WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Використання стратегій розвитку критичного мислення - Реферат

Використання стратегій розвитку критичного мислення - Реферат

Використання стратегій розвитку критичного мислення

Освіта протягом усього життя має будуватись на чотирьох стовпах: навчитись пізнавати, навчитися працювати, навчитись жити разом, навчитись жити

Особливістю нашого часу є часті прояви девіантної, тобто з відхиленням від прийнятих у суспільстві соціально-психологічних і моральних норм, поведінки серед учнівської молоді. Причин цьому кілька: одна з них - соціальна незрілість, що проявляється у прагненні випробувати нові відчуття, у допитливості, цікавості, недостатній здатності прогнозувати наслідки тієї чи іншої дії, у підвищеному бажанні незалежності. Молода людина не завжди відповідає вимогам, які висуває до неї суспільство щодо виконання нею певних соціальних функцій; сама ж вона, у свою чергу, уважає, що не одержує від суспільства того, на що має право розраховувати.

Серед соціально-економічних умов, які впливають на кримінальне відхилення в поведінці молоді, відмічають такі:

загально-соціальні (порушення принципів соціальної справедливості, крах соціальних ілюзій);

економічні (порушення та диспропорції в народному господарстві, незадоволеність потреб молоді в засобах дозвілля);

соціально-демографічні (перехід до малодітної сім'ї, роз'єднання поколінь);

соціотехнічні (негативний вплив засобів масової інформації);

організаційно-управлінські (несвоєчасність прийняття та відсутність послідовності у здійсненні заходів з актуальних молодіжних проблем).

В Указі Президента від 17 квітня 2002 р. № 347/2002 відзначено: "Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості та творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати та навчатися протягом життя, оберігати та примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати та зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти".

Отже, створення в Україні високорозвиненого суспільства та розбудова на основі Конституції України суверенної, незалежної, демократичної, правової держави потребують суттєвих змін у підходах до формування нового покоління.

Сучасність вимагає розглядати виховний процес через призму розвитку національної самосвідомості, гуманізації та демократизації освіти й виховання. Це зумовило необхідність нового мислення та спричинило переоцінку суті процесу виховання, що є складовою частиною загальнолюдської моралі.

Національною доктриною розвитку освіти визначено, що розбудова системи освіти, її докорінне реформування мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, національного відродження, становлення державності та демократичного суспільства в Україні.

Пріоритетними напрямами реформування освіти є забезпечення в кожному навчальному закладі відповідних умов для розвитку фізично та психічно здорової особи, запобігання пияцтва, наркоманії, насильства, що негативно впливають на здоров'я людей.

Найсуттєвіші та найглибші зміни мають відбутись у системі національного виховання, головна мета якого - набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування в молоді особистісних рис громадян України, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральності, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.

Найголовнішим у гуманістичному вихованні має бути захист дитини, створення умов для вільного розвитку її духовних і фізичних сил. Це випливає з того факту, що найважливішою життєво необхідною потребою людини є потреба в захисті: від життєвих незлагод, конфліктів, від холоду, голоду, самотності.

Необхідними ознаками громадянина, на мою думку, за таких умов мають стати висока правова культура, послідовне переконання, уміння дозволеними засобами захищати загальнолюдські та власні цінності. Без належного рівня правової освіти та навичок правомірної поведінки неможлива нормальна участь особи в суспільному та державному житті.

На сьогодні пріоритетним завданням модернізації національних систем освіти розвинених країн у XXI ст. уважається формування функціональної та інформаційної грамотності громадян.

При інформаційному типі соціально устрою особливого значення набуває здатність особистості до самоактуалізації. За цих умов освіта повинна виступати в кількох аспектах: як засіб самореалізації, саморозвитку та самоствердження особистості, як гарант її соціально захисту й адаптації, як механізм забезпечення конкурентоспроможності людини на ринку праці.

Базовим правовим курсом у системі суспільствознавчої освіти загальноосвітнього навчального закладу є дисципліна "Основи правознавства". Саме тут закладаються основи правових знань, поглядів, переконань, формуються навички правомірної поведінки учнівської молоді, виробляються вміння аналізувати суспільно-політичні події в Україні та світі, критично їх оцінювати.

Основне завдання курсу - підготовка учнівської молоді до життя в сучасному суспільстві. Успішне оволодіння учнями дисципліною залежить від методів, які використовуються під час занять. Дослідження, проведене в одному з американських коледжів, де переважає лекційна форма навчання, показало, що учні були неуважні приблизно 40 % часу. Більше того, коли за перші десять хвилин учні ще могли запам'ятати 70 % інформації, то за останні десять хвилин уроку вони сприймали всього 20 % матеріалу.

Використання наочності збільшує запам'ятовування матеріалу від 14 до 38 %. Експеримент, проведений американськими дослідниками, показав, що використання візуальних засобів під час вивчення слів удвічі поліпшує результати. Крім того, така презентація матеріалу забирає на 40 % менше часу, вона підсилює усну подачу матеріалу. Наочність варта не тільки сотень слів, а й утричі ефективніша за одні лише слова.

