишається надміру керованою: міністерство - обласне управління освіти - районний відділ освіти - школа. Напрями фінансових потоків теж не змінились і досі відповідають розподілу коштів "згори донизу": до школи доходить тільки те, що пройшло крізь сито бюджетів вищого рівня

Кожна із 20-ти тисяч державних шкіл України повинна отримувати й витрачати кошти згідно з річним кошторисом щомісячних доходів і видатків. Такий кошторис на початку календарного року вираховує й подає на підпис директору школи централізована бухгалтерія районного відділу освіти. Що ж бачить директор?

На типовому бланку проти переважної більшості статей видатків - прочерки, тобто фінансування немає. Фактично йому пропонується розписатись під фактом, що держава в особі районного відділу освіти планує виплачувати певну заробітну плату працівникам школи (разом із нарахуваннями на зарплату, що спрямовуються до державних фондів, це становить до 85 % усього бюджету), а також оплачувати комунальні послуги, енергоносії та послуги зв'язку (приблизно 15 % бюджету). І, як правило, усе. Хочеш, директоре, - підписуй, не хочеш - усе одно підписуй. У непідготовленого до українських реалій німецького, іспанського чи шведського директора школи виникло б логічне запитання: а де брати кошти на придбання меблів та інвентарю, скла, вогнегасників, комп'ютерів та інших технічних засобів навчання, на ремонти класів і кабінетів, вивезення сміття, відряджень учителів, утримання харчоблоку, медпункту та прилеглої території, проведення виховних заходів і ще багато-багато іншого? Але наш український директор, виплеканий системою подвійних, а то й потрійних стандартів, хоч, як це не дивно, знаходить варіанти відповіді.

За давнім принципом: порятунок утопаючого - справа рук самого утопаючого - школа тримається на плаву завдяки допомозі батьків, учителів, інших благодійників. Така допомога надається у вигляді матеріальних цінностей, послуг, коштів. Залежно від обставин і рівня економічної кваліфікації директора усе це або оприбутковується бухгалтерією й оподатковується, або ж ні - що, з точки зору правоохоронних органів, стає елементом тіньової економіки школи.

Ще один спосіб фінансування шкільних видатків - виконання робіт або передача матеріальних цінностей у натуральному вигляді органами управління освіти. У даному разі діє специфічний пострадянський розподіл, у якому наявна як планова складова (підручники, передплата на деяку періодику, свідоцтва й атестати про освіту учнів, підвищення кваліфікацій учителів), так і нерегульована, яку директор школи не може планувати (скло, крейда, аптечки, меблі, комп'ютери тощо).

Для серйозної розмови про фінансування шкіл необхідно проаналізувати нормативну базу економіки загальної середньої освіти. Вона складається з безлічі документів: Конституції України, законів і кодексів, указів президента, постанов Верховної Ради та Кабінету міністрів, рішень Конституційного суду, наказів, положень та інструкцій Міністерства освіти і науки, рішень, наказів і постанов розпорядників бюджетів обласного, міського й районного рівнів.

Навіть поверховий аналіз нормативно-правових документів про освіту викликає неоднозначне враження. По-перше, частина законодавчих норм безнадійно застаріла. По-друге, деякі норми законів і підзаконних актів, прийнятих у різні роки, суперечать одна одній.

Найбільш спекулятивна - норма про безоплатність освіти в державних навчальних закладах. Це положення ніколи не виконувалось і тепер не виконується в жодній школі України, але поки що не знайшовся такий політик, який узяв би на себе мужність і відповідальність порушити зазначене питання на найвищому рівні.

Дуже важливою є норма законодавства, яка нібито визначає школу юридичною особою (ст. 10 Закону України "Про загальну середню освіту"). Школі надано право "закуповувати та орендувати необхідне обладнання та інші матеріальні ресурси, користуватись послугами будь-якого підприємства, установи... фінансувати за рахунок власних коштів заходи, що сприяють покращенню соціально-побутових умов колективу". У ст. 17 Закону "Про освіту" визначено, що "самоврядування закладів освіти передбачає їх право на самостійне... вирішення питань... економічної і фінансово-господарської діяльності... самостійне використання всіх видів асигнувань". Ця норма теж не виконується.

