WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Шляхи оптимізації взаємодії школи та сім'ї у навчанні та вихованні учнів молодшого шкільного віку - Дипломна робота

Шляхи оптимізації взаємодії школи та сім'ї у навчанні та вихованні учнів молодшого шкільного віку - Дипломна робота


тягнеться все живе. Мати - це вічність життя.
(Для всіх солдатських вдов хор виконує пісню в.Симоненка "Виростеш ти, сину.").
Ведучий. Мати і земля... Земля і мати... Це їх роботящі руки, моєї і твоєї
матерів, з попелу війни підняли до життя цю землю, вмили
гіркою сльозою, засіяли молодим життям. Заквітла перед хатою
мамина вишня, розцвіла в саду матіола, защебетав соловейко,
усміхнулася мати...
Ведуча. Її руки ніколи не знали спочинку. Вони невпинно сіють
хліб,колишуть немовля, навчають дітей, садять квітучі сади...
Ведучий. Дивлюся в зал і бачу ваші славні обличчя, милі наші трудівниці.
Кожна із вас заслужила похвалу і дяку. Я хочу запросити на сцену жінку-трудівницю, ветерана праці..........................................................
...............................................................................................................................
(Іде інтерв'ю про її трудову діяльність)
(Всім трудівницям дарують пісню учасники художньої самодіяльності).
Ведуча.Кажіть своїм ненькам ласкаві слова щоднини і щогодини, бо хто ж
боронить нас від усіх бід та й від самого себе? Недарма в народі
мовиться: "Болить у дитини пальчик, у матері - серце..."
Ведучий.Афганістан... Чужа земля... Незнайомі чужі гори. Не наші
карпатські, а якісь похмурі, насторожені, а із-за кожної щілини дихає
смерть.
(пісня "Рушив поїзд в далеку дорогу".)
Ведуча. Зловісним смерчем пролетіла звістка. Стиснулося від болю
материнське серце. Добра і ніжна дружина провела за ворота
свого сокола. Буде довго ждати, виглядати, молитися тихо.
Ведучий. І не було меж радості всіх рідних, коли повернувся додому
щасливо. Усміхнена мати, очима обмацувала тіло сина, прикрите
військовою формою. Плакала з радості, раділа вся сім'я, щаслива
була вся родина.
Ведуча. То скількох синів не діждалися наші матері. Скільки їх згорьованих
по всій країні. Ми розділяємо горе матерів чиї сини загинули в
Афганістані.
(Якщо є такі - називають їх імена. Об'являється хвилина мовчання).
(Звучить молитва "Отче наш...").
Ведучий. На святковий вечір прийшли привітати своїх мам їхні дочки і сини.
І. В твоїх очах - моя надія,
А ніжність, ніби два крила,
Я все здолаю, все зумію,
Щоб ти щасливою була.
ІІ. Візьму усі твої печалі
І не пущу до тебе зла,
Щоб ти в задумі не мовчала,
Щоб ти щасливою була.
ІІІ. Я засвічуся серед ночі
Вікном одним серед села,
Розвидню темінь, як захочеш...
Щоб ти щасливою була.
ІV. Зберу нектар з найкращих квітів,
Як та турботлива бджола,
Щоб медом губи обігріти,
Щоб ти щасливою була.
V. З небес зорину вечорову
Спущу до ніжного чола,
Щоб ти мені всміхнулась знову,
Щоб ти щасливою була.
Ведуча. Незвичайне, величне у нас сьогодні свято. Ще до війни у нашому краї в другу неділю травня відзначали свято Матері. Це було символічне свято. Його вшановували наші краяни, як свято матері, як свято Божої Матері, Свято Матері-України.
Ведучий. Очищаються нарешті замулені джерела. То й радіймо, що разом із приходом весни повертаються до нас споконвічні звичаї, свята , трдиції
Ведуча. Спасибі вам, люди добрі, за вашу щирість, за участь у нашому святі.
Ведучий. З нами радості ясної два крила
