WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Демократизація навчання, або як розуміється навчання - Реферат

Демократизація навчання, або як розуміється навчання - Реферат

У пошуку доброго навчання

Упродовж останніх п'ятнадцяти років підвищений інтерес приділявся розумінню навчання у школі, який залишатиметься актуальним і на початку XXI століття. Система понять когнітивної психології сприяла виникненню нового розуміння навчання. Кілька досліджень спробували синтезувати відкриття раніше проведених досліджень навчання з метою виявлення деяких загальних елементів, які б описали діюче навчання у школах. Сучасні вчені, здається, дійшли згоди щодо деяких ключових характеристик доброго навчання. Нижче наводиться шість характеристик, що використовувались у різних ситуаціях, з метою ілюстрування та демонстрації напрямку, в якому варто рухатись для досягнення більш високої якості навчання та викладання в наших школах.

1) Навчання є процесом активного особистого будівництва

Навчання - це не передача знань і навичок, коли учні є пасивними одержувачами. Це активний процес побудови розуміння, значень і навичок. Конструктивність означає, що навчання - це процес, у центрі якого знаходиться учень, який створює змісти за допомогою когнітивної обробки. Комплекс концепції конструктивізму складається з багатьох течій. Деякі з них, так звані радикальні конструктивісти, стверджують, що знання є суб'єктивною конструкцією учня. У науковій літературі також можна знайти більш помірні підходи до навчання. Отже, навчання - це суб'єктивна побудова особистих значень людини.

2) Навчання є кумулятивним поєднанням знань

Навчання завжди ґрунтується на наявних знаннях і когнітивних конструкціях. Вони можуть бути як формальними, так і неформальними. Навчання розуміється як процес з'єднання попередніх і нових знань і навичок. Психолог Д. Аусубель зазначив: "Якби мені довелося сформулювати всю навчальну філософію у вигляді одного принципу, я б сказав, що на навчання найбільш впливає те, що учень уже знає. Потрібно лише з'ясувати, що він уже знає, і відповідно вчити". У багатьох випадках альтернативні структури, помилкові концепції або недостатні навички можуть призвести до труднощів у навчанні або до негативних результатів навчання. Було встановлено, що буває дуже важко змінити ці власні концептуальні ідеї або навички учнів.

3) Навчання має характер співробітництва

Багато теорій конструктивістської течії вважають дуже важливим соціальний характер навчання, але особливо велике значення соціальному характерові додають учені, які займаються питаннями навчання, здійснюваного шляхом співробітництва, тобто кооперативному навчанню. Соціальна взаємодія може призвести до процесу побудови та трансформації знань, у якому учні спільно створюють загальні концепції та навички. Учні будують свої когнітивні структури та навички за допомогою розмови, пояснення, переговорів, дискусій і ставлять запитання в атмосфері співробітництва. Багато фахівців, які займаються питаннями навчання, підкреслюють переваги розмови та пояснення іншим, особливо якщо задача навчання є концептуально складною. Коротко цю думку можна викласти в такий спосіб: "Чим більше говориш, тим краще вивчиш".

4) Навчання носить саморегульований характер

На повну протилежність поведінковій (біхевіористській) теорії, добре навчання включає діючі мета-когнітивні характеристики, такі як планування, керування й обмірковування (рефлексія). Саморегулювання означає, що учень має навички розробки свого власного процесу навчання, контролю та напрямку процесу навчання. Крім того, він хоче вчитись і вміє оцінювати й обмірковувати весь процес навчання в цілому. Коли саморегулювання в навчанні зростає, учні стають менш залежними від викладацької підтримки. Однак не варто дуже прямолінійно сприймати цю рису, оскільки часто процес навчання є більш ефективним при помірній або сильній зовнішній регуляції.

5) Навчання є цілеспрямованим

За словами Де Корте: "Хоча навчитись можна й випадково, у даний час досягнуто широкої згоди щодо того, що ефективному та наповненому змістом навчанню допомагають чітке розуміння мети й орієнтація на мету". Найчастіше мета навчання визначається вчителем. Якщо ми розуміємо добре навчання як конструктивну, кумулятивну, спільну та саморегульовану дію, то цілком природно припустити, що для доброго навчання також необхідна й сформульована учнями мета навчання. Розумінню того, чому варто вчити, можуть допомогти організаційні заходи з нововведень або схеми концепцій. За допомогою цих керівних інструментів мета навчання може бути також визначена вчителем або навчальним матеріалом.

