WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Джерела виникнення інновацій. Інновації на технологічному рівні розгляду - Реферат

Джерела виникнення інновацій. Інновації на технологічному рівні розгляду - Реферат

Джерела виникнення інновацій. Інновації на технологічному рівні розгляду

Вивчимо виникнення й оформлення інновацій при технологічному аспекті дидактичного розгляду, що містить у собі нормативні принципи організації процесу навчання. Для цього звернемося спочатку до самого поняття "педагогічна технологія". Воно, як правило, визначає відтворені прийоми і способи педагогічної роботи

Більш детальне розуміння педагогічної технології дано в роботі В. П. Беспалько "Складові педагогічної технології", де він пов'язує представлення про технології насамперед із побудовою освітнього процесу з заданими діагностованими результатами. Основними характеристиками такого визначення педагогічної технології є:

діагностичність опису мети;

характеристика етапів і відповідних їм цілей;

характеристика навчальних і тих, що навчають, етапів.

Але й у першому і в другому визначенні педагогічної технології головною рисою є відтворюваність самої педагогічної діяльності. Щодо цієї ознаки прийнято розрізняти "тверді" й "гнучкі" педагогічні технології.

Для твердих педагогічних технологій властиві діагностичність і відтворюваність по відношенню як до процесу, так і до результатів навчання, послідовна побудова навчального процесу, що строго орієнтовано на досягнення навчальних цілей.

На відміну від твердих гнучкі педагогічні технології містять ознаки відтворюваності ходу навчального процесу, але не включають діагностичність опису навчальних результатів.

Проаналізуємо більш докладно групи представлених тут педагогічних технологій і розглянемо особливості інновацій, що виникають у кожній із груп.

Сама ідея твердої педагогічної технології запозичена із системного підходу і теорії керування, а також теорії і практики програмованого навчання, у якому задається установка на повну керованість процесу навчання і його тверду цільову орієнтацію. Технологія такого типу будується на основі переважної репродуктивної діяльності учнів і підпорядкована досягненню учнями чітко фіксованих еталонів.

Тверда педагогічна технологія виглядає як конвеєрний процес з детально описаними очікуваними результатами. Ця технологія не може працювати без чіткої постановки навчальних цілей, їй необхідно максимально точний опис, послідовний переклад загальних освітніх установок з мови соціального замовлення на рівень таких конкретних цілей, що допускають перевірку їхнього досягнення в навчальному процесі.

Проблема чіткого визначення навчальних результатів і відповідно детальної постановки навчальних цілей при конструюванні процесу навчання вирішується двома основними способами:

побудовою педагогічної таксономії, тобто системи цілей, усередині якої виділені їхні основні типи і послідовні рівні;

створенням максимально конкретної мови для опису навчальних цілей.

Діагностично задані цілі визначають низку особливостей технологічно побудованого навчання: вироблення еталонів для оцінки результатів навчання, концентрацію вчителя на досягненні цих цілей і т. д. Але разом з тим, максимальна деталізація навчальних цілей, зведення їх до набору ознак, що безпосередньо спостерігаються, приховують небезпеку спрощення складних педагогічних цілей, витіснення пошукового компоненту навчання.

Тверда педагогічна технологія припускає конструювання навчання як відтвореної послідовності навчальних процедур або навчального циклу. Тут для вчителя є типовим: пред'явлення цілей і змісту, стимулювання й керування навчальною діяльністю, спонукання до досягнення намічених навчальних результатів, перевірка їхньої правильності, зворотний зв'язок на основі тестового контролю, коригувальне навчання, підсумкова критеріальна оцінка результатів.

Велика увага в усіх технологічних розробках приділяється пред'явленню навчального матеріалу, контролю і корекції поточних результатів, що відповідає спрямованості всього навчання на досягнення діагностично заданих цілей. У технологіях такого типу відкрито заявляється низка твердих нормативних принципів організації процесу навчання, що повинні потім неухильно виконуватися.

Прикладом відомої інноваційної твердої педагогічної технології, призначеної для навчання процесові мислення, може бути технологія, розроблена Г. П. Щедровицьким і Московським методологічним кружком (ММК), результати якої представлені в колективній монографії "Педагогіка і логіка". Для реалізації цієї технології була розроблена особлива форма - організаційно-дієва гра (ОДГ). З 1979 по 1993 роки були проведені сотні дослідів практичної реалізації даної технології в різних регіонах.

Ознайомимося докладніше із становленням інновації, реалізованої на технологічному рівні дидактичного знання, основна задача якої - навчити інтелектуальній діяльності.

Гіпотеза Г. П. Щедровицького і його групи полягала в тому, що необхідно освоїти ті форми, у яких інтелект складався природно, а потім передати їх учням аналогічно тому, як сьогодні вчителі викладають на уроках таблицю множення. Ці особливі технологічні форми, пов'язані з розвитком інтелекту, є формами схематизації.

