WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Глобальні освітні мережі - Реферат

Глобальні освітні мережі - Реферат

Глобальні освітні мережі

Швидкий розвиток суспільства, його інформаційно-технологічної бази, дали різкий стрибок у розвитку комп'ютерної техніки, технології програмування та, як наслідок, появу нових засобів зв'язку, розвиток і застосування нових інформаційно-комунікаційних технологій та засобів навчання у навчально-виховному процесі

Основною ознакою сучасного суспільства стало створення та робота інформаційних мереж: локальних, корпоративних, глобальних та інших, які охопили і стали невід'ємною складовою у всіх сферах нашого життя.

Сучасне суспільство вже характеризується не тільки як інформаційне, а як мережне, що безумовно впливає на розвиток та реформування систем освіти практично всіх країн світу.

Відомий американський вчений науковець Джон Нейсбіт в минулому виконавчий директор ІБМ (IBM - International Business Machine Corp., одна з найвідоміших корпорацій у світі, яка займається випуском електроної техніки та програмного забезпечення комп'ютерів) та один з основних прогнозистів сучасності, у своїх статтях та роботах розглядає світове суспільство майбутнього як мережне, у якому інформаційні та комунікаційні технології приведуть до змін, як він вважає, практично всіх сфер життя.

Ще у 80-тих роках ХХ століття Елвін Тоффлер (американський соціолог футуролог) у своїй книзі "Третя хвиля" (Toffler A., The third wave.) визначив три хвилі розвитку суспільства: перша - як хвиля революції сільського господарства; друга - промисловий переворот; третя , та, в якій ми зараз опинилися - революція інформаційних комунікаційних технологій, відзначена розвитком електроніки та зображена автором як електронні осередки з віртуальними місцями праці та віртуальним спілкуванням.

Приблизно таку картину вже зараз ми можемо спостерігати, коли учні, вчителі, адміністратори з освіти або будь-хто спілкується, вилучає або розшукує необхідну інформацію, користуючись послугами Інтернету не зважаючи на обмеження кордонами будь-яких країн світу. Віртуальне середовище невілює такі поняття як кордони. Реалії нашого часу неминучі, але виникає необхідність не тільки уміти користуватися послугами глобальних мереж, але й бути обізнаним у цьому віртуальному просторі, повертаючи його перенасиченість на свою користь та самоудосконалення.

Мережне суспільство надає широкий спектр для саморозвитку учня, тому у стратегічному напрямку розвитку систем освіти зарубіжних країн за останнє десятирріччя визначається тенденція щодо особистісто-орієнтованого навчання, яке спрямоване на забезпечення інтелектуального та морального розвитку учня на основі залучення його до різноманітної, самостійної, цілеспрямованої діяльності в різних сферах знань. Якщо отримання освіти в індустріальному суспільстві спрямоване на отримання кваліфікації або конкретної професії за конкретний період часу, в інформаційному мережному суспільстві освіта має більше відношення до саморозвитку. Потреба в освіті впродовж життя приймається як факт.

Користуючись послугами інформаційних мереж учень опиняється в ситуації, де він - частина багатьох соціальних мереж, які надають йому телематичні можливості, та дозволяють зробити велику кількість зв'язків, які необхідні для його подальшого самоудосконалення.

Для діяльності безпосередньо освітньої мережі існування соціальної мережі стає важливим. Залучені до неї учні більш відчувають почуття співтовариства та співпраці, що вимагає від них діяти як задля власної користі, так і для користі один одного.

Інформаційне мережне суспільство змінює відношення до сталого поняття школи, яка перестає існувати тільки як обмежений будівлею осередок, де учні отримують знання, а перетворюється на навчально-виховний центр, сполучений з навколишнім середовищем завдяки різних інструментів інформаційного мережного суспільства (наприклад, локальні, національні, глобальні інформаційні мережі, Інтернет радіо та телебачення, семінари, конференції, проекти тощо), які все частіше використовуються у формуванні навчального середовища школи вчителями зарубіжних країн.

