WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Шляхи оптимізації взаємодії школи та сім'ї у навчанні та вихованні учнів молодшого шкільного віку - Дипломна робота

Шляхи оптимізації взаємодії школи та сім'ї у навчанні та вихованні учнів молодшого шкільного віку - Дипломна робота

- Івано-Франківськ, 1996, - 354 с.
48. Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка. - К., 1997. - 231с.
49. Сухомлинська О. Ідеї громадянськості й школа в Украхні // Шляхи освіти. - Київ, 1999. - №4. - С.20 - 25.
50. Сухомлинська О.В. Теоретичні проблеми виховання і діяльність позашкільних закладів // Початкова школа.-№1, 1995.- С.28 - 31.
51. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. - К.: Рад. школа, 1978.-376с.
52. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: у 5 т.-К.: Рад. школа, 1976.
53. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: у 5 т.-К.: Рад. школа, 1977.
54. Сущенко Т.І. Фактори позашкільного виховання // Початкова школа. - №1. - 1995. - С.36 - 39.
55. Ушинський К. Про сімейне виховання. - К.: Рад. школа, 1974. - 149с. - /Б-ка для батьків/.
56. Фіцула М.М. Теорія виховання // Педагогіка. - Тернопіль, 1997.- С.37-39.
57. Яценко Т.О. Родинне виховання на засадах народної педагогіки // Педагогіка і психологія.-№2, 1997.- С.88 - 94.
Додаток 1.
"І буде син, і буде мати,
і будуть люди на землі"
Матеріали до сценарію тематичного вечора, присвяченого вшануванню жінки-матері.
Вечір відбувається у клубному закладі. Грає притишно музика. Сцена прикрашена квітами, рушниками. У правому кутку сцени погойдується колиска (кріпиться до стелі). На столі на вишитій скатертині - хліб, кетяг калини.
На стінах плакати, написи з висловлюваннями:
"...Хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають."
Т.Г.Шевченко.
Народне прислів'я: "Нема цвіту кращого від маківочки, нема роду
милішого від матіночки."
В залі гасне світло, сцена яскраво освітлена. У глибині сцени на заднику велика ікона із зображенням Божої матері з немовлям.
Звучить мелодія...
Юнак. В прозорості небесних барв, з очима мрії голубої
Спинилась ти із немовлям і дивишся на шлях, що тоне в імлі.
У тебе на обличчі - терпіння й щастя,
Що у стражданні ждуть тієї миті,
коли дитя прокаже їм раптово,
Ії першій перше своє слово.
Дівчина. Як гордо їй!
Мала життя зернинка, яку вона,
Щаслива мати-жінка, для світу народила,
Світиться мов промінь, новий народжуючи день.
А той, хто може на долоні зважити піщинку,
У пісках невидну, той відчуває всю планету,
І мати так: тримаючи дитину, всю землю держить
На своїх руках, здаєшся ти мені такою.
І тільки через те ми матір називаємо святою.
Диктор. У нашім краю на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим...
Ведуча. Мама, найпрекрасніше слово на землі, яке народжується разом з
нами, супроводжує нас ціле життя. Мама - це те слово, яке
найчастіше повторює людина в хвилини страждання і горя. Воно
звучить на всіх мовах світу одинаково ніжно.
Пам'ятаймо, допоки живуть наші матері, ми завжди будемо
почувати себе дітьми.
Ведучий. Материнство. Святе і прекрасне, оспіване постами, увіковічене
художниками на полотнах.
Ведуча.Сьогодні на цьому святковому вечері; ми вдячним словом вшано-
вуємо наших матерів. У всіх народів, у всі віки жінка - мати була
охоронницею, добрим ангелом домашнього вогнища. ЇЇ мудрість
поважали в сім'ї , в її розрадах знаходило спокій зранене і зболіле
синівське серце.У святковому залі зібралися жінки-матері, дорогі і