6) Навчання має контекстний і ситуаційний характер

Науковий напрямок традиційної когнітивної обробки інформації підкреслює важливість процесів, які відбуваються в мозку людини. Згідно із ситуативною точкою зору, добре навчання - це об'єднана робота розуму, тіла, навколишнього середовища та контексту. Більш гарні результати навчання можуть бути отримані шляхом поєднання навчання з контекстом реального життя, в якому присутні як соціальні, так і фізичні компоненти.

Який вплив мають ці принципи на практику викладання? Насамперед це зміна в ролі вчителя й учня. Традиційна концепція викладання акцентує увагу на зовнішній роботі вчителя, що привело до викладання, у центрі якого знаходиться вчитель. Уважалося, що вчитель несе головну відповідальність за навчання учня і що задача учня полягає в підготовці й описі предметів, що повинні бути вивчені, причому найбільш легким з можливих способів одержання знань. Для розвитку викладання та школи перегляд цих традиційних ролей і звичок є однією з найбільш складних задач. Цілком можливо, що найбільш зрозуміла зміна ролей полягає в тому, що вчитель з розподільника інформації перетворюється в інструктора навчання й експерта у своїй галузі знань. Учитель повинен знати своїх учнів як особистостей, які навчаються, і спрямовувати їхнє навчання. По-друге, учитель повинен передати основну відповідальність за навчання учневі та вірити в його власну роботу. Відповідальність може бути підвищена шляхом спільного планування навчання, спільного навчання та спільної оцінки результатів навчання. Особливо гарні результати поділу відповідальності були досягнуті при навчанні, здійснюваному шляхом співробітництва, тобто кооперативного навчання. Іншим результатом є більша розмаїтість методів викладання. Наявна в даний час шкільна система викладання в основному ґрунтується на методах безпосереднього впливу. Це означає, що при навчанні намагаються безпосередньо змінити поведінку учнів за допомогою готових моделей або часткових вправ.

Оскільки, відповідно до конструктивізму, у ході навчання необхідно обробити інформацію, перемодулювати структури інформації та запам'ятати, викладання багато в чому повинне бути непрямим впливом. Тоді викладання в дійсності означає організацію таких обставин, за яких учні під час роботи з інформацією з їхнього навколишнього середовища повинні обробляти цю вхідну інформацію при взаємодії з іншими навколишніми середовищами. Немає одного прекрасного загального методу роботи, учитель повинен освоїти гнучку практику використання різних методів викладання під час різних ситуацій викладання.

Поведінковий (біхевіористський) та когнітивний підходи складаються з декількох різних теорій і концепцій навчання. Найбільш відомими представниками біхевіоризму є Уотсон, Скіннер і Блум, чиї наукові праці дотепер не втратили своєї важливості. Когнітивну течію представляють Виготський, Аусубель і Брунер. З вищевикладеного створюється враження, що біхевіоризм і когнітивні підходи є протилежними або альтернативними шляхами. У ході вивчення процесу навчання можна задатися запитанням: "А чи не можна об'єднати між собою теорії цих шкіл для створення більш повної й удосконаленої теорії навчання?". Але теоретичні та філософські основи біхевіоризму та когнітивного підходу, зрештою, настільки різні, що їх безпроблемне об'єднання неможливе. Поведінкові (біхевіористські) та конструктивістські підходи по-різному пояснюють навчання. В обох теоріях присутні як власні проблеми, так і свої сильні сторони.

Сучасна концепція навчання особливо відрізняється від традиційної в тому, як вона розглядає концепцію людини. Біхевіористська школа розуміє людину як механічний організм, що в основному функціонує так само, як і інші тварини. Власна внутрішня робота та цілі людини не мають значення в ситуації навчання. Біхевіористська теорія заперечує можливість вивчення внутрішніх процесів людини, що привело до концепції навчання як дії, заснованої на інструментальному створенні відповідних умов. Зовнішня діяльність учнів розуміється як критерій активної діяльності, у центрі якої знаходиться учень, не звертаючи уваги на те, що думає учень, коли він працює.

Когнітивна школа акцентує усвідомлення учнем недостатності його власних знань як відправного пункту навчання. Конструктивна школа також адаптувала принципи гуманістичної концепції людини, що розглядає учня як допитливу та цілеспрямовану людину. І нарешті, наша концепція навчання ґрунтується на концепції людини як соціального й суспільного творіння.

Loading...

 
 

Цікаве