WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Готовність учителів до педагогічної творчості - Реферат

Готовність учителів до педагогічної творчості - Реферат

Вирішення цих складних завдань об'єктивно необхідне для розв'язання реально існуючих суперечностей, що накопичились за останні роки в освітній практиці та суспільстві в цілому, між потребою держави у високоосвічених творчих особистостях, здатних працювати й діяти в нестандартних ситуаціях і небажанням людини самостійно залучатись до серйозних творчих пошуків.

Усунення зазначених суперечностей значною мірою залежить від наукового обґрунтування педагогічних технологій формування готовності учителів до самостійної творчої діяльності, що базуються на врахування сучасних вітчизняних і світових педагогічних концепцій і теорій.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що дослідженню проблеми готовності вчителя до творчої діяльності приділяється належна увага, зокрема змісту педагогічної освіти (І. Зязюн, І. Підласий тощо), орієнтації педагогічних працівників на творчість (І. Гуткіна, С. Сисоєва тощо).

Виходячи з того, що творчість - це продуктивна людська діяльність, здатна породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності суспільного значення, за С. Сисоєвою, яка наголошує, що особистісні якості найбільш яскраво виявляються у творчості, яка забезпечує особистості її сутнісну й цілісну самореалізацію, можемо виділити як пріоритетні "базові" творчі якості особистості:

1. Позитивне уявлення про себе (адекватна оцінка), бажання пізнати себе; творчий інтерес, допитливість; потяг до пошуку нової інформації, фактів; мотивація досягнення.

2. Сміливість, готовність до ризику, самостійність, ініціативність, упевненість у своїх силах та здібностях, цілеспрямованість, наполегливість, уміння довести почату справу до кінця, працелюбність, емоційна активність.

3. Проблемне бачення, здатність до висування гіпотез, оригінальних ідей, здатність до дослідницької діяльності, розвинута уява, фантазія, здатність до виявлення протиріч, здатність до подолання інерції мислення, уміння аналізувати, інтегрувати та синтезувати інформацію, здатність до міжособистісного спілкування.

4. Альтернативність мислення, дивергентність мислення, точність мислення, готовність пам'яті, асоціативність пам'яті цілісність синтетичність, свіжість, самостійність сприйняття, пошуково-перетворюючий стиль мислення.

Педагогічні технології, орієнтовані на творчий розвиток особистості, є невід'ємною складовою особистісно зорієнтованої освіти.

Сучасні науковці вважають, що важливими технологіями формування готовності вчителів до самостійної творчої діяльності є такі:

1. Технологія модульного навчання

Порівняно з традиційною лекційно-семінарською системою навчання, відрізняється тим, що сама професійна діяльність викладача, як і навчальна діяльність слухача, набувають принципово іншого характеру: центральною фігурою навчального процесу реально стає слухач.

Нова система організації навчально-пізнавальної діяльності принципово змінює психологію слухача: самі нові обставини переконують учителя в тому, що він має працювати самостійно, ініціативно, систематично.

2. Технологія групової роботи

Уключає учителів у змістовне співробітництво, де вони виступають суб'єктами спільної навчальної діяльності, а значить змінюється їх мотиваційна сфера. Така робота є особливо цінною при проблемному навчанні. Групова форма навчальної роботи, яка раціонально включена в навчальний процес, дає позитивні результати, робить очевидними зусилля і здібності кожного, що є природним стимулом здорового творчого змагання.

