WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Допомогти вчителю не зрадити свою професію - Реферат

Допомогти вчителю не зрадити свою професію - Реферат

Ми намагаємося наповнити педагогічне життя вчителя подіями, які викликають новий настрій, а за ним надзвичайний водоспад радості

Одним із наступних кроків роботи з колективом була організація самозвітів про виконання своїх обов'язків. На перший погляд звичайнісінький вид роботи з кадрами. Побудували ми її так. На одних весняних канікулах усі п'ять днів увесь педагогічний колектив заслуховував самозвіт кожного. В організації цієї роботи важливо, щоби брали участь усі члени педагогічного колективу та щоби ця робота була безперервною впродовж усіх визначених днів. Увесь колектив був поділений на групи. Кожному педагогу давався обмежений час, за який йому пропонувалось у вільній формі розповісти про свою роботу, ставлення до неї, бачення своєї ролі. Щодня перед початком роботи один із керівників педколективу проводив із групою, яка звітується, хвилинку підтримки. Серед тих, хто слухав звіти, обиралася група експертів, яка після звітів працювала разом з адміністрацією школи з групою тих, хто звітувався, висловлюючи поради щодо покращення його звіту й тим самим покращення його діяльності. Те, про що не сказали експерти, доповнювала адміністрація. Таким чином, кожний член колективу побував у різних ролях - звітуючого, експерта, підтримуючого. Від цього кожний отримав величезний досвід. Скільки було сказано доброго, теплого! Як світились обличчя від ласки колег, як пестилися несміливі й полохливі паростки творчих пошуків, як раділи ми всі від здобутків і досягнень своїх колег, як підтримували слабких, щоби не впали на цій дорозі, як милувалися сміливими спробами, як захоплено сприймали майстрів! Дійсна містерія почуттів і переживань. Ми немовби побували в галереї творчих автопортретів, де з кожного полотна дивилися знайомі і трохи незнайомі обличчя. Крокуючи цією галереєю, ми відчували єднання людей красою педагогічної праці. Неповторні чарівні переживання... А цьому передувала велика підготовча робота, коли йшов обмін думками, вироблявся єдиний підхід до вирішення завдань, єдине бачення діяльності педагога, писалися й переписувалися тексти звітів, складалися вірші та пісні, виготовлялась наочність до звіту, проводилась дослідницька робота для підтвердження своїх тез. А за кадром залишалась величезна індивідуальна робота керівників педколективу майже з кожним педагогом. Важко, виснажливо. А хто сказав, що шлях до успіху легкий?

У педагогічних колективах можливе та потрібне об'єднання не тільки педагогічними ідеями

Ми намагаємося наповнити педагогічне життя вчителя подіями, які викликають новий настрій, а за ним надзвичайний водоспад радості. Однією з таких подій є зустріч однодумців на підсумках роботи за рік. Кожного разу ми шукаємо нову, нестандартну форму. Як правило, їм передує групова робота, де відбувається ознайомлення зі звітом директора про роботу в поточному році та проектом рішення. Кожна група має своє завдання, яке виникає із загальної теми. Наприклад, у одному навчальному році ми колективно працювали над створенням технології підготовки слабозорого учня до життя. Групі пропонувалося вивчити певну відому, найбільш поширену педагогічну технологію, дослідити та визначити елементи цих технологій, які успішно використовуються нашим педагогічним колективом, елементи, які доцільно чи недоцільно використовувати, спеціальні елементи, притаманні нашому колективу. Щоб об'єднати й наочно, образно показати результати спільної роботи, ми "вирощували" яблуню нашої технології. У процесі інформування керівники груп (цього разу це були молоді вчителі, а досвідчені педагогічні лідери були призначені науковими консультантами) демонстрували групові напрацювання зі схемами, таблицями, інструкціями, роздатковим матеріалом і поєднували свою інформацію із заповненням плодами яблуні, намальованої на плакаті. Якщо елементи відомих технологій або своїх специфічних методик успішно використовувалися в роботі колективу, то на дереві з'являлося червоне яблуко. Якщо ж елементи використовувалися не повністю, то на дереві з'являлося зелене яблуко. Якщо в роботі колективу ці елементи тільки зароджувалися - на дереві з'являлась яблунева квітка. Якщо ж елементи не виправдали себе в нашій роботі - з'являлося впале яблуко або яблучко з черв'яком. Так на очах учителів народилося чарівне дерево, а на папері з'явився сформований текст. Вийшло цікаво, наочно, яскраво, нестандартно. Цей захід можна назвати уроком сприймань і відчуттів краси образу та краси простору, краси слова, краси творчої педагогічної праці. Така організація роботи допомогла створити атмосферу причетності кожного члена колективу до створення красивого образу, допомогла відчути єднання педагогів і велику силу можливостей цього єднання.

