WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ділова нарада у школі - Реферат

Ділова нарада у школі - Реферат

Приклад 3. Приклад проведення групового інтерв'ю у формі взаємного інтерв'ювання.

Ділова нарада (взаємне інтерв'ювання). "Шкільна організація: провідна лінія діяльності"

Мета проведення: виявлення пріоритетної стратегії освітньої діяльності школи, що визначає особливості її організаційної структури.

Основні методи проведення: структуроване групове інтерв'ю з використанням кількісного та якісного аналізу отриманих даних (методом систематизації розрізнених суджень) та здійснення їх інтерпретації.

Час на проведення: дві академічні години. Нараду краще проводити у просторому приміщенні, де можна вільно пересувати стільці (їдальня, актовий зал).

Оснащення: пачка паперу у чверть аркушу А4 ("Папір для нотаток") для опорних листів.

Підготовча робота до проведення наради складається у формулюванні запитань для інтерв'ю.

Запитання повинні бути коректними, щоби, з одного боку, стимулювати щирість висловлювань учасників, а з іншого - утримувати в якості мети збір і систематизацію інформації, а не дискусію з приводу її змісту.

Наприклад:

1. Сформулюйте основну, на вашу думку, мету діяльності нашої школи (це запитання дозволяє виявити, скільки педагогів у колективі орієнтуються на академічну, технологічну або гуманітарну стратегію освіти).

2. Які із стосунків, що ви спостерігаєте, між учителем та учнем у школі ви вважаєте ідеальними, а які - неприпустимими (відповіді на це запитання дадуть можливість визначити переважний і непереважний типи взаємовідносин з учнями).

3. Назвіть головну, з вашої точки зору, характеристику випускника нашої школи (це запитання про те, що може вважатись основним результатом педагогічної діяльності колективу школи).

4. Чиї інтереси є пріоритетними в роботі колективу в нашій школі? (Запитання дозволяє виявити, хто ті люди, на яких орієнтовані досягнення педагогічного колективу.)

5. За рахунок чого забезпечується якість викладання в нашій школі? (Це запитання про стимули професіоналізму викладачів: налагоджена система викладання та підвищення методичного рівня, засвоєння та створення програм - чи уникнення неприємностей за результатами внутрішнього й зовнішнього контролю.)

6. Як систему роботи нашої школи сприймають з боку? (Відповідь на це запитання дозволяє зрозуміти характер відносин школи із зовнішнім середовищем.)

(Три перших запитання стосуються реалізації освітньої стратегії школи, три інших - характеру її організаційної моделі.)

Кількість обраних запитань для опорної процедури повинна бути співвіднесена з кількістю учасників її проведення. Так, при шести запитаннях кількість учасників інтерв'ю повинна ділитись на 12 (24, 36, 48, 60), при п'яти - на 10 (20, 30, 40, 50, 50) тощо.

Хід наради

Розділившись на групи по шість осіб, учасники наради отримують текст одного з шести запитань і шість бланків для відповіді. Вони садяться парами в ряди, обличчям один до одного. В одному ряду повинно бути шість пар осіб.

Ті члени педагогічного колективу, хто не ввійшов до числа учасників опитування, можуть виступити наглядачами в ході процедури його проведення. Вони першими зможуть відмітити тенденції в отриманих відповідях. Якщо під час збору інформації провести з ними необхідний інструктаж, то вони допоможуть зекономити час на етапі первинної обробки листів опитування.

Кожний з учасників наради збирає відповіді інших на запитання, записуючи кожну на окремий бланк відповідей. Ім'я того, хто відповідає, на бланку відповідей не вказується. Ті члени колективу, хто сидить навпроти один одного, ставлять один одному запитання та записують отримані відповіді. Після цього учасники, які сидять в одному ряду, переміщуються на одного вправо, щоби по черзі опитати всіх, хто сидить навпроти. Останній в ряду переходить на місце першого і т. д.

