WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Джерела виникнення інновацій. Інновації на технологічному рівні розгляду - Реферат

Джерела виникнення інновацій. Інновації на технологічному рівні розгляду - Реферат

Іншим, уже закордонним прикладом пошукових технологій останніх десятиліть є модель повного засвоєння (поняття моделі ми застосовуємо як позначення плану дій педагога при здійсненні процесу навчання). Як експеримент у різних країнах світу ця технологія вже втілена на різних рівнях навчання (Келлер Ф., Клаусмейєр Т., Крулль Е., Славін Р. та інші).

У цій моделі параметри навчання, що раніше традиційно вважалися незмінними (спосіб і темп викладу, навчальні матеріали, способи навчальної роботи, час навчання тощо) стають варіативними. Фіксується загальний для всіх мінімальний рівень засвоєння, що в ідеалі опановується всіма учнями. Відомі нам варіанти моделі повного засвоєння (індивідуальне навчання, персоналізована система навчання, бригадно-індивідуальне навчання) дуже ефективні.

Наше дослідження показує, що при застосування такої моделі, як і в попередньому випадку, виявляється зв'язок технології і змісту навчання. Модель повного засвоєння висуває свого роду обмежники обсягу змісту навчання за тривалістю й широтою охоплення. Ці обмежники присутні в уявному вигляді - через набір методів оцінювання результатів навчання; неявно - через рівень дидактичної мети, заданої у якості еталону.

Таким чином, дослідження твердих технологій, представлені нами на прикладі технології навчання процесу мислення, розробленої під керівництвом Г. П. Щедровицького, показують, що формуючись в якості інноваційних і відповідаючи новим освітнім цілям та змісту на-вчання, такі технології постійно впливають як на мету, так і на зміст навчання.

Розглянемо виникнення інновацій на прикладі гнучких педагогічних технологій. Ці технології засновані на продуктивній діяльності учнів у ході рішення проблем. У закордонній педагогіці ідеї на-вчання на цій основі пов'язані, насамперед, з ім'ям Д. Дьюї, який визначив опорні етапи проблемного мислення - від постановки проблеми і збору даних до висування гіпотези і її перевірки. Пізніше цей підхід став використовуватися в двох варіантах.

Пошуковий підхід у рамках практичної пізнавально-прикладної орієнтації. У рамках цього підходу навчальний процес будується як пошук нових пізнавально-прикладних, практичних зведень (нових інструментальних знань про способи діяльності). У перші десятиліття XX століття ця орієнтація в закордонній дидактиці активно розвивалася по лінії методу проектів і комплексного навчання.

Пошуковий підхід у рамках теоретично-пізнавальної орієнтації. Такий підхід до навчального процесу сприймається як пошук нового теоретичного знання, нових пізнавальних орієнтирів. Відповідна побудова навчання заснована на самостійному виробленні учнями теоретичних уявлень про предмети і явища навколишнього світу, на моделюванні наукового пошуку.

У закордонній педагогіці останніх років прагматичний варіант пошукового підходу до навчання поступається місцем пошуковому підходові теоретико-пізнавальної орієнтації: навчальний процес будується як самостійний пошук учнями нового знання, нових пізнавальних орієнтирів високого рівня складності.

Гнучким педагогічним технологіям узагалі властива орієнтація на тісний зв'язок навчання з безпосередніми життєвими потребами, інтересами і досвідом учнів. Застосування технологій даного типу сприяє зміні позицій учня в процесі навчання, він стає ініціативним і більш самостійним. Педагог у цій ситуації виконує не роль "фільтра", що пропускає через себе навчальну інформацію, а помічником у роботі учня, виступаючи лише як одне із джерел інформації. В ідеалі педагог стає організатором такої самостійної учбово-пізнавальної діяльності учнів (а не головною діючою особою в класі) і допомагає учням взаємодіяти один з одним і під час засвоєння навчального матеріалу.

Спеціальна розробка інноваційних технологій, пов'язана з даним підходом, спрямована на розгляд соціально-психологічної сторони навчання. Як орієнтири тут виступають доброзичлива позиція вчителя, прийняття і підтримка учня, позитивна безоцінювальна реакція.

Включення в навчальний процес не тільки пізнавальної, але й емоційно-особистісної сфери людини виступає як тенденція побудови навчання на основі особистісного досвіду. Ця тенденція є найважливішою в сучасних дидактичних пошуках у теорії і практиці навчання на всіх її ступінях.

Ознайомимося з процесом становлення гнучкої інноваційної технології на прикладі школи Марії Монтессорі. Освітня система Монтессорі - це система вільного саморозвитку дітей у спеціально підготовленому культурному розвиваючому середовищі, що була запропонована на початку століття видатним італійським педагогом і психологом Марією Монтессорі і дотепер має великий успіх у багатьох країнах Західної Європи, Америки, Індії, Японії.