3. Технологія проблемного навчання

У проблемному навчанні відкрито втілюються пізнавальні протиріччя, які реалізуються при створенні і загостренні проблемної ситуації, що викликає потребу в опануванні знань і вмінь для вирішення пізнавальних задач. М. Імбраєв, М. Махмутов, Р. Нізанов визначають проблемне навчання як дидактичну систему, що заснована на закономірностях творчого засвоєння знань і способів діяльності і включає специфічне поєднання прийомів і методів викладання і навчання з рисами наукового пошуку. І. Погорєлов, В. Самофалов під проблемним навчанням вбачають процес, що моделює мислення і носить пошуковий, дослідницький характер, при якому втілюються пізнавальні протиріччя, які реалізуються при створенні та загостренні викладачем проблемної ситуації та організації ним необхідних умов для її вирішення. Проблемне навчання підсилює ступінь досягнення цілей навчання, підвищує якість і міцність отриманих знань та умінь, надає навчальному процесу більшої емоційності та жвавості, посилює пізнавальну активність слухачів, уповільнює зниження показників функціонального та психологічного стану, поліпшує самопочуття та настрій учителів, має ефект емоційного підкріплення, яке сприяє становленню психічних новоутворень, що лежать в основі процесу набуття нових знань, умінь, навичок.

4. Технології творчого розвитку особистості

До цих технологій будемо відносити: навчання у співробітництві, метод проектів, різнорівневе навчання, індивідуальний і диференційований підхід, де викладач вступає як компетентний консультант, помічник, організатор педагогічної взаємодії з учням у пізнавальній діяльності. Широко буде використовуватись творча ситуація, яка стимулює пошуку діяльність, розвиває творчі можливості, але не завжди приводить до оволодіння новими знаннями, уміннями і навичками. Творча ситуація створюється у процесі: розв'язання творчих задач, вирішення навчальних проблем, дискусій, критичного аналізу прочитаного, навчальної експериментальної і дослідницької діяльності, ігрових ситуацій.

5. Технологія формування стимулів до педагогічної творчості

Формування стимулів до педагогічної творчості доцільно розглядати як процес створення психолого-педагогічної системи, компоненти якої (зміст, форми, методи, засоби професійної підготовки, характер комунікативних зв'язків між суб'єктами навчального процесу) забезпечують умови для творчої діяльності слухачів із метою формування у них стійкої сфери творчої професійної діяльності. Смисл цього процесу полягає в тому, щоб перевести учителів із пасивного рівня ставлення до оволодіння основами творчості, до зрілих форм позитивного ставлення до творчої складової професійної діяльності, сприяти перетворенню у вчителів нестійкого, імпульсивного, неусвідомленого збудження власних творчих можливостей у стійку мотиваційну сферу особистості до творчості взагалі, педагогічної творчості зокрема.

6. Проектна технологія

Навчальне проектування орієнтоване, перш за все, на самостійну діяльність учителів - індивідуальну, парну або групову. Передбачає розв'язання певної проблеми, яка завбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого - інтегрування знань і умінь із різних галузей науки, техніки, творчості. Технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

На основі теоретичного аналізу визначень педагогічної творчості у психолого-педагогічній літературі ми дійшли висновку, що педагогічна творчість є цілісний процес професійної реалізації та самореалізації. Ланкою педагогічної творчості є особистісно зорієнтована розвивальна взаємодія суб'єктів навчально-виховного процесу, зумовлена специфікою психолого-педагогічних відносин між ними і спрямована на розвиток творчого потенціалу.

Сьогодення потребує перебудови навчально-виховний процес із урахуванням сучасних реалій розвитку загальноосвітньої та вищої школи і нагальних потреб, а саме:

у реалізації нових підходів (зокрема критичного і творчого) в організації навчально-виховного процесу; різноманітності навчальних технологій;

виключення тотальних стандартів у безперервній освіті з подальшою перспективою створення гнучкого змісту освіти й обумовлення вибору освітніх і педагогічних технологій, які б допомагати ефективно реалізовувати його; необхідна переорієнтація від стандартних підходів до творчих; відмова від стандартизації та уніфікації поглядів; варіативність і вибір змісту освіти; гнучкий вибір стратегії та плану проведення занять;

урахування сучасних тенденцій в освіті;

потреба в педагогічних технологіях, які повинні бути детермінантами працездатності та здоров'я студентів і учнів;

адаптація до швидких змін в освіті, їх прогнозування і також нагальна потреба в безперервній освіті.

Loading...

 
 

Цікаве