WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Евристичний компонент освітніх стандартів - Реферат

Евристичний компонент освітніх стандартів - Реферат

Евристичний компонент освітніх стандартів

Відповідно до Закону "Про освіту", державні освітні стандарти визначають: обов'язковий мінімум змісту основних освітніх програм; максимальний обсяг навчального навантаження учнів; вимоги до рівня підготовки випускників

Широка громадськість, у тому числі й педагогічна, під освітніми стандартами найчастіше розуміє мінімальний навчальний матеріал, який повинен бути засвоєний кожним учнем. І хоча це невірне з правової точки зору розуміння, ми розглянемо ситуацію з представленням евристичної складової у стандартах загальної освіти як на рівні їх загального розуміння, так і на прикладі їх проектування.

Евристичний підхід до конструювання стандартів. Освітні стандарти й інші навчальні нормативи традиційно використовуються для оцінки результатів навчання учнів. Чим більш близькими до стандартного є результати учня, тим більш високо оцінюється його навчальна діяльність. Освітній процес, що реально відбувається (часом більш багатий), контролюється не повною мірою. Поза полем зору в даному випадку залишаються ті особистісні знання й інші освітні результати учнів, які виходять за рамки стандартів. Виходить, що особистісний компонент освіти ігнорується системою контролю й оцінки навчальних результатів, побудованої тільки на освітніх стандартах.

В евристичному навчанні, що спирається на поняття індивідуальної освітньої траєкторії, підхід до оцінки навчальних результатів інший. Перевіряється не тільки ступінь досягнення учнями зовнішніх заданих результатів, а і "творче відхилення" від них. Основний параметр оцінки особистісних освітніх результатів - ступінь комплексного освітнього зростання учня, що включає як стандартні, так і індивідуальні параметри.

При традиційному навчанні учень практично не бере участі у виборі змісту освіти; в евристичному навчанні учень, створюючи освітній продукт, бере участь у виборі та виробництві нового змісту освіти, необхідного йому для створення цього продукту; обсяг знань, умінь, набір видів діяльності та використовуваних здібностей учня не обмежуються.

У сьогоднішній школі освітні нормативи, які задаються для учня, часто мають вигляд матеріалу, що не залежить від особистості учня, його реальної освітньої діяльності, яка призведе до появи й навіть продажу готових творів, рефератів, "шпаргалок", попит на які виникає саме тому, що такого роду "продукція" затребувана існуючою шкільною системою навчання. Освітній стандарт, заданий у вигляді відомого зовнішнього продукту, призводить до того, що стає відчуженим від учня товаром, який використовується ним для того, щоб "купити та здати" його вчителю. Комп'ютерні технології роблять цей процес ще більш доступним і варіативним. Безупинно розширюється банк готових контрольних робіт, рефератів та аналогічних матеріалів (десятки тисяч екземплярів зі всіх навчальних предметів), розміщених на численних CD-ROM-ах і в мережі Інтернет, і полегшує учням підготовку та "здачу" заліків без виконання необхідної роботи, яка до реальної освіти має досить непряме відношення. Щоби повною мірою відчути дану проблему, достатньо подивитись рейтинг освітніх сайтів Інтернету: перша п'ятірка найбільш відвідуваних сайтів - це всілякі загальнодоступні колекції рефератів і контрольних робіт для школярів і студентів. Сьогодні існує досить могутній бізнес із продажу учням тих "стандартів", яких вимагають від них педагоги, котрі найчастіше нічого не підозрюють.

Евристичний підхід до конструювання освітніх стандартів відрізняється від викладеного тим, що не задає готового предметного змісту як результат вивчення курсу чи теми, але вимагає від учня в ході навчання створення нового змісту, тобто його власного зростання. У шкільній освіті таке зростання має або зовнішнє джерело (передані учню цінності, знання, способи діяльності), або внутрішнє (створені ним освітні продукти). У першому випадку освіта забезпечує самовідтворення людства, передачу та збереження культурно-історичних традицій. У другому - розвиток особистісного потенціалу учня через його продуктивну освітню діяльність. Освітні стандарти також підрозділяються нами на два компоненти: зовнішній і внутрішній, між якими існує взаємозв'язок.

З метою виявлення характеру співвідношення евристичного й нормативного компонентів освіти нами був проведений аналіз даних, отриманих у комплексному педагогічному експерименті з апробації системи евристичного навчання. Порівняння результатів виконання учнями творчих робіт з рівнем засвоєння ними традиційних освітніх стандартів показало, що досягати вимог освітніх стандартів на високому рівні учням легше, ніж досягати високого рівня творчості. Отримано також висновок, що розвиток особистісних якостей учнів не пов'язаний прямою залежністю з рівнем засвоєння ними освітніх стандартів; учні з високим і невисоким рівнем розвитку якостей, що перевіряються, та здібностей засвоюють освітні стандарти практично однаково.

Звідси випливає, що загальноприйнятий у масовому розумінні освітній стандарт орієнтує школи здійснювати нетворчий, виконавський тип освіти, результати якого вчителям доводиться перевіряти й оцінювати. Діючі в загальноосвітній школі норми освітнього контролю не задають і, відповідно, не припускають оцінки творчого компонента освіти.