Щоб об'єднати людей, привести в дію всі їх сили, треба поставити спочатку якусь благородну мету, здатну запалити людей

Ми не зробимо відкриття, якщо зауважимо: щоб об'єднати людей, привести в дію всі їх сили, треба поставити спочатку якусь благородну мету, спроможну запалити людей. Такою метою стало створення шкільного центру національної культури, в якому зібрано більше 100 рушників і більше 50 картин, вишитих руками вчителів. Коли виникла ідея, ми не сподівалися, що будемо працювати над її реалізацією тривалий час. Але патріотична сила бажання відроджувати українські національні традиції своєю особистою практичною діяльністю настільки велика, що й сьогодні, через десять років роботи в цьому напрямку, під натиском колег адміністрація вимушена була не згорнути цю роботу. Практичний досвід цієї діяльності показав, що в педагогічних колективах можливе та потрібне об'єднання не тільки педагогічними ідеями. Спілкування на цій ниві за межами фахових інтересів збагачує духовний світ учителя, живить національні патріотичні почуття, перетворює вчителя у творця краси. Цей напрямок став поштовхом і школою особистісного зростання, росту національної самосвідомості як окремих учасників, так і всього педагогічного й учнівського колективів. Розвиток цієї роботи примусив зануритися в історичні й етнічні особливості національних традицій, допоміг органічно та природно впливати прямо й опосередковано на розвиток і формування національних патріотичних почуттів учнів, об'єднав учителів спільним бажанням дарувати відчуття краси витвору, краси миті життя, приводити душі дорослих і дітей у світлий, радісний, тріпотливий стан, учити бачити святковість багатокольорового світу.

Ми всі родом з дитинства, тому особливо тим, хто працює з дітьми, потрібно переживати почуття дитячої безпосередності

Є в нашій школі-інтернаті ще одне об'єднання молодих учителів. Їх благородна мета - екологічне спрямування. Улітку 2002 року ця група виїжджала на узбережжя Керченського півострова з метою очищення території та джерел питної води, боротьби зі степовими пожежами. Цікаве починання. Екологічна тема розроблена в нашому сьомому шкільному освітньому проекті, реалізація якого запланована на поточний рік.

Ми розповіли про види роботи з учителями, відібравши ті, які проходили у вигляді гри і які мали найбільш вагомий вплив на формування особистісних якостей членів педагогічного колективу або певних рис самого колективу. Чому в роботі керівників школи з учителями значне місце займає гра? Тому що ми всі родом із дитинства; тому що особливо тим, хто працює з дітьми, потрібно переживати почуття дитячої безпосередності; тому що наше життя - це гра, і ми всі в ній актори, і граємо свої ролі; тому що, можливо, таким чином допомагаємо своїм колегам бачити світ очима своїх вихованців.

Великих зусиль вимагають від керівників школи підготовка, організація та проведення гри з учителями. Треба не тільки розподілити завдання, провести відповідну педагогічну роботу на різних ділянках діяльності школи, зібрати та проаналізувати матеріал, наситити його великою інформативністю, а й глибоко продумати психологічні лінії, передбачити можливі наслідки психологічних ситуацій, які будуть виникати у процесі підготовки, у процесі самої гри та після неї, треба потурбуватися, щоби гра була цікавою для всіх членів колективу. Намагаючись робити це яскраво, смачно, із захопленням і любов'ю до того, що робимо, ми немов би промовляємо вчителю словами Й. В. Ґьоте: "Поки не скінчився день, будемо високо тримати голову, і поки ми у змозі творити, не падатимемо духом".

Чого ж ми хочемо, працюючи з учителями? Піймати та зрозуміти ту невловиму сутність, що живе в кожному, бо кожна душа наповнена своїм світлом, своєю неповторною красою, відкрити в ньому джерела творчої енергії, щоби він, даруючи своєю працею дорогоцінні скарби свого серця, залишався сильним і добрим, щоби він радів і заражав радістю інших, щоб йому було комфортно у шкільному духовному педагогічному просторі, щоб учитель у цьому просторі був щасливим своїми творчими успіхами, щоб у нього була хороша душевна погода будь-якої пори року й обов'язково з ласкавим сонечком у серці.

Loading...

 
 

Цікаве