WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Внутрішньошкільний контроль - Реферат

Внутрішньошкільний контроль - Реферат

Внутрішньошкільний контроль

Методи та види внутрішньошкільного контролю

1. Індивідуальна бесіда (з учителем, його колегами, учнями, батьками).

2. Вивчення документації (календарні плани, поурочні плани, журнали, учнівські зошити, методичний зошит учителя, папки ППД, відгуки про роботу колег, творчий портрет учителя і т. д.).

3. Фронтальне й поточне анкетування вчителів.

4. Інтерв'ювання (письмові відповіді на спеціально підготовлені запитання).

5. Діагностичне анкетування (визначення рівня обізнаності та вирішення важливих проблем навчально-виховного процесу).

6. Анкетування учнів, батьків.

7. Психолого-педагогічні спостереження за роботою вчителя (уроки, позакласні заходи).

8. Підсумкова спеціальна співбесіда за результатами навчально-виховного процесу за відповідні структурні одиниці навчального року (за тиждень, місяць, семестр).

9. Проведення адміністративного тематичного оцінювання.

Види внутрішньошкільного контролю

1. Попереджувальний - ознайомлення з поурочним планом учителя, його рефлексія, стосується в першу чергу молодих колег.

2. Документальний - перевірка календарних планів, поурочних планів, класних журналів і т. д.

3. Оглядовий - знайомство з роботою молодих колег і тих, хто щойно розпочав роботу в даній школі.

4. Персональний - вивчення системи роботи вчителів, які атестуються.

5. Тематичний - відвідування уроків у вчителя протягом однієї теми з метою оцінки ефективності вибраних структур уроків, методів навчання та учіння.

6. Епізодичний - відвідування уроків учителя з метою перевірки його готовності до уроку (даний вид ВШК, як правило, не повідомляється вчителю).

7. Цільовий - відвідування уроку вчителя спільно зі спеціалістом (працівником РМК, райво, керівниками РМО, ШМО) з метою вивчення методичної майстерності вчителя, сформованості навчальних компетентностей учнів.

8. Паралельний - відвідування уроків учителів у паралельних класах із метою визначення врахування особливостей кожного класу в навчально-виховному процесі.

9. Класно-урочний - відвідування уроків учителів у одному класі з метою порівняння ефективності роботи кожного вчителя.

10. Адміністративний - при вивченні питання, що виноситься на розгляд педагогічної ради при директорі чи заступнику директора.

11. Взаємний - взаємовідвідування уроків у межах навчального предметау присутності заступника директора.

12. Фрагментарний - аналіз уроку з метою втілення в життя рішень педради, рекомендацій РМО, ШМО, ІМН, ТГ, райво.

13. Фронтальний - вивчення в системі роботи вчителя.

Види аналізу відвіданого уроку

1. Структурний - аналіз із позиції типу та відповідної структури уроку (як правило, за Оніщуком).

2. Структурно-часовий - аналогічно попередньому з урахуванням та оцінкою використання часу на кожний окремий етап уроку.

3. Дидактичний - аналіз із позиції загальнодидактичних принципів уроку (взаємозалежність мети, завдань, методів, засобів, педагогічне керівництво навчальною діяльністю учнів тощо).

4. Психологічний - аналіз із позиції дотримання психологічних вимог до уроку (формування й розвиток в учнів уваги, уяви, мислення, пам'яті, волі тощо).

5. Виховний - аналіз із позиції використання виховного потенціалу навчального матеріалу уроку (патріотичне, національне, естетичне виховання, громадянська свідомість учнів тощо).

6. Педагогічний - аналіз, перш за все з точки зору педагогіки співробітництва, комунікативних здібностей, дотримання єдиних вимог тощо.

7. Комбінований - аналіз із позиції педагогіки, психології, теорії виховання тощо.

8. Комплексний - одночасний аналіз уроку з попередньо означених позицій.

9. Системний - аналіз із позицій формування системи знань, умінь, навичок, особистісно зорієнтованого навчання (пріоритет пошукових методів над репродуктивними).

10. Домінантний - цільовий, аналіз уроку за метою відвідування.

11. Короткий - аналіз уроку з позицій виконання триєдиної мети уроку: навчальної, виховної та розвивальної.

12. Повний - аналіз уроку з позицій вищезгаданих видів аналізу (за окремими алгоритмами).

Кожний вид аналізу уроку має свій певний алгоритм.

Екран оперативного ВШК

Внутрішньошкільний контроль здійснюю на основі плану, який доводиться до відома вчителів через екран оперативного контролю керівництва, допомоги та взаємодопомоги.

Цифровий код учителів школи (кожному вчителю дається цифровий код і замість прізвища в таблиці пишеться лице цифра), список учителів пишеться за алфавітом. Літерна символіка (мета відвідування).

