WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Групове інтерв'ю: організація та проведення - Реферат

Групове інтерв'ю: організація та проведення - Реферат

Іншим учасникам пропонуються на вибір ролі учнів, які, як правило, бувають у курсі всього, що відбувалось на зборах. Їм варто вибрати собі "батька" й по закінченні гри поділитися своїми спостереженнями за його поведінкою.

При проведенні батьківських зборів у школі відбувається репродукція стереотипних дій педагогів і батьків. Спостереження за процесом гри та проведенням батьківських зборів у реальному житті дозволяють відзначити повторювані особливості їх ведення педагогами та керівниками. Відбувається свого роду суперництво ведучого збори з батьками в бажанні зайняти домінуючу позицію. Взаємодіють не люди, не особистості, а ролі. Усе, що думають і переживають учасники у внутрішньому плані, піддається суворій цензурі. На зовнішньому, поведінковому рівні виражається лише те, що погоджується з вимогами ролі педагога й батька. При цьому буває ослаблений зворотний зв'язок, на нього немає запиту: ніхто не звертається до іншої сторони з проханням повідомити, наскільки правильно його зрозуміли. Це означає, що відповідні репліки можуть бути або не почуті, або просто проігноровані. Пробалансувавши якийсь час із позиції домінуючого в позицію того, хто виправдовується, сторони розходяться, по дорозі висловлюючи один одному те, про що не розмовляли у школі.

Так звичайно закінчуються батьківські збори у школі. Гра ж на цьому не закінчується - це тільки її середина. Персоналізація взаємодії вимагає відмовлення від рольових масок і фасадів та адекватного включення в активний процес міжособистісних відносин, думок, почуттів, переживань, елементів особистісного досвіду. Усім "батькам" пропонується сказати, про що вони думали, відмовчуючись на зборах, що відчували при цьому; чого ніколи не сказали би, будучи учасниками реальних зборів. "Батьки" визнаються у співчутті організатору зборів (учителю, директору) або в тому, що відчули торжество чи навіть зловтіху, якщо змогли якось його зачепити чи в чомусь викрити. Починаючи з висловлення своїх почуттів, присутні на ігровому занятті встановлюють рівноправні партнерські відносини, й обговорення, утративши напруженість, здійснюється з позицій рівних:

"- Знаєте, просто шкода: на одних зборах - ваша дочка така-сяка, на інших - сяка-така. На збори просто йти не хочеться. Іноземну не вчить. Та навіщо вона їй потрібна?!

- Так, зовсім відмовляємось від іноземної мови. Практично вона в нас сама по собі. Гуляє допізна, дуже багато часу проводить на дискотеках. Ви знаєте, зовсім не навчання в голові. Каже, якщо був би паспорт - відразу б заміж вийшла.

Мама у відповідь сміється:

- Ну, якщо хочеться людині гуляти - нехай гуляє. Заміж вийде - ось і все. Усі гулянки закінчились."

При переході на позицію рівних змінюється зміст висловлень. Вони передають міркування учасників зборів ("Ось я думаю про свою дочку. Ви зрозумійте...") і неоднозначне бачення ними ситуації ("Ви вважаєте, що його все одно треба захищати?"). Зменшується кількість стверджень і збільшується кількість запитань, звернених до обох сторін: "А чи не можна навчання організувати так, щоб зацікавити дитину?", "Як же не пропаде бажання вчитись?", "Навіщо вчитись, навіщо вчитись? Ну а як же інакше?", "Коли ж їм, бідним, займатись?", "Ну і як же вони не будуть хворіти?". Сторони починають довіряти одна одній і роблять визнання: "Мені завжди важко відстояти свого колегу-вчителя, особливо молодого", "Хтось відповість так само - і одержує п'ятірку, а йому ставлять три. Це ж ударяє по самолюбству". Протистояння школа-батьки переходить в обопільне бажання здійснювати роботу спільно: "Давайте якимось чином налагодимо наші стосунки", "Існує ж багато шляхів підходу до учня, багато технологій - і я знаю, і ви знаєте", "Тому, що ми самі винні" і т. п. Наведені приклади свідчать про те, що, якщо центром зусиль обох сторін взаємодії стають інтереси учнів, налагоджується взаєморозуміння, стає можливим справжнє спілкування.

Основна задача психологічної підтримки педагога в умовах проведення імітаційної гри "Батьківські збори" бачиться у зміні установки працівників школи, у сконцентруванні педагогів на інтересах дітей, а не на інтересах адміністрації, батьків, колег, свого навчального предмета чи власних проблем.

Спостерігачі й "діти" розповідають про те, як вони сприймали те, що відбувається. Тут можлива сильна проекція, особливо з боку тих педагогів, чиї діти учаться в цій же школі. І знову постає питання про здійснення психологічної підтримки учасників ігрової процедури. Нагадаємо ще раз про психологічну безпеку ситуації як обов'язкову умову гри. Крім того, ми нагадуємо про вимоги до професійної кваліфікації фахівця, який проводить ігрове заняття, й дотримання принципів психологічної підтримки його учасників.

