WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Готовність педагогічних кадрів до інновацій - Реферат

Готовність педагогічних кадрів до інновацій - Реферат

У зв'язку з цим актуалізується завдання формування готовності педагогів до інноваційної педагогічної діяльності.

Поза залежністю від особливостей конкретної школи програма підготовки педагогів до інноваційної діяльності може мати єдиний алгоритм і містити в собі такі основні елементи:

узгодження цілей інноваційної діяльності;

розвиток операційної готовності до реалізації інноваційної діяльності; трансформація змісту педагогічної взаємодії та співробітництва;

проектування педагогічних програм, орієнтованих на досягнення нових освітніх результатів.

При реалізації програми підготовки педагогів можна використати досвід інноваційної діяльності, запропонований для мережі експериментальних площадок. Даний досвід містить такі принципи освоєння інноваційного змісту:

Засвоюється й сама проблема, й інноваційна діяльність як форма її вирішення.

Учасники впровадження інноваційного досвіду виступають у ролі проектувальників, виходячи з ресурсної специфіки своєї освітньої установи.

Кожний учасник впровадження визначає в запропонованому культурно-освітньому просторі власну траєкторію освоєння обговорюваного змісту.

Необхідною умовою оволодіння предметною діяльністю, її змістом є освоєння навичок проектування, моделювання, прогнозування, самовизначення та рефлексії.

Етапи підготовки педагогів до інноваційної діяльності

Конкретизуємо представлені ідеї освоєння інноваційного досвіду стосовно процесу підготовки педагогів. Із цією метою структуруємо рішення завдання за етапами, визначивши, які зміст і види діяльності будуть актуальні на кожному етапі.

Узгодження цілей інноваційної діяльності.

Трансформація змісту педагогічної взаємодії та співробітництва на основі нових цілей шкільної освіти. Розвиток операційної готовності до реалізації інноваційної діяльності.

Розвиток готовності до проектування педагогічних програм, орієнтованих на досягнення нових освітніх результатів.

Етап узгодження цілей інноваційної діяльності пов'язаний з аналізом досягнутих освітніх результатів, освоєнням змісту програми модернізації освіти як технології, що дозволяє вийти на нові результати. Труднощі даного етапу полягають у тому, що ідея необхідності інноваційних перетворень може бути неочевидною для досить великої частини членів педагогічного колективу, а самі перетворення сприйняті формально, як внесення організаційних змін у практику роботи школи. Так, наприклад, єдиний державний іспит може бути оцінений частиною педагогів тільки як освоєння тестових форм контролю знань, а перехід до профільного навчання - як додаткова можливість розширення обсягу навчального матеріалу. Однак специфіка програми модернізації полягає в тому, що перехід на інші результати неможливий ані за рахунок простого збільшення обсягу, ані за рахунок суто формальної зміни форм урахування освітніх результатів. Уже експериментальні матеріали з ЄДІ свідчать, що для його успішної здачі необхідні програми, орієнтовані на інтеграцію знань з усього досліджуваного предметного курсу, і так по кожній навчальній дисципліні; програми, спрямовані на розвиток умінь використовувати вивчені раніше правила, закони, закономірності для рішення не тільки навчальних, а й прикладних практичних завдань життєдіяльності. То ж і з профільним навчанням, що в контексті програми модернізації осмислюється як засіб розвитку інтересу не тільки для майбутнього професійного визначення галузі наукової, творчої чи практичної діяльності, і для розвитку такого інтересу простого збільшення обсягу навчальних програм недостатньо.

Таким чином, освоєння змісту програми модернізації освіти як елемента підготовки до інноваційної діяльності повинне супроводжуватись педагогічним аналізом можливостей підвищення якості освіти. У зв'язку з цим предметом обговорення може стати не тільки новий зміст, який необхідно освоїти, а й загальні проблеми реформування освіти, підвищення її якості.

Програма модернізації передбачає системні зміни в діяльності школи. Вона може бути реалізована тільки зусиллями колективу, чиї педагогічні позиції погоджені за цілями, способами реалізації, строками впровадження інноваційних змін. Необхідність такого узгодження актуалізує використання технологій педагогічного аналізу, заснованих на групових формах роботи, таких як "круглий стіл", педагогічний консиліум, семінар, дискусія.