Краще планувати ВШК на місяць у розрізі тижнів. Усі записи (умовні позначення - типу 5Б) краще писати олівцем, а після виконання навести пастою - це ще й своєрідний контроль. Можна на кожному екрані оперативного контролю планувати ВШК і директору, і заступнику.

Щорічно підбивати підсумки результатів відвіданих уроків і визначати сильні та слабкі сторони уроків (див. листок ККДВ), а також методом ранжування визначати місце кожного педагога за якістю проведених уроків (можна все це зробити, взявши для аналізу один найкращий урок учителя):

Кожний учитель школи має у своєму розпорядженні алгоритм самооцінки проведеного уроку.

Самооцінку він дає своєму уроку перед тими, хто відвідував у нього урок:

І. АОЗЧДУ (актуалізація опорних знань, чуттєвого досвіду учнів, перевірка виконання домашнього завдання)

1. В якій формі було організовано опитування (індивідуально, фронтально, усно, письмово)?

2. Оцінка раціональності вибраної форми.

3. Чи правильно було виділено місце опитування серед інших етапів уроку?

4. Чи виправдані були затрати часу на опитування?

5. Чи чітко була виражена мета опитування (підхід до нової теми, перевірка навчальних досягнень і т. д.)?

6. Чи було опитування навчальним (несло додаткову інформацію чи було простим відтворенням)?

7. Чи брали участь усі учні?

8. Чи виправлялись усі неточності, допущені помилки, чи залучались до цього учні?

9. Наскільки об'єктивними були оцінки за відповіді, чи переконливо вони аргументувались (мотивувались)?

10. Чи зверталась увага на виділення головного, на логічність плану відповіді, на міцність знань?

11. Чи були моменти формування загальнонавчальних умінь?

12. Чи акцентувалась увага на практичному застосуванні набутих знань?

13. Чи підбиті підсумки цього етапу уроку? Чи дано конкретні рекомендації з усунення виявлених недоліків у навчальних компетентностях?

ІІ. Первинне вивчення (та засвоєння) на уроці нового навчального матеріалу

1. Чи була чіткість у постановці перед учнями основних завдань при вивченні теми даного уроку?

2. Чи мотивувалась навчальна діяльність учнів?

3. Якими прийомами викликано інтерес до теми уроку?

4. Чи забезпечено науковість, доступність, системність, зв'язок із життям, виробничим оточенням, дитячим життєвим досвідом при викладі нового матеріалу?

5. Наскільки логічним було пояснення вчителя, чи чітко виділялось головне, суттєве і чи концентрувалась на ньому увага учнів?

6. Чи оптимальним був темп вивчення нового матеріалу?

7. Чи було оптимальним поєднання словесних, наочних і практичних методів навчання?

8. Чи вміло застосовувались репродуктивні та проблемно-пошукові методи?

9. Чи в повну міру використано можливості для організації самостійної роботи учнів?

10. Якими способами підтримувалась довільна увага учнів, активізувались їх мислення, працьовитість?

11. Чи вели учні запис за розповіддю вчителя?

12. Чи був зворотний зв'язок (перевірка розуміння нового матеріалу в ході його пояснення)?

13. Що нового підмічено в методиці пояснення нового матеріалу?

ІІІ. Засвоєння, поглиблення та закріплення вивченого матеріалу на уроці

1. Чи сприяли підібрані вправи, завдання засвоєнню головного, суттєвого з даної теми?

2. Чи були використані трирівневі завдання, їх доступність?

3. Наскільки логічною була послідовність вправ, завдань?

4. Чи сприяли підібрані завдання одночасному розв'язку навчання, розвитку, виховання?

5. Чи вказано вчителем на методи розв'язання запропонованих завдань?

6. Чи користувались діти алгоритмами (пам'ятками для розв'язування задач, вправ, завдань)?

7. Чи була повна самостійність при виконанні завдання?

8. Чи була диференційована допомога вчителя при виконанні завдання?

9. Чи були додаткові (позапрограмні) завдання для сильних учнів?

10. Яким чином проаналізовано рівень виконання завдань?

11. Чи виявлено типові помилки та труднощі?

12. Які способи запропоновано, щоб ці недоліки виправити?

13. Чи був самоконтроль і взаємоконтроль якості виконання завдань?

14. Чи засвоїли учні новий матеріал?

15. Чи прочитали вони параграф із підручника?

16. Чи задоволені учні здобутими знаннями?

17. Як підбиті підсумки виконаних завдань?

18. Які були оригінальні способи контролю якості закріплення вивченого на уроці нового матеріалу?

IV. Повідомлення домашнього завдання

1. Чи є оптимальними його обсяг і складність?

2. Чи є завдання трирівневим?

Loading...

 
 

Цікаве