Усі учасники ігрового дійства по-своєму намагаються пояснити, що відбувається. Те, що це бажання виражають усі, свідчить про потребу висловитись і виразити емоції, що нахлинули. Учителі говорять про те, що вони порівнювали з дійством, яке відбувається, свої батьківські збори та події, що спостерігаються, "приміряли на себе", говорять про суб'єктивні відкриття та знахідки, використовуючи у великій кількості дієслова сенсорного сприйняття: "ми чули", "я скажу, що я побачила" і т. д. Присутні намагаються зрозуміти та пояснити те, що відбувається, словами виразити своє розуміння, емоційне ставлення, переоцінку поведінки. Для цього використовуються вирази "і я зрозуміла", "відчувала, до чого вона схиляється", "мене зараз хвилює", "для мене було вартим", "я би тепер зробила по-іншому". Учасники гри намагаються прогнозувати ситуацію з урахуванням отриманого досвіду: "і тоді вона би сказала, що...", "може виникнути така ситуація, коли..." й ін.

На завершальному етапі гри можуть проводитись додаткові заходи. Один із них відбувається у формі психогімнастичної вправи, в основу якої покладено "Білль про права батьків, які самоактуалізуються" Е. Шострома. Його проведення дозволить відредагувати враження від гри, емоційний стан чи висловити намір майбутньої дії. Можна навчити учителів використанню нескладної методики в роботі з батьками (анкети, заповнення бланка експертної оцінки).

Основним результатом імітаційної гри "Батьківські збори" є одержання узагальненого уявлення про систему проведення батьківських зборів у школі та про ставлення педагогів до цього напряму їхньої професійної діяльності.

Додатковими заходами можна вважати такі індивідуальні бесіди з учителями. Наступного дня чи через якийсь час після гри в них може з'явитись бажання переконати в якійсь виниклій думці або провести найближчими днями батьківські збори у класі. Усе це додатково працює на збір інформації про положення справ у школі з проведенням батьківських зборів. Крім цього, продовжується своєрідне опитування з приводу, як зробити їх проведення більш ефективним.

Проведення гри "Батьківські збори" можливе тільки при високій мотиваційній готовності педагогів. Обов'язковою умовою є впевненість у гарантованій психологічній безпеці з боку учасників і ведучого. Гра організується так, щоб вироблені учасниками в імітаційній ситуації звичні дії стимулювали їхні рефлексивні можливості при одержанні нового пояснювального знання про відоме. Молоді вчителі, наприклад, схильні пояснювати професійні невдачі у проведенні батьківських зборів вічною недовірою батьків до поки ще несімейного чи бездітного педагога. Учителі з великим стажем роботи ремствують на зменшення проявів належної поваги до вчителя у зв'язку з іншими "вільними" часами. Проведення гри допомогло би прояснити можливі причини випадків дискомфорту чи підвищеної витрати енергії в ситуації батьківських зборів.

"Мозкова атака" - ефективний засіб рішення педагогічних задач

Метод "мозкової атаки" ("мозкового штурму", "брейнстормінгу", "віднесеної оцінки") запропонований Дж. Дональдом Філипсом (США). Він застосовується тоді, коли перед колективом стоїть проблема пошуку нових рішень, нових походів до ситуації. Цей метод особливо затребуваний в умовах діяльності школи, що розвивається, що переборює труднощі свого росту. "Мозкова атака" дозволяє істотно збільшити ефективність генерування нових ідей у великій аудиторії (20-60 осіб). Основне її завдання полягає в тому, щоб за невеликий проміжок часу відшукати ряд рішень однієї проблеми.

Основні закономірності даного методу випливають з його основної особливості, що полягає в колективному пошуку оригінальних ідей. Вони полягають у такому:

В основу методу покладений принцип співробітництва (співтворчості) учасників. Спираючись на демократичні закономірності спілкування, заохочуючи фантазію та несподівані асоціації, учасники стимулюють зародження оригінальних ідей один в одного й у такий спосіб виступають їх співавторами.

Постійно утверджується віра у творчі сили та здібності учасників. Вони виступають як рівноправні партнери, які підтримують творчу ініціативу та креативні можливості один одного.

Використовується оптимальне сполучення інтуїтивного та логічного. В умовах генерування ідей припустимі й бажані ослаблення активності логічного мислення та заохочення інтуїції. Саме з цією метою критичний аналіз висловлених ідей відстрочений.

Загальна кількість часу на проведення процедури складає 1,5-2 години. Ділова нарада за типом "мозкової атаки" складається із шести фаз.

Loading...

 
 

Цікаве