WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Виховання толерантності - Реферат

Виховання толерантності - Реферат

Толерантність - ціннісна й поведінкова складова особистості

У контексті вищевикладеного необхідно брати до уваги здатність дитини адаптуватися до нових соціальних умов, вимог, правил. Візьмімо, наприклад, індивідів, які швидко адаптуються до поведінкових вимог будь-якого колективу. Життя доводить, що такі люди існують. Ідеться про "поведінкових акторів", які досконало грають майже будь-яку спровоковану роль... Така людина виявляє певну лабільність у відносинах і поведінці, серйозно працюючи там, де цього від неї вимагають, і погано працює в тому колективі, де працьовитість не цінується. Лабільність виявляється не тільки у праці, але й у стилі поведінки в цілому (ще в літописах говориться про лукавих людей). У житті можна зустріти й іншу категорію людей - особистостей так званої ригідної поведінки: деякі багато працюють, куди б їх не послали, найчастіше не зважаючи на те, що працьовитість і якості їхньої роботи не приносять їм ніякої вигоди, у той час як інші виявляють себе нижче своїх можливостей, скільки б їм не допомагали, незважаючи на умови, які дозволили б їм домогтися кращих результатів.

Толерантність не можна прирівнювати до конформізму. Тому в певних ситуаціях ми не будемо погоджуватися в усьому з іншими особами й, у свою чергу, зажадаємо толерантного ставлення до себе. Якщо ми почнемо з "Це добре, і ми могли б..." - конструктивна позиція, - це створює додаткові умови для встановлення толерантності. Чим більше ми відкриті й приємні у спілкуванні, навіть якщо наші зауваження повністю суперечать позиції інших, тим сутужніше їм буде нам відмовляти. Першим і найбільш важливим кроком повинен бути спокій. Лишаючись спокійними, ми підтримуємо враження своєї правоти, тим самим створюючи можливість зменшити напруження й не говорити речі, про які потім можемо пошкодувати.

Наша позиція підсилиться, якщо у своєму розпорядженні ми маємо багатий роз'яснювальний матеріал, що допоможе використати аргументи, приклади, побажання й послужить опорою для нашої точки зору. Звичайно, навіть якщо ми виявимо спокій, будемо залишатися на позитивній позиції, продовжимо твердження своєї ідеї й використаємо достатньо роз'яснювального матеріалу, це ще не означає, що ми забезпечимо собі позитивний результат, однак наші шанси на успіх істотно зростуть.

Інтолерантність несе в собі зміст антагоністичної дії і, як правило, піддає середовище стосунків цензурі етнічного, релігійного, гендерного, політичного характеру, тим самим стаючи генератором ворожнечі, нестабільності, тиску, конфліктів, ненависті. Чим більша кількість людей або соціальних груп перебуває в просторі, якому властива нетерпимість, тим сильнішими будуть наслідки. Агресивність викликає біологічні реакції боротьби або втечі, а партнери реагуватимуть так, як вони запрограмовані, - втечуть або дадуть відсіч. Утеча може виявлятись через вихід із класу або пошук нових можливостей уникнути дискусії. Відсіч може виявитись через усе, що завгодно, - від імітації агресивного ставлення до фізичного насильства.

Останніми роками все більше говориться про культуру миру, яка частково являє собою прагнення замінити в мисленні людини культ сили й домінування через толерантність і доброзичливість. Повсякденність постійно вимагає доброзичливості й толерантності від кожної людини, а найбільше - від класного керівника. Становище класного керівника ускладнюється тим, що він повинен:

усвідомити існування вікових відмінностей між собою й тими, кого він виховує;

дивитись на речі з урахуванням віку й існуючого стилю життя дітей, виключити зі свого словникового запасу вислови на зразок: "А ми в твоєму віці були...", "Ти ще занадто малий..." і т. д.;

припускати існування й дозволяти співіснування двох істин/реальностей - своєї й дитячої;

не дозволяти, щоб дитину охоплювали страх і недовіра;

стримувати себе;

розуміти походження й динаміку відмінностей;

поважати право кожного на відмінність та унікальність;

зосереджуватись на позитивних відмінностях, підкреслюючи їх;

передбачати, що згодом позиція й погляди дитини зміняться відповідно до вікових особливостей;

давати дитині впевненість у її позитивних перспективах.

