WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Внутрішньошкільний контроль - Реферат

Внутрішньошкільний контроль - Реферат

а) установлення зв'язку нового матеріалу з раніше пройденим;

б) концентрація уваги учнів на основному матеріалі;

в) організація повторення основних правил і законів, виведених на уроці;

г) організація закріплення (місце, методи, результативність).

4. Формування загальнонавчальних компетентностей на уроці:

а) які завдання формування загальнонавчальних компетентностей були накреслені;

б) які загальнонавчальні компетентності формувались і який рівень їх сформованості;

в) які завдання та вправи пропонувались для формування загальнонавчальних компетентностей;

г) які методи роботи були вибрані і чому;

д) як здійснюється формування в учнів навичок планування навчальної роботи (учитель сам повідомляє план, навчає складати план, дозволяє користуватись планом, пропонує слабким учням картки з орієнтовним планом відповіді, аналізує плани учнів тощо);

є) як формується вміння виділяти головне, суттєве в навчальному матеріалі (учитель конкретизує, концентрує увагу на основних поняттях, виділяє суттєві ознаки понять, записує головні думки, підкреслює головне з допомогою інтонації, аналізує логіку відповідей учнів тощо);

е) які ускладнення відчували вчитель та учні у вирішенні цього завдання.

и) Шляхи формування відповідального ставлення до навчання

1. Чіткість в організації початку та кінця уроку.

2. Чіткість постановки мети й завдань уроку перед учнями, рівень реалізації.

3. Рівень вияснення стану виконання домашнього завдання кожним учнем (вимоги, оцінка, допомога).

4. Ретельність здійснення обліку навчальних досягнень (оцінювання, мотивація, взаємооцінка, самооцінка).

5. Розвиток пізнавальних інтересів (проблемні ситуації, дослідницько-пошукові методи, новизна, використання першоджерел, творчі завдання, рекомендації для позакласного читання).

6. Формування вміння виділяти головне, суттєве в почутому, прочитаному, побаченому.

7. Стимулювання інтересу до нового матеріалу, у першу чергу в учнів із негативним ставленням до навчання.

8. Стан обізнаності вчителя з індивідуальними можливостями кожного учня (пам'ять, уява, мовлення, воля, увага і т. д.) і врахування цього в розвитку пізнавальних потреб.

9. Стан навчання дітей вмінню вчитися (слухати, запам'ятовувати, мислити, працювати з книгою, картою, художнім твором, твором образотворчого мистецтва, записувати, рецензувати тощо).

10. Дотримання вимог культури усної та письмової мови.

11. Прийоми заохочення та стимулювання.

12. Здійснення диференційованого підходу (трирівневе внутрішньокласне навчання).

13. Система формування довільної уваги на уроці. Заходи до порушників.

14. Формування психологічної атмосфери уроку.

15. Допомога в подоланні перешкод, формування наполегливості та настирності в досягненні поставленої мети, доведення розпочатої справи до завершення.

16. Формування позитивних мотивів навчання.

17. Підбиття підсумків праці учнів за урок - аналіз засвоєння навчальних досягнень.

і) Наукова організація педагогічної праці вчителя

1. Рівень готовності до уроку вчителя й учнів.

2. Раціональне використання кожної хвилини уроку.

3. Стан реалізації триєдиної мети уроку.

4. Рівень впливу учителя на розум, почуття та волю учнів.

5. Рівень науковості уроку.

6. Забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів (проблемність, запитання, самостійність).

7. Доцільність та якісь використання унаочнення й ТЗН.

8. Стан зворотного зв'язку (яким чином учитель переконується, що діти його розуміють).

9. Рівень індивідуальної допомоги різним категоріям учнів (трирівневе навчання).

10. Забезпечення високого рівня засвоєння навчальних компетентностей (у т. ч. за рахунок додаткової інформації).

11. Зв'язок цього уроку з попереднім і наступним (системність).

12. Методи формування довільної уваги.

13. Рівень впливу вчителя на якість формування культури усної та писемної мови, розвитку мислення, пам'яті.

14. Естетичне та гігієнічне забезпечення уроку.

15. Стан взаємовідносин: учитель та учні (педагогічний такт, взаємоповага, доброзичливість, вимоги).

16. Рівень формування позитивного ставлення до навчання, формування пізнавальних інтересів, потреби у знаннях.

17. Забезпечення оптимального співвідношення словесних, наочних, практичних, репродуктивних і пошукових методів навчання з метою зменшення перевантаження, фізкультурні паузи.

18. Забезпечення чіткого зв'язку уроку з позакласною, позашкільною роботою учнів.

