WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Громадянське виховання: проблеми, досвід - Реферат

Громадянське виховання: проблеми, досвід - Реферат

Громадянське виховання: проблеми, досвід

Проблема батьків і дітей, виховання підростаючого покоління стояла перед людством у всі часи. Тому одним із важливих і невідкладних завдань країни на сучасному етапі розвитку є виховання громадянина

На вирішення цієї проблеми спрямована робота всіх ланок суспільства, перш за все - освітньої системи.

В умовах економічної розрухи в період переходу до ранкових відносин відбуваються процес моральної та соціальної деградації певної частини учнівської молоді, надмірне захоплення негативними формами комерційного бізнесу, низькопробними зразками вітчизняної та імпортованої зарубіжної культури. Тому вже сьогодні (бо завтра вже може бути пізно) необхідно поставити питання про виховання громадянина країни, звертаючи особливу увагу на виховання підростаючого покоління.

Головна мета громадянського виховання, як стверджує академік АПН О. Сухомлинська, - це підготовка молоді до життя у громадянському демократичному суспільстві, у взаємопов'язаному світі; визнання та прийняття цінностей, що виступають головними, визначальними для даного суспільства. Актуальність громадянського виховання підтверджує опитування молоді. В одному з міст Донецької області міська рада проводила опитування старшокласників, учнів ПТУ, студентів технікумів і ВНЗ на тему проблеми "Хто ми, для чого ми?". Наведемо тільки деякі запитання та відповіді на них.

У чому ви бачите сенс життя? Відповіді: "Перемогти в боротьбі за існування", "Сенс життя? Праця та справедлива винагорода за неї", "Сенс? У накопиченні капіталу".

Що для вас Батьківщина? Відповіді: "Це те, що неможливо зрадити!"; "Це те, що важко відірвати від серця, якою би вона не була". Але були й такі відповіді: "Батьківщина для мене пусте слово"; "Зараз немає для мене Батьківщини"; "Батьківщина? Для мене ніщо, як і я для неї - ніщо"; "Раніше "Батьківщина" було чимось значним, але зараз вона мені ні про що не каже"; "Нічого визначального. Зараз у людей умертвили почуття Батьківщини. Люди прагнуть виїхати за кордон".

Такі думки висловлювала значна частина школярів. Аналізуючи ці опитування, зробимо висновки:

1. Виховання рис громадянськості - досить актуальне питання. Воно не може бути турботою тільки педагогічних колективів шкіл і ВНЗ. Це проблема й турбота всієї країни!

2. Обмежуватись тільки громадянським вихованням ми не можемо. Складова громадянського виховання - це інтегрована єдність політичних, правових, соціальних, духовних проблем.

3. Негативні відповіді респондентів збуджуються правовою, соціальною незахищеністю, занепадом моралі, політичною нестабільністю в державі.

Тепер, маючи загальну уяву про громадянське виховання, спробуємо дати його визначення. Можна погодитися з формулюванням, яке було викладене в "Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку Української держави": це - процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає можливість людині відчувати себе морально, соціально, політично та юридично дієздатною та захищеною.

Які ж основні підходи до громадянського виховання особистості? Виховати громадянина - означає передати досвід попередніх поколінь у суспільному житті.

Що являється змістом громадянськості? Це - система загальнолюдського ціннісного ставлення до глобальних, державних проблем, соціальних груп, окремих особистостей, їх діяльності, до явищ громадського життя та свідомості.

Одним із головних завдань громадянського виховання має бути розвиток патріотизму - любові до свого народу, до Батьківщини, до її національних героїв та історичного минулого.

Виховання патріотизму особистості передбачає прищеплення національної свідомості. Важливим показником громадянської зрілості є збереження української мови, досконале володіння нею. В умовах глобалізації людського суспільства громадянське виховання включає також почуття єдності й унікальності життя на Землі, повагу до всіх народів, їх прав, інтересів і цінностей.

Вважливим є виховання розвиненої правосвідомості - усвідомлення своїх прав, свобод, обов'язків. Однією з важливих складових змісту громадянського виховання є розвиток політичної культури. Вона включає належну політичну компетентність, знання про державу, політичні організації та інститути, принципи, процедури та регламенти суспільної взаємодії, порядок виборів.

Ще однією важливою складовою громадянського виховання є моральне виховання. Воно включає прищеплення гуманістичних рис. Значне місце у змісті громадянського виховання займає формування культури поведінки особистості, що ґрунтується на нормах моралі, законів, традицій, учинків людини. Загальнолюдські аспекти громадянського виховання мають за мету формування в особистості свідомого прагнення до захисту та збереження світової духовної культури.

Результативність громадянського виховання великою мірою залежить від того, наскільки ті чи інші форми та методи виховної діяльності стимулюють розвиток активності, свідомості, цілеспрямованості, самоорганізації, самоуправління.

Ці питання вирішує громадянська освіта, яка посідає важливе місце в системі громадянського виховання. Головна мета громадянської освіти - виховання громадянина, який повинен володіти певними знаннями (про права та свободи людини, про демократію, про державу й т. п.), уміннями (критично мислити, аналізувати політичну ситуацію, висловлювати й відстоювати свою точку зору, співробітничати з іншими людьми тощо), цінностями (повага до прав інших, толерантність, компромісність та ін.), а також бажанням брати участь у суспільно-політичному житті.

Виходячи з цього, в учителя повинні бути:

визначена чітка громадянська позиція, що висловлює повагу до основ конституційного ладу держави;

прищеплена система цінностей учителя, куди входять розуміння складності світу й визнання толерантності;

вироблений демократичний стиль педагогічної роботи - прагнення до розуміння та сприйняття різноманіття думок і точок зору, компромісу, уміння чути та підтримувати власну думку дитини;

вихована висока комунікативна культура вчителя, що передбачає залучення учнів до творчої участі у плануванні й регулюванні освітнього процесу.

Таким чином, можна зроби висновок: якщо ми хочемо примножити здобутки попередніх поколінь, збільшити їх, необхідно дбати про виховання підростаючого покоління в цих складних соціально-політичних умовах життя суспільства.

Loading...

 
 

Цікаве