Аналізуючи процес розвитку глобальних освітніх мереж можна простежити, що розвиток комп'ютерних технологій сприяв та прискорив спочатку створення інформаційних освітянських центрів, які в свою чергу згодом створили свої мережі. Такими прикладами є: ENIRDEM - Європейська мережа для покращення досліджень та розвитку в управлінні освітою; IEA - Міжнародна асоціація з оцінювання досягнень в освіті; IBE - Міжнародне бюро з освіти; INISTE - Міжнародна мережа з науково освітньої інформації; мережі Європейського Союзу та Ради Європи як EURYDICE (Інформаційна мережа з питань освіти Європейського Союзу), EUDISED (Європейські документаційні та інформаційні системи для освіти), CEDEFOP (Європейський центр з розвитку професійної підготовки), ENIC Network (Європейська мережа національних інформаційних центрів), та інші. Мережна структура таких осередків значно розширила можливості їх роботи, до якої вже сьогодні входить не тільки аналітично-інформаційна, але й аналітично-дослідницька, інформаційно-просвітницька та організаційно-просвітницька діяльність (організація наукових, інформаційних, дослідницьких конференцій, семінарів, симпозіумів, організація освітніх проектів і програм, розробка та розвиток інноваційних педагогічних та інформаційно- комунікативних технологій, друк аналітичних, методичних, інформаційних видань, створення інформаційних мереж з метою розповсюдження науково-освітянської інформації та обміну досвідом).

На початку 90-х років, коли доступ до мережі Інтернет був досить обмежений та їм могли користуватися практично тільки значні потужні міжнародні організації такі як Рада Європи, Європейський Союз, ООН, ЮНЕСКО та інші, створення освітніх мереж було в рамках компетенцій саме цих організацій, а розповсюдження їх можливостей на школи та формування навчально-виховного процесу було досить незначним.

Так, наприклад, створенні на той час мережі EURYDICE , EUDISED ,CEDEFOP, ENIC Network , та інші практично видавали та розповсюджували матеріали досліджень, які не завжди швидко надходили, але мали досить вагоме значення для вчителів практиків. Тому сам вибір для роботи з такими мережами, або знання про їх існування були ускладнені та не мали значний вплив на формування навчально-виховного середовища у навчальних закладах.

Поштовхом для прискорення втілення роботи мереж у навчально-виховний процес у школах слугувал швидкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та розпад соціалістичного табору, наслідком якого було створення досить великої кількості незалежних держав, які обирали напрям європейської інтеграції. Підтримка інтеркультурної освіти стала нагальною потребою. Найпростішою ідеєю використання мереж безпосередньо у школах було здійснення обміну досвідом та спілкування між школярами різних країн розвиваючи в них інтеркультурні та комунікативні навички. Таким прикладом ,було створення у 1990 році Радою Європи Мережі із шкільних зв'язків та обміну (Network on School Links and Exchanges), яка отримала підтримку не тільки з боку урядових організацій, але й фінансування від неурядових організацій. Тематична, проектна діяльність орієнтована на підвищення комунікативності серед учнів та більшого розуміння один одного, співпраця учнів та вчителів в одній команді, обмін досвідом, матеріалами або інноваційними моделями навчальних планів та уроків, спільне обговорення проблем, що виникають в процесі роботи зробили мережу популярною серед освятінської спільноти європейських країн.

Подальший розвиток інформаційних технологій, доступність Інтернет, використання технологій мультімедіа не тільки розширили можливості мережі, але й зробили її біьлш доступною для більшої кількості шкіл у різних куточках світу.

Процеси глобалізації, які охоплюють світ, призводять до перетворення регіональних, національних мереж у глобальні, що впливає й на інформаційні освітні мережі. Інтеграційні процеси розширили кордони для отримання освіти та роботи, що потребує, в свою чергу, визначення або навіть прогнозування вимог щодо навичок, умінь та компетентностей, які визначаються вимогами ринку праці окремої країни та якими необхідно володіти учням.

Формування механізму прогнозування, моніторингу та державного регулювання підготовкою спеціалістів відповідно потреб ринку праці, освіта впродовж життя є нагальною потребою більшості країн світу.

З цією метою у структурі мережі CEDEFOP (European Centre for the Development of Vocational Training - Європейський центр з розвитку професійної підготовки) у 2004 році була створена мережа Skillsnet (Мережа вмінь та навичок), яка охопила різні цільові групи 120 країн світу.

Loading...

 
 

Цікаве