WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ділова нарада у школі - Реферат

Ділова нарада у школі - Реферат

Шановні мої колеги! Дорогі однодумці! (Пафосне звернення.) Ми з вами пройшли не одну смугу перешкод, пройдемо й цю (підкреслення спільності зі слухачами, вираження впевненості в їхній дієздатності). Підкажіть мені слова, якими я зможу пояснити кожному з вас, що сьогодні так працювати нам ніхто не дозволить. Методична робота - це наша особистість, це рівень нашого професіоналізму. Методична робота для вчителя - це звертання до нового знання. Без цього наша робота втрачає сенс. Я - за осмислену роботу. А ви?.. (Публіцистичність, заклик до слухачів)".

3. "Я солідарна з попередніми доповідачами в тому, що методична робота має велике значення в роботі вчителя (посилання на попередніх ораторів). Навіть тоді, коли вона не оплачується, і навіть тоді, коли вона проводиться за свій рахунок, - я маю на увазі курси та методичну літературу (відкрите, можливо, опозиційне ставлення до проблеми). Уявіть собі дитячого лікаря з маленькою зарплатою, який лікує, використовуючи знання своєї студентської юності, що закінчилася тридцять років тому. Станете ви сперечатися з тим, що ми в такому самому ступені відповідальні за зростаючу людину (порівняння)?

У своєму виступі я акцентую увагу на тому, що робить методичну роботу життєво необхідною для вчителя (анотація змісту виступу).

Перше, про що варто пам'ятати (нумерація висунутих аргументів). Дитина, яку ми вчимо, міняється на очах. П'ятикласника цього року не можна вчити так, як ми вчили у п'ятому класі нинішніх випускників. Треба шукати інші методики, навіть іншими словами пояснювати навчальний матеріал (наведення очевидних аргументів).

Друге. Педагог, який займається методичною роботою, - це шанований нами, батьками й учнями, учитель. У ситуації падіння престижу нашої професії ми зобов'язані (я підкреслюю - зобов'язані) забезпечити поважне ставлення до нашої праці (звертання до цінностей).

І третє. Ми - те, що залишимо після себе. Що залишиться після нас, коли нас самих не стане? Стопка відпрасованих підодіяльників?.. Якщо пам'ять - то нехай ми запам'ятаємось як блискучі професіонали своєї справи. А ще краще - як автори "методичок", підручників і статей у наших професійних журналах, як делегати з'їздів і конференцій, як кращі представники нашої країни (звертання до вищих смислів).

Дякую за можливість про все це сказати (подяка слухачам)".

Результативність ділової наради, проведеної у формі публічних виступів, підвищується, якщо є такі характеристики:

точність наведеної інформації, переверяємість фактичного матеріалу;

відкритість позиції, конкретне формулювання виступаючим своєї точки зору;

прояв довіри до слухачів, включення їх професійної й життєвої ситуації в контекст виступу промовця;

приклади із власного досвіду та з досвіду слухачів;

підкреслення значущості, престижності того, про що йдеться у виступі;

підкреслення загальних зі слухачами інтересів і цілей;

продумана структура тексту, його емоційно-образна виразність;

чуйне реагування на настрій аудиторії;

доброзичливість, невимушеність спілкування;

надання можливості слухачам вибору ставлення до сприйманого матеріалу, відсутність примусу й категоричності;

налагоджений зворотний зв'язок з аудиторією.

Під міжособистісним зворотним зв'язком розуміють навмисне вербальне повідомлення іншій особі того, як її поведінка та наслідки цієї поведінки сприймаються або переживаються. Зворотний зв'язок може бути виражений за допомогою однієї з трьох категорій суджень: оцінки, опису (дескрипції), поради. Їх характеристики:

І. Оцінні судження

1. Власне оцінні судження:

аргументовані позитивні та негативні ("Ви уважний слухач - усе записуєте", "Ви агресивний слухач - сказане мною ви відкидаєте");

неаргументовані позитивні та негативні судження ("Ви чудовий оратор", "Ви злісний прогульник педрад").

2. Оцінно-інтерпретаційні (атрибутивні) судження:

аргументовані позитивні та негативні ("Ви сумлінний працівник - вчасно заповнюєте класний журнал", "Ви ухиляєтесь від роботи, раз у раз ходите курити");

неаргументовані позитивні та негативні ("Завдяки вашому самолюбству ви багато чого домагаєтесь", "У вас нічого не виходить, і взагалі вам давно пора на пенсію").

