WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Дебати як педагогічна технологія - Реферат

Дебати як педагогічна технологія - Реферат

Дебати як педагогічна технологія

Сьогодні дебати в якості інноваційної педагогічної технології, форм і методів навчання та виховання, моделі навчання розглядаються в наукових дослідженнях і методичних розробках. Ми дебати, традиційно відносимо до більше широкої дидактичної категорії - до педагогічної технології

У науково-педагогічній літературі поняття "педагогічна технологія" вживається дуже широко. Воно може означати напрям у дидактиці, галузь наукових досліджень щодо виявлення принципів і розробки оптимальних систем, із конструювання відтворююмих дидактических процесів із заздалегідь заданими характеристиками, потім - технологічно розроблену систему навчання, далі - систему методів і прийомів дудь якого вчителя, накінець - методику й окремі метод навчання.

Ми вважаємо обґрунтованим віднесення дебатів до технології, оскільки, за визначенням, даному Г. К. Селевко: "технологія являє собою процес послідовного, покрокового здійснення розробленого на науковій основі рішення якої-небудь виробничої або соціальної проблеми".

Дебати є, безумовно, педагогічною технологією, тому що відповідають визначенню, даному Н. Д. Хміль: "Педагогічна технологія - комплекс послідовних дій трансляції теоретичних знань у практичну реалізацію функціонування цілісного педагогічного процесу, що забезпечують можливості саморозвитку особистості педагогів і учнів, результати втілення якої можна вимірювати поетапно та бачити динаміку, як розвитку особистості, так і колективу".

Ми вважаємо обґрунтованим віднесення дебатів до інноваційної педагогичної технології.

Сьогодні інноваційні педагогічні процеси стали важливим стимулом розвитку освіти та мають потребу в науковому осмисленні.

О. І. Пригожин відзначає, що поняття "інновація" вперше з'явилося в дослідженнях у XIX столітті й означало введення деяких елементів однієї культури в іншу. Іншими словами, инновация - це введеня, утілення нового.

Автори робіт із інноватики: В. І. Загвязинский, М. М. Поташник, Н. Р. Юсуфбекова та ін. - співвідносять поняття "нового" в педагогіці з такими характеристиками, як корисне, прогресивне, позитивне, сучасне, передове. За Н. Р. Юсуфбековою, педагогічне новшество є такий зміст можливих змін педагогічної дійсності, яке веде до раніше невідомого, стану, який раніше не зустрічався, результату, що розвиває теорію та практику навчання та виховання.

На думку М. М. Поташника, інновації - це такі зміни, які, зберігаючи все позитивне в накопиченому досвіді, рятують шкільну систему від виявлених дефектів і переводять її повністю або частково на новий рівень, що відрізняється від існуючого поліпшенням умов і результатів функціонування. При цьому, якщо будь які зміни не несуть абсолютно нової ідеї, але в данний момент і в данній ситуації набувають особливого значение для навчально-виховного процессу, то й такі зміни треба вважати інновацією.

М. В. Кларин у поняття "інновація" вкладає такий зміст: "інновація" відноситься не тільки до створення та поширення нововведень, але й до перетворень, змін у образі діяльності, стилі мислення, що з цими нововведеннями пов'язані.

Існують різні підходи в обґрунтуванні необхідності впровадження інновацій у сучасну освіту (ідеї гуманістичної філософії, глобалистики). Виходячи з теоретичного аналізу джерел, загальним для різноманіття наукових положень є те, що основним напрямом педагогічної інноватики вчені розглядають підготовку людини до адекватного сприйняття світу та життя в ньому.

Н. Д. Хміль уважає, що ускладнення вимог до особистості в сучасному світі обумовило такі тенденції глобальних змін у сфері освіти:

перехід від статичної моделі освіти до формування динамічних структур розумових дій учнів;

орієнтація навчання на активне засвоєння учнями способів пізнавальної діяльності;

адаптація процесу навчання до запитів і потреб особистості з перспективою мобільної самореалізації в умовах, що змінюються, сучасного суспільства.

На думку Н. Д. Хміль, дані тенденції вплинули й на зростання інтересу педагогів до педагогічних технологій.

