WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Джерела виникнення інновацій. Інновації на філософському рівні розгляду - Реферат

Джерела виникнення інновацій. Інновації на філософському рівні розгляду - Реферат

орієнтація на визначений тип концепції змісту освіти;

представлення про структуру людської культури.

Ці питання принципово не можуть бути вирішені об'єктивними науковими засобами, бо вони безпосередньо виходять в область філософії освіти.

При вивченні різних інновацій філолофсько-методологічного аспекту дидактичного розгляду виявляється, що всі ці питання пов'язані, у першу чергу, із загальним світоглядом кожної конкретної інноваційної дослідницької групи, з її методологічними, філософськими й антропологічними поглядами. У цій області не можуть бути проведені експериментальні дидактичні дослідження та розроблені чіткі математичні моделі.

Тільки загальний глибокий аналіз історії виникнення й оформлення в культурі різних педагогічних концепцій, бачення визначених тенденцій в області філософії освіти, дозволяє простежити процес проходження нової педагогічної ідеї (аналогічно розглянутої нами на прикладі Вальдорфської школи) до її реалізації й відображення в програмах і навчальних планах інноваційної школи. У чому ж власне полягає інноваційність школи на філософському рівні крім принципової новизни самої педагогічної ідеї?

У вже сформованій педагогічній традиції розгляд особливостей практики насамперед пов'язувався зі змістом самої мети. Так, наприклад, нещодавно особливості вітчизняної педагогічної практики виховання розглядалися щодо особливостей мети всебічного і гармонійного розвитку особистості.

Можна припустити, що підставою для розрізнення традиційних і інноваційних педагогічних практик є не власне зміст цілей (або у всякому разі не тільки воно), а сам процес цілеспрямування.

Дійсно, масова загальноосвітня школа, що має традиційну педагогічну практику, є насамперед державною установою. Педагоги, будучи суб'єктами власної педагогічної практики, не є суб'єктами цілеспрямування і не проходять шлях конкретизації педагогічних цілей через ті граничні розрізнення, про які ми докладно розповідали.

Доктор педагогічних наук Г. Н. Прозументова, яка займається протягом останніх років вивченням проблем цілеспрямування в сфері вітчизняної освіти видно, що для вчителів загальноосвітньої школи підсумки процесу цілеспрямування, у першу чергу, характеризуються:

позасуб'єктним джерелом виникнення (держзамовлення - директива), що виражає деяку державну необхідність;

особливою природою нормативності (обов'язковість, визначеність навчальних предметів, програм, напрямків, форм практики);

стандартизованістю практики, норм і форм діяльності всіх суб'єктів практики (єдині норми, форми діяльності в будь-якій масовій школі).

На відміну від масової школи інноваційні школи орієнтовані не на просте виконання державного (соціального) замовлення, а, насамперед, на розробку нових ідей, цілей розвитку, норм педагогічної практики.

Тому, на відміну від педагогічної практики загальноосвітніх шкіл, джерелом зміни якої є зовнішні стосовно цих шкіл зміни держзамовлення, інноваційні школи як джерело розвитку мають систему цілеспрямування і розробку відповідної йому нової педагогічної практики. Такі інноваційні практики на першому етапі завжди персоніфіковані і, як правило, по-в'язані з конкретним ім'ям автора або групи авторів.

Таким чином, процес цілеспрямування стає найбільш важливою характеристикою для оформлення інновацій при філолофсько-методологічному підході до дидактичного розгляду.

Саме виникнення такого процесу в школі означає, що педагоги починають осмислювати протиріччя педагогічної практики, проблематизують сформований досвід, намагаються обґрунтувати ідеологію іншого можливого шляху розвитку школи.

Цілеспрямування обумовлює існування інноваційної школи і, у свою чергу, обумовлюється нею. Наголосимо, що цілеспрямування - це не здійснення, досягнення, виконання (нехай навіть інших альтернативних) цілей, а їхній пошук і визначення. Інноваційна школа рухається саме завдяки пошуку мети, постійним прагненням глибше зрозуміти й оформити зміст власної педагогічної діяльності.

