WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Використання стратегій розвитку критичного мислення - Реферат

Використання стратегій розвитку критичного мислення - Реферат

Джером Брюннер визначив соціальний бік навчання: "Людина повинна відповідати за інших, діяти разом у напрямі досягнення мети". Це він називає взаємодією. Брюннер уважає взаємодію основою активного навчання: "Де необхідні спільні дії, де потрібна взаємодія, щоб досягти поставлених групових цілей, відбувається процес залучення індивіда до навчання, вироблення компетентності, яка необхідна для групи". Виробленню компетентності, колективізму та почуття власної гідності сприяє використання елементів технології ситуативного навчання на заняттях з "Основ правознавства". Сама підготовка учнів до виконання певної ролі вимагає від них максимальної концентрації зусиль на головному, але водночас і значної уваги до деталей, бо у правовідносинах немає нічого другорядного. Наприклад, при вивченні теми з основ трудового права використовую для закріплення знань програвання сценки першого працевлаштування молодого спеціаліста на роботу, звільненого в запас із лав збройних сил, спеціаліста зі стажем, при цьому учні не тільки самостійно опрацьовують значну правову базу з трудового права, а і знайомляться з такими важливими поняттями, як трудовий договір, контракт; з'ясовують правовий аспект зайнятості населення. Актуальність подібного методу тим більше посилюється при вивченні "Основ правознавства" на випуску: учні набувають досвіду шляхом гри, набувають конкретні навички спілкування під час прийому на роботу (правил поведінки, конкурсного відбору, розглядають умови трудового договору, термін випробування при прийомі на роботу). Після закінчення вправи проводиться ретельний і поглиблений аналіз учасниками та "спостерігачами" набутого досвіду, їхніх думок і почуттів, перевірка знання Кодексу законів про працю з цього питання, при цьому спостерігачам ставляться додаткові запитання:

визначте та назвіть учасників трудових правовідносин;

з яких частин складається трудовий договір;

які положення трудового договору, названі учасниками гри, відносяться до основної частини трудового договору, які до додаткової;

до кого з робітників не застосовується випробувальний термін;

яка альтернатива випробувальному терміну існує сьогодні?

Після обговорення виставляються попередні оцінки. Уважаю, що саме таким чином, пропустивши якусь роль через себе, учень засвоює програмовий матеріал на тому рівні, який дає йому змогу зрозуміти не тільки зміст правової норми, а й її місце в системі інших юридичних норм. Будучи учасниками рольової гри, як активними, так і пасивними, учні зможуть засвоїти не тільки зміст норм матеріального права, а й механізм реалізації прав людини через систему процесуальних норм. Завдяки рольовим іграм учні засвоюють зміст правових норм у всьому їх розмаїтті на якісно вищому рівні, який забезпечує здатність до систематичного аналізу набутих знань. Розширюється світогляд учнів, створюється сприятливий психологічний клімат на заняттях, виробляється вміння дискутувати, навички правової поведінки. Таким чином формуються, на мою думку, правова свідомість і правова культура учнів. Отже, свідомо дотримуватися правомірної громадянської поведінки, реалізувати та захищати свої права, виконувати громадянські обов'язки учні матимуть можливість лише за умови набуття відповідного досвіду, нехай навіть у змодельованій на занятті життєвій ситуації.

Під час актуалізації та закріплення знань використовую такі педагогічні стратегії, як "Гронування", яке спонукає учнів думати вільно та відкрито на певну тему. Етапи гранування є простими та дуже добре запам'ятовуються:

пишу центральне слово або фразу посередині дошки;

прошу учнів висловити слова або фрази, які спадають на думку, з обраної теми;

коли всі ідеї записані, разом з учнями починаю встановлювати там, де це можливо, зв'язки між поняттями.

"Гронування" націлене передусім на стимулювання мислення про зв'язки між окремими поняттями. Його можна використовувати для стимулювання мислення тоді, коли тема ще недостатньо вивчена. Воно також може бути використано для підбиття підсумків вивченого, як спосіб побудови нових зв'язків чи як спосіб графічного зображення нових уявлень. Гронування - це стратегія, яка допомагає тому, хто пише, краще зрозуміти самого себе, свої знання, переконання з теми.

