WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Гуманістична національна педагогіка - Реферат

Гуманістична національна педагогіка - Реферат

Гуманістична національна педагогіка

Удосконалення змісту освіти є пріоритетною державною справою. Національною доктриною розвитку освіти зазначається, що оновлення змісту освіти є визначальною складовою реформування освіти в Україні. Будь-яка школа України функціонує як українська національна школа, формуючи свідомих громадян української держави

Методологічною основою визначення змісту шкільної освіти є загальнолюдські та національні цінності, зосередженість на актуальних і перспективних інтересах дитини з урахуванням таких пріоритетів:

створення передумов для всебічного розвитку й саморозвитку особистостей, індивідуалізації та диференціації навчання, переходу на особистісно зорієнтовані педагогічні технології;

формування особистісних якостей громадянина - патріота України;

забезпечення життєвої, соціальної, комунікативної і комп'ютерної компетентності учнів (Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи).

Загальнолюдське та національне у змісті освіти має, на думку О. Савченко, співвідноситися як ціле і частина. Адже особистість індивідуально проходить основними етапами духовного розвитку людства. Призначення системи освіти - зорієнтувати особистість в усій різноманітності духовної скарбниці людства і насамперед національної.

Вивчення рідної мови, природи, залучення до найвищих досягнень духовної і матеріальної культури народу, його традицій, звичаїв, обрядів, народних ремесел стає не лише джерелом знань, а й незамінним засобом формування національної свідомості. Національна самобутність школи забезпечується в першу чергу змістом навчання. Про це свідчать нові навчальні плани для початкової чотирирічної школи, де, зокрема в останні роки, уведено курс "Громадська освіта". Весь зміст початкового навчання спрямований на формування творчої особистості як умови і результату повноцінного процесу навчання. Зміст гуманітарних предметів передбачає передусім посилену увагу до внутрішнього світу людини, найбільше сприяння всіх її здібностей, фізичних і моральних якостей. Покажемо це на прикладах підручників з читання для початкової школи.

Твори видатного педагога-гуманіста В. Сухомлинського знайшли достойне місце на сторінках читанок. Його художні твори, написані для молодших школярів, позбавлені прямого дидактизму. Вони спонукають розум і почуття дитини до аналізу вчинків літературних героїв, до відповідних висновків, викликають бажання наслідувати їх або, навпаки, чинити по-іншому.

Відомо, що одне з найбільш значущих людських почуттів, яке робить людину людиною, є совість. Непросто сформувати уявлення про це почуття, розуміння його сутності у молодших школярів. Досягається це поступово, у результаті переживання дитиною різних морально-етичних ситуацій, у яких проявляється її або чиясь совість. А Василь Олександрович засобами оповідання-казки "Як Наталя у лисиці хитринку купила" (Читанка, 2-й клас, автор О. Савченко) дає дітям уявлення про совість у протиставленні з хитрощами, які між собою є несумісним.

Так само в оповіданні "Дідова колиска" педагог формує дітей поняття "Батьківщина" таким, здавалось би, віддаленим засобом, суто побутовим предметом - дитячою колискою, в якій колись виколисували дідуся сучасного хлопчика. І від думки про єдність поколінь, через зберігання пам'яті про предків педагог-письменник проводить таке просте, але таке вагоме і водночас доступне для дитячої свідомості метафоричне узагальнення: "Наша сучасна колиска - це наше рідне село, рідна хата, мати, батько. Із рідної хати починається для нас наша Батьківщина".

Цілу низку оповідань і казок В. Сухомлинський присвячує темі філософії життя, місцю кожного у цьому житті на землі. Письменник-педагог дитячими вустами ставить запитання, на які школярам треба шукати відповідь разом з учителем, батьками, своїми ровесниками. Наприклад, дівчинці важко збагнути, як це могло бути, що її колись не було (оповідання "Як же все це було без мене?" (Читанка, 2-й клас, автор О. Савченко). Це актуальне та вічне запитання в дитячому світі. Його не можна ніяк обійти у спілкуванні з дітьми молодшого шкільного віку. Тому це оповідання Василя Олександровича й "працює" на сторінках сучасного підручника.

