WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Види та структура кооперованого навчання - Реферат

Види та структура кооперованого навчання - Реферат

Види та структура кооперованого навчання

Кожна кооперована діяльність має специфічну структуру, іншими словами, конкретний порядок дій, який можна описати крок за кроком. Різноманітність простих і більш складних кооперованих структур буде описана нижче. Під час використання будь-якої з них зміст може бути змінений, але процедура для залучення в цю діяльність залишається тією самою

Спершу розглянемо прості кооперовані структури як підготовчі для включення ліцеїстів в активну, більш складну групову діяльність на заняттях з органічної хімії та психології. Кожен з видів кооперованого навчання важливо продемонструвати учням за участю вчителя.

Думай - Працюй у парі - Ділись

Думай - Працюй у парі - Ділись (Каган, 1990) - кооперована структура, в якій партнери особисто думають про питання (справу, ситуацію, ідею тощо), потім обговорюють це з кимось іншим. Як відносно проста структура, що може бути впроваджена швидко, Думай - Працюй у парі - Ділись може включатися в будь-яку форму інструкції. Зокрема, вона зручна для залучення всіх учнів протягом лекції (нами використовується найбільш часто при вивченні нового матеріалу).

Формулюй - Ділись - Слухай - Створюй (Джонсон, Джонсон і Барлет, 1990) - подібна до попередньої структура, в якій члени команди спочатку особисто формулюють відповіді, кожний проговорює свої відповіді вголос (ділиться) та слухає формулювання інших. Потім разом створюють повну відповідь або перспективу за допомогою обговорення та розроблення (уточнення). Ця структура також має широке застосування.

Впровадження сфокусованих, короткочасних цільових розмов серед учнів, неформальних кооперованих навчальних структур, таких, як Думай - Працюй у парі - Ділись і Формулюй - Ділись - Слухай - Створюй дає можливість створити вже на початку кооперовані рівні стосунки між учнями. Коли учні почнуть учитися працювати спільно над більш складними груповими завданнями, ці неформальні структури можуть бути використані для полегшення групової взаємодії.

Скажи й переключайся

Скажи й переключайся - кооперована структура, в якій партнери послідовно дають відповіді на запитання або обговорюють тему дискусії за сигналом (інтервали зміни ролей часом непередбачені).

Після того як тема дискусії визначена, перший партнер починає давати відповіді на запитання або висловлювати власну позицію стосовно даної теми. Тоді другий партнер відповідає, а перший уважно слухає. Коли відбувається зміна, обов'язковим завданням для другого партнера є продовжити (або закінчити) спрямування думки першого партнера перед тим, як представити нові ідеї. Може відбутися кілька змін протягом періоду часу, визначеного для дискусії.

Зупинись... Починай... Продовжуй

Ця стратегія допомагає членам команд усвідомити свою роботу як колективну.

Рекомендації:

керівник (учитель) роздає кожній команді аркуш паперу, де зазначена тема, над якою буде працювати група. Робочий аркуш маж також включати три колонки із заголовками: зупинка, початок, продовження;

члени групи відповідають під час обговорення чи між обговореннями, аргументуючи, чому група має зупинити, почати або продовжувати порушену тему;

відповіді членів групи збираються, змішуються й розподіляються між учасниками.

"Круглій стіл"

"Круглий стіл" (Каган, 1990) - кооперована структура, розрахована як на малі, так і на великі групи, в яких один аркуш паперу та олівець передаються по колу. Наприклад, один учень записує ідею, потім передає аркуш та олівець партнеру ліворуч. Варіативність процедури полягає в тому, що учасники можуть використовувати різнокольорові фломастери, олівці в той час, коли їм передається папір.

Кути

Кути (Каган, 1990) - кооперована структура, що дозволяє учням вибирати та обговорювати окремі виміри теми. Щоби полегшити діяльність, різні аспекти теми розташовують у визначених кутах кімнати. Потім кожний учень обирає окремий аспект відповіді на запитання вчителя та прямує у відповідний кут.

Після дискусії вчитель навмання вибирає пари з кожного кута для того, щоб учні висловили свої думки перед класом. Наявність представників з кожного кута урізноманітнює перспективи та забезпечує можливості для вибору.

Графіті

Графіті (Джибс, 1987) - кооперована структура, яка полегшує процес мислення та відіграє важливу роль групового джерела енергії. Кожній кооперованій групі з трьох або чотирьох членів даються частина ватману та різні кольорові фломастери (один для кожного члена групи, що дозволяє відобразити внесок кожної особистості). Потім перед кожною групою ставиться певне запитання (для кожної групи - інше), тема, проблема або висловлювання, на які вони дають відповіді. Наприклад, "Визначіть ключові поняття в темі "Теорія хімічної будови органічних сполук О. М. Бутлерова", "Що таке ізомерія? Складіть схему класифікації ізомерів. Визначте принципи, покладені в основу класифікації", "Які іменні реакції вам відомі в органічній хімії? Складіть рівняння цих реакцій" тощо. Протягом короткого часу кожна група в кімнаті пише власні "графіті" (слова, фрази, графіки) на певну задану їй тему. Потім учитель пропонує припинити роботу й просить кожну групу передати їхні аркуші з графіті іншій групі. Процес повторюється знову, але тепер кожна група працює над новою темою, яку почали інші. Процес триває доти, доки власний аркуш не повернеться до кожної групи. Потім усією групою учні читають усі "нові" коментарі, обговорюють і роблять висновки. Учасники груп можуть також розділити коментарі для того, щоб винести висновки чи претензії класу на загальне обговорення. Слід зауважити, що якщо клас великий, кожна тема може бути повторена один раз, тому замість восьми тем можуть братися лише чотири, ротація може бути запропонована тільки для половини класу (у той час, коли інша половина займається тими самими темами одночасно).