Безперечно, сьогодні ця система вже не є інноваційною і стала альтернативною (а в деяких країнах, наприклад у Голландії, на рівні початкової школи визнана державною). Але з погляду формування принципово нової педагогічної технології і, виходячи з мети нашого дослідження, ми можемо уявити собі процес становлення даної технології в якості інноваційної.

У Монтессорі-школах світу не існує єдиних програм навчання й виховання, тому що в основі навчально-виховного процесу лежить ідея про те, що кожна людина, народжена в будь-якій точці Землі, має дане природою і Богом право на власний, унікальний шлях становлення і розвитку. Ця ідея несе в собі якийсь біологічний відтінок й інтернаціональна за своєю суттю.

Ідея унікальності кожного людського життя загальновідоме, але мало хто в педагогіці брався за розробку конкретної технології, що допомагає втілити цю ідею в життя. Монтессорі-педагогіка тому і популярна навіть у професійному середовищі, що дуже технологічна й продумана до дріб'язків. Марія Монтессорі дійсно знайшла спосіб роботи з кожною дитиною, коли вона нормально розвивається, обдарована або має обмежені можливості.

Уроків у традиційному розумінні слова в Монтессорі-школі немає. Як правило, діти навчаються у вікових групах із широким діапазоном: 3-6 років, 6-9; 9-12; 12-15; 15-18 років.

День у школі починається з першого кола - налаштування. Педагоги іноді називають це коло рефлексивним, тому що саме тут здійснюються перші спроби школярів осмислити дійсність. Після проходження першого кола усі розходяться на вільну роботу.

Спостерігаючи щоденне життя маленьких дітей, Марія Монтессорі у свій час висунула сміливу гіпотезу про те, що не гра, а щось інше є основним видом діяльності дитини. Пізніше наслідувачами був уведений термін "вільна робота".

Під час вільної роботи кожен сам обирає, чим він буде займатися - математикою, вивченням рідної мови, історії тощо, або проведенням хімічних або фізичних досвідів.

У середині дня в початковій школі проводиться ще одне загальне заняття, ще одне коло для самих старших дітей і називається "зануренням у предмет". Хвилин на 15-20 діти одного року навчання збираються разом. Учителі називають це коло дидактичним. Тут звичайно приводяться в деяку систему знання по тому чи іншому предмету, уточнюються поняття, уводиться термінологія, робиться загальна презентація нового дидактичного матеріалу, вислухуються й обговорюються доповіді й повідомлення.

Один із основних дидактичних принципів Марії Монтессорі полягав у тому, що всі знання, які діти повинні одержати, і всі навички, які вони повинні опанувати, можуть здобуватися ними тільки через їхню активну учнівську діяльність. Тому педагогічна технологія даної системи повинна передбачити той факт, що вчителеві необхідно представляти свій предмет таким чином, щоби діти могли його вивчати максимально самостійно. А це, у свою чергу, означає, що учні, працюючи над матеріалом самостійно, зможуть опанувати знаннями, прийти до розуміння предмета, сформулювати свої думки і зробити висновки. Учитель лише стимулює дитину до самостійної діяльності і завжди готовий допомогти і підтримати.

На закінчення даного пункту відзначимо, що ми проаналізували становлення інноваційних педагогічних технологій на прикладах твердої (технологія організації мислення в методологічній традиції) і гнучкої (технологія індивідуального розвитку в умовах Монтессорі-школи) технологій. Ці типи технологій, що відповідають репродуктивній, в одному випадку, або проблемної - в іншому випадку орієнтації навчального процесу, безпосередньо осмислюються в рамках двох основних підходів до процесу навчання.

Технологічний підхід змінює традиційне навчання на основі переважної репродуктивної діяльності учнів і підпорядкованого досягненню учнями чітко зафіксованих еталонів засвоєння. У рамках цього підходу педагогічні технології орієнтують процес на конкретні дидактичні задачі репродуктивного навчання. Воно будується як технологічний "конвеєрний" процес з чітко визначеними, детально описаними очікуваними результатами.

Пошуковий підхід трансформує традиційне навчання на основі продуктивної діяльності учнів. Педагогічні технології при цьому підході будують навчальний процес як ініційоване самими учнями освоєння нового досвіду. У рамках даного підходу до навчання метою є розвиток можливостей учнів самостійно набувати новий досвід. Орієнтиром діяльності педагога й учнів є народження нових знань, способів дій, особистісних змістів.

Таким чином, осмислення будь-яких інноваційних технологій, що народжуються як спосіб досягнення визначених педагогічних цілей (а тому безпосередньо пов'язаних як із самими цілями, так і зі змістом навчання), буде відбуватися в одному при використанні вищезгаданих підходів, а отже, мати властиві йому риси.

Отже, можна зробити висновок, що будь-які інновації, формуючись на технологічному рівні у вигляді конкретних педагогічних технологій, з одного боку, завжди обмежені теорією навчання і реальними педагогічними цілями, а з іншого боку, характеристикою того підходу, у який повинна буде "вписатися" дана інноваційна технологія.

Loading...

 
 

Цікаве