Можливе заперечення, що стандарт і не повинен орієнтуватись на творчу складову освіти, оскільки він являє собою мінімум знань, умінь і навичок, якого треба досягати "без будь-якої творчості". Зауважимо, що творча самореалізація учнів декларується практично в усіх цільових настановах шкільної освіти. А навчитись творчості неможливо в нетворчих умовах, як неможливо навчитись плавати без води. Виведення за рамки освітніх стандартів творчої діяльності учня, так само як і його внутрішнього світу з особистісними якостями, призводить до відчуження учнів від освіти, знеособлювання й формалізації навчального процесу. Шлях рішення даної проблеми один: освітні стандарти повинні припускати наявність творчої освітньої діяльності поряд з іншими видами навчальної діяльності; рівень творчої самореалізації школяра необхідно вважати загальнонаціональним освітнім параметром, що перевіряється, й оцінюваним як загальноосвітній стандарт.

Виникає запитання: чи існує зв'язок між успішністю засвоєння учнями освітніх стандартів і ступенем їх творчої самореалізації? Аналіз отриманих нами експериментальних даних дозволив сформулювати такий висновок: для дітей, які досягли випередження у вікових освітніх стандартах, ступінь творчої самореалізації також є високим. Це порозумівається відносно невисоким рівнем завдання стандартів, які здатні учні "беруть" легко, не концентруючи на ньому своїх зусиль. Для значної частини інших учнів існує зворотний зв'язок: чим вище їх здібності до творчості, тим менш успішні їх досягнення в засвоєнні стандартів.

У творчості є свої норми, правила та критерії оцінки результатів, система творчої освіти у своїй структурній основі (цілі, принципи, зміст й ін.) подібна до системи будь-якого іншого типу. У нашому експерименті зауважено, що ті "важкі" учні, які досягали добрих творчих освітніх результатів, могли вчитись цілком успішно, тільки для цього були потрібні такі норми навчання, що давали б їм можливість самостійно ставити та досягати мети своєї діяльності, спираючись на індивідуальні особливості й особливу технологію навчання. Площина освітніх проблем у роботі з ними переходила тоді зі сфери виконавства у сферу творчості.

Виявлено, що до 25 % учнів початкових класів можуть успішно виконати контрольні нормативи з усіх навчальних предметів за наступний клас, тобто на рік уперед. Від 12 до 75 % інших учнів успішно справляються з контрольними роботами з окремих курсів і тем наступного року навчання. Незалежна експертна комісія встановила такі причини випереджального засвоєння стандартів: а) евристичний підхід дозволяє потенційно здатним дітям досягати значних результатів, ніж задаються стандартно; б) особистісна орієнтація й індивідуальні освітні програми учнів дозволяють забезпечити більш здатних дітей додатковими заняттями, у тому числі заняттями на вибір; в) складання вчителями авторських програм із навчальних предметів дозволяє їм повніше врахувати здатності дітей і включити у свої програми питання й теми на випередження стандартів; г) випереджальний ефект забезпечує внутрішньошкільні та міжшкільні евристичні олімпіади, конференції, проекти; д) випередженню стандартів сприяють предмети на вибір, факультативи, майстерні, лабораторії, індивідуальні заняття з учнями.

Аналіз експериментального досвіду дозволив сформулювати такі положення, що сприяють розвитку творчих здібностей учнів й одночасному якісному засвоєнню ними традиційних освітніх нормативів:

1. Рівень розвитку здатності цілепокладання учня включається в обов'язкові стандарти, що підлягають контролю й оцінюванню. Індивідуальне цілепокладання учнів та їх відповідна діяльність у досліджуваних освітніх сферах займає не менше 20 % загального обсягу навчального процесу.

2. До стандартних видів діяльності учня, запланованих і контрольованих учителем, відносяться: креативні, що забезпечують умови створення учнем творчого продукту діяльності; когнітивні - забезпечують процес пізнання; методологічні - що дозволяють організувати освітню діяльність учня у двох попередніх її проявах - творчості й пізнанні.

3. Оптимальними вимогами обсягу креативної освітньої діяльності та продукції школяра є такі: а) об'єктами креативної діяльності учня виступають фундаментальні освітні об'єкти; б) обсяг особистої творчості учня в загальному навчальному процесі складає не менше 20 %; в) співвідношення продуктивної та репродуктивної діяльності в загальноосвітньому процесі встановлюється в залежності від рівня розвитку учня, стратегічних і локальних освітніх цілей вчителя та школи, але обсяг продукції учня не може бути менше обсягу його освітньої діяльності, здійснюваної за індивідуальною програмою.

4. Первинно учню пред'являються реальні, а не ідеальні об'єкти пізнання, які він вивчає за допомогою запропонованої вчителем технології й одержує особистий освітній результат.

5. Особиста освітня діяльність і відповідна освітня продукція учня випереджають зміст запропонованого йому стандартного освітнього матеріалу.

6. В освітні стандарти повинні бути включені культурно-історичні аналоги передбачуваним освітнім продуктам учнів, до яких відносяться загальнолюдські знання про досліджувані об'єкти. Попередньо отриманий учнівський результат співставляється із зовнішніми культурно-історичними аналогами.

7. Методологічним стандартом освітнього процесу виступає безперервна рефлексивна діяльність учнів і вчителів, здійснювана в різних формах: на звичайних уроках, у вигляді спеціальних рефлексивних занять, у тому числі й різновікових, під час захисту творчих робіт, на систематичних семінарах.

Loading...

 
 

Цікаве