WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Внутрішньошкільний контроль - Реферат

Внутрішньошкільний контроль - Реферат

Домінантний аналіз - це розгляд, детальне та всебічне вивчення й оцінка під певним кутом зору якогось боку чи окремої мети уроку у взаємозв'язку з результатами діяльності учнів (за метою відвідування).

Орієнтовні цілі та програми домінантних аналізів уроків

а) Планування вчителем навчально-виховно-розвивальних завдань уроку (мета відвідування)

1. Повнота, комплектність, різнобічність завдань уроку, що випливають зі змісту навчального матеріалу.

2. Урахування особливостей учнів даного класу під час планування завдань і можливостей їх прийняття школярем.

3. Освітні завдання уроку.

4. Виховні завдання уроку.

5. Завдання розвитку учнів на уроці.

6. Цілеспрямована діяльність учителя в розвитку пізнавальних процесів учнів.

7. Наявність диференційованих завдань для учнів різного рівня підготовки з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей.

8. Правильне виділення серед усього кола завдань головних, основних, найбільш суттєвих за даних умов.

б) Організація вчителем повторення пройденого матеріалу, що готує учнів до сприйняття нового

1. Чітка спрямованість у роботі, усвідомлення учнями завдань, що стоять перед ними.

2. Знання учнями мети та плану роботи з повторення, розуміння його важливості та необхідності.

3. Мобілізація зусиль учнів на подолання труднощів, що зустрічаються під час повторення.

4. Ретельний відбір і планування матеріалу для повторення.

5. Попередження можливих помилок під час повторення.

6. Забезпечення органічного зв'язку між раніше пройденим матеріалом, необхідним для сприйняття нового, та новим.

7. Різноманітність прийомів для повторення.

8. Внесення елементів нового.

9. Правильний розподіл часу на повторення.

10. Стимулювання активності учнів у процесі повторення.

11. Дотримання сполучення різних видів повторення (повторення пройденого на початку навчального року, поточне, періодичне та заключне повторення).

в) Оптимальність типу та структури уроку

1. Тип уроку, його місце в системі уроків із теми.

2. Відповідність структури уроків його типу.

3. Які етапи уроку сприяють виконанню головної дидактичної мети.

4. Макро- та мікроелементи структури уроку, дотримання вимог до кожного елемента уроку.

5. Дозування часу, ефективність використання часу на уроці.

6. Відповідність послідовності елементів уроку (повторення пройденого, вивчення нового матеріалу, підготовленість учнів, рівень їхньої працездатності тощо).

7. Оптимальне сполучення на уроці колективних, групових, парних та індивідуальних форм навчання.

8. Оснащеність уроку наочними посібниками, технічними засобами навчання.

г) Дотримання вимог до змісту уроку

1. Відповідність вимогам програми.

2. Реалізація основних дидактичних принципів.

3. Відбір головного матеріалу (для реалізації вимог виховання під час навчання та формування узагальнених, понятійних знань).

4. Науковість фактів та явищ, що вивчаються.

5. Дидактична обробка навчального матеріалу (які факти взято і для чого: проілюструвати, довести; логіка та послідовність вивчення матеріалу; виділення вузлових понять; диференціація навчального матеріалу за мірою його складності; формулювання висновків - хто, коли; раціональне навантаження учнів; налаштування учнів на засвоєння головних знань і вмінь; співвіднесення матеріалу з відведеним часом; його доступність).

6. Здійснення внутрішньопредметного зв'язку, підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу на основі вивченого раніше.

7. Установлення міжпредметних зв'язків, понять.

8. Зв'язок навчального матеріалу з життям, із практикою, з досвідом учнів.

9. Помилки при відборі змісту уроку.

ґ) Вибір методів, прийомів і засобів навчання

1. Відповідність методів загальній спрямованості навчання, завданням навчання, дидактичній меті, змісту матеріалу, віку учнів, специфіці предмета.

2. Методи вивчення нового матеріалу, прийоми нових технологій навчання.

3. Методи закріплення та вироблення вмінь і навичок.

4. Методи стимуляції та мотивації навчальної діяльності.

5. Методи контролю й самоконтролю учнів.

6. Види самостійних робіт, методика їх організації.

7. Оптимальне сполучення різних методів. Обґрунтованість вибору методів, що відповідають змісту уроку.

8. Використання навчальних посібників, дидактичного матеріалу, наочних посібників і технічних засобів навчання та контролю.

9. Використання вчителем переваг кабінетної системи навчання.