19. Рівень організаційної чіткості на завершальній стадії уроку.

ї) Формування інтересів до сприймання нового матеріалу на уроці

1. Як проводиться підготовка учнів до сприймання нового матеріалу (залучення попереднього досвіду та знань учнів, збудження пізнавальних інтересів, мотивація позакласної діяльності). Способи, що стимулювали цю підготовку.

2. Які умови були створені вчителем для забезпечення повного й точного сприймання учнями нового змісту (цілісне завдання, емоційне ставлення, збудження інтересу, загострення уваги).

3. Як учитель керував сприйманням наочних посібників? Як учитель допомагав у формуванні аналітико-синтетичної діяльності учнів при сприйманні.

4. Якими способами користується вчитель для виділення головного при подачі матеріалу (інтонацією, голосом, запитаннями, записом на дошці чи в зошитах).

5. Про які особливості сприймання можна судити за спостереженнями на уроці (вибірковість, цілісність, осмисленість, спостережливість).

й) Дотримання вчителем принципів навчання на уроці

1. Науковість навчання, зв'язок із життям, з життєвою практикою.

2. Доступність, урахування вікових особливостей учнів, класу.

3. Спрямованість навчання (комплексне вирішення завдань освіти, розвитку й виховання).

4. Стимулювання позитивного ставлення учнів до навчання, формування інтересу, потреби у знаннях.

5. Дотримання системності й послідовності.

6. Рівень свідомого засвоєння знань.

7. Рівень самостійності учнів при керівній ролі вчителя.

8. Створення оптимальних умов для праці на уроці.

9. Диференційований підхід у навчанні.

10. Підбір методів навчання й учіння саме для цього класу.

11. Міцність і дієвість освітніх, виховних та інших результатів навчання.

12. Зміни методів і прийомів навчання (для формування довільної уваги, усунення перевантаження).

к) Застосування методів самоконтролю навчальної діяльності учнів на уроці

Чи застосовував і навчав прийомам самоконтролю своєї навчальної діяльності вчитель учнів на даному уроці з використанням таких прийомів:

1. За правильністю дій за алгоритмом.

2. За контрольними запитаннями.

3. Шляхом зворотних дій.

4. Оцінювання реальності одержаної відповіді.

5. Способом співставлення почутого та прочитаного.

6. Самооцінка готовності до уроку.

7. Самооцінка виконаного письмового завдання.

8. Самооцінка засвоєння нового матеріалу.

9. Розв'язування задач, вправ з неправильними чи зайвими даними.

10. Робота над помилками.

11. Повторення матеріалу, що викликає труднощі.

12. Самооцінка за темою.

13. За допомогою сигнальних знаків, зворотного зв'язку.

14. Звірка відповіді (із задачника, підручника).

15. Швидка навчальна допомога на уроці (сильні учні).

16. Взаємоконтроль (на вимогу вчителя).

17. Відповідь на сигнальну картку.

18. Практичним застосуванням знань.

19. Взаємоопитуванням.

20. За допомогою перфокарти.

21. Самозвітом за урок.

22. Порівняння плану зі зразком учителя.

23. Самооцінка усної відповіді.

24. Самооцінка письмової роботи за зразком.

25. Виконання досвіду, експерименту.

26. Учень у ролі вчителя.

27. Аналіз магнітофонного запису відповіді.

28. Рецензування (усне й письмове).

29. Складання власних задач, вправ.

30. Підтримка інтелектуальної розмови.

л) Дотримання єдиних вимог до самої техніки проведення уроку

Чи виконувались такі вимоги до техніки проведення уроку?

1. Урок повинен бути емоційним, викликати до навчання інтерес, формувати потребу у знаннях.

2. Темп і ритм уроку повинен бути оптимальним, дії вчителя й учнів завершеними.

3. Необхідний повний контакт у взаємовідносинах учителя й учнів (учитель не показує свій поганий настрій, не допускає порушень педагогічного такту).

4. На уроці панує атмосфера довіри та доброзичливості, активна творча праця вчителя й учнів.

5. Види учнівської діяльності змінюються (особливо в молодших і середніх класах), оптимально застосовуються різноманітні методи навчання й учіння.

6. Суворо дотримуватись вимог єдиного мовного режиму культури усної та письмової мови.

7. Учитель активно керує процесом навчання, розвитку, виховання на уроці.

8. Навчальні досягнення постійно перевіряються й оцінюються.

9. Більшу частину уроку (особливо у старших класах) діти працюють самостійно.

10. Нові знання, уміння, навички в основному засвоюються й формуються безпосередньо на самому уроці.

Loading...

 
 

Цікаве