Внутрішньошкільні дискусії з проблем модернізації необхідно доповнити обговореннями, що мають яскраво виражений громадський характер. До підготовки таких обговорень варто залучити батьків учнів, які представляють різні соціальні та професійні групи. Мета спільної діяльності - вироблення навичок педагогічного партнерства. Для проведення обговорення за участю педагогічних партнерів школи можна використати такі теми обговорень, запропоновані в рамках міжрегіонального науково-практичного семінару "Учитель і стратегія модернізації освіти":

знання на все життя;

шкільні знання та життєві проблеми;

єдиний державний іспит - плюси та мінуси;

цивільне суспільство та сьогоднішня школа.

Теми обговорень можуть бути запропоновані й самими керівниками, і вчителями, усіма зацікавленими особами.

Наступний крок - перехід від теоретичного аналізу проблем підвищення якості до практичних дій з оцінки освітніх результатів. На оцінці яких результатів доцільно зосередити увагу? Очевидно, насамперед тих, на досягнення яких спрямована програма модернізації освіти, зокрема на практичних, функціональних результатах шкільної освіти. Адже саме з досягненням нових результатів і повинна бути пов'язана інноваційна діяльність педагогів. Процес оцінювання можливих результатів шкільної освіти доцільно побудувати в логіці рефлексивного аналізу й оцінки значущості можливих результатів. Доцільно запропонувати заповнити анкету всім членам педагогічного колективу, а потім у рамках педагогічної ради, семінару підбити підсумки анкетування. Анкета дозволяє встановити ступінь готовності педагогів до переходу на досягнення нових результатів, визначити значущість окремих із них.

Оцінка результатів анкетування дозволяє перейти до наступного етапу аналітичної діяльності - висування цілей підвищення якості освіти.

Відправним елементом висування цілей можуть служити вимоги до якості підготовки учнів, які формулюються й узгоджуються за результатами обговорення підсумків анкетування. Сформульовані й узгоджені вимоги повинні визначити зміст цілей, які й дозволять сформувати бажані результати освіти, на досягнення яких буде спрямована шкільна програма підвищення якості освіти. Таким чином, процес оцінювання результатів будується в логіці проблемно-пошукової діяльності педагогів, результатом якої є визначення й узгодження інноваційних цілей з управління якістю освіти. Для додання проблемного характеру процедурі обговорення освітніх результатів доцільно основні змістовні елементи обговорення сформулювати у вигляді питань і конструкцій.

Поряд із обговоренням нових, тільки проектованих результатів шкільної освіти доцільно провести й обговорення інваріантних категорій результативності, за якими завжди оцінювалась і буде оцінюватися школа. Це групи соціальних і педагогічних результатів. Дискусії з проблем соціальної та педагогічної результативності діяльності школи дають можливість осмислити поняття "результат" у соціально-історичному контексті. Для обговорення проблеми в такому ключі необхідно осмислити результати, на які була націлена школа радянського й пострадянського періоду.

Трансформація змісту педагогічної взаємодії та співробітництва на основі нових цілей шкільної освіти, розвиток операційної готовності до реалізації інноваційної діяльності - другий етап підготовки педагогів.

Основним видом на цьому етапі є освітня діяльність у формі внутрішньошкільної, міжшкольної та міжмережевої взаємодії. Варто розуміти, що без опори на педагогів, які підтримують ідеї інноваційних перетворень, володіють технологіями реалізації цих ідей на практиці, будь-яка програма підвищення якості освіти приречена на провал. Тому першим і досить значущим завданням даного етапу є підготовка шкільних стратегічних команд, здійснювана у формах міжшкольної та міжмережевої взаємодії. Для рішення цього завдання необхідна ініціація на муніципальних, районних, регіональному рівнях програм перепідготовки та підготовки шкільних стратегічних команд до рішення завдань програми модернізації освіти. Форми ініціатив можуть містити в собі подачу заявок в установи підвищення кваліфікації, висування проектів і програм, що передбачають організацію навчання шкільних стратегічних команд. У рамках дійсних рекомендацій як можливий варіант реалізації програми навчання пропонується проект "Шкільна програма підвищення якості освіти". Даний проект був реалізований на базі Санкт-Петербургського державного університету педагогічної майстерності.

Loading...

 
 

Цікаве