Але не менш складним виявляється розмежування між толерантністю, конформізмом і потуранням. Які припустимі межі толерантності? Ясно одне: на це питання кожен класний керівник запропонує різні відповіді, залежно від конкретного випадку. У певній ситуації істина повинна бути прийнята з терпимістю й навіть заохочена (наприклад, учні протестують проти авторитарного стилю вчителя), тому що за цих обставин істина співвідноситься з добром і призводить до позитивних змін. В іншому випадку до істини неможливо ставитися з терпимістю, оскільки вона корелює зі злом, тобто є аморальною (наприклад: випадок Павлика Морозова, доноси на колег тощо).

Важливо зробити так, щоб ситуація змінилася на краще з виховної точки зору, а це означає, що за допомогою виховання учні набуватимуть погляди, позиції, сформують упевненість у можливості вплинути на хід подій і, таким чином, зміняться на краще. З іншого боку, сама ситуація, змінюючись на краще, створює інші умови, сприятливі для соціального життя групи. Будь-які зміни обставин неминуче призведуть до соціальних змін, і навпаки.

План роботи класного керівника вносить деякі пропозиції, що вимагають від нього багато розуміння й терпимості. У цьому зв'язку дуже показовими є ті, що стосуються моди.

Нижченаведений матеріал досить змістовний для досягнення специфічних цілей у кожному класі школи.

Мода та її складові

Мода є феноменом, що реалізується за допомогою механізму наслідування й колективного мислення. Кожне суспільство імітує як старі власні моделі (що відбулося в Республіці Молдова на початку 90-х років, коли жінки прагнули повернутися до стародавніх бабусиних шалей з бахромою, а чоловіки почали носити шапки з овчини), так і сучасні, стильні. У першому випадку це пов'язане зі звичаями, що є тривалішим і глибиннішим процесом, а в другому - з модою, що має поверховий і нетривалий характер.

Слово "мода" походить від латинського слова "modus", що означає "манера, вид". Існує безліч визначень моди, наприклад:

Сукупність смаків або звичок, які переважають у певний момент у певному соціальному середовищі, стосуються способу одягатись і відповідають смаку;

Сукупність ціннісних відношень і звичок, феномен транзитності культури, що переважно стосується повсякденної естетики, завдяки якій визначається цінність якоїсь нової форми одягу, поведінки і заперечуються цінності, що відповідають старішим формам;

Сукупність поведінкових моделей і думок, до яких те чи інше культурне середовище виявляє свою тимчасову перевагу у певній практиці соціального життя (одяг, зачіска, харчування, читання).

Мода є тимчасовим і мінливим феноменом, що відчувається не тільки в одязі й музиці, але й у танцях, дизайні приміщень, макіяжі, стандартах краси тощо. Зміни у сфері моди відбуваються іноді швидше, іноді повільніше. Інша характеристика моди - її циклічність і коливальний характер. Через певні проміжки часу переваги у сфері моди мають тенденцію повторюватися. Це найбільше помітно в одязі. У моді бувають довгі спідниці, потім короткі, потім знову повертається мода на довгі і т. д.

Згодом було помічено, що жінки більше піддані впливу моди, через що оцінюються чоловіками з певним гумором або занепокоєнням, тоді як чоловіки обачніші і стійкіші до змін, а отже, менше підлягають віянням моди, тому вважається, що вони більш консервативні.

Останнім часом відчувається тенденція все менше дотримуватись моди. Переваги диктуються бажанням людей підкреслити свою особистісну цінність, індивідуальність. Кожна людина має власний стиль самовираження. Наявність індивідуального стилю виправдується молоддю тим, що він відрізняє їх від інших, що це зручно, практично й т. д.

Частіше й частіше з'являються вільні спонтанні групи з єдиним стилем одягу, поведінки, мови, зачісок, музики, танців і т. д., наприклад: велика кількість металевих прикрас, шкіра, сонячні окуляри, довгі чоботи, майки (для рокерів); кросівки, довгі майки, широкі штани у хлопців, колготки в дівчат, бермуди, шапка або хустка, браслети, ланцюги, короткі стрижки у хлопців, якомога більш незвичайно зібране волосся в дівчат (для хіпі).

Ще одна характеристика моди - це забаганка. Вона найхарактерніша для підлітків і може бути оцінена як екстравагантне бажання, що діє відповідно до настрою, якого з упертістю дотримуються. Забаганки короткочасні. Трапляється, що з них народжується мода. Головною умовою для такої зміни є наявність елементу новизни. Найсильніший мотиваційний компонент у підлітків полягає в комбінації між бажанням привернути увагу, затвердити свою самостійність перед дорослими, бажанням підкреслити свою індивідуальність і потребою бути визнаними в групі однолітків. Це період неприродного опору - якщо не відчуження - стосовно контролю батьків, учителів, період бажання бути схожими на своїх однолітків.

Loading...

 
 

Цікаве