шановані трудівниці нашого села. Вітаємо всіх із святом Матері,
бажаємо добра й здійснення сонних материнських мрій і надій.
Радості вам без меж за успіхи дітей, синівського тепла і доброти!
Юнак. Скільки б не судилося страждати я благословлятиму завжди День,
коли мене родила мати для життя, для щастя, для біди.
Дівчина. День, коли мої маленьки губи
Вперше груди мамині знайшли,
День, що мене вперше приголубив
Ласкою проміння із імли.
Юнак. Як мені даровано багато,
Скільки в мене щастя, чорт візьми!
На землі сміятись і страждати,
Жити і любить поміж людьми!
Ведучий. Перші поняття про щастя, добро і ласку нерозривно пов'язані у
нас з образом найдорощої для нас людини - образом матері. А ма-
мина колискова звучить найніжнішою музикою і тоді, коли
посрібляться наші скроні.
Ведуча. З колискової пісні починається світ людини до добротворчості і снаги...
(На сцену виходить мати і сідає біля колиски. Виконує колискову пісню.)
Юнак. Я - син, я - мамине крило,
Гільце, що в світ широкий проросло,
Я народився вдачею веселий,
Таким і виріс, так мені й рости...
Я хлопець звідти, де співають села,
Де танцями розгойдані мости.
Я з тих країв, де люди люблять сонце,
І сміх такий, що шкіру пробива,
Де жайвір в полі служить охоронцем,
Лелека у дворі гніздо звива...
Я - син. Я - мамино крило.
Гільце, що в світ широкий проросло.
Ведучий. Скільки ніжності в очах матері, скільки радості і тривоги за
майбутнє малюка... Ореолом святості і вічної таємниці оповите її
чоло. У нашому залі сьогодні чимало молодих мам, які з любов'ю
пестять своїх первістків. Хай ця радість ніколи не затмарюється
бідою і лихоліттям.
Нехай множиться наш славний рід!
Юнак. Чуєте? Хто там? - з дороги!
Мати іде молода
Сонячні очі вологі,
Горда і рівна хода.
Гляньте, яка величава,
Скільки надії в очах!
Сина,як щастя, як славу,
В люди несе на руках.
Ні, їй немає зупину,
Їй поступається все.
Знайте майбутню людину
Радісна мати несе.
Дівчина. Скільки у серці любові!
Квітне для неї земля.
Друзі, тихіше розмови -
Спить на руках немовля!
Чуєте, хто там? - з дороги!
Гляньте, краса - не хода!
Кидайте квіти під ноги,
Мати іде молода!
Ведуча.Ми возвеличуєм святу і безкорисливу материнську любов
напружені мамині руки, які гладили нас по голівці, і пригортали нас
у холод і голод, які знімали жар з чола, які випікали духм'яний хліб.
О, ці святі материнські руки, в неоплатному боргу ми перед ними!
( Учасники художньої самодіяльності виконують пісню А.Малишка "Рідна мати моя").
Ведучий. Мати... Материнське серце здатне перейматись болем дитини
на відстані, журиться долею своїх дітей усе життя. Якби могла, сонечко прихилила б ...
(Виконується українська народна пісня "Летіла зозуля, та й стала кувати.")
( Звучить мелодія пісні "Степом, степом" А.Пашковича.)
Ведучий. Війна... Топче фашистський чобіт рідну землю. У чорній вдовиній
хустині, пов'язаній по самісінькі брови, мати бігла за сином, що
йшов у солдатському строю і душила в собі крик.
Не одна мати втратила сина, багато жінок втратили своїх
чоловіків, дівчата - коханих. Але не мали права впадати в розпач,
мусили взяти на свої худенькі плечі тягар війни.
(Ведучий на сцену запрошує одну із солдатських вдов і вона ділиться спогадами про нелегкі часи війни).
(Звучить мелодія "Ave Maria". Діти виходять на сцену із запаленими свічками.)
Ведуча. Посивіли від горя матері. Ніякою мірою не виміряти втрат, нічим
не вилікувати незагоєних ран материнської душі. Та до її щедрот
Loading...

 
 

Цікаве