д) Характер взаємовідносин учителя та учнів

1. Організація праці учнів на різних етапах уроку.

2. Уміння вчителя володіти класом, активізувати діяльність учнів, організовувати самостійну роботу.

3. Індивідуальний підхід до учнів на уроці.

4. Рівень педагогічних вимог до праці учнів, до їхніх відповідей, до розвитку мислення та мовлення.

5. Характер постановки запитань учням.

6. Реакція на помилки, яких припускаються учні.

7. Репліки оціночного характеру, аргументація оцінок.

8. Характер і тон дисциплінарних зауважень.

9. Загальна емоційна та інтелектуальна атмосфера на уроці.

10. Дотримання норм педагогічної етики. Культура спілкування.

11. Стиль і темп роботи вчителя та їх вплив на діяльність учнів (бадьорість, рішучість, млявість, байдужість та ін.).

12. Стимулювання успіхів учнів і використання арсеналу заохочень.

13. Мовленнєва взаємодія на уроці (культура мовлення, логічна стрункість, емоційність та ін.).

е) Підготовка учнів до виконання домашніх завдань

1. Якість кожному учневі.

2. Регламентованість та узгодженість із такими інших предметів.

3. Налаштування на індивідуалізацію.

4. Можливість перевірки завдання.

5. Орієнтованість учнів на самостійний пошук рішення, на використання отриманих раніше знань і вмінь.

6. Розумна різноманітність завдань.

7. Наявність у завданнях питань для повторення основоположних знань (налаштування на повторення давно пройденого матеріалу).

8. Вигадана трудність у завданні, яку можна подолати.

9. Наявність фронтальних завдань.

10. Уведення інструктажу, алгоритму.

11. Орієнтація учня на аналітико-синтетичну розумову діяльність.

12. Цікавість завдань.

є) Організація закріплення вивченого навчального матеріалу

1. Спрямованість на засвоєння головного матеріалу підібраних питань і вправ.

2. Ускладнення завдань з дотриманням їх доступності.

3. Диференційованість завдань за мірою складності навчального матеріалу та з урахуванням індивідуальних здібностей і підготовленості школярів.

4. Емоційна привабливість завдань і вправ.

5. Включення до завдань питань, вправ, операцій, що забезпечують аналітико-синтетичну розумову діяльність.

6. Спрямованість мислення учнів на рішення загальних і часткових пізнавальних завдань, що вимагають творчої переробки інформації.

7. Закріплення способів діяльності учнів.

8. Забезпечення самоконтролю та самооцінки праці учня.

9. Підбиття підсумків закріплення навчального матеріалу.

ж) Перевірка й оцінювання навчальних досягнень

1. Місце оцінювання у структурі уроку.

2. Методи оцінювання, доцільність їх застосування.

3. Методика перевірки домашніх завдань (перегляд зошитів, перевірка домашньої роботи, розбір домашньої роботи біля дошки і т. д.).

4. Розвиток в учнів навичок самоаналізу та самоконтролю (взаємна перевірка, рецензування відповідей, запитання тим, хто відповідає, і т. д.).

5. Кількість опитаних учнів (один, два й більше разів).

6. Виховна сторона перевірки та оцінювання навчальних досягнень учнів.

7. Урахування індивідуальних особливостей учнів під час перевірки й оцінювання навчальних досягнень.

8. Способи активізації учнів під час перевірки та оцінювання навчальних досягнень.

9. Скільки та які оцінки були виставлені на уроці, їх об'єктивність та аргументація.

10. Зміст і характер запитань і завдань (відтворювальні, проблемні, спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв'язків та ін.).

11. Оцінка рівня та якості навчальних компетентностей (повнота, усвідомленість, міцність, глибина, наявність системи у відповіді, зв'язок із життям тощо).

з) Організація пізнавальної діяльності учнів

1. Організація сприйняття на уроці:

а) підготовка до сприйняття;

б) створення умов для успішного сприймання матеріалу;

в) види сприймання (безпосереднє, опосередковане);

г) нові уявлення, сформовані в учнів, наскільки вони правильні та повні;

д) керівництво сприйняттям з боку вчителя.

2. Формування понять на уроці:

а) якими знаннями оперують усі учні класу;

б) виділення у структурі знань наукових фактів, понять, законів, теорій;

в) формування нових понять, теоретичні узагальнення, висновки (використання аналізу, синтезу, порівняння);

г) рівень сформованості понять;

д) використання внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків;

є) етапи формування понять.

3. Організація запам'ятовування вивченого матеріалу:

Loading...

 
 

Цікаве