WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Взаємодія школи та родини - Реферат

Взаємодія школи та родини - Реферат

Ця форма роботи досить нова, і для її проведення потрібен фахівець, який добре володіє методикою такої роботи. При вмілому використанні тренінгу результат помітний відразу.

Тренінг може бути спрямований на навчання навичкам ефективної взаємодії дорослих і дітей, підвищення впевненості в собі, виявлення обдарованості, удосконалювання комунікативних і мовних навичок.

Існують і тренінги, спеціально призначені для педагогів, які працюють з підлітками, - тренінг для підлітків, тренінг педагогічної взаємодії у творчому освітньому середовищі, тренінг самосвідомості й ін.

Ділові ігри - це форма колективної творчої діяльності батьків з вивчення рівня сформованості педагогічних умінь у дорослих. Зразковими темами ділових ігор з батьками можуть бути такі: "Ранок у вашому домі", "Син (дочка) прийшов зі школи", "Вас запросили у школу" й ін.

Методика ділової гри передбачає пояснення її призначення, визначення теми та складу учасників, розподіл ролей між ними, попереднє обговорення можливих позицій і варіантів поведінки учасників гри, установку на ініціативу та творчість її учасників. При цьому важливо спочатку програти кілька варіантів поведінки учасників ситуації, потім обговорити оптимальний вибір варіанта дії для даної проблеми.

Ділова гра дозволяє не тільки рефлексивно оцінити ту чи іншу модель поведінки, а й дає цікавий матеріал про життя родини - її традиції, розподіл внутрішньосімейних ролей, способи розв'язання конфліктів. Особливо ефективне використання ділової гри за участю школярів, адже іноді саме їм присутність усієї родини "у комплекті" дозволяє побачити специфіку взаємодії дорослих і дітей, що не у змозі виявити жодна дидактична методика.

2. Навчання батьків як учителів своїх дітей зазвичай відбувається у формі навчальних семінарів.

Як відзначалось вище, навчальні семінари викликають активний інтерес у батьків учнів початкової школи й у дітей, які переходять у середню школу, у період адаптації до нової організації їхнього навчального життя (навчання в різних приміщеннях і в різних викладачів, які мають різні вимоги).

Технологія розробки програми цих семінарів аналогічна технології проектування ППР. Але, оскільки дана форма співробітництва з батьками досить нова, зупинимось на ній докладніше.

А. Підготовчий етап

1. Діагностика батьків і визначення типів

Тут основний натиск робиться на такі запитання:

Яких знань потребують батьки?

З якими складностями можуть зіштовхнутись їхні діти при поступленні у школу?

Наскільки добре батьки знайомі зі шкільними вимогами (навчальними, організаційними, етичними)?

2. Збори (семінар) учителів однієї паралелі (початкова школа)

Основна мета таких зборів - виробити загальні вимоги до учнів у частині ведення записів у зошиті, критеріїв виставляння оцінок, режиму роботи на уроці, зовнішнього вигляду школярів тощо.

Необхідно також узгодити (наскільки це можливо) список рекомендованої (основної й додаткової) літератури з окремих предметів, графік проведення атестаційних робіт і показники успішного освоєння предмета.

У результаті проведених зборів учителі повинні одержати відповіді на запитання:

Які особливості навчання цих дітей із цими батьками?

Які ресурси має освітня база для співробітництва з батьками (у тому числі спробуйте зрозуміти, чим ці батьки відрізняються від тих, з якими ви працювали в минулі роки)?

Яких знань (судячи з досвіду) зазвичай не вистачає батькам у цей період?

Яких умінь не вистачає першокласникам у навчальній діяльності у сфері комунікації, у сфері самообслуговування?

Важливе значення має тут ідея наступності. Добре би вивчити думку вчителів, які працюють з більш дорослими дітьми, відповівши, наприклад, на такі запитання: чому так і не змогли навчитись учні початкової школи? З якими складностями зіштовхуються вчителі, учні та їхні батьки при переведенні їх у середню школу? На що треба звернути увагу в першу чергу? Як впливають організаційні (чи комунікативні) проблеми на академічні досягнення дітей?

Б. Розробка програми навчальних семінарів

Найбільш доцільно проводити такі семінари як мінімум двічі на рік: перед поступленням дитини у школу й за кілька тижнів після початку навчання, коли виявляться найбільш болючі "точки".

У чому принципова відмінність саме такого підходу від проведення традиційних перших батьківських зборів?

По-перше, зустрічаючись до 1 вересня - знаменного для життя кожного першокласника, ми зможемо допомогти сформувати в дітей правильну установку. Не секрет, що дуже багато особливостей навчання й поведінки дітей надалі залежать від того, як пройшов їх перший шкільний день, наскільки очкування дитини справдились, які перспективи вона "побачила", коли опинилась у реальному шкільному середовищі. Особливо актуальним формування такої установки є зі своїми однокласниками - для них перший день перебування у школі виявиться ще більш значущим.

