WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Державно-громадське управління навчальним закладом - Реферат

Державно-громадське управління навчальним закладом - Реферат

Державно-громадське управління навчальним закладом

Сучасна ситуація характеризується кардинальними змінами в політичній, економічній, соціальній та культурній сферах діяльності, що зумовлює необхідність пошуку нових підходів і методів до організації навчально-виховного процесу, перетворення жорсткого управління на мобільне, гнучке

Національною доктриною розвиту освіти України визначено, що "...сучасна система управління сферою освіти має розвиватись як державно-громадська, має враховувати регіональні особливості, тенденції до зростання автономії навчальних закладів, конкурентоспроможності освітніх послуг. Діяльність освітян має спрямовуватись на пошук нових, демократичних, відкритих моделей управління освітою, що орієнтує освітні процеси не на відтворення, а на розвиток. Нова модель системи управління сферою освіти має бути демократичною та відкритою. У ній передбачається забезпечення державного управління з урахуванням громадської думки, унаслідок чого змінюються навантаження, функції, структура та стиль центрального й регіонального управління освітою".

Державно-громадське управління як один зі способів самоврядування суспільства є невід'ємною ознакою історичного цивілізаційного процесу людства взагалі й українського народу зокрема.

Історичним підґрунтям формування сучасних підходів до державно-громадського управління є Звичаєве право Київської Русі, Магдебурзьке право, військово-адміністративне самоврядування часів Української козацької держави, ІІ Універсал Центральної Ради та Конституція УНР від 29 квітня 1918 р.

Державно-громадське управління у 20-х роках було широко представлене діяльністю шкільних рад, які мали досить значні повноваження. "До відання шкільної ради належало: а) видання інструкцій, наказів і постанов у справах, що стосуються всіх установ шкільного закладу; б) обрання президіуму шкільного закладу та завідуючого навчальною частиною відділу з-поміж кандидатів, котрих виставляють відділи, та подання їх через повітові наросвіти на затвердження Губнаросвіти; в) розгляд і затвердження річного звіту про наукову, шкільну та практичну діяльність шкільного закладу...; е) розгляд загального кошторису видатків і прибутків по шкільному закладу, який подається на затвердження органів управління шкільного закладу...; ж) прохання про зміну й доповнення положення про шкільний заклад і керування ним; й) оповіщення про конкурси на заміщення вчительських вакансій згідно зі спеціальними приписами про обрання вчителів...; о) навіть відділам із приводу ведення предметів і навчальної роботи учнів, коли вони незадоволені вчителями..." (Інструкція повітовим відділам народної освіти та шкільним закладам // Пролетарська освіта. - К., 1920. - С. 51-54). Це лише незначна частина тих прав, які делегувалися шкільним радам.

Дуже поширеними в царській Росії були попечительські (піклувальні) ради, які користувались великим авторитетом. Про це свідчить той факт, що "почесні попечителі та смотрителі закладів освіти мали статус державних службовців.

Сучасна історія самоврядування в Україні починається в 1990 р. із закону "Про місцеві Ради народних депутатів УРСР та місцеве самоврядування", а завершується законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. Після багаторічного нищення будь-якої активності та громадської демократичної ініціативи шлях утвердження справжньої моделі державно-громадського управління видався тернистим і довготривалим.

На сучасному етапі головними завданнями вважаємо: виховання та підготовку покоління, яке реально здатне оцінити, упровадити, а головне - зберегти ідеї демократії; навчити учнів не лише жити в умовах сучасної держави, дотримуватись її законів, відстоювати свої власні права, а й практично реалізувати ці знання в умовах навчального закладу. Останнє із зазначених завдань можливо здійснити лише шляхом створення системи державно-громадського управління. Адже кращим способом пізнання демократії є набуття молодою людиною досвіду управління власною життєдіяльністю та громадськими справами.

Залучення учнів і батьків, членів піклувальної ради до обговорення нагальних проблем навчального закладу з метою пошуку та прийняття спільних рішень, утвердження власних прав та обов'язків, участі у формуванні та розподілі бюджету навчального закладу є елементами формування громадянського суспільства, в основі якого лежить певна модель державно-громадського управління.

Документами, які визначають юридичну можливість упровадження в навчальному закладі державно-громадського управління, є:

"Конвенція про права дитини" (прийнята Генеральною асамблеєю ООН 20 листопада 1989 р., для України чинна з 27 вересня 1991р.);

"Європейська Хартія про участь молоді в житті комун і регіонів" (прийнята Конгресом місцевих і регіональних влад Європи 14 січня 1991 р.);

"Конституція України" (прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р.);

"Закон України "Про освіту" (від 20 вересня 2003 р.);

"Закон України "Про загальну середню освіту" (від 13 травня 1999 р.);

"Положення про середній загальноосвітній навчальний заклад" (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 964);

"Національна доктрина розвитку освіти" (затверджена Указом президента від 17 квітня 2002 р.).

Наявна законодавча база дає можливість не тільки створити на локальному рівні дієву систему засобів правового регулювання державно-громадського управління закладом освіти, а й конкретизувати, доповнити її своїми внутрішніми документами.

Такими документами в державному ліцеї м. Біла Церква є: статус ліцею; положення про раду ліцею; положення про піклувальну раду ліцею; положення про ліцейське братство (орган учнівського самоврядування); положення про батьківський комітет у державному ліцеї; угода про співпрацю між педагогічною радою, радою ліцею, ліцейським братством; єдині вимоги до учнів ліцею.

Головним завданням державно-громадського управління є забезпечення діалогу структур державного управління з органами громадського самоврядування.

Управління загальною середньою освітою передбачає залучення діалогу структур державного управління з органами громадського самоврядування.

Управління загальною середньою освітою передбачає залучення громадськості до прийняття управлінських рішень на різних щаблях управлінської вертикалі. Ця вертикаль починається з Міністерства освіти і науки України й закінчується учнем навчального закладу.

Способи поєднання громадського та державного управління або залучення громадськості до прийняття управлінських рішень можуть бути різними.

Професор ЦІППО АПН України Г. Єльникова визначає такі моделі державно-громадського управління:

Модель структурно-громадського супроводу, яка передбачає на кожному управлінському щаблі відповідну громадську структуру, основним завданням якої є незалежна експертиза стану справ освітньої галузі та ведення діалогу з владними структурами для збалансування інтересів громадськості та органів управління загальною середньою освітою.

Модель інформаційно-громадського супроводу, яка передбачає організацію зустрічних потоків інформації. Згори донизу надходить нормативно-правова інформація, а знизу догори - претензійна, реакція виконавців, громадськості на нормативно-правову та суспільно-ціннісну інформацію.

Loading...

 
 

Цікаве