Якщо ж до роботи залучається й зорова пам'ять, є більше шансів задовольнити потреби різних учнів, чий спосіб сприйняття матеріалу може суттєво відрізнятись.

Російський педагог К. Ушинський у другій половині XIX ст., коли вивчення психічної діяльності людини вже зробило немалі успіхи, зауважив: "...Педагог, желающий что-нибудь прочно запечатлеть в детской памяти, должен позаботиться о том, чтобы больше органов чувств - глаз, ухо, голос, чувство мускульных движений и даже, если возможно, обоняние и вкус - приняли участие в акте запоминания".

Надзвичайна швидкість оновлення інформації, інтенсивне впровадження наукоємних технологій, зростаюча складність, інтенсивність і суперечливість інноваційних процесів, що відбуваються в усіх сферах життєдіяльності суспільства, вимагають відмовитись від парадигми підтримуючої освіти на користь парадигми інноваційної освіти, спрямованої на підготовку громадян, здатних генерувати нові ідеї, творчо мислити, гнучко адаптуватись у життєвих ситуаціях, раціонально діяти в умовах, що вимагають інноваційних рішень, нестандартних підходів.

Отже, основним завданням модернізації національних освітніх систем визначається формування у громадян здатності до ефективної життєдіяльності у світі, якому притаманні риси інноваційності, складності, мінливості та суперечності.

При конструюванні змісту правової освіти на сучасному етапі застосовують когнітивний, соціокультурний, культурологічний і діяльнісний підходи. Кожний із них передбачає оволодіння учнями цілим комплексом навчальних знань, умінь і ціннісних орієнтацій. Діяльнісному підходу в нашому закладі відводиться провідна роль, адже знання норм права автоматично не стає основою правомірної поведінки. Не кожна людина, яка має правосвідомість, наділена правовою культурою. Правова культура передбачає не тільки знання чинного законодавства, а й шанобливе ставлення до права, поведінку згідно з наявними позитивними оцінками права. За цих умов ми можемо говорити про єдність правових знань, оцінок і поведінки. До того ж, слід також зазначити, що володіння правовою культурою передбачає не тільки особисте дотримання вимог юридичних норм, а й можливість оцінювати правомірність поведінки інших осіб, щоби спрямувати особисті дії на попередження або припинення правопорушень. Отже, передумовою утвердження розвиненого громадянського суспільства є підготовка освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці, міжкультурної взаємодії, які мають глибоке почуття відповідальності за долю країни, її соціально-економічне процвітання.

Освіта має активно сприяти формуванню нової ціннісної системи суспільства - відкритої, варіативної, духовно та культурно наповненої, толерантної, здатної забезпечити становлення громадянина і патріота, консолідувати суспільство на засадах пріоритету прав особистості, зменшення соціальної нерівності", як це передбачено завданнями сьогодення, учні матимуть можливість лише за умови набуття відповідного досвіду, нехай навіть змодельованої на занятті життєвої ситуації.

За цих обставин уважаю за краще використовувати на заняттях такі принципи педагогічної техніки, як:

відкритості, тобто не тільки давати знання, але ще й показувати його межі. Створювати для учнів проблеми, рішення яких лежить за межами курсу, що вивчається. Використовувати при навчанні відкриті задачі;

зворотного зв'язку, тобто постійний контролюючий процес навчання за допомогою розвиненої системи засобів зворотного зв'язку;

ідеальності, тобто максимальне використання можливостей, знань, інтересу самих студентів з метою підвищення результативності та зменшення витрат у процесі навчання.

Добре відомо, що ніщо так не спонукає увагу й не стимулює роботу думки, як побачене, а ще краще - почуте. Із цього приводу народна мудрість каже: "Краще один раз побачити, ніж сто раз почути" ... Вивчаючи тему "Адміністративне правопорушення й адміністративна відповідальність", використовую рольові ігри, програвання життєвої ситуації.

Активну допомогу в цьому мені надає навчальна практика учнів, яку вони проходять на базових підприємствах нашого міста, в органах внутрішніх справ. Метод програвання життєвої ситуації плекає, формує вміння громадянина грамотно відстоювати свої права. Виступ учнів із цього питання в якості експертів допомагає їм усвідомити власну значущість, а окриленість хай маленьким, проте успіхом спонукає до подальшого вивчення матеріалу для закріплення та розширення набутих знань, для посилення відчуття успіху. Так, наприклад, пропоную учням пригадати виробничу практику, яку вони проходили на базі ДАІ. Далі з'ясовуємо, з якого віку починається адміністративна правоздатність, при цьому наводяться конкретні приклади правоздатності, а саме: отримання паспорта, отримання посвідчення на право водіння мотоциклом. Ураховуючи досвід, отриманий на практиці, пропоную відповісти на запитання: "Хто має право накладати адміністративні стягнення?". У даному випадку міждисциплінарний зв'язок дозволяє не тільки розширити та поглибити знання учнів із конкретної теми, а і створити умови для розвитку навичок самостійного здобуття правових знань, формування вміння працювати з нормативно-правовими актами, застосовувати набуті юридичні знання для аналізу різноманітних життєвих ситуацій, знаходити рішення, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Loading...

 
 

Цікаве