Інший варіант графіті полягає в тому, що кожна група починає роботу, як і в попередньому випадку, але коли вчитель зупиняє їх уперше, усі члени групи встають, залишаючи свої графіті на столі, та переходять до іншого столу, а переходять самі. Протягом наступних кількох хвилин усі учні класу можуть перейти до будь-якого іншого аркуша з графіті та подати свої коментарі/факти до них. Вони не можуть повертатися до будь-якого аркуша графіті, поки не обійдуть усі столи, не зроблять внесок до всіх інших графіті. Наприкінці визначеного часу члени команди повертаються до своїх власних аркушів з графіті, щоби прочитати, обговорити, підбити підсумки та, можливо, представити їх (як було підкреслено в попередній варіації).

Графіті спрацьовують дуже ефективно як очікувана установка, або як завершальна підсумкова діяльність, або як джерело енергії протягом будь-якого уроку, же необхідне генерування великої кількості ідей.

Навчання разом

Навчання разом (Джонсон і Джонсон, 1991) полягає в тому, що члени команди в маленьких різнорідних групах працюють разом для виконання спільних навчальних завдань. Члени команди працюють над виконанням загального академічного завдання, яке часто включає в себе кінцевий продукт роботи кожної окремої групи (блок відповідей, ілюстрація, доповідь тощо).

Галерея

Якщо учні залучені до групової діяльності. де ідеї, розвинуті кожною групою, записані на картках та підписані, "прогулянка галереєю" підписаних ідей допоможе їм ознайомитися з думками всіх груп. Це також допоможе учням вибрати ідеї або сфери, на яких слід зосередитися.

Кожному учневі видається від 4-х до 6-ти маленьких кружечків. Потім учнів просять читати та передавати один одному підписані картки.

Після того як усе прочитано, вони розміщують кружечки біля тих ідей, які вони підтримують, використовуючи всі кружечки.

Ідеї, які отримали найбільшу підтримку за кількістю кружечків, мусять бути записані. До них можна звертатися, ухвалюючи якісь певні рішення або плани.

"Мозковий штурм" (Brainstorming)

"Мозковий штурм" (Brainstorming) - запропонований у 1937 році А. Осборном. У парах, малих чи великих групах швидко генеруються та фіксуються (письмово або усно) усі ідеї/коментарі щодо заданої теми. Використовуються такі принципи: кожному надається можливість висловитися, усі твердження приймаються, наголошується швидше на кількості, а не якості, ідеї не оцінюються й не критикуються, записуються так, як були сформульовані, без редагування.

Учасники можуть відштовхуватися від ідей інших. Коли ідеї згенеровані, їх можна об'єднати або привести до ладу. На основі базового методу А. Осборна розроблені кілька варіантів мозкової атаки.

Прямий груповий "мозковий штурм"

Мета - звільнення учнів від гальмівного впливу критичних зауважень, абстрагування від звичайного ходу думок у процесі збирання якнайбільшої кількості ідей для розв'язання конкретної проблеми. Для цього процесу характерне створення ситуації вільного спілкування.

Під час "мозкового штурму" перевага віддається нестандартним фантазійним ідеям, каламбурам. Забезпечуються вільні дискусійні взаємини між учасниками, заохочуються ідеї з комбінування та нового застосування ідей, раніше висунутих у ході "мозкового штурму".

Наприклад, у процесі вивчення теми "Конфлікти" ("Основи психології") для генерування за короткий проміжок часу якнайбільшої кількості ідей, активного залучення кожного до обговорення учням запропонували висловити думки стосовно того, що таке конфлікт. Для цього академічна група була поділена на дві малі групи (поділ кожного разу урізноманітнюється). У даному випадку учні вибирали червоні та зелені фігурки. Після того як були сформовані групи, чітко визначена й сформульована тема, учні, сидячи обличчям до обличчя, почали по колу висловлювати ідеї. Лідер-фасилітатор вів обговорення, заохочував появу нових ідей, дослівно їх записував. З поняттям "лідер-фасилітатор" та його обов'язками учні були ознайомлені наперед (за 2-3 уроки), був проведений і відповідний міні-тренінг, оскільки поведінка фасилітатора визначає успішність обговорення.

Loading...

 
 

Цікаве