Яскравим прикладом художнього розв'язання філософської проблеми на рівні, доступному діям, є оповідання Василя Сухомлинського "Соловей і Жук", яке знаходимо в цьому самому підручнику. Гордий, самозакоханий Соловей виявляє нетерпимість до Жука, який не співає, а гуде: "Перестань гудіти. Твоє гудіння нікому не потрібне. Та й краще, аби тебе, Жуче, зовсім не було". На це Жук, сповнений власної гідності, відповів зухвалому Солов'ю:

- Ні, Солов'ю, без мене, Жука, неможливий світ, як і без тебе, Солов'я.

І дівчинка, ровесниця семирічних другокласників, якій, за сюжетом казки, довелося стати арбітром у суперечці між тваринами, також робить дитячий, але по-дорослому правильний висновок: "Хай будуть і Соловей, і Жук". Потім подумала й додала: "Як же можна без Жука?"

Таким чином, молодші школярі вчаться розв'язувати морально-етичні проблеми, аналоги яких часто зустрічаються в житті самих дітей, дорослих, учаться міркувати, набувають досвід гуманного спілкування.

У методичному апараті до тексту Олександра Яківна Савченко ставить завдання: "Поміркуй, що хотів сказати нам цією казкою письменник". Тож переконуємося в тому, що зміст сучасних підручників дійсно оновлюється й орієнтується на особистість дитини, її бажання, думки, інтереси.

Великий пласт оповідань Василь Олександрович Сухомлинський присвятив етиці дитячого спілкування, їхнього шкільного співжиття.

Вічною є і залишається така педагогічна проблема, як "дитина з фізичними вадами в умовах не спеціальної, а загальноосвітньої школи". Це проблема насамперед самої дитини, її батьків та інших членів родини, які з величезним хвилюванням і побоюваннями за дитячу психіку відправляють обділену природою дитину в коло її ровесників. І, безумовно, це проблема вчителя, оскільки саме йому найчастіше доводиться бути свідком проявів моральної жорстокості до таких дітей, запобігати їм.

Тонкий психолог, великий людинолюб, В. Сухомлинський також не обминув і не міг обминути цієї проблеми. У новій Читанці для 2-го класу (видавництво "Освіта") вміщено його оповідання "Горбатенька дівчинка". Ми впевнені в тому, що не тільки після опрацювання цього твору у класі на уроці, а й удома, батьки перевіряючи підготовку дитиною домашніх завдань, ніяк не зможуть поставитися до цього тексту як до рядового учнівського завдання. Тому другокласники і у школі, і вдома, безумовно, одержать на все життя гарний урок, урок співчуття до ближнього, співпереживання і бажання виявити йому підтримку. У підручнику кульмінаційний момент оповідання - неочікувану і для вчителя, і для дітей появу горбатенької дівчинки, яку до класу посеред уроку завів директор школю виділено жирним шрифтом: "Учитель затамував подих і повернувся до класу. Він дивився у вічі пустотливих школярів і мовчки благав: хай не побачить дівчинка у ваших очах ані подиву, ані насмішки".

Очевидно, буде над чим задуматись другокласникам і зробити відповідний висновок у кінцівки оповідання, також виділеної в тексті жирним шрифтом: "Учитель був тепер спокійний: клас витримав іспит".

І ще не все. Закінчується в Читанці розділ, до якого входить зазначене оповідання, і в кінці розділу в серії запитань і завдань для повторення й узагальнення "Що ти знаєш і вмієш?" автор підручника ще раз звертається до учнів: "Пригадайте, які оповідання Василя Сухомлинського ви прочитали. У якому з них розповідається, як клас витримав іспит на людяність?".

Loading...

 
 

Цікаве