Не менш ефективним засобом організації інформації у процесі навчання є понятійна таблиця. Вона особливо корисна, коли порівнюються три чи більше моментів. Таблиця складається з тих пунктів, які порівнюються, та з тих ознак, за якими вони порівнюються. Порівняння дає можливість зрозуміти загальні закономірності розвитку форми держави, тісно пов'язане в навчальному пізнанні з усіма основними інтелектуальними вміннями, але особливо тісно - з виділенням головного. Якщо учні оволоділи вмінням виділення головного, прийом порівняння формується значно швидше й на більш високому рівні. Сформований прийом порівняння дозволяє приступити до цілеспрямованого формування вміння узагальнювати. Крім того, будь-яке порівняння повинно закінчуватись прийомом узагальнення, тобто тим "додатком" до набутих знань, заради якого здійснюється порівняння. Хто вміє порівнювати, той легко оволодіє прийомами аналогії та доведення. Застосування прийому порівняння сприяє досягненню позитивних результатів у навчанні й розвитку, якщо воно вводиться цілеспрямовано, свідомо, з урахуванням характеру матеріалу, порівнюваних об'єктів, віку й розвитку учнів.

Великі розвивальні можливості має семінар. Дослідник семінарів В. Римаренко вважав їх способом навчання, що поєднує якості форми й методу роботи. Семінар передбачає самостійне здобуття учнями знань із різних джерел із наступним колективним обговоренням наслідків цієї роботи. Семінари можуть мати міжпредметний або інтегрований характер.

Організується семінар у такий спосіб. Учням завчасно (за два тижні, місяць) повідомляються тема, мета та завдання семінару, джерела інформації. Завдання семінару розподіляються відповідно до здібностей, інтересів окремих учнів або груп. Учні самостійно здобувають необхідну інформацію зі спостережень, літературних джерел, власних дослідів, оформлюють результати роботи у вигляді реферату, конспекту, розгорнутого плану або тез.

Часто поєдную семінарське заняття з іншими формами та методами роботи: диспутом, конференцією, роботою з підручником чи іншою літературою. Так, наприклад, при вивченні теми з основ кримінального права учні у процесі підготовки користуються Конституцією України, Кримінальним кодексом України, дають поняття злочину, визначають підстави до кримінальної відповідальності, стадії злочину, його види. З'ясовують обставини, що ведуть до зняття відповідальності.

У даному випадку поняття можна вводити двома шляхами: у "готовому" вигляді та шляхом "відкриттів". Нове поняття та його визначення повноцінно засвоюються тільки при свідомому використанні у практичних діях і вправах. Наприклад, застосовуючи метод "мозкового штурму", учні повинні назвати із запропонованого переліку правопорушень лише ті, які відносяться до злочину. Так у практичних діях відбувається осмислення, закріплення, узагальнення знань про предмети й явища із закріпленням термінів та їх визначень.

У широкому розумінні знання - це досвід, здобутий людством. Знання - складне багаторівневе утворення й само по собі не визначає рівня розвитку інтелекту. Для педагогіки важливою є теза: основне призначення інтелектуально-обдарованих людей - породжувати нові ідеї. Невипадково японські фахівці класифікують усі країни за ознакою рівня розвитку інтелектуальної власності (ідеї та нові технології - країни І групи). Інтелектуальна творчість - це механізм, який забезпечує прогресивну еволюцію суспільства й купірує регресивні лінії цього розвитку (М. Холодна).

Інтелект, творчість, соціальна та духовно-культурна компетентність, художні та психологічні можливості важливі для відновлення інтелектуальної еліти України сучасної.

У сучасних умовах набула актуальності ідея належності України до європейської цивілізації. Становлення української держави, її інтеграція в європейське співтовариство, відмова від монополії на ідеологію, побудова громадянського суспільства передбачають орієнтацію на людину, пріоритет духовної культури. Виникає гостра потреба засвоєння гуманістичної культури з її ідеалами демократії та свободи особистості, формування правової культури, об'єднаних уявлень про розвиток суспільства та його економічної, соціальної, політико-юридичної системи.

На сьогодні намагаюсь будувати навчальний процес так, щоб у ньому велику кількість часу займало не пасивне сприйняття навчальної інформації, а активна діяльність учнів. Лише за цих умов уважаю можливим виконання сучасних завдань реформування освіти: формування в дітей і молоді сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти та самореалізації особистості. Лише за цих обставин стає можливою "підготовка кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, ... конкурентоспроможних на ринку праці".

Loading...

 
 

Цікаве