На жаль, усі освітяни - від директорів шкіл до великих освітніх начальників - уже так звикли до подвійно-потрійних стандартів, що, коли чують слова "прозорий легалізований кошторис школи", майже не розуміють, про що йдеться. Пригадується, кілька років тому на нараді напередодні навчального року, коли один із заступників Київського міського голови грізно спитав директорку школи, чому вона не відновила бетонного паркана, та мусила червоніти, хоч вини на ній не було: адже ніхто на це грошей не виділяв. Типова ситуація підготовки шкіл України до нового навчального року: кошти з районного бюджету виділяються тільки на деякі види робіт або взагалі не виділяються, але директор школи зобов'язаний будь-яким способом підготувати школу до початку занять.

Що означає на практиці "прозорий легалізований кошторис школи"? Розглянемо два основні типи таких кошторисів:

цільовий кошторис підготовки школи до нового навчального року;

щомісячний кошторис школи.

Але спочатку трохи азбучних економічних істин. Кожний бюджет, у тому числі бюджет школи, має доходну частину та видаткову. Доходна частина складається із суто бюджетних надходжень (так званий загальний фонд бюджету) й позабюджетних надходжень (так званий спеціальний фонд бюджету). Видаткова частина, у свою чергу, розписується за статтями видатків. Бюджет повинен готуватися групою фахівців (комісією) й виноситись на затвердження колегіального органу, який його приймає (або відправляє на доопрацювання).

Якщо протягом бюджетного періоду доходна чи видаткова частина істотно змінюється проти запланованого, то, аналогічно вищевикладеному, мають затверджуватися зміни до бюджету. Нарешті, наприкінці бюджетного періоду підбиваються підсумки виконання бюджету.

Цільовий кошторис підготовки школи до навчального року повинна готувати заздалегідь (наприклад, до 1 травня) робоча комісія у складі шкільного економіста, заступника директора з адміністративно-господарської роботи (завгоспа) та представника шкільної ради. До видаткової частини включаються всі проблемні напрями: поточний ремонт класів і кабінетів, ремонт або придбання меблів, комп'ютерів, оргтехніки, технічних засобів навчання, упорядкування прилеглої території, відновлення санвузлів, систем опалення та енергозабезпечення, ревізія даху, фасаду школи та підвальних приміщень, скління або заміна віконних рам, відновлення систем пожежогасіння, сигналізації та оповіщення тощо. Кожна стаття видатків вираховується у прогнозних цінах на період ремонтів, коли треба буде укладати договори. Далі робоча комісія планує кошти доходної частини загального та спеціального фондів і подає документ на розгляд директору школи. Після цього такий проект кошторису виноситься на засідання шкільної ради, яка, наприклад, приймає кошторис у першому читанні та пропонує видаткову частину зменшити за рахунок тих чи інших статей видатків. Остаточно прийнятий, наприклад, до 1 червня, кошторис передається на затвердження фінансового підрозділу районної влади. Зі свого боку, районний фінансовий підрозділ не має права невмотивовано відмовити в необхідному фінансуванні загального фонду кошторису, а повинен або довести доцільність зменшення тих чи інших видатків, або наполягати на перерозподілі доходної частини за рахунок спеціального фонду. Якщо школа й фінансовий підрозділ не знаходять компромісу, конфліктна ситуація розв'язується спеціальною комісією або, на крайній випадок, через судові інстанції. У кожному разі, фактична підготовка школи до нового навчального року (ремонти, придбання матеріальних цінностей) повинна починатись тільки на підставі кошторису, оформленого всіма підписами, та коштів на рахунку школи у відділенні банку.

Аналогічно має готуватись і кошторис щомісячних доходів і видатків. І, знову ж таки, навчальний рік у школі повинен розпочинатися з 1 вересня тільки за наявності такого затвердженого документа, який регламентуватиме фінансово-економічну діяльність школи протягом навчального року.

Loading...

 
 

Цікаве