Сучасний етап гуманізації освіти орієнтує педагогічні пошуки у галузь особистісно орієнтированої освіти, що визнає цінність кожної людини. Таким чином, у особистісно орієнтованому педагогічному процесі потрібна технологія "виходу на особистість", яка допомогає побачити особистість у іншому та в собі.

Ми солідарні з М.А. Бабаєвым, що інноваційною педагогічною технологією є відтворений на практиці проект педагогічної системи, який приводить до оптимізації з позиції особистісно орієнтованої освіти.

Дане визначення дозволяє нам віднести дебати до інноваційних педагогічних технологій. Інноваційна педагогічна технологія "Дебати" спрямована на розвиток дитини, на розкриття її особистісного потенциала. Саме цим визначається провідна мета дебатів - виховання громадян із розвинутими інтелектуальними здібностями, творчим відношенням до світу, почуттям особисної відповідальності та моралі, здатних до перетворювальної продуктивної діятельності.

Дебати поліфункціональні та вирішують такі задачі:

навчальні, тому що сприяють росширенню кругозіра, закрепленню, актуализації накопиченнх раніше знань, овлодінню новими знаниями, умениями та навыками;

розвивальні, тому що сприяють рзвитку інтелектуальних, лінгвистичесних якостей, творчих здібностей. Дебати развивають логіку, критичесне мислення, дозволяють сформувати системне бачення проблеми, наявність взаємозв'язків подій і явищ, різних їх аспектів;

виховуючі, тому що сприяють формванню морально-світоглядної позиції та установок поведінки , громадянських якостей і навичок життєдіяльності в демократичному суспільстві;

соціалізуючі, тому що залучують до норм і цінностям громадянського суспільства, адаптують до умов сучасного суспільства, сприяють формуванню культур спілкування, здатності працювати в команді, терпимісті до різних поглядів і точок зору, толерантності.

Процес формування громадянської особистості старшокласника за допомогою дебатів вимагає таких підходів:

особистісно зорієнтованого, при якому в центр навчально-виховного процесу ставляться інтереси особистості. При цьому провідною ідеєю грмадянського виховання постає поняття невід'ємних прав людини, а зміст її спрямовується на виховання громадянина демократичного суспільства, патріота своєї країни, який прагне до вільного вибору власного шляху та способів їх реалізації, вибудовує свою діяльність на основе визнання абсолютної ценності прав людини. Особистісно зорієнтований підхід передбачує врахування вікових особливостей учнів, разробку змісту кожного конкретного етапу навчання та виховання за віковою вертікаллю у взємопов'язанному контексті всего змісту педагогічного процесу;

діяльнісного, що визначає спрямованість змісту громадянської освіти на розвиток навчальних компетентностей, що забезпечують успішність суспільної активності особистості, і реалізується шляхом створення навчальних ситуацій, у яких практично апробуються засвоєні соціальні цінності. Завдяки цьому підходу глобальні проблеми викладаються через локальні на підставі позитивного досвіду участі учнів у окремих акціях, проектах тощо;

конкретно-історичного, який передбачає розглядання навчального змісту в цілому, як історичної категорії, своєрідної моделі конкретних вимог суспільства до підготовки молоді до життя та діятельності в цьому суспільстві на певному етапі его розвитку. Конкретно-історичний подхід спрямовує зміст освіти на вирішення завдань, що є наибільш актуальними на сучасному етапі розвитку суспільства.

В основу дебатної технології покладено такі принципи (загальні вихідні положення):

суспільно-корисної цільової спрямованості педагогічного процесу. Гловна вимога даного принципу - виховання громадянина;

інтегративного зв'язку педагогічного процеcса з життям. Цей принцип вимогає йти в навчанні від життя, його проблем і залучати школярів до реальних життєвих відношень;

єдності громадянської свідомості та громадянської поведінки. Реалізація даного принципа вимогає организації діятельності, у якій учні були б упевнені в істиності та життєвої силі одержуємих знань, ідей, оволодівали б уменннями та навичками соціально ценнісної поведінки;

гуманістичної спрямованості педагогічного процесу.гуманістичної спрямованості педагогічного процесу. Принцип, що вимогає спосучення цілей суспільства й особистості, вібудований на повному визнанні грмадянських прав учня та поваги до нього;

Loading...

 
 

Цікаве