WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Групове інтерв'ю: організація та проведення - Реферат

Групове інтерв'ю: організація та проведення - Реферат

Перша фаза (10 хвилин). Ведучий повідомляє правила проведення наради. Група поділяється на малі підгрупи, а ті у свою чергу - на учасників і спостерігачів (секретарів). Важливо, щоб малі групи складалися з психологічно сумісних людей. До кожного учасника доводяться його задача та способи її виконання.

Друга фаза (5 хвилин). Формулювання вихідної задачі. Повідомлення загальної задачі та необхідних особистих пояснень, відповіді на уточнюючі запитання. Інформування про вимогу безоцінності при продукуванні ідей і рішень.

Третя фаза (30 хвилин, можна продовжити до години). Генерування ідей за правилами прямої колективної "мозкової атаки". Особлива увага приділяється створенню невимушеної творчої атмосфери. Учасники висловлюють усі ідеї щодо рішення проблеми, які спали їм на думку, якими б абсурдними вони не здавались. Обов'язковою умовою на даному етапі є виключення критичних суджень. Учасники не повинні переривати чи оцінювати один одного. Ідея, висловлена одним учасником, може навести іншого на важливу думку. Атмосфера доброзичливості та зацікавленого пошуку - найбільш оптимальна для всієї наради, але для цього етапу вона особливо важлива. Варто дотримуватись деяких умов, що дозволяють зробити роботу більш ефективною:

учасників у малих групах повинно бути не більше семи осіб;

вони повинні мати однаковий соціальний і професійний статус;

експертів-секретарів повинна бути мінімальна кількість, вони повинні вміти швидко фіксувати висловлені пропозиції (краще кожне із суджень заносити на окрему картку) і не втручатись у процес продукування ідей;

учасники повинні бути знайомі один з одним або мати попередній досвід ділової взаємодії;

обговорення проходить у колі, при цьому наявність стола не обов'язкова;

керівнику варто триматись осторонь і не втручатись у процес; він є тільки організатором, який стежить за регламентом і дотриманням правил;

спостерігачі знаходяться поза групою і сидять здалека; крім висловлених ідей вони записують усі жарти, каламбури, що не відносяться до теми обговорення; спостерігачі розподіляють між собою репліки учасників, які кожний з них записує.

Підсумковий результат цієї фази - складання повного списку запропонованих ідей.

Четверта фаза (15 хвилин). Систематизація та класифікація ідей за темами, підходами до рішення задачі, типами рішень. Вивчаються ознаки, за якими можна визначити комплексні ідеї. За допомогою методу модерації проводиться ієрархізація пропозицій за їхньою значущістю.

П'ята фаза (15 хвилин). Оцінка ідей на реалістичність. Для цього учасники груп обмінюються списками висловлених пропозицій. У підсумку складається остаточний список практично реалізованих ідей і контрідей. Якщо наприкінці цього етапу пропонується повідомлення представників від кожної групи за підсумками розгляду списків, то нарада може перейти у групову дискусію. Кожна з груп може брати участь в обговоренні, висловлювати додаткові аргументи на підтримку ідей чи заперечення інших.

На цьому етапі, як правило, нарада закінчується. Учасникам дякують за роботу і питають про те, що кожний з них одержав від ділової наради. Незважаючи на свою незавершеність (відсутність рекомендаційної частини), учасники ідуть з відчуттям задоволення від можливості бути вислуханими, виявити себе. Інтелектуальне пожвавлення переходить у позитивне фізичне самопочуття.

Шоста фаза, заключна. Вона може бути відстрочена в часі. Експерти працюють з остаточними варіантами списків, виявляючи абсолютно придатні ідеї для практичного втілення. Як правило, таких ідей буває близько 10 % від загальної кількості запропонованих. Учасники експертної групи пропонують розшифровку рішень проблеми, етапи та засоби її реалізації. Деякі з висловлених пропозицій можуть бути об'єднані в одну як етапи досягнення практичної мети. Щодо кожної прийнятої до остаточного розгляду ідеї, то вони відзначають:

принципову можливість реалізації в даних умовах;

можливість реалізації негайно або після визначеного терміну, або при забезпеченні додаткових умов;

можливість застосування ідей в інших галузях, перенесення й накладення їх на інші сфери освітньої роботи.

Як приклади проведення ділової наради за методом "мозкового штурму" представляємо плани проведення педагогічних нарад, розроблених слухачами курсів підвищення кваліфікації у процесі ділових ігор. "Мозковий штурм" складає центральну частину представлених розробок. Як допоміжні форми при їх підготовці та проведенні застосовувались опитування та публічний виступ.

План проведення педагогічної наради "Створення програми роботи з учнями, які мають низькі навчальні можливості"

Причина проведення педради: орієнтація школи на роботу з дітьми з вираженими навчальними інтересами призвела до підвищення кількості невстигаючих учнів.

Мета: пошук варіантів рішення проблеми поліпшення навченості дітей.

Підготовча робота. Проведення опитування серед учнів, учителів і батьків. Систематизовані дані в наочному вигляді представляються педраді.