З цього погляду, повертаючись до поняття "інноваційна школа", можна сказати, що школа й існує в інноваційному режимі життя доти, поки ціль не одержала свого за-кінченого об'єктивного формулювання й обґрунтування в культурі як необхідної культурної норми.

Ґрунтуючись на дослідницьких матеріалах Г. Н. Прозументової, можна охарактеризувати три ви-ділених нею базових способи ціле-спрямування, що існують сьогодні в педагогічній практиці: поляризація, ціннісна ідентифікація і діалогізація різних цілей і змістів.

Охарактеризуємо кожний з названих вище способів і покажемо, що метод цілеспрямування пов'язаний безпосередньо зі змістом мети.

1. Поляризація як спосіб цілеспрямування характеризується усвідомленням і протиставленням уже сформованих, функціонуючих цілей будь-яким іншим можливим цілям і змістам розвитку педагогічної практики. Тут спеціально не вводиться метод оцінювання: "гарні" або "погані" цілі, що застосовують сьогодні в практиці. Важливо лише те, що вони вже мають статус культурної норми. Їхнє виділення і протиставлення іншим можливим цілям породжує особливий стан педагогічної практики: функціонально-ієрархічну співорганізацію педагогів і дітей як учасників спільної діяльності. Адже педагоги, що надають меті статус норми, визначають не тільки цю мету як головну в ієрархії всіх інших цілей, але, на їхню думку, головну функцію людини - "власника" цієї норми. Звідси однозначно випливає і зміст педагогічних цілей у таких школах.

2. Ціннісна ідентифікація як спосіб цілеспрямування, на відміну від поляризації, не ігнорує розвиток особистих змістів учасників спільної діяльності. Однак вона припускає ціннісний вибір, спів-віднесеність різних цілей і змістів. У педагогічному колективі в процесі цілеспрямування виникає поділ змістів на більш або менш вагомі і значимі. При цьому сам вибір, ціннісна диференціація різ-них цілей обумовлюють для педагога позицію лідера, значимої людини і породжують особливу якість інноваційної педагогічної практики: ціннісно-підпорядкованою співорганізацію учасників спільної діяльності і формування ціннісних зв'язків як зміст педагогічної мети.

3. Діалогізація різних цілей, змістів також може розглядатися як спосіб цілеспрямування. Зазвичай педагогічна практика являє собою невиявлену розмаїтість змістів і цілей розвитку учасників спільної діяльності. Більш того, практика може ігнорувати розходження або блокувати особисті змісти (як це відбувається, наприклад, при поляризації способів цілеспрямування), або підпорядковувати різні змісти (при ціннісній ідентифікації). При використанні діалогізації виникає можливість розвитку педагогічної практики як взаємодоповнюючої співорганізації учасників спільної діяльності. Спосіб діалогізації характеризується:

проявом, актуалізацією особистих змістів учасників спільної діяльності;

породженням, освітам різних, множинних змістів;

усвідомленням, оформленням кожного змісту як індивідуального, унікального, авторського.

Діалогізація змінює якість педагогічної практики за рахунок розвитку взаємодоповнюючої співорганізації учасників спільної діяльності й особистісних зв'язків як нового змісту педагогічної мети.

Отже, в інноваційній школі істотним і значимим стає сам процес цілеспрямування. Якщо для загальноосвітньої традиційної школи важлива залежність: зміст педагогічної мети - педагогічні засоби - педагогічний результат, то для інноваційної школи більш істотною є наступна залежність: спосіб цілеспрямування - особливості співорганізації учасників педагогічного колективу - зміст педагогічної мети. Причому зміна способу цілеспрямування може змінити і сам зміст педагогічних цілей.

Таким чином, ми охарактеризували появу й оформлення інновацій філолофсько-методологіч-ного аспекту дидактичного розгляду й установили залежність існування інноваційної школи і процесу цілеспрямування, а також безпосередній зв'язок способу ціле-спрямування (поляризації, ціннісній ідентифікації, діалогізації) і змісту педагогічної мети в умовах інноваційної школи.

Loading...

 
 

Цікаве