Аби вам калина довго ще цвіла
На многії і благії літа!
(Звучить пісня "Многая літа". Виконують усі учасники свята.)
?
Додаток 2.
"Нашому роду нема переводу"
/Родинне свято відбувається в класній кімнаті, яка прибрана як світлиця (гуцульський килим, образ Божої матері, вишиті рушники)/
Учень. Шановні друзі! Мами і тати! Ми дуже раді нині вітати на
нашому святі, на землі нашій. Але, щоб розпочати це ро-
динне свято, послухайте що ми вміємо, яким ремеслом
володіємо.
(Пісня "Козацький марш")
Учень. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром!
Учениця. Прийміть коровай наш з жита-пшениці,
Ласкаво запрошуємо всіх до світлиці.
(учень і учениця вручають батькам коровай).
Гість. Спасибі за хліб, за сіль у вашій оселі.
Прийміть же ви наші побажанні на святі веселім.
Хай вам радість усміхнеться зіркою ясною
Хай вінчається вам пісня славою гучною.
Учень. В цей радісний і святковий час
Прийміть щонайкращі вітання від нас!
Хай сповняться всі ваші мрії,
А пісня душевна - теплі згадки навіє.
Учениця. Тепер, коли вже зібрано врожай,
Іще заможнішим став рідний край.
Отож, на радощах, ми всі завзято.
Зійшлись на це родинне свято.
Учень. Ми дню оцьому дуже-дуже раді
І поважаємо його за те,
Що нас зібрав так дружно і завзято
На це родинне свято дороге.
Учениця. Заспіваймо, друзі, в цім домі веселім
На щастя, на здоров'я, на добру годину
Заспіваймо дружно про нашу родину.
(Пісня "Зелене жито".)
Ведуча. Шановна родино! Сьогоднішнє наше свято - це ще одна схо-
динка до нашого зближення, до родинногоєднання.
Ведучий. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій,
багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди. Тут живуть батьки наші - тут корінь роду нашого, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі. Хвилюємося аж до сліз, зачувши рідну українську пісню, рідне слово.
( Пісня "У карпатськім ріднім краї")
Дідусь. Дорогі мої, рідні мої. Кажу "рідні" бо тут зійшлася вся
родина. А що ж таке родина? Це ніби велике дерево. Корінь дерева - це корінь роду - це наші прародичі. Стовбур дерева - це наші дідусі і бабусі. Гілки дерева - це ваші тати і мами. А листочки на дереві - це ви любі діти. Але родина - це і ваш клас, і школа, і весь наш український народ. Родина до родини - народ. Ми з вами всі і є український народ, що складається з великих і малих родин. Як велика могутня ріка бере початок з маленьких джерел, так і наша українська культура збагачується маленькими родинами.
Тож, любі мої, вивчайте своє родовідне дерево. Оформляйте
альбоми, в вчайте історію роду свого. Це вам наш дідівський
наках.
Шануйте свій народ, його мову, землю свою, бо ви - частина народу нашого і вам доведеться думати про майбутнє.
Мати. Із знанням свого родоводу починається кожна оюдина. А корені кожного з нас починаються з батьківської домівки, з берегині.
Учень. - Матусю! А що означає слово "Берегиня".
Мати. Берегиня - це наша оселя. Усе, що в ній є, що ми нажили, що приберегли від батьків своїх, від дідусів, чим збагатилися й освятилися - хатнім пожитком, дітьми, піснею, злагодою чи суперечкою, добрим словом.
Усе це, щою ви знали, і є Берегиня. Але ж хтось мусить і оберігати нашу осель, нашу Берегиню. Добрі охоронці нашої домівки, всього, що в ній є, за народною символікою - є обереги. "Обереги" - значить охоронці, хранителі, тобто ті, хто оберігає Берегиню, оселю.
До оберегів ми відносимо:
- виивки
- ткані вироби
- рукоділля.
Піч, що хліб дає
Loading...

 
 

Цікаве