Після того як будуть отримані відповіді від усіх учасників, присутні розподіляються на шість осіб по шести малих групах для обробки даних проведеного опитування. В одну групу об'єднуються всі ті, хто збирав відповіді на перше запитання, в іншу - ті, хто на друге, і т. д. Тематика обговорення в мікрогрупах задається змістом кожного з шести запитань.

1. "Провідна освітня стратегія школи".

2. "Схвалювані та не схвалювані освітні відносини в системі "учитель- учень".

3. "Спрямованість педагогічної діяльності та її очікуваний результат".

4. "Люди шкільної організації, які визначають зміст її діяльності".

5. "Стимули професійного росту вчителів".

6. "Відносини школи із зовнішнім середовищем".

Учителі, які працюють у групах, проводять класифікацію відповідей за частотою їх повторюваності. У своєму підсумковому повідомленні після кількісної обробки результатів вони називають:

загальноприйняті в колективі думки та ідеї (близько 100 % однакових суджень; наприклад, по першому запитанню: "Наша школа дає учням високий рівень знань, який дозволяє їм легко вступати до ВНЗ");

тенденції, що є (50 % подібних суджень; наприклад, по другому запитанню вони вважають ідеальними "відносини співробітництва", "доброзичливого діалогу", "невимушеної дискусії на уроці, запропонованої в неформальному спілкуванні в позаурочний час" - 48 %; інші те саме вважають неприпустимою формою відносин між учителем та учнем, називаючи це "ліберальництвом", "грою в демократію", "розкладанням шкільної дисципліни" - 52 %);

індивідуальні думки (одиничні судження; наприклад, по п'ятому запитанню: "Якби не було перевірок, ніхто до уроків узагалі б не готувався: кому це потрібно за таку зарплату - нам оплачується тільки час самого уроку").

За підсумками своєї роботи кожна з груп представляє кількісний звіт і висловлює групове ставлення до отриманих даних.

Інтерпретація показників опитування педагогічного колективу за темами обговорення в малих групах складається в загальну картину та дає уявлення про те, яка провідна освітня стратегія школи й за допомогою якої освітньої моделі вона реалізується.

Може статись так, що одностайно відмічена всіма педагогами гуманітарна стратегія школи не узгоджується з типом її організаційної моделі (у школі насаджується одноосібна думка директора, якість вкладання забезпечується за рахунок погроз і покарань, у школи репутація в мікрорайоні, якій не позаздриш). Як каже один шкільний керівник, "на осиці не ростуть апельсини". У цьому випадку отримана інформація послужить приводом для проведення організаційних нарад і педагогічних рад. Відмітимо, проте, що в даному випадку мова йде про школи, що висловили щиру (а не декларативну) готовність до проведення позитивних умисних змін.

Під час представлення малими групами оброблених даних опитування треба звертати увагу на узагальнений зміст відповідей. Наприклад, повна неузгодженість (по 30 % відповідей) може бути виявлена стосовно запитання про те, чиї інтереси являються орієнтиром педагогічної діяльності: потреби учнів (більше грати на комп'ютері), запити батьків (про перетворення школи на безплатну репетиторську службу) чи директора (самоствердження молодого керівника)? Треба звернути спеціальну увагу на зміст відповідей на друге запитання. Одна справа, коли є вказівки на таку неприпустиму поведінку вчителя, як підвищений тон, і зовсім інша - коли присутні рукоприкладство ("зриви") та спільні з учнями перекури в туалеті.

З нашої точки зору, центральна ідея всього заходу закладена у відповіді на запитання про головну характеристику випускника школи - про спрямованість педагогічної діяльності на певний результат. Власне в судженнях педагогів з даної проблеми буде виразно помітна як освітня стратегія, так і організаційна структура школи. Якою буде головна характеристика випускника: багаж знань і високий словниковий запас? Висока громадянськість і вихованість? Розвинені можливості виявити себе в будь-яких несприятливих соціальних умовах?

Найбільш складним для керівника є стратегічне планування при створенні програми розвитку школи. Зміст даної наради збагачує бачення перспектив шкільного розвитку за рахунок співвіднесення думок колективу зі своїми власними.

Loading...

 
 

Цікаве