II. Дескриптивні (описові) судження

1. Власне описові:

афективно-дескриптивні позитивні та негативні ("Ну нарешті ви прийшли", "Що за манера переривати", "Хто вам дозволив увійти без запрошення");

неафективно-дескриптивні позитивні та негативні ("Ви багато часу проводите з дітьми поза уроками", "Ви сьогодні спізнились на перший урок").

2. Автодескриптивні:

аргументовані позитивні та негативні ("Я пишаюсь тим, що працюю з вами в одній школі", "Мене дратує, коли ви в черговий раз починаєте розмову про це на педраді");

неаргументовані позитивні та негативні ("Я рада за вас", "Мені за вас соромно").

Автодескриптивні аргументовані судження є найкращими в системі встановлення зворотного зв'язку. Саме завдяки їм є можливість виразити будь-яке, навіть дуже негативне ставлення до колеги чи учня, не вступивши з ним у відчуження чи конфлікт.

III. Поради (пом'якшена форма негативно забарвленого судження, що належить до розряду оцінки чи інтерпретації): "Вам треба було би переглянути своє ставлення до роботи", "Чи не краще вам перейти у другу зміну?", "Подумайте над моєю пропозицією".

Зворотний зв'язок може бути даний щодо чотирьох різних сфер людського спілкування та діяльності: особистісної сфери, інтимно-особистісного спілкування, широкого спілкування та ділової сфери. Для кожної з цих сфер характерні свій зміст і форми мовного висловлення. У процесі спілкування важливо не плутати ці сфери та встановлювати зворотний зв'язок точно стосовно потрібної сфери.

В особистісній сфері судження зворотного зв'язку відносяться до людини в цілому: "Ви відповідальна та глибоко порядна людина", "Я поважаю вас за твердість характеру й сильну волю", "Ваша зарозумілість не тільки образлива для оточуючих. Вона руйнує вашу особистість".

У сфері інтимно-особистісного спілкування зворотний зв'язок може бути виражений приблизно так: "Ви вмієте зберігати чужі секрети, і я впевнена, що все сказане залишиться тільки між нами", "Я співчуваю вам і розумію ваші труднощі, мені легко поставити себе на ваше місце", "Я пишаюсь тим, що ти не тільки моя колега, а й давня подруга".

У сфері широкого спілкування судження зворотного зв'язку звернені до всієї системи взаємин і соціальних зв'язків людини: "Я не чула, щоб ви підвищували на кого-небудь голос", "У вас присутнє почуття гумору, що я особисто ціную", "Ви можете, не зауважуючи цього, боляче скривдити людину".

У діловій сфері зворотний зв'язок спрямований на повідомлення іншій особі про те, як вона сприймається як колега, підлеглий або керівник: "Я ціную вас як грамотного фахівця", "Мені не подобається ваше ставлення до роботи", "Коли я бачу, як ви з ентузіазмом зайняті підготовкою до чергового ювілею чи святкування, то я запитую себе: хто в цей час робить за вас вашу роботу?"

Під час проведення ділової наради варто дотримуватись однієї найважливішої вимоги, а саме: установлювати зворотний зв'язок тільки із приводу ділової атмосфери виробничого спілкування. Неприпустимими є випадки внесення суджень із інших сфер, особливо - особистісного й інтимно-особистісного спілкування. Подібне плутання викликає правомірний протест слухачів і зовсім не слугує досягненню виробничих цілей. У розмові з колегою про роботу неприпустимі висловлення типу: "Коли я бачу безладдя у вашій лаборантській, то відразу розумію, яка там працює нетямуща людина", "Щоразу, чуючи ваші виступи на педраді, я розумію, чому від вас пішов чоловік", "Може, я як керівник щось упустив. А ви самі подивіться на себе: ну яка ви мати!?". Уже одне те, що педагог уважно стежить за своєю мовою, багато в чому сприяє встановленню сприятливої атмосфери в установі.

Своєрідною формою встановлення зворотного зв'язку можна вважати запитання, звернені слухачами до виступаючого. Одна група запитань характеризує аудиторію як активних слухачів, зацікавлених у змісті повідомлення. У цьому випадку вони ставлять описані нижче типи запитань.

Запитання на уточнення: "Уточніть, будь ласка...","Чи правильно я вас почув?..", "Повторіть, будь ласка...".

Запитання на перевірку розуміння: "Чи правильно я зрозумів, що ... ?".

Loading...

 
 

Цікаве