Порядок проведення педради. Публічний виступ із теми "Причини низького рівня успішності школярів" (теоретичні положення з проблем невстигаючих дітей, коментар до проведеного у школі дослідження - опитування вчителів, учнів, батьків).

Організація "мозкового штурму" з питання, які заходи мусить містити в собі програма роботи школи з дітьми, які мають низькі навчальні можливості? Усі учасники педради поділяються на чотири групи, приблизно рівні за кількістю. Перша група - "Керівники" - об'єднує директора, заступника директора, голову профкому, голів ради з профілактики, резерву керівників і педагогів з вищою кваліфікаційною категорією (інтелектуальних лідерів школи). Друга група - "Учителі" - складається з педагогів, котрі не ввійшли у дві інші групи. Третя група - "Батьки" - має у своєму складі тих учителів, чиї діти навчаються у школі. Четверта група - "Учні" - містить у собі молодих учителів, психолога та соціального педагога. Протягом 10-ти хвилин кожна група має виробити рекомендації для внесення у програму роботи освітньої установи: які дії варто здійснювати учням, їхнім батькам, учителям та адміністрації школи, щоби підвищити рівень шкільних навчальних досягнень в учнів із низькими навчальними досягненнями.

Усі пропозиції записуються на дошці або великих аркушах паперу за розділами майбутнього плану: "Робота з учнями", "Робота з батьками", "Робота з педагогами", "Організаційно-адміністративна робота". Після цього отримані записи коментуються, до них роблять необхідні доповнення, здійснюється перестановка деяких пунктів. Формулюються задачі програми й основні лінії її реалізації.

Доопрацювання програми доручається експертній групі, що обирається на педраді. Призначаються терміни заслуховування першого проекту програми (через тиждень).

План проведення педагогічної ради "Формування в учнів навчальних досягнень"

Причина проведення педради: у малокомплектній сільській школі ослаблений контроль якості роботи педагогів. Зниження показників навченості дітей пов'язується з нераціональним використанням часу уроку.

Мета: підвищення методичного рівня вчителів школи; обмін досвідом формування шкільних навчальних досягнень; визначення ефективних форм педагогічної роботи з формування знань, умінь і навичок учнів, виходячи із задач школи й урахування контингенту учнів.

Підготовча робота. Напередодні проведення педагогічної наради колектив поділяється на три групи:

"Знання учнів";

"Уміння учнів";

"Навички учнів".

У кожну з груп входять ті вчителі, які виявляють на своїх уроках велику схильність до:

лекційних, інформаційних форм визначеної роботи;

застосування на уроках активних форм роботи, що дозволяють сформувати вміння вести дискусію, вирішувати задачі різних типів, писати твори, проводити дослідження;

вироблення в учнів на уроці навичок практичної роботи з перекладу іншомовного тексту, виконання самостійних робіт за заданим алгоритмом і т. п.

Кожна група за час підготовки до педради має вибрати лідера. За його заявкою завідувач бібліотеки підбирає необхідну для кожної групи літературу (дане питання докладно висвітлене в підручнику психології Р. Нємова). На основі аналізу літератури кожна група має підготувати відповіді на одне загальне запитання й на запитання для кожної групи.

Загальне запитання: "Чим обумовлено те, що ми говоримо саме в такому порядку - формування знань, умінь і навичок учнів?".

Запитання групі "Знання учнів": "Що таке знання і чим воно відрізняється від незнання? Де межа між знанням і незнанням? Які знання покликана давати школа - наукові чи життєві? Що ми вкладаємо в поняття "глибина" й "міцність" знання, як ми це оцінюємо?".

Запитання групі "Уміння учнів": "Що таке вміння та чим воно відрізняється від знання? Коли ми з упевненістю кажемо, що учень "уміє те й те?". Наведіть приклад якого-небудь навчального вміння. Покажіть на прикладах етапи формування вміння".

Запитання групі "Навички учнів": "Що таке навички та чим вони відрізняються від звичок? Простежте етапи формування навичок на прикладі. Чи можна мати навчальні навички без знань і вмінь? Запропонуйте способи відстеження процесу формування навичок".

Порядок проведення педради. Усі її учасники розсаджуються по своїх творчих групах. Після деякого обговорення вони повинні бути готові:

зробити повідомлення із заданої заздалегідь теми та дати кваліфіковані відповіді на запитання представників інших творчих груп. Як обґрунтування можуть бути запропоновані відеофрагменти уроків чи розповіді про епізоди уроків;

висловити пропозиції для адміністрації та колег і те, як можна поліпшити роботу на уроці, якщо чітко формулювати цільові настанови уроків - що саме формується, чи адекватні методичні засоби для цього застосовуються, як перевірити ефективність роботи вчителя на уроці.

У рішенні педради за підсумками її проведення повинні бути сформульовані рекомендації про те, як здійснювати педагогічну діяльність на уроках з урахуванням:

взаємозв'язку загальної мети школи та цілей уроку;


 
 

Цікаве

Загрузка...