По-друге, саме вчитель може порадити батькам, як їм поводитись після закінчення першого навчального дня дитини - якими словами треба зустріти маля на порозі школи, як відсвяткувати цю знаменну подію в житті всієї родини, кого запросити в гості. Не виключений варіант, коли згуртування батьків класу як колективу почнеться саме з обговорення цих животрепетних питань. Можливо, починаючи роботу з батьками в початковій школі, ви одержите більше шансів і подружитеся з ними, і подружите їх.

Який час для проведення першого семінару вважати оптимальним?

Краще, якщо це буде вихідний день, тривалість семінару - близько двох годин. Обов'язково заздалегідь узгодити з батьками час і програму семінару - краще оформити це у вигляді пам'ятки та вручити при прийомі документів до школи, при проходженні медогляду.

Програма семінару

1. Знайомство батьків зі школою, медсестрою, гардеробницею, працівниками їдальні, обговорення вимог персоналу до майбутніх школярів, з'ясування режиму роботи бібліотеки та медпункту, годин прийому адміністрації.

Попереднє знайомство дорослих з укладом шкільного життя дозволить їм краще підготувати дитину до першого шкільного дня.

2. Окреслення кола проблем, з якими звичайно зіштовхуються діти та їхні батьки на початковому етапі навчання у школі (у навчальній і соціальній діяльності). Основна задача тут - домовитися про вимоги, розподіл навантаження та спосіб зворотного зв'язку з батьками.

3. Знайомство батьків із запропонованою освітньою програмою та її необхідним ресурсним забезпеченням (матеріальним, тимчасовим), що буде потрібно на різних етапах її освоєння дітьми. Ні для кого не секрет, що батьки бувають особливо незадоволені несподіваними вимогами або проханнями вчителя придбати той чи інший навчальний посібник, особливо якщо він не дуже дешевий. Краще попередити батьків про це заздалегідь, тоді можна уникнути конфліктів через нерозуміння батьками вимог педагогів школи.

4. Виступи батьків більш дорослих дітей (2-3-х класів) із запитань: як батьки справилися з труднощами рік тому? Що би зараз вони зробили інакше?

5. Обговорення питань участі батьків у життєдіяльності школи, а також питань допомоги батькам з боку школи.

6. Практикум для батьків.

Навчальний семінар припускає не тільки обговорення, а й наочну демонстрацію виконання тих чи інших вправ, способу організації допомоги у виконанні домашніх завдань. Відмінно, якщо батькам будуть запропоновані методики розслаблення під час занять з дитиною або моделі розв'язання конфліктів з дітьми при спільній навчальній діяльності. Цілком можливо, що на цих семінарах і самі вчителі поповнять свій запас знань у цій сфері - адже серед батьків зустрічаються фахівці найрізноманітніших професій.

7. Висновки, обговорення.

На закінчення семінару необхідне рефлексивне обговорення: що вдалося, що треба зробити інакше?

На другому семінарі, що проводиться за 2-3 тижні після початку навчального року, можна зупинитись на таких питаннях.

Оцінити ступень адаптації дітей до школи (у навчальній діяльності й у комунікації), виділити типові проблеми, характерні для даного класу.

Визначити, наскільки змінилась дитина за цей час, що її турбує (і наскільки це турбує батьків), з якими новими проблемами зіштовхнулись батьки і наскільки неуспішно (успішно) їх вирішували.

Як дитина ставиться до школи, класу, учителів? Наскільки вона самостійна? Чи вміє допомагати іншим? Як допомагають їй?

У будь-якій навчальній діяльності важливо сформувати активне освітнє середовище, створити атмосферу взаємодопомоги та психологічного комфорту. Часто і педагоги, і батьки забувають про це, але для розвитку академічних успіхів дитини значущість цього фактора важко переоцінити.

Особливу увагу необхідно приділити методиці виконання домашніх завдань, способам пояснення матеріалу, правильного ведення щоденників та оформлення зошитів.

Обов'язкові рекомендації вчителів про можливості додаткової освіти дитини (найбільш цікаві телепередачі, спектаклі, газетні й журнальні публікації).

Природно, кожна освітня установа може розробити свої програми навчальних семінарів і виділити свої пріоритети в навчанні батьків. Практика організації таких семінарів показала їх високу результативність, особливо в тих освітніх установах, де вони проводяться регулярно.

3. Навчання батьків як соціальних партнерів

Задача директора обов'язкової освіти полягає в тому, щоби по можливості залучити до подібної роботи таких фахівців, які могли би максимально задовольнити освітні потреби батьків: якщо предметом обговорення стануть не тільки проблеми, пов'язані з одержанням освіти їхніми дітьми, а й інші аспекти сімейного права, батьки побачать реальну користь від їхнього перебування у школі як учнів.

Loading...

 
 

Цікаве