Схеми - це такі спеціальні форми, за рахунок яких організовується послідовність наших розумових операцій і дій. Схеми дають можливість побудувати подумки певну логіку і послідовність кроків, а потім перевести це все у послідовність дій.

Але в ситуації навчання інтелектуальній діяльності потрібні такі схеми, у яких ядром була б конструктивна робота думки і подальша її рефлексія. В учня ще немає запасу культурних форм і відповідного досвіду, за допомогою яких він зміг би розуміти схеми, тому педагогові насамперед потрібно передати (а учневі освоїти) обсяг робіт для накопичення досвіду, його систематизації й обробки. Ці роботи, у свою чергу, теж повинні бути організовані у вигляді так званих первинних (вступних) схем.

Це, по-перше, організаційно-дієві схеми, що визначають відносини людей у ситуації організації дії (або вказують на них). Вони пояснюють, як треба працювати.

Інший тип схем - нормативні, що забезпечують функціонування в діяльності. Прикладами нормативних схем є таблиця множення, числовий ряд, технологічні карти, положення, статути і т. п. Це схеми, що логічно і технологічно пророблені, мають визначене місце в культурі й область уживання.

Для того, щоби ввести учня в культурно-нормовану систему робіт, педагог повинен побудувати таку навчальну схему дії, щоби вони, застосувавши схему в роботах, змогли потім самостійно і адекватно зреагувати на відповідну нормативну систему.

Групою методологів під керівництвом Г. П. Щедровицького був запропонований перелік основних схем, які люди використовують для організації свого мислення і діяльності. Знання цих схем є принциповим для характеристики сутності інноваційної технології, що виявляється в роботі з даними схемами.

Зазначимо, що в цьому фрагменті чітко видний взаємозв'язок змісту навчання і технології. Зміна в змісті навчання (уведення схем, що організують розумову діяльність) негайно вимагає створення нової педагогічної технології, здатної передати цей зміст.

У даному випадку інновація і її реалізація на технологічному рівні дидактичного знання пов'язані з навчанням інтелектуальній діяльності і спираються на припущення про те, що оволодіння даними схемами дозволить, на думку Г. П. Щедровицького і групи його послідовників, підготуватися до дій у складноорганізованих сферах або до таких видів діяльності, яких узагалі ще не існує. Для вирішення цієї задачі спеціально була розроблена нова технологія - підготовка в імітаційних формах.

Імітація припускає таку організацію робіт, проходячи через яку й опановуючи відповідні схеми, можна підготуватися до створення нових сфер діяльності і виконання робіт.

За своїм змістом така імітація є грою, і тому всі імітаційні роботи неможливі без ігрового до них підходу.

Яким чином педагог організовує роботу в режимі ігрової імітації? Робота розбивається на три частини: підготовчу, ігрове виконання, аналітичне розбирання.

Підготовча частина припускає створення (конструювання, проектування) того, що буде потім розіграно у вигляді однієї із загальних схем, і відпрацьовування плану дій (операції й процедури) самого ігрового виконання. Відповідно до цих схем і планів відбувається самовизначення учнів. Учні (вони ж учасники ігрової імітації) проходять інструктаж і тренування по вихідних схемах перед ігровим виконанням, і ті, хто приймає запропоновані умови, можуть включитися в ігрові процеси. Прийняття ігрової ролі, місця, позиції вимагає від учасників гри готовності змінюватися, бути розкутими й іронічними до самих себе.

Гра - це не тренажер, учасникам потрібно зрозуміти, прийняти і повірити в зміст ігрової дії, доцільність й цінність можливих результатів.

Фаза ігрової дії робить організаторів і учасників гри рівними в умовах ситуативних зіткнень. Педагог у цьому випадку такий же гравець, як і всі інші учасники. Ніхто не знає, яким буде кінцевий результат гри, тому ніхто і не може бути в позиції інструктора. Усі гравці входять у запропоновану педагогом схему, але самі ігрові процеси починають цю схему розхитувати, а іноді ламати. Якщо педагог рухається разом із грою, він може конструктивно збагатити власні представлення і схеми.

У самому змісті ігрових процесів також виділяються три етапи:

представлення в рольових схем і сценаріїв педагога;

установлення правил взаємодії по ходу розгортання ігрових подій;

боротьба без правил за збереження своєї точки зору, власних інтересів, цілей.

Завершальна, третя фаза ігрової імітації - це аналіз ігрових ситуацій. Він дозволяє зробити розгляд ігрових ситуацій та критичні зауваження вихідних схем, їхнє розгортання і збагачення. Педагоги й учні за рахунок цього можуть визначитися щодо напрямку рішення проблем, накопичити досвід роботи. Ті, хто не проводить такого аналізу, приречені до поверхневого знайомства зі схемами організації мислення і виявляються абсолютно нездатними застосовувати їх надалі у своїй роботі самостійно.

Таким чином, представлена нами тверда педагогічна технологія виникла і реалізується як спосіб досягнення нової мети - введення учнів в інтелектуальну діяльність за допомогою навчання схематизації.

Loading...

 
 

Цікаве